Корпус королівських інженерів (англ. Corps of Royal Engineers), як правило, називається Королівські інженери (англ. Royal Engineers, RE) — Британської армії.
Корпус королівських інженерів Королівські інженери | |
---|---|
Corps of Royal Engineers Royal Engineers | |
Кокарда королівських інженерів | |
На службі | 1716 — до тепер |
Країна | Велика Британія |
Вид | Британська армія |
Тип | інженерні війська |
Роль | тилове та бойове забезпечення |
Чисельність | 15 полків |
Гарнізон/Штаб | штаб-квартира: Чатем, Кент, Англія |
Гасло | «Всюди! Ведені правом і славою!» |
Марш | Wings |
Вебсайт | army.mod.uk/who-we-are/corps-regiments-and-units/corps-of-royal-engineers/(англ.) |
Командування | |
Поточний командувач | Ходдер |
Медіафайли на Вікісховищі |
Шеф Королівських інженерів — лейтенант-генерал сер Марк Манс, командувач Регіональними силами.
Історія
Інженери служать в армії Британської корони з XI століття, з тих пір коли Вільгельм I Завойовник привіз в Англію перших військових інженерів. Найвідомішим з них був єпископ і архітектор Гандальф Рочестерський, який, зокрема, за наказом короля Вільгельма побудував у Лондоні Білу вежу Тауера — центральну і найдавнішу збережену до наших днів частину лондонського Тауера. Саме Гандальф Рочестерський вважається «батьком Корпусу королівських інженерів». Однак, витоки сучасного Корпусу королівських інженерів, так само як і Королівської артилерії, лежать у Палаті озброєнь яку створили у XV столітті.
Офіційно, Корпус королівських інженерів існує з 1716 року, коли у Вулвічі були сформовані Королівський полк артилерії та Інженерний корпус Британської армії (англ. The Corps of Engineers British Army), який складається виключно з офіцерів. Фізичні роботи (риття траншей, будівництво та ремонт фортифікаційних споруд і мостів, мінування і підрив) виконували цивільні ремісники і робітники, законтрактовані так званими «Технічними компаніями» (англ. The Artificer Companies). З 1747 року офіцерам Інженерного корпусу доручили також складання карт. В 1782 році для робіт в Гібралтарі була утворена «Солдатська технічна компанія» (англ. Soldier Artificer Company), поклавши початок залучення на військову службу робітників. У 1787 році Інженерний корпус отримав приставку Королівський і прийняв свою нинішню назву. У тому ж році був сформований Корпус Королівських військових ремісників (англ. Corps of Royal Military Artificers), що складається з унтер-офіцерів і рядових, в той час як корпус інженерів як і раніше залишався офіцерським. У 1797 році «Солдатська технічна компанія» в Гібралтарі, яка всі ці роки залишалася окремою структурою, була поглинена корпусом, який у 1812 році був перейменований в Корпус королівських саперів та мінерів (англ. Corps of Royal Sappers and Miners.
В 1800-х роках Королівські інженери реалізували маштабну фортифікаційну програму, ініційовану принцом Фредеріком, герцогом Йоркським і Олбані для захисту Британії від вторгнення Наполеона. В її рамках були спроектовані і побудовані значні укріплення на західних висотух у Дувра, вежі Мартелло вздовж узбережжя Кента і Сассексу і Королівський військовий канал між Сибруком поблизу Фолкстона і Кліфф-Ендом недалеко від Гастінгса.
В 1812 році через гостру нестачу кваліфікованих кадрів для Корпусів королівських інженерів і саперів було засновано Установу королівських інженерів (англ. Royal Engineer Establishment). Її першим директором став майор Корпусу Чарльз Пасли. Школу розмістили у Чатемі. У 1868 році перейменовано на Школу військової техніки, а сучасна назва — Королівська школа військової техніки (англ. Royal School of Military Engineering, RSME) отримано у 1962 році.
У 1832 році девізом корпусу стала латинський вираз «Всюди! Ведені правом і славою!» (лат. Ubique! Quo Fas et Gloria Ducunt; англ. Everywhere That Right And Glory Lead) Девіз означав, що корпус брав участь у всіх великих конфліктах британської армії, а також майже у всі другорядних.
У 1855 році Палата озброєнь була розпущена і Королівські інженери, Королівські сапери і мінери, а також Королівська артилерія були передані у ведення Головнокомандувача британської армії, таким чином поєднуючи їх з іншою частиною армії. У наступному році, Королівські інженери і Королівські сапери і мінери стали єдиним Корпусом королівських інженерів і їх штаб-квартира була переміщена з Королівського арсеналу у Вулиджі у Чатем (Кент).
Під час Кримської війни (1853-1856) Корпус королівських інженерів починає займатися облаштуванням для армійських потреб телеграфних ліній, а пізніше і сигнальної системи оповіщення. Тоді ж, у 1850-х роках, при корпусі з'являються водолазні підрозділи. В 1862 році до Корпусу королівських інженерів включають офіцерів і рядових з інженерних підрозділів Армій президентств, які раніше підпорядковувалися Британській Ост-Індській компанії.
У 1870 році у складі Корпусу з'явився Телеграфний загін (англ. Telegraph Troop). Пізніше загін був перетворений у Телеграфний батальйон Королівських інженерів (англ. Telegraph Battalion Royal Engineers), потім в Службу зв'язку Королівських інженерів (англ. Royal Engineers Signals Service), а у 1920 році став незалежним Королівським корпусом зв'язку.
У 1875 році при Корпусі був створений Інститут Королівських інженерів (англ. Institution of Royal Engineers). Нині цей заклад знаходиться в одному приміщенні з Музеєм Королівських інженерів, на території Королівської школи військової техніки у Бромптоні (Кент).
У 1873 році капітан Королівських інженерів Генрі Брандрет був призначений директором Департаменту архітектури та цивільного будівництва, пізніше він очолив Департамент робіт Британського Адміралтейства. Після цього призначення багато офіцерів Корпусу наглядали за інженерними роботами на військово-морських верфях у різних частинах світу. Капітан Корпусу Томас Моулд розробив проект залізного даху на кроквах для покриття 4-го, 5-го і 6-го сліпів Королівської військово-морської верфі у Чатемі. Полковник Королівських інженерів Годфрі Грін, який раніше служив у Бенгальському корпусі саперів і шахтарів, спроектував 7-й сліп, а пізніше керував його зведенням. У 1886 році майор Корпусу Генрі Пілкінгтон був призначений Керівником будівництва Королівської військово-морській верфі у Чатемі, пізніше він був директором з інженерії в Адміралтействі (1890 рік) і Головним інженером Naval Loan Works, де він відповідав за розширення всіх основних верфей Королівського флоту, як в Англії, так і за її межами.
В 1882 році було утворено Поштове відділення корпусу. У 1884 році створено Телеграфний резерв Королівських інженерів (англ. Royal Engineers Telegraph Reserve). У 1913 році обидва підрозділи об'єднані в Спеціальний резерв (Поштова секція) Королівських інженерів (англ. Royal Engineers (Postal Section) Special Reserve). Пізніше Спеціальний резерв був перетворений в Оборонну поштову та кур'єрську службу (англ. Defence Postal and Courier Service), яка залишалася частиною Корпусу королівських інженерів до формування в 1993 році Королівського логістичного корпусу.
У 1911 році при Корпусі був сформований свій Повітряний батальйон, який налічував у своїх лавах 14 офіцерів та 150 рядових, перший льотний підрозділ Британських збройних сил, який став передвісником Королівського льотного корпусу і Королівських військово-повітряних сил.
У 1915 році в умовах «окопної війни» і у відповідь на німецькі дії проти британських укріплень при Корпусі формуються тунельні компанії (англ. tunnelling companies), спеціальні підрозділи, які займалися підривом німецьких укріплень. Загальна чисельність службовців тунельних команд доходила до 35 тисяч осіб. Складали їх в основному з досвідчених вугільників, завдяки чому британці змогли значно випередити німців у швидкості риття тунелів. 7 червня 1917 року британські інженери поклали початок Месинській операції, підірвавши біля бельгійського міста Месен 19 зарядів загальною вагою понад 450 тонн. В результаті підриву своїх укріплень, Рейхсвер втратили до 10 000 чоловік. Цей вибух досі залишається одним з найпотужніших рукотворних неядерних вибухів в історії людства. У 1917 році тунельні команди починають облаштовувати глибокі землянки для захисту військ від артилерійських обстрілів.
Перед початком Другої світової війни, новобранці Корпусу повинні були бути зростом не менше 5 футів 4 дюймів (1 метр 62,56 см) або 5 футів 2 дюйми для кінних відділень (1 метр 57,48 см). Солдат зараховували на службу в Корпус на шість років і ще на шість років в запасі або чотири роки і вісім років. На відміну від більшості корпусів і полків, в яких верхня вікова межа був 25, чоловіки могли вступити на службу в Королівські інженери до 35 років. Навчання новобранців проходили в Королівському інженерному депо (англ. Royal Engineers Depot) в Чатеме або Королівському інженерному кінному депо (англ. Royal Engineers Mounted Depot) в Олдершоте.
Під час Другої світової війни Королівські інженери займалися розмінуванням, будівництвом мостів, в тому числі понтонних тощо. Багато в чому завдяки корпусу вдало пройшла висадка союзних військ у Нормандії 6 червня 1944 року.
Аж до 1965 року Корпус королівських інженерів відповідав за залізничний і внутрішній водний транспорт Британської армії, портові операції та управління рухом, поки ці функції не були передані новому Королівському корпусу транспорту.
Значні споруди
Після того, як Британія стала імперією, Королівським інженерам довелося брати участь у будівництві багатьох «цивільних» споруд на різних континентах. Деякі приклади найбільш значущих споруд епохи імперії можна знайти в книзі Ей Джей Смітерса (A. J. Smithers) Honourable Conquests.
У Британській Колумбії Королівські інженери під командуванням Річарда Клемента Муді побудували Нью-Вестмінстер, першу офіційну столицю нової колонії, і широку мережу доріг, в тому числі, Kingsway, внісши великий внесок у розвиток нещодавно утвореної колонії. Після розформування Колумбійського загону Королівських інженерів, більшість військовослужбовців вирішили залишитися в колонії.
Королівські інженери капітан Френсі Фоук і генерал-майор Генрі Янг Скотт спроектували Королівський Альберт-хол який є однією з найвідоміших будівель Великої Британії, яку знають у всьому світі.
Велика частина інфраструктури британської Індії, частина якої діє досі, була створена інженерами армій трьох Президентств, на які ділилися території в Індії і перебували під управлінням Британської Ост-Індської компанії, і Королівськими інженерами. Лейтенант (пізніше генерал та сер) Артур Томас Коттон проектував і керував більшою частиною іригаційних робіт на річці Кавері, забезпечивши в кінці 1820-х років водою рисові посіви в районах Танджор і Тричинополі. У 1840-х роках він спланував проект іригації дельти річки Годаварі і зробив порт Какінада придатним для судноплавства. У 1983 році уряд Індії встановило в Східному Годаварі статую на його честь.
У 1826—1832 роках Королівські інженери під керівництвом підполковника Джона Бая збудували канал Рідо, який з'єднав Оттаву і Кінгстон. Побудований на випадок війни з США, щоб забезпечити безпеку комунікацій між Монреалем і британською військово-морською базою в Кінгстоні, він продовжує функціонувати донині з використанням багатьох вихідних споруд. У 2007 році канал Рідо був включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як добуток творчого генія людини.
Головним інженером при будівництві Гангского каналу (1842-1854) був королівський інженер полковник сер Колін Скотт-Монкрієфф. Пізніше, Скотт-Монкрієфф був заступником державного секретаря громадських робіт в Єгипті, де керував загороджувальними та іригаційними роботами на Нілі в Нижньому Єгипті.
У 1840-1842 рр. за проектом капітана Королівських інженерів Джошуа Джебба була побудована Пентонвільская в'язниця. Проектуючи в'язницю Джебб ввів ряд нововведень, такі як окремі камери з опаленням, вентиляцією і каналізацією.
Топографічний рівень Ебні (ручний рівень з клинометром), який використовували при межуванні земель, винайшов у 1870-х роках англійський астроном і хімік Вільям де Вайвлеслі Ебней, капітан Корпусу королівських інженерів, під час навчання в Королівській школі військових інженерів у Чатемі.
Картографія
Королівські інженери багато займалися картографуванням, зокрема, визначили межі ряду держав, діючи від імені британського уряду, так і за дорученням також іноземних держав. Зокрема, члени Корпусу визначили межі Канади і США (1839 і 1858), Російської та Османської імперій (1856 і 1857), Князівства Болгарія (1878), Грецького королівства та Османської імперії (1880), Російської імперії та Емірату Афганістан (1884), Британської Індії і Емірату Афганістан (1894), Чилі і Аргентини (1902), Перу і Болівії (1911).
Виборча реформа 1832 року вимагала уточнення меж населених пунктів Англії та Уельсу. Збором статистичної інформації та визначенням нових кордонів керували лейтенанти Корпусу королівських інженерів Доусон і Томас Друммонд.
Професії
Всі військовослужбовці Корпусу королівських інженерів навчаються інженерній та саперній справі. Всі сержанти і сапери (рядові) також мають другу професію. Список других професій рядових і сержантів Корпусу включає в себе такі як, фахівець з кондиціювання, електрик, слюсар, механік, сантехнік, муляр, штукатур/муляр, тесля/столяр, зварювальник, технік будівельних матеріалів, кресляр, спеціаліст технічної підтримки географічної служби, інженер-геодезист, інженер-бронетехнік, водій, ІТ-інженер, інженер-спеціаліст з логістики, інженер з машин-амфібій, спеціаліст по знешкодженню вибухових пристроїв, водолаз. Вони можуть також здійснювати відбір та навчання кваліфікованих фахівців таких як командос або військові парашутисти. Жінки мають право працювати за будь-якою інженерною спеціальністю в Корпусі.
Підрозділи
У складі корпусу знаходиться 8-ма інженерна бригада. У неї входять 4 групи, в тому числі, 3 інженерні:
- 12-та інженерна група (21-й, 32-й, 36-й і 39-й інженерні полки)
- 25-та інженерна група (22-й, 26-й і 35-й інженерні полки)
- 170-та інфраструктурна інженерна група (7 робочих груп, в тому числі, в штаб-квартирі)
- 29-та група знешкодження боєприпасів і пошуку (11-й, 33-й і 101-й інженерні полки, а також 1-й полк військово-службових собак)
Інші підрозділи:
- 23-й парашутний інженерний полк (входить до складу 16-ї десантно-штурмової бригади)
- 24-й інженерний полк спеціального призначення (входить до складу 3-ї бригади командос)
- 42-й інженерний полк (географічний)
- 5 полків резервістів (71, 75-й і 101-й (Лондонський) інженерні полки, а також ветеранський Королівський Монмутширський полк Королівських інженерів і Резервний полк мінерів)
- Корпус інженерно-логістичного персоналу (волонтерський)
- Ноттингемширський оркестр Королівських інженерів.
Королівська школа військової техніки
Королівська школа військової техніки — центр Британської армії з вивчення передового досвіду у галузях військово-технічних проблем, знешкодження боєприпасів та протидії тероризму. Розташована в декількох місцях (Чатем в Кенті, Кемберлі у Сурреї і Бичестер в графстві Оксфордшир). Включає 2 інженерні школи (Бойову і Будівельну), Крило військової справи (створено в результаті злиття Командного та Інженерно-тактичного крил), школу мінерної справи, Національний пошуковий центр, Армійський тренувальний центр, групу навчання водолазів і оркестр Корпусу королівських інженерів (є частиною Музичного корпусу Армі, але носить уніформу королівських інженерів).
Нагороди
За всю історію Корпусу королівських інженерів 37 його службовців були нагороджені Хрестом Вікторії, найвищою та найбільш престижною нагородою Великої Британії за мужність перед лицем ворога.. З них, 16 осіб були нагороджені під час Першої світової війни, 8 під час Кримської війни і по 2 людини під час Другої світової і Другої англо-бурської. Серед них:
- Лено Джордж Хоукер (загинув 23 листопада 1915 або 1916 року), льотчик-ас Першої світової війни, збив 7 літаків ворога.
- сержант Томас Френк Дюррант (загинув 28 березня 1942 року під час рейду на Сен-Назер), єдиний кавалер Хреста Вікторії, який отримав його за бойові дії на морі за рекомендацією командувача супротивників.
- сер Філіп Нім (1888-1978), генерал-лейтенант, учасник Першої і Другої світових воєн, під час останньої потрапив у полон, але зумів втекти.
Примітки
- Другие варианты перевода, встречающиеся в русскоязычных источниках: Артиллерийское управление, Артиллерийский совет, Совет по артиллерии
- (PDF). The Masons Livery Company. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 30 січня 2015.
- Royal Engineers Museum: Corps History Part 6 [ 5 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Royal Engineers Museum: Corps History Part 17 [ 30 квітня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- The London Gazette: no. 18952. p. 1583. 10 липня 1832. Retrieved 9 січня 2017.
- British Army Website: Corps of Royal Engineers Badges and Emblems [ 22 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Anon (1916) Regimental Nicknames and Traditions of the British Army. 5th Ed. London: Gale and Polden Ltd. p. 36
- Porter, Maj Gen Whitworth (1889). History of the Corps of Royal Engineers Vol II. Chatham: The Institution of Royal Engineers., p. 121
- . Ministry of Defence. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 31 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 31 січня 2015.
- . British listed buildings. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 30 січня 2015.
- (PDF). University College London. Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2015. Процитовано 31 січня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2015. Процитовано 31 січня 2015.
- . World War 1 postcards. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 31 січня 2015.
- . The RAF Museum. Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 30 січня 2015.
- Григорий Пернавский. . WarSpot. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
- . Tunnellers Memorial. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 30 січня 2015.
- War Office, His Majesty's Army, 1938
- Aves, William A. T. (2009). . Donington : Shaun Tyas. ISBN . Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- Smithers, A. J. (1991). Honourable Conquests: An Account of the Enduring Work of the Royal Engineers Throughout the Empire. Pen & Sword Books Ltd. ISBN .
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 3 листопада 2016.
- Minutes of the Proceedings of the Institution of Civil Engineers, Volume 90, Issue 1887, 1887, pp. 453-455, Obituary. Major-General Richard Clement Moody, R.E., 1813-1181.
- Margaret A. Ormsby, "Richard Clement Moody [ 11 жовтня 2012 у Wayback Machine.]" in Dictionary of Canadian Biography Online, (2002)
- Charles Lucas. Oxford Dictionary of National Biography. 2004. Процитовано 30 січня 2015.
- Cotton, Lady (1900). General Sir Arthur Cotton, RE, KCSI: His Life and Work.
- Ken W. Watson. History of the Rideau Canal. Rideau-Info.com. Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 26 лютого 2017.
- . UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
- Scott-Moncrieff, Sir Colin Campbell. The Indian Biographical Dictionary. 1915.
- . Elton Engineering Books. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 31 грудня 2013.
- . Biographical Encyclopedia of Astronomers. 2014. с. 12—14. ISBN . Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- SC Fenwick. Boundary Commissions – 1832–1911. Corps History – Part 12: Engineers in a Civic role (1820–1911). Royal Engineers Museum
- (PDF). Army.Mod.uk. Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2014. Процитовано 31 січня 2015.
- (PDF). . с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 16 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 22 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 22 січня 2018.
- . Ministry of Defence. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
- . Ministry of Defence. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 31 січня 2015.
- . British Army. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
- . Ministry of Defence. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- . Ministry of Defence. Архів оригіналу за 10 квітня 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- . Royal Artillery Association. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 січня 2015.
- . Ministry of Defence. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 31 січня 2015.
- . Ministry of Defence. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 31 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 31 січня 2015.
- На момент гибели и награждения был пилотом Королевского лётного корпуса
Література
- British Garrison Berlin 1945–1994, "No where to go", W. Durie
- Follow the Sapper: An Illustrated History of the Corps of Royal Engineers, by Colonel Gerald Napier RE. Published by The Institution of Royal Engineers, 2005. .
- The History of the Corps of Royal Sappers and Miners: From the Formation of the Corps in March 1772, to the Date when Its Designation was Changed to that of Royal Engineers, in October 1856, by Thomas William John Connolly. Published by Longman, Brown, Green, and Longmans, 1857.
- History of the Corps of Royal Engineers, by Whitworth Porter, Charles Moore Watson. Published by Longmans, Green, 1889.
- The Royal Engineer, by Francis Bond Head. Published by John Murray, 1869.
- Papers on Subjects Connected with the Duties of the Corps of Royal Engineers, by Great Britain Army. Royal Engineers. Published by The Corps, 1874.
- Professional Papers of the Corps of Royal Engineers, by Great Britain Army. Royal Engineers, Royal Engineers' Institute (Great Britain). Published by Royal Engineer Institute, 1892.
- The Royal Engineers in Egypt and the Sudan, by Edward Warren Caulfeild Sandes. Published by Institution of Royal Engineers, 1937.
- Citizen Soldiers of the Royal Engineers Transportation and Movements and the Royal Army Service Corps, 1859 to 1965, by Gerard Williams, Michael Williams. Published by Institution of the Royal Corps of Transport, 1969.
- Royal Engineers, by Derek Boyd. Published by Cooper, 1975. .
- The Royal Engineers, by Terry Gander. Published by I. Allan, 1985. .
- Versatile Genius: The Royal Engineers and Their Maps: Manuscript Maps and Plans of the Eastern Frontier, 1822–1870, by University of the Witwatersrand Library, Yvonne Garson. Published by University of the Witwatersrand Library, 1992. .
- The History of the Royal Engineer Yacht Club, by Sir Gerald Duke. Published by Pitman Press, 1982. .
- From Ballon to Boxkite. The Royal Engineers and Early British Aeronautics, by Malcolm Hall. Published by Amberley, 2010. .
- A Harbour Goes to War. The story of the Mulberry and the men who made it happen, by Evans, J. Palmer, E & Walter, R. Published by Brook House, 2000. .
- Danger UXB. The Heroic Story of the WWII Bomb Disposal Teams, by James Owen. Published by Little, Brown, 2010. .
- Designed to Kill. Bomb Disposal from World War I to the Falklands, by Major Arthur Hogben. Published by Patrick Stevens, 1987. .
- UXB Malta. Royal Engineers Bomb Disposal 1940–44, by S A M Hudson. Published by The History Press, 2010. .
- The Underground War. Vimy Ridge to Arras, by Robinson, P & Cave, N. Published by Pen and Sword, 2011. .
- XD Operations. Secret British Missions Denying Oil to the Nazis, by Brazier, C. C. H. Published by Pen and Sword, 2004. .
- Blowing Our Bridges. A Memoir from Dunkirk to Korea via Normandy, by Maj Gen Tony Younger. Published by Pen and Sword, 2004. .
- Code Name Mulberry. The Planning - Building & Operation of the Normandy Harbours, by Guy Hartcup. Published by Pen and Sword, 2006. .
- Summon up the Blood. The war diary of Corporal J A Womack, Royal Engineers, by Celia Wolfe. Published by Leo Cooper, 1997. .
- Fight, Dig and Live. The Story of the Royal Engineers in the Korean War, by George Cooper. Published by Pen and Sword, 2011. .
- Stick & String, by Terence Tinsley. Published by Buckland Publishing, 1992. .
- Honourable Conquests. An account of the enduring works of the Royal Engineers throughout the Empire, by Smithers, A. J. Published by Leo Cooper, 1991. .
- Never a Shot in Anger, by Gerald Mortimer. Published by Square One Publications, 1993. .
- Platoon Commander (Memoirs of a Royal Engineers Officer), by Peter Steadman. Published by Pentlandite Books, 2001. .
- Commander Royal Engineers. The Headquarters of the Royal Engineers at Arnhem, by John Sliz. Published by Travelouge 219, 2013. .
- The Lonely War. A story of Bomb Disposal in World War II by on who was there, by Eric Wakeling. Published by Square One Publication, 1994. .
- Bombs & Bobby Traps, by H. J. Hunt. Published by Romsey Medal Centre, 1986. .
- With the Royal Engineers in the Peninsula & France, by Charles Boothby. Published by Leonaur, 2011. .
- Inland Water Transport in Mesopotamia, by Lt Col L. J. Hall. Published by Naval & Military Press, 1919. .
- A Short History of the Royal Engineers, by The Institution of Royal Engineers. Published by The Institution of Royal Engineers, 2006. .
- Don't Annoy The Enemy, by Eric Walker. Published by Gernsey Press Co. ISBN Not on publication.
- Oh! To be a Sapper, by M. J. Salmon. Published by The Institution of Royal Engineers. .
- Middle East Movers, Royal Engineers Transportation in the Suez Canal Zone 1947–1956, Hugh Mackintosh. Published by North Kent Books, 2000. .
- Mediterranean Safari March 1943 - October 1944, by A. P. de T. Daniell. Published by Orphans Press, 2000. .
- A Sapper's War, by Leonard Watkins. Published by Minerva Press, 1996. .
- A Game of Soldiers by C. Richard Eke. Published by Digaprint Ltd, 1997. .
- Wrong Again Dan! Karachi to Krakatoa, by Dan Raschen RE. Published by Buckland Publications, 1983. .
- Send Port & Pyjamas!, by Dan Raschen RE. Published by Buckland Publications, 1987. .
- Highly Explosive, The Exploits of Major Bill Hartley MBE GM late of Bomb Disposal, by John Frayn Turner. Published by George G. Harappa & Co Ltd, 1967. ISBN Not on Publication.
- Sapper Martin, The Secret War Diary of Jack Martin, by Richard Van Emden. Published by Bloomsbury, 2009. .
- Drainage Manual - Revised Edition, 1907 [ 1 жовтня 2018 у Wayback Machine.], by Locock and Tyndale.
Посилання
- Institution of Royal Engineers [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Royal Engineers – Continuous Professional Development [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- 29 Fld Sqn (vets) Association[недоступне посилання з квітня 2019]
- 60 HQ & Sp Sqn History [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Royal Engineers Association [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Royal Engineers Museum, Library and Archive [ 2 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Airborne Engineers Association [ 10 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Engineering Council UK [ 25 січня 2018 у Wayback Machine.]
- "History of 555 Field Company Royal Engineers in WW2" [ 25 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korpus korolivskih inzheneriv angl Corps of Royal Engineers yak pravilo nazivayetsya Korolivski inzheneri angl Royal Engineers RE Britanskoyi armiyi Korpus korolivskih inzheneriv Korolivski inzheneriCorps of Royal Engineers Royal EngineersKokarda korolivskih inzhenerivNa sluzhbi1716 do teperKrayina Velika BritaniyaVidBritanska armiyaTipinzhenerni vijskaRoltilove ta bojove zabezpechennyaChiselnist15 polkivGarnizon Shtabshtab kvartira Chatem Kent AngliyaGaslo Vsyudi Vedeni pravom i slavoyu MarshWingsVebsajtarmy mod uk who we are corps regiments and units corps of royal engineers angl KomanduvannyaPotochnij komanduvachHodderMediafajli na Vikishovishi Shef Korolivskih inzheneriv lejtenant general ser Mark Mans komanduvach Regionalnimi silami IstoriyaVerbuvalnij plakat Korolivskih inzheneriv Monograma Korpusu korolivskih inzheneriv Prapor na vorotah taboru Korolivskih inzheneriv Prapor z emblemoyu Korolivskih inzheneriv The Ravelin Building u Chatemi pislya pereyizdu Korolivskoyi shkoli vijskovoyi tehniki nini zajmayut Institut i Muzej Korpusu Inzheneri sluzhat v armiyi Britanskoyi koroni z XI stolittya z tih pir koli Vilgelm I Zavojovnik priviz v Angliyu pershih vijskovih inzheneriv Najvidomishim z nih buv yepiskop i arhitektor Gandalf Rochesterskij yakij zokrema za nakazom korolya Vilgelma pobuduvav u Londoni Bilu vezhu Tauera centralnu i najdavnishu zberezhenu do nashih dniv chastinu londonskogo Tauera Same Gandalf Rochesterskij vvazhayetsya batkom Korpusu korolivskih inzheneriv Odnak vitoki suchasnogo Korpusu korolivskih inzheneriv tak samo yak i Korolivskoyi artileriyi lezhat u Palati ozbroyen yaku stvorili u XV stolitti Oficijno Korpus korolivskih inzheneriv isnuye z 1716 roku koli u Vulvichi buli sformovani Korolivskij polk artileriyi ta Inzhenernij korpus Britanskoyi armiyi angl The Corps of Engineers British Army yakij skladayetsya viklyuchno z oficeriv Fizichni roboti rittya transhej budivnictvo ta remont fortifikacijnih sporud i mostiv minuvannya i pidriv vikonuvali civilni remisniki i robitniki zakontraktovani tak zvanimi Tehnichnimi kompaniyami angl The Artificer Companies Z 1747 roku oficeram Inzhenernogo korpusu doruchili takozh skladannya kart V 1782 roci dlya robit v Gibraltari bula utvorena Soldatska tehnichna kompaniya angl Soldier Artificer Company poklavshi pochatok zaluchennya na vijskovu sluzhbu robitnikiv U 1787 roci Inzhenernij korpus otrimav pristavku Korolivskij i prijnyav svoyu ninishnyu nazvu U tomu zh roci buv sformovanij Korpus Korolivskih vijskovih remisnikiv angl Corps of Royal Military Artificers sho skladayetsya z unter oficeriv i ryadovih v toj chas yak korpus inzheneriv yak i ranishe zalishavsya oficerskim U 1797 roci Soldatska tehnichna kompaniya v Gibraltari yaka vsi ci roki zalishalasya okremoyu strukturoyu bula poglinena korpusom yakij u 1812 roci buv perejmenovanij v Korpus korolivskih saperiv ta mineriv angl Corps of Royal Sappers and Miners V 1800 h rokah Korolivski inzheneri realizuvali mashtabnu fortifikacijnu programu inicijovanu princom Frederikom gercogom Jorkskim i Olbani dlya zahistu Britaniyi vid vtorgnennya Napoleona V yiyi ramkah buli sproektovani i pobudovani znachni ukriplennya na zahidnih visotuh u Duvra vezhi Martello vzdovzh uzberezhzhya Kenta i Sasseksu i Korolivskij vijskovij kanal mizh Sibrukom poblizu Folkstona i Kliff Endom nedaleko vid Gastingsa V 1812 roci cherez gostru nestachu kvalifikovanih kadriv dlya Korpusiv korolivskih inzheneriv i saperiv bulo zasnovano Ustanovu korolivskih inzheneriv angl Royal Engineer Establishment Yiyi pershim direktorom stav major Korpusu Charlz Pasli Shkolu rozmistili u Chatemi U 1868 roci perejmenovano na Shkolu vijskovoyi tehniki a suchasna nazva Korolivska shkola vijskovoyi tehniki angl Royal School of Military Engineering RSME otrimano u 1962 roci U 1832 roci devizom korpusu stala latinskij viraz Vsyudi Vedeni pravom i slavoyu lat Ubique Quo Fas et Gloria Ducunt angl Everywhere That Right And Glory Lead Deviz oznachav sho korpus brav uchast u vsih velikih konfliktah britanskoyi armiyi a takozh majzhe u vsi drugoryadnih U 1855 roci Palata ozbroyen bula rozpushena i Korolivski inzheneri Korolivski saperi i mineri a takozh Korolivska artileriya buli peredani u vedennya Golovnokomanduvacha britanskoyi armiyi takim chinom poyednuyuchi yih z inshoyu chastinoyu armiyi U nastupnomu roci Korolivski inzheneri i Korolivski saperi i mineri stali yedinim Korpusom korolivskih inzheneriv i yih shtab kvartira bula peremishena z Korolivskogo arsenalu u Vulidzhi u Chatem Kent Pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 Korpus korolivskih inzheneriv pochinaye zajmatisya oblashtuvannyam dlya armijskih potreb telegrafnih linij a piznishe i signalnoyi sistemi opovishennya Todi zh u 1850 h rokah pri korpusi z yavlyayutsya vodolazni pidrozdili V 1862 roci do Korpusu korolivskih inzheneriv vklyuchayut oficeriv i ryadovih z inzhenernih pidrozdiliv Armij prezidentstv yaki ranishe pidporyadkovuvalisya Britanskij Ost Indskij kompaniyi U 1870 roci u skladi Korpusu z yavivsya Telegrafnij zagin angl Telegraph Troop Piznishe zagin buv peretvorenij u Telegrafnij bataljon Korolivskih inzheneriv angl Telegraph Battalion Royal Engineers potim v Sluzhbu zv yazku Korolivskih inzheneriv angl Royal Engineers Signals Service a u 1920 roci stav nezalezhnim Korolivskim korpusom zv yazku 7 j slip Korolivskoyi vijskovo morskoyi verfi u Chatemi sproektovanij polkovnikom Korpusu Godfri Grinom 3 j slip Korolivskoyi vijskovo morskoyi verfi u Chatemi sproektovanij i pobudovanij Korpusom U 1875 roci pri Korpusi buv stvorenij Institut Korolivskih inzheneriv angl Institution of Royal Engineers Nini cej zaklad znahoditsya v odnomu primishenni z Muzeyem Korolivskih inzheneriv na teritoriyi Korolivskoyi shkoli vijskovoyi tehniki u Bromptoni Kent U 1873 roci kapitan Korolivskih inzheneriv Genri Brandret buv priznachenij direktorom Departamentu arhitekturi ta civilnogo budivnictva piznishe vin ocholiv Departament robit Britanskogo Admiraltejstva Pislya cogo priznachennya bagato oficeriv Korpusu naglyadali za inzhenernimi robotami na vijskovo morskih verfyah u riznih chastinah svitu Kapitan Korpusu Tomas Mould rozrobiv proekt zaliznogo dahu na krokvah dlya pokrittya 4 go 5 go i 6 go slipiv Korolivskoyi vijskovo morskoyi verfi u Chatemi Polkovnik Korolivskih inzheneriv Godfri Grin yakij ranishe sluzhiv u Bengalskomu korpusi saperiv i shahtariv sproektuvav 7 j slip a piznishe keruvav jogo zvedennyam U 1886 roci major Korpusu Genri Pilkington buv priznachenij Kerivnikom budivnictva Korolivskoyi vijskovo morskij verfi u Chatemi piznishe vin buv direktorom z inzheneriyi v Admiraltejstvi 1890 rik i Golovnim inzhenerom Naval Loan Works de vin vidpovidav za rozshirennya vsih osnovnih verfej Korolivskogo flotu yak v Angliyi tak i za yiyi mezhami V 1882 roci bulo utvoreno Poshtove viddilennya korpusu U 1884 roci stvoreno Telegrafnij rezerv Korolivskih inzheneriv angl Royal Engineers Telegraph Reserve U 1913 roci obidva pidrozdili ob yednani v Specialnij rezerv Poshtova sekciya Korolivskih inzheneriv angl Royal Engineers Postal Section Special Reserve Piznishe Specialnij rezerv buv peretvorenij v Oboronnu poshtovu ta kur yersku sluzhbu angl Defence Postal and Courier Service yaka zalishalasya chastinoyu Korpusu korolivskih inzheneriv do formuvannya v 1993 roci Korolivskogo logistichnogo korpusu U 1911 roci pri Korpusi buv sformovanij svij Povitryanij bataljon yakij nalichuvav u svoyih lavah 14 oficeriv ta 150 ryadovih pershij lotnij pidrozdil Britanskih zbrojnih sil yakij stav peredvisnikom Korolivskogo lotnogo korpusu i Korolivskih vijskovo povitryanih sil U 1915 roci v umovah okopnoyi vijni i u vidpovid na nimecki diyi proti britanskih ukriplen pri Korpusi formuyutsya tunelni kompaniyi angl tunnelling companies specialni pidrozdili yaki zajmalisya pidrivom nimeckih ukriplen Zagalna chiselnist sluzhbovciv tunelnih komand dohodila do 35 tisyach osib Skladali yih v osnovnomu z dosvidchenih vugilnikiv zavdyaki chomu britanci zmogli znachno viperediti nimciv u shvidkosti rittya tuneliv 7 chervnya 1917 roku britanski inzheneri poklali pochatok Mesinskij operaciyi pidirvavshi bilya belgijskogo mista Mesen 19 zaryadiv zagalnoyu vagoyu ponad 450 tonn V rezultati pidrivu svoyih ukriplen Rejhsver vtratili do 10 000 cholovik Cej vibuh dosi zalishayetsya odnim z najpotuzhnishih rukotvornih neyadernih vibuhiv v istoriyi lyudstva U 1917 roci tunelni komandi pochinayut oblashtovuvati gliboki zemlyanki dlya zahistu vijsk vid artilerijskih obstriliv Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni novobranci Korpusu povinni buli buti zrostom ne menshe 5 futiv 4 dyujmiv 1 metr 62 56 sm abo 5 futiv 2 dyujmi dlya kinnih viddilen 1 metr 57 48 sm Soldat zarahovuvali na sluzhbu v Korpus na shist rokiv i she na shist rokiv v zapasi abo chotiri roki i visim rokiv Na vidminu vid bilshosti korpusiv i polkiv v yakih verhnya vikova mezha buv 25 choloviki mogli vstupiti na sluzhbu v Korolivski inzheneri do 35 rokiv Navchannya novobranciv prohodili v Korolivskomu inzhenernomu depo angl Royal Engineers Depot v Chateme abo Korolivskomu inzhenernomu kinnomu depo angl Royal Engineers Mounted Depot v Oldershote Saperi gotuyut do znesennya mist v Malajyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Korolivski inzheneri zajmalisya rozminuvannyam budivnictvom mostiv v tomu chisli pontonnih tosho Bagato v chomu zavdyaki korpusu vdalo projshla visadka soyuznih vijsk u Normandiyi 6 chervnya 1944 roku Azh do 1965 roku Korpus korolivskih inzheneriv vidpovidav za zaliznichnij i vnutrishnij vodnij transport Britanskoyi armiyi portovi operaciyi ta upravlinnya ruhom poki ci funkciyi ne buli peredani novomu Korolivskomu korpusu transportu Bronovana vijskovo inzhenerna mashina KanadaZnachni sporudiPislya togo yak Britaniya stala imperiyeyu Korolivskim inzheneram dovelosya brati uchast u budivnictvi bagatoh civilnih sporud na riznih kontinentah Deyaki prikladi najbilsh znachushih sporud epohi imperiyi mozhna znajti v knizi Ej Dzhej Smitersa A J Smithers Honourable Conquests U Britanskij Kolumbiyi Korolivski inzheneri pid komanduvannyam Richarda Klementa Mudi pobuduvali Nyu Vestminster pershu oficijnu stolicyu novoyi koloniyi i shiroku merezhu dorig v tomu chisli Kingsway vnisshi velikij vnesok u rozvitok neshodavno utvorenoyi koloniyi Pislya rozformuvannya Kolumbijskogo zagonu Korolivskih inzheneriv bilshist vijskovosluzhbovciv virishili zalishitisya v koloniyi Korolivski inzheneri kapitan Frensi Fouk i general major Genri Yang Skott sproektuvali Korolivskij Albert hol yakij ye odniyeyu z najvidomishih budivel Velikoyi Britaniyi yaku znayut u vsomu sviti Velika chastina infrastrukturi britanskoyi Indiyi chastina yakoyi diye dosi bula stvorena inzhenerami armij troh Prezidentstv na yaki dililisya teritoriyi v Indiyi i perebuvali pid upravlinnyam Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyi i Korolivskimi inzhenerami Lejtenant piznishe general ta ser Artur Tomas Kotton proektuvav i keruvav bilshoyu chastinoyu irigacijnih robit na richci Kaveri zabezpechivshi v kinci 1820 h rokiv vodoyu risovi posivi v rajonah Tandzhor i Trichinopoli U 1840 h rokah vin splanuvav proekt irigaciyi delti richki Godavari i zrobiv port Kakinada pridatnim dlya sudnoplavstva U 1983 roci uryad Indiyi vstanovilo v Shidnomu Godavari statuyu na jogo chest U 1826 1832 rokah Korolivski inzheneri pid kerivnictvom pidpolkovnika Dzhona Baya zbuduvali kanal Rido yakij z yednav Ottavu i Kingston Pobudovanij na vipadok vijni z SShA shob zabezpechiti bezpeku komunikacij mizh Monrealem i britanskoyu vijskovo morskoyu bazoyu v Kingstoni vin prodovzhuye funkcionuvati donini z vikoristannyam bagatoh vihidnih sporud U 2007 roci kanal Rido buv vklyuchenij v spisok Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO yak dobutok tvorchogo geniya lyudini Golovnim inzhenerom pri budivnictvi Gangskogo kanalu 1842 1854 buv korolivskij inzhener polkovnik ser Kolin Skott Monkriyeff Piznishe Skott Monkriyeff buv zastupnikom derzhavnogo sekretarya gromadskih robit v Yegipti de keruvav zagorodzhuvalnimi ta irigacijnimi robotami na Nili v Nizhnomu Yegipti Pentonvilskaya v yaznicya sproektovana kapitanom Korolivskih inzheneriv Dzhoshua Dzhebbom U 1840 1842 rr za proektom kapitana Korolivskih inzheneriv Dzhoshua Dzhebba bula pobudovana Pentonvilskaya v yaznicya Proektuyuchi v yaznicyu Dzhebb vviv ryad novovveden taki yak okremi kameri z opalennyam ventilyaciyeyu i kanalizaciyeyu Topografichnij riven Ebni ruchnij riven z klinometrom yakij vikoristovuvali pri mezhuvanni zemel vinajshov u 1870 h rokah anglijskij astronom i himik Vilyam de Vajvlesli Ebnej kapitan Korpusu korolivskih inzheneriv pid chas navchannya v Korolivskij shkoli vijskovih inzheneriv u Chatemi Kartografiya Korolivski inzheneri bagato zajmalisya kartografuvannyam zokrema viznachili mezhi ryadu derzhav diyuchi vid imeni britanskogo uryadu tak i za doruchennyam takozh inozemnih derzhav Zokrema chleni Korpusu viznachili mezhi Kanadi i SShA 1839 i 1858 Rosijskoyi ta Osmanskoyi imperij 1856 i 1857 Knyazivstva Bolgariya 1878 Greckogo korolivstva ta Osmanskoyi imperiyi 1880 Rosijskoyi imperiyi ta Emiratu Afganistan 1884 Britanskoyi Indiyi i Emiratu Afganistan 1894 Chili i Argentini 1902 Peru i Boliviyi 1911 Viborcha reforma 1832 roku vimagala utochnennya mezh naselenih punktiv Angliyi ta Uelsu Zborom statistichnoyi informaciyi ta viznachennyam novih kordoniv keruvali lejtenanti Korpusu korolivskih inzheneriv Douson i Tomas Drummond ProfesiyiSaper zvaryuvalnik za robotoyu Irak Vsi vijskovosluzhbovci Korpusu korolivskih inzheneriv navchayutsya inzhenernij ta sapernij spravi Vsi serzhanti i saperi ryadovi takozh mayut drugu profesiyu Spisok drugih profesij ryadovih i serzhantiv Korpusu vklyuchaye v sebe taki yak fahivec z kondiciyuvannya elektrik slyusar mehanik santehnik mulyar shtukatur mulyar teslya stolyar zvaryuvalnik tehnik budivelnih materialiv kreslyar specialist tehnichnoyi pidtrimki geografichnoyi sluzhbi inzhener geodezist inzhener bronetehnik vodij IT inzhener inzhener specialist z logistiki inzhener z mashin amfibij specialist po zneshkodzhennyu vibuhovih pristroyiv vodolaz Voni mozhut takozh zdijsnyuvati vidbir ta navchannya kvalifikovanih fahivciv takih yak komandos abo vijskovi parashutisti Zhinki mayut pravo pracyuvati za bud yakoyu inzhenernoyu specialnistyu v Korpusi PidrozdiliGeodezisti Korpusu korolivskih inzheneriv v Yevropi Bijci 20 yi polovoyi eskadrilyi 36 go inzhenernogo polku navchayutsya rozminuvannyu U skladi korpusu znahoditsya 8 ma inzhenerna brigada U neyi vhodyat 4 grupi v tomu chisli 3 inzhenerni 12 ta inzhenerna grupa 21 j 32 j 36 j i 39 j inzhenerni polki 25 ta inzhenerna grupa 22 j 26 j i 35 j inzhenerni polki 170 ta infrastrukturna inzhenerna grupa 7 robochih grup v tomu chisli v shtab kvartiri 29 ta grupa zneshkodzhennya boyepripasiv i poshuku 11 j 33 j i 101 j inzhenerni polki a takozh 1 j polk vijskovo sluzhbovih sobak Inshi pidrozdili 23 j parashutnij inzhenernij polk vhodit do skladu 16 yi desantno shturmovoyi brigadi 24 j inzhenernij polk specialnogo priznachennya vhodit do skladu 3 yi brigadi komandos 42 j inzhenernij polk geografichnij 5 polkiv rezervistiv 71 75 j i 101 j Londonskij inzhenerni polki a takozh veteranskij Korolivskij Monmutshirskij polk Korolivskih inzheneriv i Rezervnij polk mineriv Korpus inzhenerno logistichnogo personalu volonterskij Nottingemshirskij orkestr Korolivskih inzheneriv Korolivska shkola vijskovoyi tehniki Shtab kvartira Korolivskoyi shkoli vijskovoyi tehniki Korolivska shkola vijskovoyi tehniki centr Britanskoyi armiyi z vivchennya peredovogo dosvidu u galuzyah vijskovo tehnichnih problem zneshkodzhennya boyepripasiv ta protidiyi terorizmu Roztashovana v dekilkoh miscyah Chatem v Kenti Kemberli u Surreyi i Bichester v grafstvi Oksfordshir Vklyuchaye 2 inzhenerni shkoli Bojovu i Budivelnu Krilo vijskovoyi spravi stvoreno v rezultati zlittya Komandnogo ta Inzhenerno taktichnogo kril shkolu minernoyi spravi Nacionalnij poshukovij centr Armijskij trenuvalnij centr grupu navchannya vodolaziv i orkestr Korpusu korolivskih inzheneriv ye chastinoyu Muzichnogo korpusu Armi ale nosit uniformu korolivskih inzheneriv NagorodiZa vsyu istoriyu Korpusu korolivskih inzheneriv 37 jogo sluzhbovciv buli nagorodzheni Hrestom Viktoriyi najvishoyu ta najbilsh prestizhnoyu nagorodoyu Velikoyi Britaniyi za muzhnist pered licem voroga Z nih 16 osib buli nagorodzheni pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 8 pid chas Krimskoyi vijni i po 2 lyudini pid chas Drugoyi svitovoyi i Drugoyi anglo burskoyi Sered nih Leno Dzhordzh Houker zaginuv 23 listopada 1915 abo 1916 roku lotchik as Pershoyi svitovoyi vijni zbiv 7 litakiv voroga serzhant Tomas Frenk Dyurrant zaginuv 28 bereznya 1942 roku pid chas rejdu na Sen Nazer yedinij kavaler Hresta Viktoriyi yakij otrimav jogo za bojovi diyi na mori za rekomendaciyeyu komanduvacha suprotivnikiv ser Filip Nim 1888 1978 general lejtenant uchasnik Pershoyi i Drugoyi svitovih voyen pid chas ostannoyi potrapiv u polon ale zumiv vtekti PrimitkiDrugie varianty perevoda vstrechayushiesya v russkoyazychnyh istochnikah Artillerijskoe upravlenie Artillerijskij sovet Sovet po artillerii PDF The Masons Livery Company Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 30 sichnya 2015 Royal Engineers Museum Corps History Part 6 5 travnya 2009 u Wayback Machine angl Royal Engineers Museum Corps History Part 17 30 kvitnya 2009 u Wayback Machine angl The London Gazette no 18952 p 1583 10 lipnya 1832 Retrieved 9 sichnya 2017 British Army Website Corps of Royal Engineers Badges and Emblems 22 chervnya 2012 u Wayback Machine Anon 1916 Regimental Nicknames and Traditions of the British Army 5th Ed London Gale and Polden Ltd p 36 Porter Maj Gen Whitworth 1889 History of the Corps of Royal Engineers Vol II Chatham The Institution of Royal Engineers p 121 Ministry of Defence Arhiv originalu za 22 lyutogo 2015 Procitovano 31 sichnya 2015 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 31 sichnya 2015 British listed buildings Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 30 sichnya 2015 PDF University College London Arhiv originalu PDF za 23 chervnya 2015 Procitovano 31 sichnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 23 chervnya 2015 Procitovano 31 sichnya 2015 World War 1 postcards Arhiv originalu za 25 grudnya 2014 Procitovano 31 sichnya 2015 The RAF Museum Arhiv originalu za 26 bereznya 2015 Procitovano 30 sichnya 2015 Grigorij Pernavskij WarSpot Arhiv originalu za 27 lyutogo 2017 Procitovano 26 lyutogo 2017 Tunnellers Memorial Arhiv originalu za 19 lyutogo 2015 Procitovano 30 sichnya 2015 War Office His Majesty s Army 1938 Aves William A T 2009 Donington Shaun Tyas ISBN 978 1900289993 Arhiv originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 Smithers A J 1991 Honourable Conquests An Account of the Enduring Work of the Royal Engineers Throughout the Empire Pen amp Sword Books Ltd ISBN 978 0 85052 725 4 Arhiv originalu za 8 serpnya 2016 Procitovano 3 listopada 2016 Minutes of the Proceedings of the Institution of Civil Engineers Volume 90 Issue 1887 1887 pp 453 455 Obituary Major General Richard Clement Moody R E 1813 1181 Margaret A Ormsby Richard Clement Moody 11 zhovtnya 2012 u Wayback Machine in Dictionary of Canadian Biography Online 2002 Charles Lucas Oxford Dictionary of National Biography 2004 Procitovano 30 sichnya 2015 Cotton Lady 1900 General Sir Arthur Cotton RE KCSI His Life and Work Ken W Watson History of the Rideau Canal Rideau Info com Arhiv originalu za 10 kvitnya 2012 Procitovano 26 lyutogo 2017 UNESCO World Heritage Centre Arhiv originalu za 27 lyutogo 2017 Procitovano 26 lyutogo 2017 Scott Moncrieff Sir Colin Campbell The Indian Biographical Dictionary 1915 Elton Engineering Books Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 31 grudnya 2013 Biographical Encyclopedia of Astronomers 2014 s 12 14 ISBN 978 1 4419 9917 7 Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 SC Fenwick Boundary Commissions 1832 1911 Corps History Part 12 Engineers in a Civic role 1820 1911 Royal Engineers Museum PDF Army Mod uk Arhiv originalu PDF za 3 veresnya 2014 Procitovano 31 sichnya 2015 PDF s 3 Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2017 Procitovano 16 listopada 2016 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2018 Arhiv originalu za 3 sichnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2018 Ministry of Defence Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2013 Procitovano 19 grudnya 2013 Ministry of Defence Arhiv originalu za 22 lyutogo 2015 Procitovano 31 sichnya 2015 British Army Arhiv originalu za 21 kvitnya 2014 Procitovano 13 zhovtnya 2014 Ministry of Defence Arhiv originalu za 22 serpnya 2014 Procitovano 31 sichnya 2014 Ministry of Defence Arhiv originalu za 10 kvitnya 2014 Procitovano 31 sichnya 2014 Royal Artillery Association Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 31 sichnya 2015 Ministry of Defence Arhiv originalu za 28 chervnya 2014 Procitovano 31 sichnya 2015 Ministry of Defence Arhiv originalu za 28 chervnya 2014 Procitovano 31 sichnya 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 31 sichnya 2015 Na moment gibeli i nagrazhdeniya byl pilotom Korolevskogo lyotnogo korpusaLiteraturaBritish Garrison Berlin 1945 1994 No where to go W Durie ISBN 978 3 86408 068 5 Follow the Sapper An Illustrated History of the Corps of Royal Engineers by Colonel Gerald Napier RE Published by The Institution of Royal Engineers 2005 ISBN 0 903530 26 0 The History of the Corps of Royal Sappers and Miners From the Formation of the Corps in March 1772 to the Date when Its Designation was Changed to that of Royal Engineers in October 1856 by Thomas William John Connolly Published by Longman Brown Green and Longmans 1857 History of the Corps of Royal Engineers by Whitworth Porter Charles Moore Watson Published by Longmans Green 1889 The Royal Engineer by Francis Bond Head Published by John Murray 1869 Papers on Subjects Connected with the Duties of the Corps of Royal Engineers by Great Britain Army Royal Engineers Published by The Corps 1874 Professional Papers of the Corps of Royal Engineers by Great Britain Army Royal Engineers Royal Engineers Institute Great Britain Published by Royal Engineer Institute 1892 The Royal Engineers in Egypt and the Sudan by Edward Warren Caulfeild Sandes Published by Institution of Royal Engineers 1937 Citizen Soldiers of the Royal Engineers Transportation and Movements and the Royal Army Service Corps 1859 to 1965 by Gerard Williams Michael Williams Published by Institution of the Royal Corps of Transport 1969 Royal Engineers by Derek Boyd Published by Cooper 1975 ISBN 0 85052 197 1 The Royal Engineers by Terry Gander Published by I Allan 1985 ISBN 0 7110 1517 1 Versatile Genius The Royal Engineers and Their Maps Manuscript Maps and Plans of the Eastern Frontier 1822 1870 by University of the Witwatersrand Library Yvonne Garson Published by University of the Witwatersrand Library 1992 ISBN 1 86838 023 8 The History of the Royal Engineer Yacht Club by Sir Gerald Duke Published by Pitman Press 1982 ISBN 0 946403 00 7 From Ballon to Boxkite The Royal Engineers and Early British Aeronautics by Malcolm Hall Published by Amberley 2010 ISBN 978 1 84868 992 3 A Harbour Goes to War The story of the Mulberry and the men who made it happen by Evans J Palmer E amp Walter R Published by Brook House 2000 ISBN 1 873547 30 7 Danger UXB The Heroic Story of the WWII Bomb Disposal Teams by James Owen Published by Little Brown 2010 ISBN 978 1 4087 0195 9 Designed to Kill Bomb Disposal from World War I to the Falklands by Major Arthur Hogben Published by Patrick Stevens 1987 ISBN 0 85059 865 6 UXB Malta Royal Engineers Bomb Disposal 1940 44 by S A M Hudson Published by The History Press 2010 ISBN 978 0 7524 5635 5 The Underground War Vimy Ridge to Arras by Robinson P amp Cave N Published by Pen and Sword 2011 ISBN 978 1 84415 976 5 XD Operations Secret British Missions Denying Oil to the Nazis by Brazier C C H Published by Pen and Sword 2004 ISBN 1 84415 136 0 Blowing Our Bridges A Memoir from Dunkirk to Korea via Normandy by Maj Gen Tony Younger Published by Pen and Sword 2004 ISBN 1 84415 051 8 Code Name Mulberry The Planning Building amp Operation of the Normandy Harbours by Guy Hartcup Published by Pen and Sword 2006 ISBN 1 84415 434 3 Summon up the Blood The war diary of Corporal J A Womack Royal Engineers by Celia Wolfe Published by Leo Cooper 1997 ISBN 978 0 85052 537 3 Fight Dig and Live The Story of the Royal Engineers in the Korean War by George Cooper Published by Pen and Sword 2011 ISBN 978 1 84884 684 5 Stick amp String by Terence Tinsley Published by Buckland Publishing 1992 ISBN 0 7212 0897 5 Honourable Conquests An account of the enduring works of the Royal Engineers throughout the Empire by Smithers A J Published by Leo Cooper 1991 ISBN 0 85052 725 2 Never a Shot in Anger by Gerald Mortimer Published by Square One Publications 1993 ISBN 1 872017 71 1 Platoon Commander Memoirs of a Royal Engineers Officer by Peter Steadman Published by Pentlandite Books 2001 ISBN 1 85821 901 9 Commander Royal Engineers The Headquarters of the Royal Engineers at Arnhem by John Sliz Published by Travelouge 219 2013 ISBN 978 1 927679 04 3 The Lonely War A story of Bomb Disposal in World War II by on who was there by Eric Wakeling Published by Square One Publication 1994 ISBN 1 872017 84 3 Bombs amp Bobby Traps by H J Hunt Published by Romsey Medal Centre 1986 ISBN 0 948251 19 0 With the Royal Engineers in the Peninsula amp France by Charles Boothby Published by Leonaur 2011 ISBN 978 0 85706 781 4 Inland Water Transport in Mesopotamia by Lt Col L J Hall Published by Naval amp Military Press 1919 ISBN 1 84342 952 7 A Short History of the Royal Engineers by The Institution of Royal Engineers Published by The Institution of Royal Engineers 2006 ISBN 0 903530 28 7 Don t Annoy The Enemy by Eric Walker Published by Gernsey Press Co ISBN Not on publication Oh To be a Sapper by M J Salmon Published by The Institution of Royal Engineers ISBN 0 9524911 4 1 Middle East Movers Royal Engineers Transportation in the Suez Canal Zone 1947 1956 Hugh Mackintosh Published by North Kent Books 2000 ISBN 0 948305 10 X Mediterranean Safari March 1943 October 1944 by A P de T Daniell Published by Orphans Press 2000 ISBN 0 7212 0816 9 A Sapper s War by Leonard Watkins Published by Minerva Press 1996 ISBN 1 85863 715 5 A Game of Soldiers by C Richard Eke Published by Digaprint Ltd 1997 ISBN 0 9534264 0 8 Wrong Again Dan Karachi to Krakatoa by Dan Raschen RE Published by Buckland Publications 1983 ISBN 0 7212 0638 7 Send Port amp Pyjamas by Dan Raschen RE Published by Buckland Publications 1987 ISBN 0 7212 0763 4 Highly Explosive The Exploits of Major Bill Hartley MBE GM late of Bomb Disposal by John Frayn Turner Published by George G Harappa amp Co Ltd 1967 ISBN Not on Publication Sapper Martin The Secret War Diary of Jack Martin by Richard Van Emden Published by Bloomsbury 2009 ISBN 978 1 4088 0311 0 Drainage Manual Revised Edition 1907 1 zhovtnya 2018 u Wayback Machine by Locock and Tyndale PosilannyaInstitution of Royal Engineers 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine Royal Engineers Continuous Professional Development 4 grudnya 2020 u Wayback Machine 29 Fld Sqn vets Association nedostupne posilannya z kvitnya 2019 60 HQ amp Sp Sqn History 28 bereznya 2018 u Wayback Machine Royal Engineers Association 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Royal Engineers Museum Library and Archive 2 listopada 2019 u Wayback Machine Airborne Engineers Association 10 bereznya 2010 u Wayback Machine Engineering Council UK 25 sichnya 2018 u Wayback Machine History of 555 Field Company Royal Engineers in WW2 25 bereznya 2022 u Wayback Machine