Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Саудівської Аравії.
Осн. галузь гірн. промисловості — нафтогазова, в невеликих масштабах ведеться видобуток нерудних корисних копалин.
Окремі галузі
Нафта і газ. На початку XXI ст. Саудівська Аравія є одним з найбільших у світі виробників і експортерів нафти та природного газу.
Див. Нафтогазова промисловість Саудівської Аравії
Основний продуцент нафти в країні на межі ХХ-XXI ст. — компанія «Арабієн амерікен ойл компані» (АРАМКО). З початку 1970-х років вона знаходиться під контролем уряду Саудівської Аравії, а до цього цілком належала консорціуму американських компаній. У 1992 добувалося близько 1,15 млн т/день, причому 97 % видобутку припадало на АРАМКО. Видобуток нафти ведеться і іншими, дрібнішими компаніями, такими, як японська «Арабієн ойл компані», що діє в прибережних водах недалеко від кордону з Кувейтом, і «Гетті ойл компані», яка видобуває нафту на суші в районі кордону з Кувейтом. У 1996 квота Саудівської Аравії, що визначається ОПЕК, становила близько 1,17 млн т/день.
Найбільші родовища нафти розташовані в східній частині країни, на узбережжі Перської затоки (зокрема, родовище Зулуф) або на шельфі. Важливим чинником розвитку нафтової промисловості є близькі і взаємовигідні відносини, що склалися між АРАМКО і Саудівською Аравією. Діяльність АРАМКО сприяла притоку в країну кваліфікованих кадрів і створенню нових робочих місць для саудівців.
У 2003 р. річний видобуток нафти в Саудівській Аравії оціночно становив 480 млн т — найбільший за останні 20 років. Саудівська Аравія з 2003 р. готова добувати по 9-9.5 млн барелів нафти на добу (450–475 млн т на рік) і може швидко збільшити видобуток до 10-10,5 млн бар./добу (500–525 млн т на рік). [Petroleum Economist. 2003. V.70].
До 2007 р. Саудівська Аравія планує добувати 600 млн тонн нафти на рік. Національна нафтова компанія Saudi Aramco оголосила про свої плани збільшення до 2007 року нафтовидобутку до рівня 11–12 млн бар./добу (до 600 млн т на рік). При цьому видобуток із нових відкритих родовищ складе близько 1,75 млн бар./добу [Petroleum Economist. 2003. V.70, Р. 6].
Нафта, що забезпечує основні надходження від експорту, постачається в США, Японію і Західну Європу. З 1999 р. в Саудівській Аравії почалося здійснення широкомасштабної програми гірничо-розвідувальних робіт на газ. Компанія Saudi Aramco пробурила серію газових свердловин (Манджура, Харадх, Вакр, Шама, Шаден, Вудайхі і Тінат) на сході і в центральній частині країни. У вересні 2000 р. у свердловині Газаль-1 (Ghazal-1), пробуреній за 150 км на схід від м. Ріяд на південному фланзі родовища Гавар, отримані притоки в 1,1 млн м³/добу газу і 632 т/добу конденсату.
Участю в розвитку видобутку саудівського газу цікавляться російська компанія Газпром і міжнародні корпорації Exxon/Mobil і Shell. Exxon/Mobil планує працювати на родовищі Південний Гавар, Shell — освоювати родовища Шайба.
Золото, срібло, мідь. Ще в I тис. до н. е. жителі Аравійського півострова добували золото, срібло і мідь на родовищах, розташованих приблизно за 290 км до північного сходу від Джідди. В наш час ці родовища знову розробляються, і в 1992 тут було видобуто близько 5 т золота. У 1990-х рр. роботи велися на родовищі руд золота (Махд-ед-Дахаб).
Державна компанія Maaden експлуатує золотодобувні підприємства Mahd Ad Dhahab і Sukhaybarat. У 2000 р. компанія ввела в експлуатацію підприємство Al-Amar продуктивністю по руді 1 тис. т/добу. Запаси руди в гірському відведенні підприємства оцінюються в 2,7 млн т з середнім вмістом Au 12 г/т. У 2000–2001 рр. стали до ладу підприємства Al-Hajjar на родов., запаси якого оцінюються в 2,6 млн т руди з середнім вмістом Au 2,6 г/т.
Нерудні корисні копалини видобувають в Саудівській Аравії для місцевих потреб. Найрозвиненіший видобуток вапняків і глин — сировини для цементної промисловості. Видобуток цементної сировини ведеться відкритим способом в районах діючих цементних заводів в рр. Хуфуф, Ер-Ріяд, Ель-Джубайль, Бурайда, Табук, Янбу. Гіпс, який добувають відкритим способом на родовищі Ель-Кібріт, Макна і Ель-Карім, використовується для потреб внутрішнього ринку. В кінці ХХ ст. діє близько 80 кар'єрів по видобутку мармуру — родовища Джебель-Ханука, Джебель-Хавар, Джебель-Наїм, Джебель-Будайя, Джебель-Хата, Ваді-Тураба, Джебель-ет-Тіррад і інш. Нерудні будівельні матеріали добувають в районі м. Джідда (100 кар'єрів), облицювальний камінь з габро, гранітів і андезитів — в різних районах країни.
Інші корисні копалини. У 1990-х рр. роботи велися на родовищах заліза (Ваді-Сававін), кольорових металів (Ель-Масане, Джебель-Саїд, Нукра), бокситів (Ез-Забіра), фосфоритів (Турайф-Сірхан).
З 1996 р здійснюється проєкт «Джаламід», який передбачає освоєння однойменного і групи родовищ фосфатів. У 1990-х рр. це найбільший проєкт у світі. Підтверджені запаси родовища — 213 млн т руди при середньому вмісті Р2О5 21%. Роботи на родовищі веде компанія Ma'aden з Саудівської Аравії. Поряд з родовищем Джаламід було відкрите ще одне велике родовище Умм-Вуель з запасами — 200 млн т руди із вмістом Р2О5 15–20 %. Будівництво рудника планувалося почати в 2001–2002 р.
Передбачається будівництво боксито-глиноземно-алюмінієвого комплексу на базі бокситового родовища Ез-Забіра, розташованого у віддаленому неосвоєному районі на півночі країни, в провінції Касім, за 180 км на північ від м. Бурайда і за 615 км від порту Джубайль. Комплекс включає бокситовий рудник продуктивністю 3,4 млн т/рік, глиноземний завод потужністю 1,4 млн т/рік і алюмінієвий завод потужністю 620 тис. т первинного алюмінію на рік. Проєкт здійснює державна компанія Saudi Arabian Mining Company (Ma'aden).
Гірничо-геологічна служба. Підготовка кадрів
Вивченням геологічної будови і корисних копалин країни відає Генеральний директорат мінеральних ресурсів, що входить до складу Міністерства нафти і мінеральних ресурсів. Структурно він має геологічний департамент, що включає відділи петрології і мінералогії, геологічного картування, геофізики, геохімії, економічної геології, і департамент технічного обслуговування. Геологічними дослідженнями і розвитком мінерально-сировинної бази в країні займається також Центр прикладної геології «ЮНЕСКО», заснований в 1970. Геолологічні кадри готуються в трьох вишах: у Королівському університеті та вищих геологічних школах міст Ер-Ріяд і Дахран, а також за рубежем.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Saudivskoyi Araviyi Osn galuz girn promislovosti naftogazova v nevelikih masshtabah vedetsya vidobutok nerudnih korisnih kopalin Okremi galuziNafta i gaz Na pochatku XXI st Saudivska Araviya ye odnim z najbilshih u sviti virobnikiv i eksporteriv nafti ta prirodnogo gazu Div Naftogazova promislovist Saudivskoyi Araviyi Osnovnij producent nafti v krayini na mezhi HH XXI st kompaniya Arabiyen ameriken ojl kompani ARAMKO Z pochatku 1970 h rokiv vona znahoditsya pid kontrolem uryadu Saudivskoyi Araviyi a do cogo cilkom nalezhala konsorciumu amerikanskih kompanij U 1992 dobuvalosya blizko 1 15 mln t den prichomu 97 vidobutku pripadalo na ARAMKO Vidobutok nafti vedetsya i inshimi dribnishimi kompaniyami takimi yak yaponska Arabiyen ojl kompani sho diye v priberezhnih vodah nedaleko vid kordonu z Kuvejtom i Getti ojl kompani yaka vidobuvaye naftu na sushi v rajoni kordonu z Kuvejtom U 1996 kvota Saudivskoyi Araviyi sho viznachayetsya OPEK stanovila blizko 1 17 mln t den Najbilshi rodovisha nafti roztashovani v shidnij chastini krayini na uzberezhzhi Perskoyi zatoki zokrema rodovishe Zuluf abo na shelfi Vazhlivim chinnikom rozvitku naftovoyi promislovosti ye blizki i vzayemovigidni vidnosini sho sklalisya mizh ARAMKO i Saudivskoyu Araviyeyu Diyalnist ARAMKO spriyala pritoku v krayinu kvalifikovanih kadriv i stvorennyu novih robochih misc dlya saudivciv U 2003 r richnij vidobutok nafti v Saudivskij Araviyi ocinochno stanoviv 480 mln t najbilshij za ostanni 20 rokiv Saudivska Araviya z 2003 r gotova dobuvati po 9 9 5 mln bareliv nafti na dobu 450 475 mln t na rik i mozhe shvidko zbilshiti vidobutok do 10 10 5 mln bar dobu 500 525 mln t na rik Petroleum Economist 2003 V 70 Do 2007 r Saudivska Araviya planuye dobuvati 600 mln tonn nafti na rik Nacionalna naftova kompaniya Saudi Aramco ogolosila pro svoyi plani zbilshennya do 2007 roku naftovidobutku do rivnya 11 12 mln bar dobu do 600 mln t na rik Pri comu vidobutok iz novih vidkritih rodovish sklade blizko 1 75 mln bar dobu Petroleum Economist 2003 V 70 R 6 Nafta sho zabezpechuye osnovni nadhodzhennya vid eksportu postachayetsya v SShA Yaponiyu i Zahidnu Yevropu Z 1999 r v Saudivskij Araviyi pochalosya zdijsnennya shirokomasshtabnoyi programi girnicho rozviduvalnih robit na gaz Kompaniya Saudi Aramco proburila seriyu gazovih sverdlovin Mandzhura Haradh Vakr Shama Shaden Vudajhi i Tinat na shodi i v centralnij chastini krayini U veresni 2000 r u sverdlovini Gazal 1 Ghazal 1 proburenij za 150 km na shid vid m Riyad na pivdennomu flanzi rodovisha Gavar otrimani pritoki v 1 1 mln m dobu gazu i 632 t dobu kondensatu Uchastyu v rozvitku vidobutku saudivskogo gazu cikavlyatsya rosijska kompaniya Gazprom i mizhnarodni korporaciyi Exxon Mobil i Shell Exxon Mobil planuye pracyuvati na rodovishi Pivdennij Gavar Shell osvoyuvati rodovisha Shajba Zoloto sriblo mid She v I tis do n e zhiteli Aravijskogo pivostrova dobuvali zoloto sriblo i mid na rodovishah roztashovanih priblizno za 290 km do pivnichnogo shodu vid Dzhiddi V nash chas ci rodovisha znovu rozroblyayutsya i v 1992 tut bulo vidobuto blizko 5 t zolota U 1990 h rr roboti velisya na rodovishi rud zolota Mahd ed Dahab Derzhavna kompaniya Maaden ekspluatuye zolotodobuvni pidpriyemstva Mahd Ad Dhahab i Sukhaybarat U 2000 r kompaniya vvela v ekspluataciyu pidpriyemstvo Al Amar produktivnistyu po rudi 1 tis t dobu Zapasi rudi v girskomu vidvedenni pidpriyemstva ocinyuyutsya v 2 7 mln t z serednim vmistom Au 12 g t U 2000 2001 rr stali do ladu pidpriyemstva Al Hajjar na rodov zapasi yakogo ocinyuyutsya v 2 6 mln t rudi z serednim vmistom Au 2 6 g t Nerudni korisni kopalini vidobuvayut v Saudivskij Araviyi dlya miscevih potreb Najrozvinenishij vidobutok vapnyakiv i glin sirovini dlya cementnoyi promislovosti Vidobutok cementnoyi sirovini vedetsya vidkritim sposobom v rajonah diyuchih cementnih zavodiv v rr Hufuf Er Riyad El Dzhubajl Burajda Tabuk Yanbu Gips yakij dobuvayut vidkritim sposobom na rodovishi El Kibrit Makna i El Karim vikoristovuyetsya dlya potreb vnutrishnogo rinku V kinci HH st diye blizko 80 kar yeriv po vidobutku marmuru rodovisha Dzhebel Hanuka Dzhebel Havar Dzhebel Nayim Dzhebel Budajya Dzhebel Hata Vadi Turaba Dzhebel et Tirrad i insh Nerudni budivelni materiali dobuvayut v rajoni m Dzhidda 100 kar yeriv oblicyuvalnij kamin z gabro granitiv i andezitiv v riznih rajonah krayini Inshi korisni kopalini U 1990 h rr roboti velisya na rodovishah zaliza Vadi Savavin kolorovih metaliv El Masane Dzhebel Sayid Nukra boksitiv Ez Zabira fosforitiv Turajf Sirhan Z 1996 r zdijsnyuyetsya proyekt Dzhalamid yakij peredbachaye osvoyennya odnojmennogo i grupi rodovish fosfativ U 1990 h rr ce najbilshij proyekt u sviti Pidtverdzheni zapasi rodovisha 213 mln t rudi pri serednomu vmisti R2O5 21 Roboti na rodovishi vede kompaniya Ma aden z Saudivskoyi Araviyi Poryad z rodovishem Dzhalamid bulo vidkrite she odne velike rodovishe Umm Vuel z zapasami 200 mln t rudi iz vmistom R2O5 15 20 Budivnictvo rudnika planuvalosya pochati v 2001 2002 r Peredbachayetsya budivnictvo boksito glinozemno alyuminiyevogo kompleksu na bazi boksitovogo rodovisha Ez Zabira roztashovanogo u viddalenomu neosvoyenomu rajoni na pivnochi krayini v provinciyi Kasim za 180 km na pivnich vid m Burajda i za 615 km vid portu Dzhubajl Kompleks vklyuchaye boksitovij rudnik produktivnistyu 3 4 mln t rik glinozemnij zavod potuzhnistyu 1 4 mln t rik i alyuminiyevij zavod potuzhnistyu 620 tis t pervinnogo alyuminiyu na rik Proyekt zdijsnyuye derzhavna kompaniya Saudi Arabian Mining Company Ma aden Girnicho geologichna sluzhba Pidgotovka kadrivVivchennyam geologichnoyi budovi i korisnih kopalin krayini vidaye Generalnij direktorat mineralnih resursiv sho vhodit do skladu Ministerstva nafti i mineralnih resursiv Strukturno vin maye geologichnij departament sho vklyuchaye viddili petrologiyi i mineralogiyi geologichnogo kartuvannya geofiziki geohimiyi ekonomichnoyi geologiyi i departament tehnichnogo obslugovuvannya Geologichnimi doslidzhennyami i rozvitkom mineralno sirovinnoyi bazi v krayini zajmayetsya takozh Centr prikladnoyi geologiyi YuNESKO zasnovanij v 1970 Geolologichni kadri gotuyutsya v troh vishah u Korolivskomu universiteti ta vishih geologichnih shkolah mist Er Riyad i Dahran a takozh za rubezhem Div takozhGeologiya Saudivskoyi Araviyi Gidrogeologiya Saudivskoyi Araviyi Korisni kopalini Saudivskoyi Araviyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Saudivskoyi Araviyi Priroda Saudivskoyi Araviyi Ekonomika Saudivskoyi AraviyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019