Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корла Август Коцор нар 3 грудня 1822 Берге район Бауцен Верхня Лужиця 19 травня 1904 недалеко від Лебау Німеччина сербол

Корла Август Коцор

Корла Август Коцор

Корла Август Коцор (нар. 3 грудня 1822, Берге, район Бауцен, Верхня Лужиця — 19 травня 1904 недалеко від Лебау, Німеччина) — серболужицький композитор і патріот, професійний викладач. Автор музики до Гімну лужицьких сербів.

Корла Август Коцор
нім. Karl August Katzer
image
Народився3 грудня 1822(1822-12-03)[1][2]
d, Гроспоствіц, Баутцен, Саксонія
Помер19 травня 1904(1904-05-19)[1][2] (81 рік)
d, Лебау, Герліц, Саксонія
Похованняd
Країнаimage Королівство Саксонія
Діяльністькомпозитор, диригент
Alma materКрайноставська учительська семінарія (1842)
Знання мовверхньолужицька
ЧленствоМатиця серболужицька
Жанропера
Magnum opusгімн лужицьких сербів

Біографія

image
Пам'ятник композитору Корле Аагусту Коцору, 1929 рік. Пам'ятник культури і історії Саксонії

У дитинстві навчався грі на скрипці, фортепіано і теорії музики. Початкову освіту здобув у Будестецах. Під час навчання в педагогічному училищі в Бауцені в 1839 році був учнем К. Е. Герінга — місцевого органіста і композитора, який був другом Роберта Шумана.

У 1844 році Корла зустрів на своєму шляху Гандрія Зейлера, сорбського поета і музиканта-любителя зачарованого рідним фольклором. Співпраця з Зейлером надихнула Корлу на створення ораторії, заснованої на сорбській культурі.

Творчість

Ораторії
  • Serbski kwas (Сорбське весілля), 1849/50;
  • Žně (Врожай), 1849/83
  • Nalěćo (Весна), 1860
  • Israelowa zrudoba a tróšt (Горе та втіха Ізраїлю), 1861
  • Podlěćo (Літо), 1883
  • Nazyma (Осінь), 1886
  • Zyma (Зима), 1889
  • So zwoni měr (Мирові дзвони), 1891
  • Serbskie requiem (Сорбський реквієм), 1894.
  • Wěnc hórskich spěwow (Вінок гірських пісень), 1860.
Опери
  • Jakub i Kasia (Якуб і Кася), 1871.
Інструментальні роботи
  • Trio klawesynowe (Тріо клавесинів), 1873.
  • Kwartet smyczkowy (Квартет смичкових), 1879.
  • Trzy serbskie pieśni narodowe (Три сербських народних пісні), 1879.
  • Serenada (Серенада), 1889.
  • Гімн лужицьких сербів (Rjana Łužica), 1845.

Література

  • Frido Mětšk: Kocorowe zawostajenstwo [Das Erbe Kocors]. Bautzen 1971.
  • Zbigniew Kościów: Korla Awgust Kocor. Bautzen 1972.
  • Jan Raupp: Sorbische Musik. Bautzen 1979.

Див. також

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118724134 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Korla Avgust Kocor nar 3 grudnya 1822 Berge rajon Baucen Verhnya Luzhicya 19 travnya 1904 nedaleko vid Lebau Nimechchina serboluzhickij kompozitor i patriot profesijnij vikladach Avtor muziki do Gimnu luzhickih serbiv Korla Avgust Kocornim Karl August KatzerNarodivsya3 grudnya 1822 1822 12 03 1 2 d Grospostvic Bautcen SaksoniyaPomer19 travnya 1904 1904 05 19 1 2 81 rik d Lebau Gerlic SaksoniyaPohovannyadKrayina Korolivstvo SaksoniyaDiyalnistkompozitor dirigentAlma materKrajnostavska uchitelska seminariya 1842 Znannya movverhnoluzhickaChlenstvoMaticya serboluzhickaZhanroperaMagnum opusgimn luzhickih serbiv Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPam yatnik kompozitoru Korle Aagustu Kocoru 1929 rik Pam yatnik kulturi i istoriyi Saksoniyi U ditinstvi navchavsya gri na skripci fortepiano i teoriyi muziki Pochatkovu osvitu zdobuv u Budestecah Pid chas navchannya v pedagogichnomu uchilishi v Bauceni v 1839 roci buv uchnem K E Geringa miscevogo organista i kompozitora yakij buv drugom Roberta Shumana U 1844 roci Korla zustriv na svoyemu shlyahu Gandriya Zejlera sorbskogo poeta i muzikanta lyubitelya zacharovanogo ridnim folklorom Spivpracya z Zejlerom nadihnula Korlu na stvorennya oratoriyi zasnovanoyi na sorbskij kulturi TvorchistOratoriyi Serbski kwas Sorbske vesillya 1849 50 Zne Vrozhaj 1849 83 Naleco Vesna 1860 Israelowa zrudoba a trost Gore ta vtiha Izrayilyu 1861 Podleco Lito 1883 Nazyma Osin 1886 Zyma Zima 1889 So zwoni mer Mirovi dzvoni 1891 Serbskie requiem Sorbskij rekviyem 1894 Wenc horskich spewow Vinok girskih pisen 1860 Operi Jakub i Kasia Yakub i Kasya 1871 Instrumentalni roboti Trio klawesynowe Trio klavesiniv 1873 Kwartet smyczkowy Kvartet smichkovih 1879 Trzy serbskie piesni narodowe Tri serbskih narodnih pisni 1879 Serenada Serenada 1889 Gimn luzhickih serbiv Rjana Luzica 1845 LiteraturaFrido Metsk Kocorowe zawostajenstwo Das Erbe Kocors Bautzen 1971 Zbigniew Kosciow Korla Awgust Kocor Bautzen 1972 Jan Raupp Sorbische Musik Bautzen 1979 Div takozhDetlef Kobelya Ko rla A vgust FidlerPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118724134 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563

Дата публікації:
Топ