Гавар

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гавар (значення).

Гавар (Аль-Гавар, Гхавар) — одне з найбільших нафтових родовищ світу. Розташоване в нафтогазоносній області Хаза, Аравійської НГП, приблизно за 100 км на південний схід від міста Дахран в провінції Еш-Шаркійя Саудівської Аравії. Родовище знаходиться в повній власності держави і експлуатується державною компанією Saudi Aramco. Про родовище відомо відносно мало, детальні і загальні поточні показники добутку приховуються керівництвом компанії і урядом Саудівської Аравії.

Гавар
Країна:	Саудівська Аравія
НГП:	Аравійська
НГО:	Хаза
Координати:	27°28′ пн. ш. 48°31′ сх. д. / 27.47° пн. ш. 48.52° сх. д. / 27.47; 48.52
Оператор:	Saudi Aramco
карта нафтового родовища Гавар
Історія родовища
відкриття:	1948
початок експлуатації:	1951
Геологічна будова
вид родовища:	газонафтове
тип пастки:	асиметрична антикліналь
Експлуатація

Історія відкриття

В 1948 році в північній частині антикліналі Харад структурно-картувальною свердловиною компанії «Arabian-American Oil Company» отримана нафта з глибини 1860 м (крівля крейди). Південна частина родовища була відкрита за результатами геологічної зйомки американським геологом Ернстом Бергом у 1949 році. Родовище розробляється з 1951.

Характеристика

Геологічна будова

Схематичне зображення геологічного розрізу родовища Гавар

Приурочене до п'яти замкнених структурних ускладнень валоподібного підняття Ен-Нала, розміром 16-25×230 км які віділяються одне від одного сідловинами — Аін-Дар, Шедгум, Утманія, Хавія та Харад. Амплітуди піднять по покрівлі світи Араб сягають 370 м. Вони ускладнені скидами і мають спільний контур нафтоносності. Структура Гавар складена мезозойськими відкладами, які перекриті породами кайнозою. Кути падіння мезозойських відкладів становлять від 5-8 до 10°, тоді як кайнозойські відклади залягають майже горизонтально. Поклади склепінні масивні. Основні продуктивні горизонти на родовищі приурочені до карбонатної товщі верхньоюрського віку (світа Араб). Окрім того, поклади нафти відкриті в карбонатній товщі світи Джубейль тріасового віку. Основні запаси приурочені до карбонатних горизонтів С і D світи Араб. Ці горизонти складені тріщинуватими доломітизованими вапняками, потужністю 45-50 м. Їх відкрита пористість становить від 15 до 30 %, проникність — 1-1,5 мкм². Глибини залягання горизонтів С і D відповідно 1700 і 2000 м. Поклад газу виявлений у відкладах пермського віку на глибині близько 3000 м.

Запаси

Геологічні запаси нафти за категорією С₃ оцінюються у 20 млрд т. Початкові видобувні запаси нафти — 10,125 млрд т, розчиненого в нафті газу — 1013 млрд м³. Початковий пластовий тиск 22,5 МПа. Густина нафти з горизонту С становить 850, з горизонту D — 845—865 кг/м³; в'язкість 6,1-6,6 мПа·с, вміст сірки — 1,66 %.

Технологія розробки

Експлуатуються понад 300 фонтануючих свердловин, з початковими дебітами 750—1500 т/добу для однієї свердловини. Річний видобуток нафти в 1981 році досягав 280 млн. т.

Виділено 6 продуктивних зон з півночі на південь: Fazran, Ain Dar, Shedgum, Uthmaniyah, Haradh й Hawiyah (Фазран, Аін-Дар, Шедгум, Утманія, Гарад, Гавія).

Див. також

• Нафта
• Геологія нафти і газу
• Економіка Саудівської Аравії

Література

• Баженова О. К., Бурлин Ю. К., Соколов Б. А., Хаин В. Е. Геология и геохимия нефти и газа. — М.: Изд-во МГУ, 2000. — 384 c. (рос.)
• Высоцкий И. В., Высоцкий В.И, Оленин В. Б. Нефтегазоносные бассейны зарубежных стран. — М.: изд-во «Недра», 1990. — 405 с. (рос.)
• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
• Маєвський Б. Є., Євдощук М. І., Лозинський О. Є. Нафтогазоносні провінції світу. — К.: Вид-во «Наукова думка», 2002. — 407 с.

Джерела

• Нафтовий супергігант [ 2 березня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)