Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Монголії
Загальна характеристика
Сучасна гірн. пром-сть починає розвиватися з 40-х рр. XX ст., коли були побудовані у 1943-48 вольфрамові рудники «Туменцогт», «Буренцогт», «Югодзирь» і у 1946 розпочато видобуток флюориту. В 1950-60 рр. підприємством «Монгол-нафта» проводився видобуток нафти. У 1970-1980-і рр. побудовані і введені в експлуатацію золоті копальні «Толгойт», «Іх-Алт», «Джаргалант», олов'яна копальня «Модото», флюоритові рудники «Хаджі-Улан», «Хар-Айраг», «Дзунцагандел», «Чулутцагандел», «Бор-Ундур», великий ГЗК «Ерденет», вугільний розріз «Баганур», ряд підприємств по видобутку нерудної мінеральної сировини для буд. індустрії («Хутур», «Шарин-Гол», «Сонтіно» і інш.), флюоритовий ГЗК «Керулен». В цей час налагоджено виробництво мідних, молібденових, олов'яних і флюоритових концентратів, золота, розширено видобуток флюориту, вугілля, будматеріалів. Обсяг продукції гірничорудної галузі в другій половині XX ст. різко збільшився. Тільки з 1970 по 1983 частка гірн. промисловості у ВВП зросла з 0,4 до 17,8%. Сформувалися вугільна, гірничорудна, гірничо-хімічна галузі та підгалузь нерудних буд. матеріалів. Частка мінеральної сировини в загальному обсязі експорту в останні десятиліття XX ст. зросла до 40%.
Уряд Монголії продовжує проведення політики стимулювання іноземних інвестицій в мінерально-сировинний сектор економіки, які в 1999 р. досягли 145 млн дол. Продукція сектора забезпечує 40% в надходженнях від всього експорту [Mining J. — 2000. — 334, 8572. — Р. 176]. Здійснюється програма приватизації середнього класу компаній, але гірничозбагачувальний комплекс Ерденет (Erdenet) протягом найближчих 5 років до продажу не планується.
У 2001 р. в гірничодобувному секторі Монголії створено 8,5% ВВП, він сприяв 49,8% промислового виробництва і забезпечив 49,85% експортних продуктів. Бл. 85% мінерального експорту складає мідь і молібденові концентрати. В цьому секторі домінує компанія Erdenet Mining Corp., яка є монгольсько-російським СП [Mining Annual Review 2002].
Окремі галузі
Нафта в Монголії була виявлена в 1951, після чого в Сайн-Шанда — місті на півд.-схід від Улан-Батора, недалеко від кордону з Китаєм, був побудований нафтопереробний завод. В 1970-і роки видобуток нафти припинився.
Видобуток вугілля в кінці XX ст. здійснювався на 15 підприємствах і сягав 6,5 млн т, в тому числі бурого вугілля 5,7 млн т, або 88%, з них 5,4 млн т було видобуто на трьох розрізах «Шарин-Гол», «Багануур», «Адунчулун» і шахті «Налайха». Бл. 92% вугілля добувається відкритим способом. Глибина розробки — до 150 м, на дрібних кар'єрах — 30 м. Використовуються екскаватори, автосамоскиди і залізничний транспорт; при підземному видобутку — очисні механізов. комплекси, конвеєри, електровози.
Основними вугледобувними підприємствами на початку XXI ст. (2002) є розрізи «Багануур» (Baga Nuur, проектна потужність 6 млн т/рік) та «Шарингол» (Shariyn Gol, 2 млн т/рік). Перспективи пов'язують з освоєнням Тавантолгійського родов. (Південно-Гобійський аймак) запаси якого становлять 6300 млн т., в тому числі коксівного 1800 млн т. Розмір родовища 22х(2-7,5) км. Загальна товщина вугленосної товщі в центрі Тавантолгійської синкліналі 965 м. У вугленосній світі 16 пластів вугілля робочої потужності 2-74,9 м. Сумарна робоча їх потужність 165 м.
У 2001 р видобуто близько 5 млн т вугілля, переважно бурого, яке використовується в теплоенергетиці. Два найбільші рудники — Baga Nuur і Shariyn Gol. Металургійне вугілля різних марок добувають в кількості 50-170 тис.т/рік [Mining Annual Review 2002]. Вольфрам. Видобуток вольфрамових руд і виробництво вольфрамового концентрату розпочато в 1943 і базувалося на багатих рудах дрібних жильних родов. «Туменцогт» (1943–1958), «Буренцогт» (1947–1980), «Югодзирь» (1948–1955), «Іх-Хайрхан» (1961–1972). Перспективи пов'язуються з жильними родов. Кизилтау, Кобдогол і інш., розташованих в горах Монгольського Алтаю.
Золото. Видобуток золотих руд в М. з давніх часів здійснювався старателями в різних р-нах. В XX ст. працювали копальні в бас. р. Іро-Гол (1901–1919) на ділянках Терелджі (Півн. Хентей), Цаганчулуту (1907–1916) в Прихубсугуллі і в р-ні Боро (ЗФ з 1942), в долині Іро-Гол (1926–1929), на копальні «Толгойт»(1939–1942), у високогірному р-ні Монгольського Алтаю, копальня на базі розсипів Ара-Чулут і Бухта в Баян-Хонгорському аймаку (1939–1953 і з 1995). Перспективи видобутку золота пов'язані з виявленням нових розсипів і освоєнням корінних родовищ.
У 1999 р. видобуток Au в країні перевищив 10 т. За 1992–2001 рр в Монголії видобуто 65.5 т золота, з щорічним виробничим прирощенням від 800 кг до більш ніж 11 т/рік на початку XXI ст. Уряд заохочує розширення сектора золотовидобутку — жили Тосон (Toson) і Байбгол (Bayabgol), корінні родовища в Бору (Boroo) і Тевм (Tavm) та інші [Mining Annual Review 2002]. У Boroo, який розміщується близько 120 км на північ Від Улан-Батора, компанія SRK Consulting контролює оцінені запаси золота в 10.7 млн т руди з сер. вмістом 3.3 г/т Au.
Один з перспективних проектів — Ivanhoe Mines Ltd's Turquoise Hill (Oyu Tolgoi) — локалізується в південній частині Пустелі Гобі за 650 км на південь від Улан-Батора (Ulaan Baatar). Тут відкрите золото-мідне порфірове родовище. Запаси руди — 821 млн т з сер. вмістом 0,38% Cu і 0.51 г/т Au. ГРР виконувалися за участі компанії BHP (тепер BHP Billiton) в 1990. Мідно-молібденова руда, знайдена в Горі Скарбів (Ерденетійн овоо) привела до створення гірничо-збагачувального комбінату, навколо якого було побудовано місто Ерденет.
Видобуток мідно-молібденових руд розпочато в 1978 (ГЗК «Ерденет»). Підприємство розробляє велике штокверкове родов. Ерденетійн-Обо відкритим способом із застосуванням буропідривного методу. Проектна глибина кар'єра 300–600 м. Гірничо-транспортне обладнання: екскаватори, самохідні верстати шарошечного буріння, бульдозери на пневмоколісному ходу, самохідні установки для заряджання і забійки вибухових свердловин, автосамоскиди. Збагачення руд на основі флотації. Щорічне виробництво мідного концентрату — 450–480 тис. т (27% Cu) і щорічне виробництво молібденового концентрату (50% Mo) — 2,8 тис.т. Крім монголо-російського СП Erdenet Mining Corp. в цій галузі працюють Erdmin Co. Ltd., Co. Investment AG, Timur Mineral Mongolia Ltd., Mongolian company Nomin House Ltd.
Видобуток розсипних олов'яних руд здійснювався в 1949–1955 і з 1973 на копальні Модото. В 90-х роках копальня реконструйована.
Цинк. В планах уряду М. на 2001/04 розвиток цинкового родовища Тамарті (Tumurtie). Фосфорити. Біля озера Хубсугул у XX ст. виявлені гігантські поклади фосфоритів і навіть почався їх видобуток, однак незабаром, через міркування екології всі роботи були зведені до мінімуму.
Видобуток гірничохімічної сировини включає розробку родов. флюориту, кухонної і глауберової солей. М. дає 5% світового видобутку флюориту. Його добувають з 1946 (рудний р-н Берх). В 1990-х роках працювали рудники «Берх», «Хаджі-Улан», РЕП, «Хар-Айраг», «Бор-Ундур» та «Дзунцагандел» (об'єднані в ГЗК «Керулен») і «Чулутцагандел». Розробка родов. (загалом бл. 12) ведеться підземним і відкритим способами. Потужність окр. кар'єрів і шахт 10-400 тис.т руди на рік. Глибина кар'єрів 30-90 м, шахт 50-350 м. Осн. системи розробки на рудниках — з магазинуванням руди, підповерховим обваленням. Виїмка здійснюється буропідривним способом, відкатка і транспортування до стовбура шахти — акумуляторними електровозами. Виїмка руди в кар'єрах — за допомогою буропідривних робіт, застосовують автосамоскиди та екскаватори.
Флюорит. У 2001 р флюорит забезпечує 12% мінерального експорту Монголії. Видобуток руди становить 750 тис.т/рік. Основний видобуток (98%) забезпечує монголо-російське СП «Монголросцвєтмєт» (Mongolrostsvetmet Corp. (Monros)) [Mining Annual Review 2002]. Забезпеченість загальними і підтвердженими запасами при рівні виробництва 1997 р. складає, відповідно (років) — 170 і 90. Видобуток кухонної і глауберової солі проводиться відкритим способом в невеликих обсягах на дек. родов. озерного типу. Найбільші — Сангійндалай у Сх. М. і Гурвантес у Півд. М.
Видобуток нерудних будівельних матеріалів в пром. масштабах було розпочато в 1950-1970-х рр. на базі розвіданих запасів понад 160 родовищ. В кінці XX ст. функціонувало бл. 90 підприємств. Найбільші кар'єри: «Дархан» (вапняковий і піщано-гравійний), «Найрамдав» (цегельних і керамічних глин), «Сонгіно» (інертних матеріалів), «Хутул» (вапняковий), «Елстуйн-Гол» (буд. і скляних пісків). З 1982 добуваються базальти і доломіт, перліт, польовий шпат, природні пігменти для мінеральних фарб. Видобуток дорогоцінних і виробних каменів в М. ведеться в обмежених масштабах. Обробка каменів і виготовлення ювелірних виробів проводиться на гранильній ф-ці в м. Улан-Батор.
Підземні води в умовах М. мають особливе значення, оскільки значна (південна) частина її тер. позбавлена поверхневих вод. Велика частина міст і великих населених пунктів використовує підземні води річкових алювіальних долин та мезозойсько-кайнозойських западин. Наукові установи. Наук. дослідження і проектні роботи в галузі геології і гірн. справи проводяться в ін-ті геології і гірничорудної промисловості (Улан-Батор, з 1974), в ін-ті паливно-енергетич. промисловості (Улан-Батор, з 1974) і в Геол. ін-ті АН Монголії (Улан-Батор, з 1966).
Підготовка кадрів для гірн. промисловості і геол. служби
Підготовка кадрів для гірн. промисловості і геол. служби здійснюється в Улан-Баторському політехн. ін-ті (з 1963), Дарханському політехнікумі (з 1958). Результати досліджень друкуються в квартальному віснику Мін-ва геології і гірничорудної промисловості М., ж-лі «Хайгуулчин» («Розвідник»), який видається з 1973, і в тематичних збірниках Геол. ін-ту АН М.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist MongoliyiZagalna harakteristikaSuchasna girn prom st pochinaye rozvivatisya z 40 h rr XX st koli buli pobudovani u 1943 48 volframovi rudniki Tumencogt Burencogt Yugodzir i u 1946 rozpochato vidobutok flyuoritu V 1950 60 rr pidpriyemstvom Mongol nafta provodivsya vidobutok nafti U 1970 1980 i rr pobudovani i vvedeni v ekspluataciyu zoloti kopalni Tolgojt Ih Alt Dzhargalant olov yana kopalnya Modoto flyuoritovi rudniki Hadzhi Ulan Har Ajrag Dzuncagandel Chulutcagandel Bor Undur velikij GZK Erdenet vugilnij rozriz Baganur ryad pidpriyemstv po vidobutku nerudnoyi mineralnoyi sirovini dlya bud industriyi Hutur Sharin Gol Sontino i insh flyuoritovij GZK Kerulen V cej chas nalagodzheno virobnictvo midnih molibdenovih olov yanih i flyuoritovih koncentrativ zolota rozshireno vidobutok flyuoritu vugillya budmaterialiv Obsyag produkciyi girnichorudnoyi galuzi v drugij polovini XX st rizko zbilshivsya Tilki z 1970 po 1983 chastka girn promislovosti u VVP zrosla z 0 4 do 17 8 Sformuvalisya vugilna girnichorudna girnicho himichna galuzi ta pidgaluz nerudnih bud materialiv Chastka mineralnoyi sirovini v zagalnomu obsyazi eksportu v ostanni desyatilittya XX st zrosla do 40 Uryad Mongoliyi prodovzhuye provedennya politiki stimulyuvannya inozemnih investicij v mineralno sirovinnij sektor ekonomiki yaki v 1999 r dosyagli 145 mln dol Produkciya sektora zabezpechuye 40 v nadhodzhennyah vid vsogo eksportu Mining J 2000 334 8572 R 176 Zdijsnyuyetsya programa privatizaciyi serednogo klasu kompanij ale girnichozbagachuvalnij kompleks Erdenet Erdenet protyagom najblizhchih 5 rokiv do prodazhu ne planuyetsya U 2001 r v girnichodobuvnomu sektori Mongoliyi stvoreno 8 5 VVP vin spriyav 49 8 promislovogo virobnictva i zabezpechiv 49 85 eksportnih produktiv Bl 85 mineralnogo eksportu skladaye mid i molibdenovi koncentrati V comu sektori dominuye kompaniya Erdenet Mining Corp yaka ye mongolsko rosijskim SP Mining Annual Review 2002 Okremi galuziNafta v Mongoliyi bula viyavlena v 1951 pislya chogo v Sajn Shanda misti na pivd shid vid Ulan Batora nedaleko vid kordonu z Kitayem buv pobudovanij naftopererobnij zavod V 1970 i roki vidobutok nafti pripinivsya Vidobutok vugillya v kinci XX st zdijsnyuvavsya na 15 pidpriyemstvah i syagav 6 5 mln t v tomu chisli burogo vugillya 5 7 mln t abo 88 z nih 5 4 mln t bulo vidobuto na troh rozrizah Sharin Gol Baganuur Adunchulun i shahti Nalajha Bl 92 vugillya dobuvayetsya vidkritim sposobom Glibina rozrobki do 150 m na dribnih kar yerah 30 m Vikoristovuyutsya ekskavatori avtosamoskidi i zaliznichnij transport pri pidzemnomu vidobutku ochisni mehanizov kompleksi konveyeri elektrovozi Osnovnimi vugledobuvnimi pidpriyemstvami na pochatku XXI st 2002 ye rozrizi Baganuur Baga Nuur proektna potuzhnist 6 mln t rik ta Sharingol Shariyn Gol 2 mln t rik Perspektivi pov yazuyut z osvoyennyam Tavantolgijskogo rodov Pivdenno Gobijskij ajmak zapasi yakogo stanovlyat 6300 mln t v tomu chisli koksivnogo 1800 mln t Rozmir rodovisha 22h 2 7 5 km Zagalna tovshina vuglenosnoyi tovshi v centri Tavantolgijskoyi sinklinali 965 m U vuglenosnij sviti 16 plastiv vugillya robochoyi potuzhnosti 2 74 9 m Sumarna robocha yih potuzhnist 165 m U 2001 r vidobuto blizko 5 mln t vugillya perevazhno burogo yake vikoristovuyetsya v teploenergetici Dva najbilshi rudniki Baga Nuur i Shariyn Gol Metalurgijne vugillya riznih marok dobuvayut v kilkosti 50 170 tis t rik Mining Annual Review 2002 Volfram Vidobutok volframovih rud i virobnictvo volframovogo koncentratu rozpochato v 1943 i bazuvalosya na bagatih rudah dribnih zhilnih rodov Tumencogt 1943 1958 Burencogt 1947 1980 Yugodzir 1948 1955 Ih Hajrhan 1961 1972 Perspektivi pov yazuyutsya z zhilnimi rodov Kiziltau Kobdogol i insh roztashovanih v gorah Mongolskogo Altayu Zoloto Vidobutok zolotih rud v M z davnih chasiv zdijsnyuvavsya staratelyami v riznih r nah V XX st pracyuvali kopalni v bas r Iro Gol 1901 1919 na dilyankah Tereldzhi Pivn Hentej Caganchulutu 1907 1916 v Prihubsugulli i v r ni Boro ZF z 1942 v dolini Iro Gol 1926 1929 na kopalni Tolgojt 1939 1942 u visokogirnomu r ni Mongolskogo Altayu kopalnya na bazi rozsipiv Ara Chulut i Buhta v Bayan Hongorskomu ajmaku 1939 1953 i z 1995 Perspektivi vidobutku zolota pov yazani z viyavlennyam novih rozsipiv i osvoyennyam korinnih rodovish U 1999 r vidobutok Au v krayini perevishiv 10 t Za 1992 2001 rr v Mongoliyi vidobuto 65 5 t zolota z shorichnim virobnichim priroshennyam vid 800 kg do bilsh nizh 11 t rik na pochatku XXI st Uryad zaohochuye rozshirennya sektora zolotovidobutku zhili Toson Toson i Bajbgol Bayabgol korinni rodovisha v Boru Boroo i Tevm Tavm ta inshi Mining Annual Review 2002 U Boroo yakij rozmishuyetsya blizko 120 km na pivnich Vid Ulan Batora kompaniya SRK Consulting kontrolyuye ocineni zapasi zolota v 10 7 mln t rudi z ser vmistom 3 3 g t Au Odin z perspektivnih proektiv Ivanhoe Mines Ltd s Turquoise Hill Oyu Tolgoi lokalizuyetsya v pivdennij chastini Pusteli Gobi za 650 km na pivden vid Ulan Batora Ulaan Baatar Tut vidkrite zoloto midne porfirove rodovishe Zapasi rudi 821 mln t z ser vmistom 0 38 Cu i 0 51 g t Au GRR vikonuvalisya za uchasti kompaniyi BHP teper BHP Billiton v 1990 Midno molibdenova ruda znajdena v Gori Skarbiv Erdenetijn ovoo privela do stvorennya girnicho zbagachuvalnogo kombinatu navkolo yakogo bulo pobudovano misto Erdenet Vidobutok midno molibdenovih rud rozpochato v 1978 GZK Erdenet Pidpriyemstvo rozroblyaye velike shtokverkove rodov Erdenetijn Obo vidkritim sposobom iz zastosuvannyam buropidrivnogo metodu Proektna glibina kar yera 300 600 m Girnicho transportne obladnannya ekskavatori samohidni verstati sharoshechnogo burinnya buldozeri na pnevmokolisnomu hodu samohidni ustanovki dlya zaryadzhannya i zabijki vibuhovih sverdlovin avtosamoskidi Zbagachennya rud na osnovi flotaciyi Shorichne virobnictvo midnogo koncentratu 450 480 tis t 27 Cu i shorichne virobnictvo molibdenovogo koncentratu 50 Mo 2 8 tis t Krim mongolo rosijskogo SP Erdenet Mining Corp v cij galuzi pracyuyut Erdmin Co Ltd Co Investment AG Timur Mineral Mongolia Ltd Mongolian company Nomin House Ltd Vidobutok rozsipnih olov yanih rud zdijsnyuvavsya v 1949 1955 i z 1973 na kopalni Modoto V 90 h rokah kopalnya rekonstrujovana Cink V planah uryadu M na 2001 04 rozvitok cinkovogo rodovisha Tamarti Tumurtie Fosforiti Bilya ozera Hubsugul u XX st viyavleni gigantski pokladi fosforitiv i navit pochavsya yih vidobutok odnak nezabarom cherez mirkuvannya ekologiyi vsi roboti buli zvedeni do minimumu Vidobutok girnichohimichnoyi sirovini vklyuchaye rozrobku rodov flyuoritu kuhonnoyi i glauberovoyi solej M daye 5 svitovogo vidobutku flyuoritu Jogo dobuvayut z 1946 rudnij r n Berh V 1990 h rokah pracyuvali rudniki Berh Hadzhi Ulan REP Har Ajrag Bor Undur ta Dzuncagandel ob yednani v GZK Kerulen i Chulutcagandel Rozrobka rodov zagalom bl 12 vedetsya pidzemnim i vidkritim sposobami Potuzhnist okr kar yeriv i shaht 10 400 tis t rudi na rik Glibina kar yeriv 30 90 m shaht 50 350 m Osn sistemi rozrobki na rudnikah z magazinuvannyam rudi pidpoverhovim obvalennyam Viyimka zdijsnyuyetsya buropidrivnim sposobom vidkatka i transportuvannya do stovbura shahti akumulyatornimi elektrovozami Viyimka rudi v kar yerah za dopomogoyu buropidrivnih robit zastosovuyut avtosamoskidi ta ekskavatori Flyuorit U 2001 r flyuorit zabezpechuye 12 mineralnogo eksportu Mongoliyi Vidobutok rudi stanovit 750 tis t rik Osnovnij vidobutok 98 zabezpechuye mongolo rosijske SP Mongolroscvyetmyet Mongolrostsvetmet Corp Monros Mining Annual Review 2002 Zabezpechenist zagalnimi i pidtverdzhenimi zapasami pri rivni virobnictva 1997 r skladaye vidpovidno rokiv 170 i 90 Vidobutok kuhonnoyi i glauberovoyi soli provoditsya vidkritim sposobom v nevelikih obsyagah na dek rodov ozernogo tipu Najbilshi Sangijndalaj u Sh M i Gurvantes u Pivd M Vidobutok nerudnih budivelnih materialiv v prom masshtabah bulo rozpochato v 1950 1970 h rr na bazi rozvidanih zapasiv ponad 160 rodovish V kinci XX st funkcionuvalo bl 90 pidpriyemstv Najbilshi kar yeri Darhan vapnyakovij i pishano gravijnij Najramdav cegelnih i keramichnih glin Songino inertnih materialiv Hutul vapnyakovij Elstujn Gol bud i sklyanih piskiv Z 1982 dobuvayutsya bazalti i dolomit perlit polovij shpat prirodni pigmenti dlya mineralnih farb Vidobutok dorogocinnih i virobnih kameniv v M vedetsya v obmezhenih masshtabah Obrobka kameniv i vigotovlennya yuvelirnih virobiv provoditsya na granilnij f ci v m Ulan Bator Pidzemni vodi v umovah M mayut osoblive znachennya oskilki znachna pivdenna chastina yiyi ter pozbavlena poverhnevih vod Velika chastina mist i velikih naselenih punktiv vikoristovuye pidzemni vodi richkovih alyuvialnih dolin ta mezozojsko kajnozojskih zapadin Naukovi ustanovi Nauk doslidzhennya i proektni roboti v galuzi geologiyi i girn spravi provodyatsya v in ti geologiyi i girnichorudnoyi promislovosti Ulan Bator z 1974 v in ti palivno energetich promislovosti Ulan Bator z 1974 i v Geol in ti AN Mongoliyi Ulan Bator z 1966 Pidgotovka kadriv dlya girn promislovosti i geol sluzhbiPidgotovka kadriv dlya girn promislovosti i geol sluzhbi zdijsnyuyetsya v Ulan Batorskomu politehn in ti z 1963 Darhanskomu politehnikumi z 1958 Rezultati doslidzhen drukuyutsya v kvartalnomu visniku Min va geologiyi i girnichorudnoyi promislovosti M zh li Hajguulchin Rozvidnik yakij vidayetsya z 1973 i v tematichnih zbirnikah Geol in tu AN M Div takozhEkonomika Mongoliyi Korisni kopalini Mongoliyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv MongoliyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s