Історія освоєння мінеральних ресурсів Саудівської Аравії
Руди золота і срібла добували на території Саудівської Аравії з найдавніших часів. Ще в I тис. до РХ жителі Аравійського півострова добували золото, срібло і Мідь на родовищах, розташованих приблизно за 290 км на північний схід від . В наш час ці родовища знову розробляються, і в 1992 р. тут було видобуто близько 5 т золота.
В районі родовища Махд-ед-Дахаб виявлені залишки великого золоторудного промислу, що включає 55 покинутих рудників, найдавніший з яких «Умм-Гарайат» датується X ст. до РХ Найбільш інтенсивно видобуток золота вівся на рубежі нашої ери (зокрема, про видобуток золота в місцевості Дебай повідомляє Страбон в своїй Географії), а також у VIII — X ст. (було видобуто не менше 30 т золота). Район здавна відомий як «срібний пояс», де діяло понад 150 срібних рудників.
Археологічні розкопки виявили ознаки металургії заліза біля Акіку і виробництво свинцю з ґаленіту поблизу . Давнім заняттям жителів узбережжя Перської затоки був вилов перлів (до першої половини XX ст.), що цінувалися в середні віки дорожче китайських. Наприкінці XIX ст. промислом займалось близько 1,5 тис. човнів. З появою штучних перлів видобуток натуральних майже припинився. У Червоному морі добували також чорний корал.
Пошуково-розвідувальні роботи на нафту і газ в країні проводяться з 1930-х років XX ст. Перше родовище (Даммам) відкрите у 1938 р., у 1940 р. виявлені родовища Абкайк і , в 1945 р. — Катіф, в 1948 р. — найбільше у світі Гавар і в 1951 р. — найбільше морське родовище . Історія нафтової промисловості нерозривно пов'язана з діяльністю компанії «АРАМКО», що отримала концесію на видобуток нафти і газу на більшій частині країни. Видобуток нафти початий в 1939 р. Друга світова війна перервала розвиток нафтової промисловості, який поновився в 1943 р., з початком будівництва нафтопереробного заводу в нафтовому порту . Видобуток нафти поступово збільшувався з 2,7 тис. т на добу в 1944 р. до 68,1 тис. т на добу в 1949 р. До 1977 р. щоденний видобуток нафти в Саудівській Аравії зріс до 1,25 млн т і залишався таким протягом 1980-х років, доти, поки не почав знижуватися внаслідок зменшення попиту на нафту на світовому ринку. Основний район видобутку — структурна тераса Гази і прилегла акваторія Перської затоки. Експлуатація родовищ нафти ведеться в основному фонтанним способом. Весь природний газ, що добувається є попутним. Переробка нафти і газу здійснюється на місцевих заводах. Близько 50% експорту припадає на Західну Європу, 20% — на Японію.
З 1999 р. в Саудівській Аравії почалося здійснення широкомасштабної програми ГРР на газ. Компанія Saudi Aramco пробурила серію газових свердловин (, , , Шама, , і ) на сході і в центральній частині країни.
На початку XXI ст. Саудівська Аравія має окрім родовищ нафти і природного горючого газу також розвідані поклади руд заліза, золота, міді, цинку, срібла, свинцю, піриту, фосфоритів, магнезиту, мармуру, солі, вапняків.
Станом на 2003 р. за оцінками British Petroleum Саудівська Аравія володіє найбільшими у світі підтвердженими запасами нафти — 262 млрд бар., частка у світі — 25%, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — 86 років. Запаси газу (трлн. куб.м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися у С. Аравії 6 (4 %), понад 100 років [Petroenergy Information Network]. У 2003 р. Саудівська Аравія із запасами газу займає 5-е місце у світі. Понад 60% запасів приурочено до нафтогазових родовищ. Третя частина доведених запасів припадає на попутний газ родовища Гавар. Газ залягає на глибині декількох сотень метрів.
Основна видобувна галузь — нафтогазова, в невеликих масштабах ведеться видобуток нерудної мінеральної сировини. Сьогодні Саудівська Аравія є одним з найбільших у світі виробників і експортерів нафти та природного газу. Основний продуцент нафти в країні — компанія «Арабієн америкен ойл компані» (). У 2003 р. річний видобуток нафти становив 480 млн т — найбільший за останні 20 років. До 2007 р. Саудівська Аравія планує добувати 600 млн тонн нафти на рік.
Геологічні кадри готують в Королівському університеті та у Вищих геологічних школах в Ер-Ріяді та Дахрані.
Див. також
- Історія нафтогазовидобування на Близькому і Середньому Сході
- Геологія Саудівської Аравії
- Корисні копалини Саудівської Аравії
- Гірнича промисловість Саудівської Аравії
- Природа Саудівської Аравії
- Гідрогеологія Саудівської Аравії
- Економіка Саудівської Аравії
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Saudivskoyi Araviyi Rudi zolota i sribla dobuvali na teritoriyi Saudivskoyi Araviyi z najdavnishih chasiv She v I tis do RH zhiteli Aravijskogo pivostrova dobuvali zoloto sriblo i Mid na rodovishah roztashovanih priblizno za 290 km na pivnichnij shid vid V nash chas ci rodovisha znovu rozroblyayutsya i v 1992 r tut bulo vidobuto blizko 5 t zolota V rajoni rodovisha Mahd ed Dahab viyavleni zalishki velikogo zolotorudnogo promislu sho vklyuchaye 55 pokinutih rudnikiv najdavnishij z yakih Umm Garajat datuyetsya X st do RH Najbilsh intensivno vidobutok zolota vivsya na rubezhi nashoyi eri zokrema pro vidobutok zolota v miscevosti Debaj povidomlyaye Strabon v svoyij Geografiyi a takozh u VIII X st bulo vidobuto ne menshe 30 t zolota Rajon zdavna vidomij yak sribnij poyas de diyalo ponad 150 sribnih rudnikiv Arheologichni rozkopki viyavili oznaki metalurgiyi zaliza bilya Akiku i virobnictvo svincyu z galenitu poblizu Davnim zanyattyam zhiteliv uzberezhzhya Perskoyi zatoki buv vilov perliv do pershoyi polovini XX st sho cinuvalisya v seredni viki dorozhche kitajskih Naprikinci XIX st promislom zajmalos blizko 1 5 tis chovniv Z poyavoyu shtuchnih perliv vidobutok naturalnih majzhe pripinivsya U Chervonomu mori dobuvali takozh chornij koral Poshukovo rozviduvalni roboti na naftu i gaz v krayini provodyatsya z 1930 h rokiv XX st Pershe rodovishe Dammam vidkrite u 1938 r u 1940 r viyavleni rodovisha Abkajk i v 1945 r Katif v 1948 r najbilshe u sviti Gavar i v 1951 r najbilshe morske rodovishe Istoriya naftovoyi promislovosti nerozrivno pov yazana z diyalnistyu kompaniyi ARAMKO sho otrimala koncesiyu na vidobutok nafti i gazu na bilshij chastini krayini Vidobutok nafti pochatij v 1939 r Druga svitova vijna perervala rozvitok naftovoyi promislovosti yakij ponovivsya v 1943 r z pochatkom budivnictva naftopererobnogo zavodu v naftovomu portu Vidobutok nafti postupovo zbilshuvavsya z 2 7 tis t na dobu v 1944 r do 68 1 tis t na dobu v 1949 r Do 1977 r shodennij vidobutok nafti v Saudivskij Araviyi zris do 1 25 mln t i zalishavsya takim protyagom 1980 h rokiv doti poki ne pochav znizhuvatisya vnaslidok zmenshennya popitu na naftu na svitovomu rinku Osnovnij rajon vidobutku strukturna terasa Gazi i prilegla akvatoriya Perskoyi zatoki Ekspluataciya rodovish nafti vedetsya v osnovnomu fontannim sposobom Ves prirodnij gaz sho dobuvayetsya ye poputnim Pererobka nafti i gazu zdijsnyuyetsya na miscevih zavodah Blizko 50 eksportu pripadaye na Zahidnu Yevropu 20 na Yaponiyu Z 1999 r v Saudivskij Araviyi pochalosya zdijsnennya shirokomasshtabnoyi programi GRR na gaz Kompaniya Saudi Aramco proburila seriyu gazovih sverdlovin Shama i na shodi i v centralnij chastini krayini Na pochatku XXI st Saudivska Araviya maye okrim rodovish nafti i prirodnogo goryuchogo gazu takozh rozvidani pokladi rud zaliza zolota midi cinku sribla svincyu piritu fosforitiv magnezitu marmuru soli vapnyakiv Stanom na 2003 r za ocinkami British Petroleum Saudivska Araviya volodiye najbilshimi u sviti pidtverdzhenimi zapasami nafti 262 mlrd bar chastka u sviti 25 za rivnem spozhivannya majbutnij produktivnij period 86 rokiv Zapasi gazu trln kub m chastka u sviti i roki vidobutku sho zalishilisya u S Araviyi 6 4 ponad 100 rokiv Petroenergy Information Network U 2003 r Saudivska Araviya iz zapasami gazu zajmaye 5 e misce u sviti Ponad 60 zapasiv priurocheno do naftogazovih rodovish Tretya chastina dovedenih zapasiv pripadaye na poputnij gaz rodovisha Gavar Gaz zalyagaye na glibini dekilkoh soten metriv Osnovna vidobuvna galuz naftogazova v nevelikih masshtabah vedetsya vidobutok nerudnoyi mineralnoyi sirovini Sogodni Saudivska Araviya ye odnim z najbilshih u sviti virobnikiv i eksporteriv nafti ta prirodnogo gazu Osnovnij producent nafti v krayini kompaniya Arabiyen ameriken ojl kompani U 2003 r richnij vidobutok nafti stanoviv 480 mln t najbilshij za ostanni 20 rokiv Do 2007 r Saudivska Araviya planuye dobuvati 600 mln tonn nafti na rik Geologichni kadri gotuyut v Korolivskomu universiteti ta u Vishih geologichnih shkolah v Er Riyadi ta Dahrani Div takozhIstoriya naftogazovidobuvannya na Blizkomu i Serednomu Shodi Geologiya Saudivskoyi Araviyi Korisni kopalini Saudivskoyi Araviyi Girnicha promislovist Saudivskoyi Araviyi Priroda Saudivskoyi Araviyi Gidrogeologiya Saudivskoyi Araviyi Ekonomika Saudivskoyi Araviyi Dzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019