Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Саудівської Аравії
Загальна характеристика
На тер. Саудівської Аравії відкриті і розвідані родовища нафти і природного горючого газу, руд заліза, золота, міді, цинку, срібла, свинцю, піриту, фосфоритів, магнезиту, мармуру, солі, вапняків і інш. (табл.).
Таблиця. — Основні корисні копалини Саудівської Аравії станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Боксити, млн т | 102 | 213 | 58 (Al2O3) | 0,4 |
Барит, тис. т | 100 | 100 | 95 (BaSO4) |
|
Залізні руди, млн т | 450 | 750 | 42 (Fe) | 0,3 |
Золото, т | 72 | 117 | 0,7–3,7 г/т | 0,1 |
Мідь, тис. т | 689 | 2226 | 1,79 (Cu) | 0,1 |
Нафта, млн т | 36137 |
|
| 26,03 |
Природний горючий газ, млрд м3 | 5773 |
|
| 3,9 |
Свинець, тис. т | 70 | 70 | 1,3 (Pb) | 0,1 |
Фосфорити, млн т | 44,7 | 250 | 21 (Р2О5) | 0,88 |
Цинк, тис. т | 1400 | 2400 | 4,6 (Zn) | 0,5 |
Кремнезем, млн куб.м. |
| 6,24 |
|
|
Окремі види корисних копалин
Вуглеводні. Основне багатство країни — нафта і газ. За запасами нафти країна займає 1-е місце у світі (2003). Майже вся територія Саудівської Аравії входить до нафтогазоносного басейну Перської затоки і лише вузька смуга узбережжя Червоного моря з прилеглим шельфом — до нафтогазоносного басейну Червоного моря, в якому відкрите одне газоконденсатне родовище Баркан (початкові промислові запаси близько 68 млн т), де продуктивні пісковики світи бед (міоцен) на глибині 1,9-2 км. У нафтогазоносному басейні Перської зат. в кінці ХХ ст. відкрито близько 60 нафтових і газонафтових родовищ, 3 газових і газоконденсатних родовищ, в т.ч. найбільше у світі родовище Гавар (початкові пром. запаси 10 136 млн т) і 10 родовище з початковими промисловими запасами нафти понад 300 млн т. Родовища структурного типу, багатопластові, приурочені переважно до великих антикліналей. Основна нафтоносна товща — відклади верхньої юри світи араб потужністю близько 120 м, в якій виділяють 4 продуктивних горизонти високопористих калькаренітових вапняків, розділених прошарками ангідритів. Найпродуктивніший нижній горизонт.
Регіональною покришкою для покладів світи араб служать перекривні евапорити світи хіт (верхня юра — нижня крейда). Поклади нафти виявлені також у вапняках світ джубейла (верхня юра) і друма (середня юра), пісковиках верхньої крейди світи вара і вапняках нижньої крейди світи ратаві (Саффанія-Хафтжі, Зулуф, Маніфа). Газові поклади виявлені головним чином у вапняках і доломіті світи хуфф пермі. Глибина залягання продуктивних горизонтів у гірськиї породах пермі 2,5-3,5 км, юри 1-2,7 км, крейди 0,8-2 км. Густина нафт 845-889 кг/м³, переважають середні і важкі, сірчисті і високосірчисті нафти (S до 3 %).
У 2003 р. Саудівська Аравія із запасами газу 5,78 трлн м³ займає 5-е місце у світі. Понад 60 % запасів приурочено до нафтогазових родовищ. Третя частина його доведених запасів припадає на попутний газ родовища Гавар. Газ залягає на глибині декількох сотень метрів.
Найбільші родовища вуглеводнів отримали символічні назви, пов’язані з правлячою династією: Ghawar (Король), Abqaiq (Королева), Safaniya (Друга дружина), Berri (Великий візир)
За оцінками British Petroleum станом на 2003 Саудівська Аравія володіє найбільшими у світі підтвердженими запасами нафти — 262 млрд барелів, частка у світі — 25 %, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — 86 років. Запаси газу (трлн м³), частка у світі і роки видобутку, що залишилися у Саудівської Аравії 6 (4 %), понад 100 років [Petroenergy Information Network].
Залізні руди. У Саудівської Аравії відомо 3 родовища залізняка низької якості в межах Нубійсько-Аравійського щита. Потужність пластів гематит-магнетит-яшмового складу близько 200 м. Середній склад руди (%): Fe — 42, S — 0,07, Р — 0,44, As — 0,0008. Боксити. Виявлене одне родовище бокситів Ез-Забіра в пустелі Великий Нефуд. Підтверджені запаси родовища Ез-Забіра становлять 102 млн т бокситів (2002) із вмістом Al2O3 57,5 %, SiO2 — 5,5 %, оксидів заліза — 8 %. За якістю боксити родовища Ез-Забіра схожі з бокситами найбільшого австралійського родовища Уейпа.
Золото. В країні виявлені родовища руд золота різних генетичних типів. Близько 60 % золота пов'язано з телуридами, 40 % — самородне. Відомо близько 20 родовищ руд міді і цинку. Запаси більшості родовищ не перевищують 100 тис. т по сумі металів.
Поліметалічні та рідкіснометалічні руди. Саудівській Аравії належить частина унікального сульфідного мідно-цинкового родовища Атлантіс-11 у западині осьового рифтового ґрабена Червоного моря. Рудоносні пласти і лінзи мулових осадів містять Fe — 29 %, Cu — 1,3-3,6 %, Zn — 3,4-9,8 %, Pb — 0,1 %, Ag — 52,9 г/т, Au — 0,47 г/т. Запаси всього родовища понад 80 млн т руди. Запаси свинцевих руд невеликі. Відоме невелике мідно-поліметалічне колчеданне родовище Нукра на півночі країни. Руди багаті і в середньому містять Cu — 0,06-2 %, Zn — 4,7-13 %, Pb — 1,7-3,4 %, Au — 1-6 г/т, Ag — 240 г/т. Запаси родовища складають за сумою металів понад 480 тис. т. У районі Ед-Давазімі на сході Нубійсько-Аравійського щита в комплексних рудах дрібного родовища Самра містяться Zn — 5 %, Pb — 1 %, Ag — 446 г/т. Доведені запаси родовища 340 тис. т руди. Запаси срібних руд невеликі і пов'язані з комплексними рудами мідних, мідно-цинкових і мідно-поліметалічних родовищ. Перспективний для пошуків срібних і поліметалічних руд район Ед-Давазімі площею 1000 км². На сході Нубійсько-Аравійського щита і в районі Ель-Ваджх відомі рудопрояви олов’яно-вольфрамових руд жильного і ґрейзенового типу, низькосортні поклади рідкісних і рідкісноземельних елементів Nb, Та, Y, Zr, Се з підвищеним вмістом урану і торію. Прогнозні ресурси найбільшого з них — Ель-Грайят оцінюються в 440 млн т руди.
Барит. Єдине родовище бариту — Рабіг, представлене серією жил в зонах рифтових розломів на узбережжі Червоного моря. Неметалічні корисні копалини. Великі запаси кам'яної солі зосереджені на півдні і сході країни. Родовища Джизан і Фарасан-ель-Кебір пов'язані з виявом соляного діапіризму в міоцені. Ресурси родовища Джизан понад 1 млрд т кам'яної солі із вмістом NaCI 96 %. Розміри соляного діапіру 1,5-3 км. Саудівська Аравія має найбільші у світі запаси піритів, укладені у власне піритових, мідних і мідно-цинкових колчеданих родовищах, з яких найбільші за запасами Ваді-Вассат і Ваді-Катан з вмістом піриту в рудах 80-100%. Виявлені також значні поклади самородної сірки на узбережжі і островах Червоного моря. (Ель-Кібріт, Фарасан-ель-Кебір). Значні запаси фосфоритів. У великому фосфоритоносному районі Турайф-Сірхан поблизу кордону з Йорданією та Іраном виявлено два родовища — Турайф і Таніят. Пласти зернистих фосфоритів потужністю 0,1-2,5 м залягають в гірських породах верхньої крейди та палеоцен-еоцену.
Нерудна індустріальна сировина представлена в Саудівській Аравії великими запасами гіпсу і меншими магнезиту. Пласти дуже чистих високосортних гіпсів залягають в евапоритах міоцену потужністю декілька сотень метрів (вздовж узбережжя Червоного моря) і у відкладах пермі (узбережжя Перської затоки). Найбільші родовища: Ель-Кібріт, Макна, Джизан, Ель-Карім (запаси 3 млн т). У центральній частині країни в межах Нубійсько-Аравійського щита виявлено два родовища високосортного магнезиту — Джебель-Рухам і Заргат із запасами 1 млн т руди кожне. Вміст MgCO3 понад 95 %, SiO2 до 2 %, СаО до 2 %; прогнозні ресурси 20-40 млн т.
В Саудівській Аравії є великі запаси мармурів і глин. У межах Нубійсько-Аравійського щита виявлені численні великі родовища мармуру: Джебель-Ханука, Джебель-Хавар, Ваді-Тураба, Джебель-Наїм, Джебель-Будайя, Джебель-Хата, Джебель-ет-Тіррад; цегельних глин (родовище Хушейм-Раді) і скляних пісків. Перспективні вияви каолінових глин, азбесту, слюди, стеатиту, тальку, флюориту, кіаніту. Каолінові родовища на початку XXI ст. були досліджені в формації Вазіа (Wasia). Виявлені поклади характеризуються вмістами: 15-30 % Al2O5 і <4 % Fe2O3, 13,7-36 % Al2O5.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Saudivskoyi AraviyiZagalna harakteristikaNa ter Saudivskoyi Araviyi vidkriti i rozvidani rodovisha nafti i prirodnogo goryuchogo gazu rud zaliza zolota midi cinku sribla svincyu piritu fosforitiv magnezitu marmuru soli vapnyakiv i insh tabl Tablicya Osnovni korisni kopalini Saudivskoyi Araviyi stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBoksiti mln t 102 213 58 Al2O3 0 4Barit tis t 100 100 95 BaSO4 Zalizni rudi mln t 450 750 42 Fe 0 3Zoloto t 72 117 0 7 3 7 g t 0 1Mid tis t 689 2226 1 79 Cu 0 1Nafta mln t 36137 26 03Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 5773 3 9Svinec tis t 70 70 1 3 Pb 0 1Fosforiti mln t 44 7 250 21 R2O5 0 88Cink tis t 1400 2400 4 6 Zn 0 5Kremnezem mln kub m 6 24 Okremi vidi korisnih kopalinVuglevodni Osnovne bagatstvo krayini nafta i gaz Za zapasami nafti krayina zajmaye 1 e misce u sviti 2003 Majzhe vsya teritoriya Saudivskoyi Araviyi vhodit do naftogazonosnogo basejnu Perskoyi zatoki i lishe vuzka smuga uzberezhzhya Chervonogo morya z prileglim shelfom do naftogazonosnogo basejnu Chervonogo morya v yakomu vidkrite odne gazokondensatne rodovishe Barkan pochatkovi promislovi zapasi blizko 68 mln t de produktivni piskoviki sviti bed miocen na glibini 1 9 2 km U naftogazonosnomu basejni Perskoyi zat v kinci HH st vidkrito blizko 60 naftovih i gazonaftovih rodovish 3 gazovih i gazokondensatnih rodovish v t ch najbilshe u sviti rodovishe Gavar pochatkovi prom zapasi 10 136 mln t i 10 rodovishe z pochatkovimi promislovimi zapasami nafti ponad 300 mln t Rodovisha strukturnogo tipu bagatoplastovi priurocheni perevazhno do velikih antiklinalej Osnovna naftonosna tovsha vidkladi verhnoyi yuri sviti arab potuzhnistyu blizko 120 m v yakij vidilyayut 4 produktivnih gorizonti visokoporistih kalkarenitovih vapnyakiv rozdilenih prosharkami angidritiv Najproduktivnishij nizhnij gorizont Regionalnoyu pokrishkoyu dlya pokladiv sviti arab sluzhat perekrivni evaporiti sviti hit verhnya yura nizhnya krejda Pokladi nafti viyavleni takozh u vapnyakah svit dzhubejla verhnya yura i druma serednya yura piskovikah verhnoyi krejdi sviti vara i vapnyakah nizhnoyi krejdi sviti ratavi Saffaniya Haftzhi Zuluf Manifa Gazovi pokladi viyavleni golovnim chinom u vapnyakah i dolomiti sviti huff permi Glibina zalyagannya produktivnih gorizontiv u girskiyi porodah permi 2 5 3 5 km yuri 1 2 7 km krejdi 0 8 2 km Gustina naft 845 889 kg m perevazhayut seredni i vazhki sirchisti i visokosirchisti nafti S do 3 U 2003 r Saudivska Araviya iz zapasami gazu 5 78 trln m zajmaye 5 e misce u sviti Ponad 60 zapasiv priurocheno do naftogazovih rodovish Tretya chastina jogo dovedenih zapasiv pripadaye na poputnij gaz rodovisha Gavar Gaz zalyagaye na glibini dekilkoh soten metriv Najbilshi rodovisha vuglevodniv otrimali simvolichni nazvi pov yazani z pravlyachoyu dinastiyeyu Ghawar Korol Abqaiq Koroleva Safaniya Druga druzhina Berri Velikij vizir Za ocinkami British Petroleum stanom na 2003 Saudivska Araviya volodiye najbilshimi u sviti pidtverdzhenimi zapasami nafti 262 mlrd bareliv chastka u sviti 25 za rivnem spozhivannya majbutnij produktivnij period 86 rokiv Zapasi gazu trln m chastka u sviti i roki vidobutku sho zalishilisya u Saudivskoyi Araviyi 6 4 ponad 100 rokiv Petroenergy Information Network Zalizni rudi U Saudivskoyi Araviyi vidomo 3 rodovisha zaliznyaka nizkoyi yakosti v mezhah Nubijsko Aravijskogo shita Potuzhnist plastiv gematit magnetit yashmovogo skladu blizko 200 m Serednij sklad rudi Fe 42 S 0 07 R 0 44 As 0 0008 Boksiti Viyavlene odne rodovishe boksitiv Ez Zabira v pusteli Velikij Nefud Pidtverdzheni zapasi rodovisha Ez Zabira stanovlyat 102 mln t boksitiv 2002 iz vmistom Al2O3 57 5 SiO2 5 5 oksidiv zaliza 8 Za yakistyu boksiti rodovisha Ez Zabira shozhi z boksitami najbilshogo avstralijskogo rodovisha Uejpa Zoloto V krayini viyavleni rodovisha rud zolota riznih genetichnih tipiv Blizko 60 zolota pov yazano z teluridami 40 samorodne Vidomo blizko 20 rodovish rud midi i cinku Zapasi bilshosti rodovish ne perevishuyut 100 tis t po sumi metaliv Polimetalichni ta ridkisnometalichni rudi Saudivskij Araviyi nalezhit chastina unikalnogo sulfidnogo midno cinkovogo rodovisha Atlantis 11 u zapadini osovogo riftovogo grabena Chervonogo morya Rudonosni plasti i linzi mulovih osadiv mistyat Fe 29 Cu 1 3 3 6 Zn 3 4 9 8 Pb 0 1 Ag 52 9 g t Au 0 47 g t Zapasi vsogo rodovisha ponad 80 mln t rudi Zapasi svincevih rud neveliki Vidome nevelike midno polimetalichne kolchedanne rodovishe Nukra na pivnochi krayini Rudi bagati i v serednomu mistyat Cu 0 06 2 Zn 4 7 13 Pb 1 7 3 4 Au 1 6 g t Ag 240 g t Zapasi rodovisha skladayut za sumoyu metaliv ponad 480 tis t U rajoni Ed Davazimi na shodi Nubijsko Aravijskogo shita v kompleksnih rudah dribnogo rodovisha Samra mistyatsya Zn 5 Pb 1 Ag 446 g t Dovedeni zapasi rodovisha 340 tis t rudi Zapasi sribnih rud neveliki i pov yazani z kompleksnimi rudami midnih midno cinkovih i midno polimetalichnih rodovish Perspektivnij dlya poshukiv sribnih i polimetalichnih rud rajon Ed Davazimi plosheyu 1000 km Na shodi Nubijsko Aravijskogo shita i v rajoni El Vadzhh vidomi rudoproyavi olov yano volframovih rud zhilnogo i grejzenovogo tipu nizkosortni pokladi ridkisnih i ridkisnozemelnih elementiv Nb Ta Y Zr Se z pidvishenim vmistom uranu i toriyu Prognozni resursi najbilshogo z nih El Grajyat ocinyuyutsya v 440 mln t rudi Barit Yedine rodovishe baritu Rabig predstavlene seriyeyu zhil v zonah riftovih rozlomiv na uzberezhzhi Chervonogo morya Nemetalichni korisni kopalini Veliki zapasi kam yanoyi soli zoseredzheni na pivdni i shodi krayini Rodovisha Dzhizan i Farasan el Kebir pov yazani z viyavom solyanogo diapirizmu v mioceni Resursi rodovisha Dzhizan ponad 1 mlrd t kam yanoyi soli iz vmistom NaCI 96 Rozmiri solyanogo diapiru 1 5 3 km Saudivska Araviya maye najbilshi u sviti zapasi piritiv ukladeni u vlasne piritovih midnih i midno cinkovih kolchedanih rodovishah z yakih najbilshi za zapasami Vadi Vassat i Vadi Katan z vmistom piritu v rudah 80 100 Viyavleni takozh znachni pokladi samorodnoyi sirki na uzberezhzhi i ostrovah Chervonogo morya El Kibrit Farasan el Kebir Znachni zapasi fosforitiv U velikomu fosforitonosnomu rajoni Turajf Sirhan poblizu kordonu z Jordaniyeyu ta Iranom viyavleno dva rodovisha Turajf i Taniyat Plasti zernistih fosforitiv potuzhnistyu 0 1 2 5 m zalyagayut v girskih porodah verhnoyi krejdi ta paleocen eocenu Nerudna industrialna sirovina predstavlena v Saudivskij Araviyi velikimi zapasami gipsu i menshimi magnezitu Plasti duzhe chistih visokosortnih gipsiv zalyagayut v evaporitah miocenu potuzhnistyu dekilka soten metriv vzdovzh uzberezhzhya Chervonogo morya i u vidkladah permi uzberezhzhya Perskoyi zatoki Najbilshi rodovisha El Kibrit Makna Dzhizan El Karim zapasi 3 mln t U centralnij chastini krayini v mezhah Nubijsko Aravijskogo shita viyavleno dva rodovisha visokosortnogo magnezitu Dzhebel Ruham i Zargat iz zapasami 1 mln t rudi kozhne Vmist MgCO3 ponad 95 SiO2 do 2 SaO do 2 prognozni resursi 20 40 mln t V Saudivskij Araviyi ye veliki zapasi marmuriv i glin U mezhah Nubijsko Aravijskogo shita viyavleni chislenni veliki rodovisha marmuru Dzhebel Hanuka Dzhebel Havar Vadi Turaba Dzhebel Nayim Dzhebel Budajya Dzhebel Hata Dzhebel et Tirrad cegelnih glin rodovishe Hushejm Radi i sklyanih piskiv Perspektivni viyavi kaolinovih glin azbestu slyudi steatitu talku flyuoritu kianitu Kaolinovi rodovisha na pochatku XXI st buli doslidzheni v formaciyi Vazia Wasia Viyavleni pokladi harakterizuyutsya vmistami 15 30 Al2O5 i lt 4 Fe2O3 13 7 36 Al2O5 Div takozhGeologiya Saudivskoyi Araviyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Saudivskoyi Araviyi Girnicha promislovist Saudivskoyi Araviyi Priroda Saudivskoyi Araviyi Gidrogeologiya Saudivskoyi Araviyi Ekonomika Saudivskoyi AraviyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s