Діна Корзун (повне ім'я Діана Олександрівна Корзун-Франк; (13 квітня 1971, Смоленськ) — російська акторка театру та кіно, співзасновниця благодійного фонду «Подаруй життя». Лауреат кінопремії «Ніка» (1999) за роль у фільмі «Країна глухих».
Діна Корзун | |
---|---|
рос. Дианна Корзун | |
Дата народження | 13 квітня 1971[1] (53 роки) |
Місце народження | Смоленськ, РРФСР, СРСР |
Громадянство | Росія |
Alma mater | Школа-студія МХАТ (1995) |
Професія | акторка |
Нагороди | |
IMDb | ID 0466861 |
dinakorzun.com | |
Діна Корзун у Вікісховищі |
Біографія
Народилася 13 квітня 1971 року в Смоленську.
Її мати, Ольга Дмитрівна Корзун, яка працювала інженером на панчішній фабриці, виховувала дочку одна. У шкільні роки закінчила художню школу (живопис, графіка, скульптура), займалася балетом і сучасними танцями.
Після закінчення школи, в 1988 році, вступила до Смоленського державного університету на художньо-графічний факультет, але через рік, розчарувавшись у виборі професії, полишила навчання, а потім вступила до Смоленського музичного училища на акторський факультет. У 1990 році вийшла заміж за театрального режисера Ансара Халіллуліна, переїхала в Москву і вступила до школи-студії МХАТ, яку закінчила в 1995 році (курс Алли Покровської).
На 5-му курсі отримала запрошення на роботу до МХТ імені Чехова, де дебютувала у виставі «Любов у Криму», поставленому режисером Романом Козаком. Потім були ролі в спектаклях «Гроза», «Сон в літню ніч», «Злочин і кара», «Чудо Святого Антонія» та інших.
Дебют в кіно відбувся в 1994 році, коли зіграла в короткометражному фільмі «Вона всередині стін» (режисер Маргарита Под'япольська). Популярність прийшла до актриси після зйомок у фільмі Валерія Тодоровського «Країна глухих». За роль глухої дівчини Яї Діна Корзун була удостоєна премії «Ніка». Знялася у фільмі Павла Павліковського «Останнє пристанище» (2000), отримала за роль Тані премії на кінофестивалях у Лондоні, Хіхоні, Братиславі.
Роботи за кордоном
У 2004 році на запрошення американського режисера Айри Сакса працювала в Голлівуді, де грала головну жіночу роль в партнерстві з Ріпом Торном в психологічній драмі «Сорок відтінків смутку». Фільм отримав Гран-прі журі за найкращу драму на фестивалі " Санденс ", була номінована на «Найкращу жіночу роль» на фестивалі «Незалежний дух» . Робота за кордоном продовжилася в фільмах «Замерзлі душі» (номінація найкраща актриса другого плану кінопремії «Незалежний дух») і «Прощання» (Farewell).
У 2007 році працювала в [en] в Лондоні, в постановці Кеті Мітчел за п'єсою Мартіна крімп «Attempts on Her Life». У 2015 знялася в третьому сезоні британського серіалу «Гострі картузи». Продюсує і грає в постановках за мотивами казок Оскара Вайлда «Щасливий принц» (благодійний спектакль) і «Зоряний хлопчик» .
Суспільна діяльність
Разом з Чулпан Хаматовою є засновником благодійного фонду " Подаруй життя «, що допомагає дітям з онкогематологічними та іншими смертельно небезпечними захворюваннями.
У 2005 році кілька місяців працювала волонтером в дитячому будинку в Непалі.
Цитата
Нове обличчя. Ніяких розкритих величезних очей, ніякої «надлишкової духовності» в образі, нічого «піднесено-поетичного» в міміці або інтонації — повна відсутність типових рис, необхідних для «нашої» молодої героїні. Неправильна дівчинка. Кругле личко, цікаві темненькі очі, дитяча зворушлива безбровність, дивно-співучий голосок. Зріст і пластика змінюються легко — в залежності від висоти підборів: може бути маленькою гарненькою мишкою, може — гнучкою, сексапільною довгоногою дівою, а може — голенастим, незграбним підлітком.— Лілія Шитенбург «Новітня історія вітчизняного кіно»
Особисте життя
З 2001 року одружена третім шлюбом за бельгійським музикантом і композитором Луї Франком. У пари двоє дочок: Італа (нар. 2008) та Софія (нар. 20 травня 2010). Від першого шлюбу у Діни є син Тимур Халілуллін (нар. 1990).
Мешкала у Лондоні, у 2023 році повернулася в Росію.
Творчість
Ролі в театрі
- «Поховане дитя» (дипломний спектакль) — Саллі
- «Любов у Криму» Славомира Мрожека — Тетяна Бородіна
- «Гроза» Олександра Островського — Катерина
- «Злочин і кара» Федора Достоєвського — Соня Мармеладова
- «Чудо Святого Антонія» Моріса Метерлінка — Вірджинія
- «Десь збиралося відплата» Олександра Володіна — служниця
- «Не можу уявити, що буде завтра» Теннессі Вільямса — Вона
- «Сон в літню ніч» Вільяма Шекспіра — Олена
- «Золото» — Малія
Фільмографія
Акторські роботи
- 1998 — Країна глухих — Яя
- 2000 — Президент і його внучка — Тетяна
- 2000 — Громадянин начальник — Лариса Лушнікова
- 2000 — Останнє пристанище / Last Resort — Таня
- 2002 — Теорія запою — Светик
- 2002 — Дорога — Анна
- 2003 — Як би не так — Марина
- 2005 — Сорок відтінків смутку / Forty Shades of Blue — Лара
- 2005 — Жіночий роман — Женя
- 2007 — Кука — Лена
- 2008 — Брати Карамазови — Катерина Хохлакова
- 2008 — Абонент тимчасово недоступний — Лана
- 2009 — Прощальна справа / L'affaire Farewell (Франція) — Аліна
- 2009 — Переправа
- 2009 — Справа Фаруелла
- 2009 — Посередник / Mediator — дружина найманого вбивці
- 2009 — Холодні душі / Cold Souls — Ніна
- 2009 — Російський хрест — Марія
- 2012 — Після школи — Зара, мама Фріди, художниця
- 2013 — Все почалося в Харбіні — Мотрона Іванівна, мати Бориса і Володі Ейбоженко
- 2015 — Лондонград — Майя Алксніте
- 2016 — Гострі картузи (3-й сезон) — Ізабелла Петрівна Романова
- 2017 — Син — Маша
Сценарні роботи
- 2004 — Марфа
Продюсерські роботи
- 2004 — Марфа (співпродюсер)
Аудіокниги, озвучування
Нагороди
- 1995 — приз фестивалю «Театральні дебюти Москви» (за роль у виставі «Любов у Криму»)
- 1999 — премії «Ніка», " Золотий овен " та «Зірки завтрашнього дня» (за роль у фільмі «Країна глухих»)
- 2000 — премії на кінофестивалях в Іспанії, Словаччини, Греції, Росії, Швейцарії (за роль у фільмі «Останній притулок»)
- 2005 — номінація на найкращу жіночу роль на кінофестивалі «Санденс» (фільм «Сорок відтінків смутку»)
- 2008 — приз «За створення Фонду допомоги дітям з онкологічними, гематологічними та іншими захворюваннями» на XIV кінофестивалі «Сталкер» (спільно з Чулпан Хаматовою)
- 2009 — номінація на найкращу жіночу роль другого плану на кінофестивалі «Санденс» (фільм «Холодні душі»)
- 2012 — почесна грамота Президента Російської Федерації «за активну благодійну та громадську діяльність»
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
- Биография Дины Корзун на [ 1 вересня 2016 у Wayback Machine.]ivi.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
- Мои победы- результат работы. [ 26 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Российская актриса снялась в сериале [ 15 серпня 2021 у Wayback Machine.] BBC. .
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 15 серпня 2021.
- Журнал [ 15 серпня 2021 у Wayback Machine.] »
- Дина Корзун. Энциклопедия отечественного кино. Процитовано 26 червня 2014.[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 15 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 8 липня 2011.
- Діна Корзун: «Я повернулася до Росії і щаслива!»(рос.)
- Дина Корзун [ 30 листопада 2007 у Wayback Machine.] на сайте Школы-студии МХАТ
- . Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 21 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 1 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
Посилання
- Благодійний Фонд Чулпан Хаматової і Діни Корзун «Подаруй життя» [ 30 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dina Korzun povne im ya Diana Oleksandrivna Korzun Frank 13 kvitnya 1971 1971 04 13 Smolensk rosijska aktorka teatru ta kino spivzasnovnicya blagodijnogo fondu Podaruj zhittya Laureat kinopremiyi Nika 1999 za rol u filmi Krayina gluhih Dina Korzunros Dianna KorzunZobrazhennyaData narodzhennya 13 kvitnya 1971 1971 04 13 1 53 roki Misce narodzhennya Smolensk RRFSR SRSRGromadyanstvo RosiyaAlma mater Shkola studiya MHAT 1995 Profesiya aktorkaNagorodi Nika kinopremiya IMDb ID 0466861dinakorzun com Dina Korzun u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Korzun U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Frank prizvishe BiografiyaNarodilasya 13 kvitnya 1971 roku v Smolensku Yiyi mati Olga Dmitrivna Korzun yaka pracyuvala inzhenerom na panchishnij fabrici vihovuvala dochku odna U shkilni roki zakinchila hudozhnyu shkolu zhivopis grafika skulptura zajmalasya baletom i suchasnimi tancyami Pislya zakinchennya shkoli v 1988 roci vstupila do Smolenskogo derzhavnogo universitetu na hudozhno grafichnij fakultet ale cherez rik rozcharuvavshis u vibori profesiyi polishila navchannya a potim vstupila do Smolenskogo muzichnogo uchilisha na aktorskij fakultet U 1990 roci vijshla zamizh za teatralnogo rezhisera Ansara Halillulina pereyihala v Moskvu i vstupila do shkoli studiyi MHAT yaku zakinchila v 1995 roci kurs Alli Pokrovskoyi Na 5 mu kursi otrimala zaproshennya na robotu do MHT imeni Chehova de debyutuvala u vistavi Lyubov u Krimu postavlenomu rezhiserom Romanom Kozakom Potim buli roli v spektaklyah Groza Son v litnyu nich Zlochin i kara Chudo Svyatogo Antoniya ta inshih Debyut v kino vidbuvsya v 1994 roci koli zigrala v korotkometrazhnomu filmi Vona vseredini stin rezhiser Margarita Pod yapolska Populyarnist prijshla do aktrisi pislya zjomok u filmi Valeriya Todorovskogo Krayina gluhih Za rol gluhoyi divchini Yayi Dina Korzun bula udostoyena premiyi Nika Znyalasya u filmi Pavla Pavlikovskogo Ostannye pristanishe 2000 otrimala za rol Tani premiyi na kinofestivalyah u Londoni Hihoni Bratislavi Roboti za kordonom U 2004 roci na zaproshennya amerikanskogo rezhisera Ajri Saksa pracyuvala v Gollivudi de grala golovnu zhinochu rol v partnerstvi z Ripom Tornom v psihologichnij drami Sorok vidtinkiv smutku Film otrimav Gran pri zhuri za najkrashu dramu na festivali Sandens bula nominovana na Najkrashu zhinochu rol na festivali Nezalezhnij duh Robota za kordonom prodovzhilasya v filmah Zamerzli dushi nominaciya najkrasha aktrisa drugogo planu kinopremiyi Nezalezhnij duh i Proshannya Farewell U 2007 roci pracyuvala v en v Londoni v postanovci Keti Mitchel za p yesoyu Martina krimp Attempts on Her Life U 2015 znyalasya v tretomu sezoni britanskogo serialu Gostri kartuzi Prodyusuye i graye v postanovkah za motivami kazok Oskara Vajlda Shaslivij princ blagodijnij spektakl i Zoryanij hlopchik Suspilna diyalnistRazom z Chulpan Hamatovoyu ye zasnovnikom blagodijnogo fondu Podaruj zhittya sho dopomagaye dityam z onkogematologichnimi ta inshimi smertelno nebezpechnimi zahvoryuvannyami U 2005 roci kilka misyaciv pracyuvala volonterom v dityachomu budinku v Nepali CitataNove oblichchya Niyakih rozkritih velicheznih ochej niyakoyi nadlishkovoyi duhovnosti v obrazi nichogo pidneseno poetichnogo v mimici abo intonaciyi povna vidsutnist tipovih ris neobhidnih dlya nashoyi molodoyi geroyini Nepravilna divchinka Krugle lichko cikavi temnenki ochi dityacha zvorushliva bezbrovnist divno spivuchij golosok Zrist i plastika zminyuyutsya legko v zalezhnosti vid visoti pidboriv mozhe buti malenkoyu garnenkoyu mishkoyu mozhe gnuchkoyu seksapilnoyu dovgonogoyu divoyu a mozhe golenastim nezgrabnim pidlitkom Liliya Shitenburg Novitnya istoriya vitchiznyanogo kino Osobiste zhittyaZ 2001 roku odruzhena tretim shlyubom za belgijskim muzikantom i kompozitorom Luyi Frankom U pari dvoye dochok Itala nar 2008 ta Sofiya nar 20 travnya 2010 Vid pershogo shlyubu u Dini ye sin Timur Halilullin nar 1990 Meshkala u Londoni u 2023 roci povernulasya v Rosiyu TvorchistRoli v teatri Pohovane ditya diplomnij spektakl Salli Lyubov u Krimu Slavomira Mrozheka Tetyana Borodina Groza Oleksandra Ostrovskogo Katerina Zlochin i kara Fedora Dostoyevskogo Sonya Marmeladova Chudo Svyatogo Antoniya Morisa Meterlinka Virdzhiniya Des zbiralosya vidplata Oleksandra Volodina sluzhnicya Ne mozhu uyaviti sho bude zavtra Tennessi Vilyamsa Vona Son v litnyu nich Vilyama Shekspira Olena Zoloto Maliya Filmografiya Aktorski roboti 1998 Krayina gluhih Yaya 2000 Prezident i jogo vnuchka Tetyana 2000 Gromadyanin nachalnik Larisa Lushnikova 2000 Ostannye pristanishe Last Resort Tanya 2002 Teoriya zapoyu Svetik 2002 Doroga Anna 2003 Yak bi ne tak Marina 2005 Sorok vidtinkiv smutku Forty Shades of Blue Lara 2005 Zhinochij roman Zhenya 2007 Kuka Lena 2008 Brati Karamazovi Katerina Hohlakova 2008 Abonent timchasovo nedostupnij Lana 2009 Proshalna sprava L affaire Farewell Franciya Alina 2009 Pereprava 2009 Sprava Faruella 2009 Poserednik Mediator druzhina najmanogo vbivci 2009 Holodni dushi Cold Souls Nina 2009 Rosijskij hrest Mariya 2012 Pislya shkoli Zara mama Fridi hudozhnicya 2013 Vse pochalosya v Harbini Motrona Ivanivna mati Borisa i Volodi Ejbozhenko 2015 Londongrad Majya Alksnite 2016 Gostri kartuzi 3 j sezon Izabella Petrivna Romanova 2017 Sin Masha Scenarni roboti 2004 Marfa Prodyuserski roboti 2004 Marfa spivprodyuser Audioknigi ozvuchuvannya 2004 Zolotij gorshik Gofman 2009 Shasliva Moskva Andrij Platonov 2017 Ves svit teatr Boris Akunin vid Litres Pablishing Nagorodi1995 priz festivalyu Teatralni debyuti Moskvi za rol u vistavi Lyubov u Krimu 1999 premiyi Nika Zolotij oven ta Zirki zavtrashnogo dnya za rol u filmi Krayina gluhih 2000 premiyi na kinofestivalyah v Ispaniyi Slovachchini Greciyi Rosiyi Shvejcariyi za rol u filmi Ostannij pritulok 2005 nominaciya na najkrashu zhinochu rol na kinofestivali Sandens film Sorok vidtinkiv smutku 2008 priz Za stvorennya Fondu dopomogi dityam z onkologichnimi gematologichnimi ta inshimi zahvoryuvannyami na XIV kinofestivali Stalker spilno z Chulpan Hamatovoyu 2009 nominaciya na najkrashu zhinochu rol drugogo planu na kinofestivali Sandens film Holodni dushi 2012 pochesna gramota Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi za aktivnu blagodijnu ta gromadsku diyalnist PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 9 travnya 2016 Biografiya Diny Korzun na 1 veresnya 2016 u Wayback Machine ivi Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 15 serpnya 2021 Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 15 serpnya 2021 Moi pobedy rezultat raboty 26 listopada 2018 u Wayback Machine Rossijskaya aktrisa snyalas v seriale 15 serpnya 2021 u Wayback Machine BBC Arhiv originalu za 26 listopada 2018 Procitovano 15 serpnya 2021 Zhurnal 15 serpnya 2021 u Wayback Machine Dina Korzun Enciklopediya otechestvennogo kino Procitovano 26 chervnya 2014 nedostupne posilannya Arhiv originalu za 20 kvitnya 2012 Procitovano 15 serpnya 2021 Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 8 lipnya 2011 Dina Korzun Ya povernulasya do Rosiyi i shasliva ros Dina Korzun 30 listopada 2007 u Wayback Machine na sajte Shkoly studii MHAT Arhiv originalu za 28 lipnya 2014 Procitovano 21 lipnya 2014 Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 1 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 15 serpnya 2021 Arhiv originalu za 24 grudnya 2021 Procitovano 15 serpnya 2021 PosilannyaBlagodijnij Fond Chulpan Hamatovoyi i Dini Korzun Podaruj zhittya 30 grudnya 2010 u Wayback Machine