Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Монголії.
Загальна характеристика
Монголія багата на флюорит, вугілля, мідно-молібденові і олов’яно-вольфрамові руди, фосфорити та ін. Є також алюмінієві руди, виробні камені, нафта і горючі сланці, нерудні будматеріали, різноманітні мінеральні води. Дані про підтверджені і загальні запаси основних корисних копалин М. за версією російських джерел (ИАЦ «Минерал») наведені в таблиці. За іншими оцінками, геологічно досліджено тільки бл. 25% площі країни, бл. 70% площі оглянуто із застосуванням аерогеофізичних методів. Ці дослідження дозволяють так оцінити загальні запаси деяких к.к.:10 млн т міді, 420 тис.т молібдену, 3 млн т свинцю і цинку, 10 тис.т олова, 1 465 т золота, 10 000 т срібла, 453 млн т залізної руди, 50 тис.т урану, 70 тис.т руди вольфраму (вольфраміт), 200 тис.т графіту, 18 млн т плавикового шпату, крім того, є великі ресурси фосфату й інших мінералів.
Таблиця. – Основні корисні копалини Монголії станом на 1998-1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Вольфрам, тис. т | 6 | 10 | 1,5 (WO3) | 0,2 |
Залізні руди, млн т | 465 | 745 | 55 (Fe) | 0,3 |
Золото, т | 55 | 170 | 1,8 – 7 г/т | 0,1 |
Мідь, тис. т | 9250 | 9340 | 0,8 (Cu) | 1,4 |
Молібден, тис. т | 237 | 484 | 0,018 (Мо) | 2,7 |
Нафта, млн т | 1,5 |
|
|
|
Олово, тис. т | 20 | 30 | 0,5 |
|
Плавиковий шпат, млн т | 12 | 23 | 45 (CaF2) | 6,4 |
Свинець, тис. т | 720 | 840 | 3,7 (Pb) | 0,6 |
Срібло, т | 6000 | 9000 | 150 г/т | 1,1 |
Вугілля, млн т | 2440 | 4300 |
|
|
Фосфорити, млн т | 67 | 445 | 20 (Р2О5) | 1,32 |
Цинк, тис. т | 2000 | 3400 | 6 (Zn) | 0,7 |
Уран, тис. т | 61,6 | 82,6 | 0,16 | 2,4 |
Окремі види корисних копалин
Нафта. Родов. нафти пов'язані з відкладами верх. юри та ниж. крейди. Два невеликих родов. Дзунбаян і Цаган-Елс розташовані в південно-східній частині країни. Нафта дуже в'язка, важка, містить смолисті компоненти (до 60-70%) і парафіни 27-51%, вихід світлих фракцій 5-6%.
Вугілля. У Монголії є 4 родовища бурого вугілля (Налайха, Шарингол, Дархан, Баганур). На півдні країни в районі гірського масиву Табан-Толгой виявлене кам'яне вугілля, геологічні запаси якого обчислюються мільярдами тонн. Відомо бл. 160 родов. та вуглепроявів, загальні геологічні ресурси яких оцінюються в 18 млрд т. (80% — кам'яне вугілля). Останнє (кам'яне вугілля) — газове, жирне, коксівне, пісне. Кам. вугілля поширене в Зах. і Півд. М., буре — в Центр., і Сх. М. Якість вугілля варіює в широких межах: теплота згоряння 10,03-36,78 МДж/кг, зольність 9-35%, вологість 2-35%, вміст сірки 0,3-3%. Кам. вугілля приурочене до відкладів карбону і пермі, буре — до відкладів мезозою, г.ч. ниж. крейди.
Залізні руди. Родов. залізняку, як правило, дрібні, характеризуються невисокою якістю руд. Всі вони розташовані в межах Північного тектонічного блоку і представлені кременисто-залізистими або скарновими типами. Запаси руд окремих родов. не перевищують перших десятків, рідше — перших сотень млн т (Ерен, Хонгор); вміст заліза 30-45%, руди часто високофосфористі. Практичного значення ці родовища не мають. Скарнові магнетитові родов. також невеликі за запасами, часто високосірчисті. Найперспективніші — Тумертолгой, Баян-Гол і Тумертей утворюють Баянгольську залізорудну зону на півночі країни.
Алюмінієві руди представлені рифейськими діаспоровими бокситами і палеозойськими високоглиноземистими лужними нефеліновими гірськими породами.
Вольфрам. Серед вольфрамових руд виділені олово-вольфрамова і молібден-вольфрамова формації. Родов. олово-вольфрамової формації (Цагандаба і Онгонхайрхан) поширені на сході країни і генетично пов'язані з лейкократовими гранітами. Представлені жилами і рідше штокверковими зонами. Родов. молібден-вольфрамової формації зустрічаються у Сх. (Югодзирь, Буренцогт) і Зах. М. (Монгольський Алтай), де виявлені жильні родов. Кизилтау, Кобдогол та ін. і ділянки прожилково-вкрапленої штокверкової мінералізації (Борбургаз, Ачіт-Нур та ін.). Вольфрамова мінералізація пов'язана з пізньопалеозойськими лужними гранітоїдами, що проривають ранньопалеозойські теригенні і середньопалеозойські вулканогенно-теригенні товщі.
Золото. Золоті руди представлені корінними і розсипними родов. Корінні родов. (палеозойські і мезозойські) жильного типу, рідше — мінералізовані зони. Розсипи переважно дрібні і середні, рідко — великі. За умовами формування — алювіальні і алювіально-пролювіальні. Більшість розсипів приповерхневі однопластові. Вік розсипів — четвертинний і пліоцен-ранньоплейстоценовий. Розсипи концентруються в Ірогольському (групи Бугунтай, Бухулейн, Іро), Дзамарському (група Тола) і частково Боро-Дзунмодському районі, які утворюють Північно-Хентейську золотоносну зону, а також в Баян-Хонгорському районі (група Джаргалант).
Мідь. Значні запаси мідних руд зосереджені у двох комплексних мідно-молібденових родов. Ерденетійн-Обо і Цагансубурга (штокверковий мідно-порфіровий тип). Родов. розташовані в межах Селенгінського і Південно-Гобійського вулкано-плутонічного поясів. Мідне зруденіння родов. Ерденетійн-Обо мідно-молібденове або мідно-порфірове і пов'язане з ґранодіорит-порфірами пермі-тріасу; зруденіння родов. Цагансубурга — з габро-діорит-ґранодіоритовою інтрузією девон-кам'яновугільної доби.
На родовищі Ую-Толгой, що носить на Заході назву Теркуаз Гілл (Turquoise Hill), Південна Монголія, компанія США Ivanhoe Mines Ltd. у 2001–2002 рр. веде розвідку нової мідно-золоторудної зони Норт (Far North). Зона Норт простежується за простяганням на 600 м, має ширину близько 250 м і розбурена свердловинами на глибину до 500. Руди зони Норт складені халькопіритом, борнітом, енаргітом, халькозином. Зона Норт відрізняється розвитком багатих руд міді і низькими вмістами попутного золота (0.04-0.09 г/т). [Інф. Mining Journal. 2002. V.339, № 8709].
Молібденові руди — за запасами яких Монголія займає 4-5-е місце в Азії (1999), зосереджені в комплексних мідно-молібденових, штокверкових і ґрейзенових молібден-вольфрамових родов. і невелика частина — у власне молібденовому родов. штокверкового типу Арин-Нур (Сх. М.).
Олово. Осн. запаси олов'яних руд пов'язані з розсипними родов., які зустрічаються на південно-східних схилах Хентея (Джанчівланська, Модотинська, Верхньоононська групи). Окремі розсипи зустрічаються в Сер. і Півд. Гобі. Серед розсипів переважають четвертинні приповерхневі, рідше — пліоцен-ранньочетвертинні глибокозалеглі. Вміст олова 300–800 г/м3 (частіше 400–600 г/м3). Іноді присутні вольфраміт і шеєліт, вміст WO3 60-650 г/м3. Переважають дрібні розсипи і лише розсипи Баян-Мод в Модотинській і Елстуїн в Джанчівланській групі — великі.
Поліметали. Родов. свинцевих і цинкових руд представлені двома промислово-генетичними типами: скарновим (родов. Тумертийн-Обо, Баяндун) і гідротермальним вулканогенним (Улан, Цав). Скарнові родов. переважно цинкові; гідротермальні — свинцево-цинкові, срібловмісні. Вміст Pb+Zn 4-5%. Родов. свинцю і цинку розташовані на сході країни.
Родов. срібних руд виявлені в Монгольському Алтаї (Асхат, Толбо-Нур та ін.). Попутно срібло зустрічається в поліметалічних і мідно-порфірових родов.
Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Монголії незначні і складають до 300 т(~ 0,6% світових).
З гірничохімічної сировини відомо родов. солей, соди, фосфоритів. Родов. солей представлені кам'яною і озерно-самосадною кухонною та глауберовою. Родов. четвертинного віку. Найзначніше — Сангійндалай (глауберова сіль) і Гурвантес (кухонна). Родов. кам. солі Шуден-Ула девонського віку (Зах. М.). Поклади соди знаходяться в комплексних мірабіліт-содових озерних родовищах (Булт, Шарабурдийн).
Фосфорити. Великі запаси пластових фосфоритів виявлені в Хубсугульському фосфоритоносному бас. (Півн. М.). Фосфорити геосинклінального типу; вік — нижній кембрій; гол. родов. (Хубсугул, Півд. Ухагол, Буренхан, Манхан-Ула) розташовані на західному березі оз. Хубсугул і на південь від нього. Сер. вміст P2O5 в руді бл. 20%; запаси — перші млрд т.
Цеоліти. Ще до початку реформ в Монголії за допомогою СРСР небезуспішно велися пошуки цеолітів — мінералів алюмосилікатної групи, які знаходять застосування в тваринництві і землеробстві як адсорбенти і біостимулятори.
Індустріальна мінеральна сировина представлена флюоритом, відомі також невеликі родов. азбесту, гіпсу, графіту, магнезиту.
Флюорит. Монголія займає 4-е місце у світі (після Китаю, Мексики і ПАР) за загальними запасами флюориту (7,2%) і 5-е місце за підтвердженими запасами (після Мексики, ПАР, Китаю і Росії). Всі флюоритові родов. розташовані у сх. М. і мають мезозойський вік. В найбільших родов. — Бор-Ундур (Бор-Ундер), Дзунцагандел, Хар-Айраг, Урген, Чулутцагандел укладено 80% розвіданих запасів країни (Берхський і Керуленський флюоритоносний район, Ургенський і Чулутцаганделський вузли). Родов. флюориту належать до епітермального кварц-флюоритового мінерального типу вулканогенного класу. Вони представлені крутоспадними, рідше пологими жилами, покладами і мінералізованими зонами.
Родовища гіпсу виявлені в пермських теригенно-карбонатних і крейдових теригенних відкладах. Найбільше — пермське родов. Барунцеріг (3ах. М.) представлене пластом гіпсу потужністю до 17 м.
Крейда. Найзначніше родов. крейди — Унегт (Сх. Гобі) представлене трьома пластами потужністю 1-18 м.
Родов. графіту локалізовані по контакту девонських гранітів і сієнітів з рифейськими вапняками (Зах. Прихубсугулля). Вони представлені малопотужними покладами високоякісного крупнолускуватого графіту. Запаси обмежені.
Родовище магнезиту (Південно-Західної Монголії) пов'язане з корою вивітрювання гіпербазитів і характеризується високою якістю аморфного магнезиту. Відкриті також родововища тальку та ін.
Дорогоцінні камені. У Монголії відомі числ. прояви і невеликі родовища дорогоцінних і виробних каменів (альмандин, піроп, хризоліт, аметист, халцедони, нефрит, яшма і т. ін.).
З нерудних будівельних матеріалів відомі родовища вапняків, цегельної, керамзитової і керамічної глини, кременисто-вуглецевих алевролітів, піску, піщано-гравійної суміші, мінеральних фарб, туфів, перлітів, доломіту тощо.
Мінеральні води представлені численними джерелами-аршанами, які іноді утворюють невеликі озера. За складом розрізняють: холодні карбонатні, переважно гідрокарбонатні, кальцієво-магнієві і кальцієві; термальні азотні, г.ч. сульфатно-карбонатні, гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні натрієві; високомінералізовані хлоридні натрієві і натрієво-кальцієві мінеральні води. Рідше зустрічаються холодні радонові, гідрокарбонатні і хлоридно-гідрокарбонатні кальцієво-натрієві або натрієво-кальцієві і холодні фторидні води.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Mongoliyi Zagalna harakteristikaMongoliya bagata na flyuorit vugillya midno molibdenovi i olov yano volframovi rudi fosforiti ta in Ye takozh alyuminiyevi rudi virobni kameni nafta i goryuchi slanci nerudni budmateriali riznomanitni mineralni vodi Dani pro pidtverdzheni i zagalni zapasi osnovnih korisnih kopalin M za versiyeyu rosijskih dzherel IAC Mineral navedeni v tablici Za inshimi ocinkami geologichno doslidzheno tilki bl 25 ploshi krayini bl 70 ploshi oglyanuto iz zastosuvannyam aerogeofizichnih metodiv Ci doslidzhennya dozvolyayut tak ociniti zagalni zapasi deyakih k k 10 mln t midi 420 tis t molibdenu 3 mln t svincyu i cinku 10 tis t olova 1 465 t zolota 10 000 t sribla 453 mln t zaliznoyi rudi 50 tis t uranu 70 tis t rudi volframu volframit 200 tis t grafitu 18 mln t plavikovogo shpatu krim togo ye veliki resursi fosfatu j inshih mineraliv Tablicya Osnovni korisni kopalini Mongoliyi stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Volfram tis t 6 10 1 5 WO3 0 2 Zalizni rudi mln t 465 745 55 Fe 0 3 Zoloto t 55 170 1 8 7 g t 0 1 Mid tis t 9250 9340 0 8 Cu 1 4 Molibden tis t 237 484 0 018 Mo 2 7 Nafta mln t 1 5 Olovo tis t 20 30 0 5 Plavikovij shpat mln t 12 23 45 CaF2 6 4 Svinec tis t 720 840 3 7 Pb 0 6 Sriblo t 6000 9000 150 g t 1 1 Vugillya mln t 2440 4300 Fosforiti mln t 67 445 20 R2O5 1 32 Cink tis t 2000 3400 6 Zn 0 7 Uran tis t 61 6 82 6 0 16 2 4Okremi vidi korisnih kopalinNafta Rodov nafti pov yazani z vidkladami verh yuri ta nizh krejdi Dva nevelikih rodov Dzunbayan i Cagan Els roztashovani v pivdenno shidnij chastini krayini Nafta duzhe v yazka vazhka mistit smolisti komponenti do 60 70 i parafini 27 51 vihid svitlih frakcij 5 6 Vugillya U Mongoliyi ye 4 rodovisha burogo vugillya Nalajha Sharingol Darhan Baganur Na pivdni krayini v rajoni girskogo masivu Taban Tolgoj viyavlene kam yane vugillya geologichni zapasi yakogo obchislyuyutsya milyardami tonn Vidomo bl 160 rodov ta vugleproyaviv zagalni geologichni resursi yakih ocinyuyutsya v 18 mlrd t 80 kam yane vugillya Ostannye kam yane vugillya gazove zhirne koksivne pisne Kam vugillya poshirene v Zah i Pivd M bure v Centr i Sh M Yakist vugillya variyuye v shirokih mezhah teplota zgoryannya 10 03 36 78 MDzh kg zolnist 9 35 vologist 2 35 vmist sirki 0 3 3 Kam vugillya priurochene do vidkladiv karbonu i permi bure do vidkladiv mezozoyu g ch nizh krejdi Zalizni rudi Rodov zaliznyaku yak pravilo dribni harakterizuyutsya nevisokoyu yakistyu rud Vsi voni roztashovani v mezhah Pivnichnogo tektonichnogo bloku i predstavleni kremenisto zalizistimi abo skarnovimi tipami Zapasi rud okremih rodov ne perevishuyut pershih desyatkiv ridshe pershih soten mln t Eren Hongor vmist zaliza 30 45 rudi chasto visokofosforisti Praktichnogo znachennya ci rodovisha ne mayut Skarnovi magnetitovi rodov takozh neveliki za zapasami chasto visokosirchisti Najperspektivnishi Tumertolgoj Bayan Gol i Tumertej utvoryuyut Bayangolsku zalizorudnu zonu na pivnochi krayini Alyuminiyevi rudi predstavleni rifejskimi diasporovimi boksitami i paleozojskimi visokoglinozemistimi luzhnimi nefelinovimi girskimi porodami Volfram Sered volframovih rud vidileni olovo volframova i molibden volframova formaciyi Rodov olovo volframovoyi formaciyi Cagandaba i Ongonhajrhan poshireni na shodi krayini i genetichno pov yazani z lejkokratovimi granitami Predstavleni zhilami i ridshe shtokverkovimi zonami Rodov molibden volframovoyi formaciyi zustrichayutsya u Sh Yugodzir Burencogt i Zah M Mongolskij Altaj de viyavleni zhilni rodov Kiziltau Kobdogol ta in i dilyanki prozhilkovo vkraplenoyi shtokverkovoyi mineralizaciyi Borburgaz Achit Nur ta in Volframova mineralizaciya pov yazana z piznopaleozojskimi luzhnimi granitoyidami sho prorivayut rannopaleozojski terigenni i serednopaleozojski vulkanogenno terigenni tovshi Zoloto Zoloti rudi predstavleni korinnimi i rozsipnimi rodov Korinni rodov paleozojski i mezozojski zhilnogo tipu ridshe mineralizovani zoni Rozsipi perevazhno dribni i seredni ridko veliki Za umovami formuvannya alyuvialni i alyuvialno prolyuvialni Bilshist rozsipiv pripoverhnevi odnoplastovi Vik rozsipiv chetvertinnij i pliocen rannoplejstocenovij Rozsipi koncentruyutsya v Irogolskomu grupi Buguntaj Buhulejn Iro Dzamarskomu grupa Tola i chastkovo Boro Dzunmodskomu rajoni yaki utvoryuyut Pivnichno Hentejsku zolotonosnu zonu a takozh v Bayan Hongorskomu rajoni grupa Dzhargalant Mid Znachni zapasi midnih rud zoseredzheni u dvoh kompleksnih midno molibdenovih rodov Erdenetijn Obo i Cagansuburga shtokverkovij midno porfirovij tip Rodov roztashovani v mezhah Selenginskogo i Pivdenno Gobijskogo vulkano plutonichnogo poyasiv Midne zrudeninnya rodov Erdenetijn Obo midno molibdenove abo midno porfirove i pov yazane z granodiorit porfirami permi triasu zrudeninnya rodov Cagansuburga z gabro diorit granodioritovoyu intruziyeyu devon kam yanovugilnoyi dobi Na rodovishi Uyu Tolgoj sho nosit na Zahodi nazvu Terkuaz Gill Turquoise Hill Pivdenna Mongoliya kompaniya SShA Ivanhoe Mines Ltd u 2001 2002 rr vede rozvidku novoyi midno zolotorudnoyi zoni Nort Far North Zona Nort prostezhuyetsya za prostyagannyam na 600 m maye shirinu blizko 250 m i rozburena sverdlovinami na glibinu do 500 Rudi zoni Nort skladeni halkopiritom bornitom enargitom halkozinom Zona Nort vidriznyayetsya rozvitkom bagatih rud midi i nizkimi vmistami poputnogo zolota 0 04 0 09 g t Inf Mining Journal 2002 V 339 8709 Molibdenovi rudi za zapasami yakih Mongoliya zajmaye 4 5 e misce v Aziyi 1999 zoseredzheni v kompleksnih midno molibdenovih shtokverkovih i grejzenovih molibden volframovih rodov i nevelika chastina u vlasne molibdenovomu rodov shtokverkovogo tipu Arin Nur Sh M Olovo Osn zapasi olov yanih rud pov yazani z rozsipnimi rodov yaki zustrichayutsya na pivdenno shidnih shilah Henteya Dzhanchivlanska Modotinska Verhnoononska grupi Okremi rozsipi zustrichayutsya v Ser i Pivd Gobi Sered rozsipiv perevazhayut chetvertinni pripoverhnevi ridshe pliocen rannochetvertinni glibokozalegli Vmist olova 300 800 g m3 chastishe 400 600 g m3 Inodi prisutni volframit i sheyelit vmist WO3 60 650 g m3 Perevazhayut dribni rozsipi i lishe rozsipi Bayan Mod v Modotinskij i Elstuyin v Dzhanchivlanskij grupi veliki Polimetali Rodov svincevih i cinkovih rud predstavleni dvoma promislovo genetichnimi tipami skarnovim rodov Tumertijn Obo Bayandun i gidrotermalnim vulkanogennim Ulan Cav Skarnovi rodov perevazhno cinkovi gidrotermalni svincevo cinkovi sriblovmisni Vmist Pb Zn 4 5 Rodov svincyu i cinku roztashovani na shodi krayini Rodov sribnih rud viyavleni v Mongolskomu Altayi Ashat Tolbo Nur ta in Poputno sriblo zustrichayetsya v polimetalichnih i midno porfirovih rodov Platinoyidi Prognozni resursi MGP Mongoliyi neznachni i skladayut do 300 t 0 6 svitovih Z girnichohimichnoyi sirovini vidomo rodov solej sodi fosforitiv Rodov solej predstavleni kam yanoyu i ozerno samosadnoyu kuhonnoyu ta glauberovoyu Rodov chetvertinnogo viku Najznachnishe Sangijndalaj glauberova sil i Gurvantes kuhonna Rodov kam soli Shuden Ula devonskogo viku Zah M Pokladi sodi znahodyatsya v kompleksnih mirabilit sodovih ozernih rodovishah Bult Sharaburdijn Fosforiti Veliki zapasi plastovih fosforitiv viyavleni v Hubsugulskomu fosforitonosnomu bas Pivn M Fosforiti geosinklinalnogo tipu vik nizhnij kembrij gol rodov Hubsugul Pivd Uhagol Burenhan Manhan Ula roztashovani na zahidnomu berezi oz Hubsugul i na pivden vid nogo Ser vmist P2O5 v rudi bl 20 zapasi pershi mlrd t Ceoliti She do pochatku reform v Mongoliyi za dopomogoyu SRSR nebezuspishno velisya poshuki ceolitiv mineraliv alyumosilikatnoyi grupi yaki znahodyat zastosuvannya v tvarinnictvi i zemlerobstvi yak adsorbenti i biostimulyatori Industrialna mineralna sirovina predstavlena flyuoritom vidomi takozh neveliki rodov azbestu gipsu grafitu magnezitu Flyuorit Mongoliya zajmaye 4 e misce u sviti pislya Kitayu Meksiki i PAR za zagalnimi zapasami flyuoritu 7 2 i 5 e misce za pidtverdzhenimi zapasami pislya Meksiki PAR Kitayu i Rosiyi Vsi flyuoritovi rodov roztashovani u sh M i mayut mezozojskij vik V najbilshih rodov Bor Undur Bor Under Dzuncagandel Har Ajrag Urgen Chulutcagandel ukladeno 80 rozvidanih zapasiv krayini Berhskij i Kerulenskij flyuoritonosnij rajon Urgenskij i Chulutcagandelskij vuzli Rodov flyuoritu nalezhat do epitermalnogo kvarc flyuoritovogo mineralnogo tipu vulkanogennogo klasu Voni predstavleni krutospadnimi ridshe pologimi zhilami pokladami i mineralizovanimi zonami Rodovisha gipsu viyavleni v permskih terigenno karbonatnih i krejdovih terigennih vidkladah Najbilshe permske rodov Baruncerig 3ah M predstavlene plastom gipsu potuzhnistyu do 17 m Krejda Najznachnishe rodov krejdi Unegt Sh Gobi predstavlene troma plastami potuzhnistyu 1 18 m Rodov grafitu lokalizovani po kontaktu devonskih granitiv i siyenitiv z rifejskimi vapnyakami Zah Prihubsugullya Voni predstavleni malopotuzhnimi pokladami visokoyakisnogo krupnoluskuvatogo grafitu Zapasi obmezheni Rodovishe magnezitu Pivdenno Zahidnoyi Mongoliyi pov yazane z koroyu vivitryuvannya giperbazitiv i harakterizuyetsya visokoyu yakistyu amorfnogo magnezitu Vidkriti takozh rodovovisha talku ta in Dorogocinni kameni U Mongoliyi vidomi chisl proyavi i neveliki rodovisha dorogocinnih i virobnih kameniv almandin pirop hrizolit ametist halcedoni nefrit yashma i t in Z nerudnih budivelnih materialiv vidomi rodovisha vapnyakiv cegelnoyi keramzitovoyi i keramichnoyi glini kremenisto vuglecevih alevrolitiv pisku pishano gravijnoyi sumishi mineralnih farb tufiv perlitiv dolomitu tosho Mineralni vodi predstavleni chislennimi dzherelami arshanami yaki inodi utvoryuyut neveliki ozera Za skladom rozriznyayut holodni karbonatni perevazhno gidrokarbonatni kalciyevo magniyevi i kalciyevi termalni azotni g ch sulfatno karbonatni gidrokarbonatni gidrokarbonatno sulfatni natriyevi visokomineralizovani hloridni natriyevi i natriyevo kalciyevi mineralni vodi Ridshe zustrichayutsya holodni radonovi gidrokarbonatni i hloridno gidrokarbonatni kalciyevo natriyevi abo natriyevo kalciyevi i holodni ftoridni vodi Div takozhEkonomika Mongoliyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Mongoliyi Girnicha promislovist MongoliyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s