Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конституція Куби основний закон Куби що визначає державний устрій порядок та засади діяльності представницьких виконавчи

Конституція Куби

Конституція Куби

Конституція Куби — основний закон Куби, що визначає державний устрій, порядок та засади діяльності представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян.

Колоніальні конституції

Під час іспанського колоніального панування, на Кубі з 19 березня 1812 року діяла Кадіська конституція, яка була однією з найбільш ліберальних для свого часу. З 5 липня 1834 року — Королівська хартія.

30 червня 1876 року іспанським королем Альфонсом XII була проголошена — року. У цій конституції Іспанське королівство проголошувалось конституційною монархією.

image
Карлос Мануель де Сеспедес

Конституції під час визвольної боротьби

Конституція Ґуаймаро

Розвиток конституційного законодавства Куби почався ще у 1869 році, коли демократично налаштована креольська верхівка, яку підтримували широкі верстви населення, почали боротьбу проти іспанських колонізаторів. 10 квітня 1869 року делегати повсталих районів зібралися на «Конституційну Асамблею» у місті Ґуаймаро провінція Камаґуей. Головою Асамблеї був обраний  — очільник тимчасового уряду Сходу Куби. Асамблея стала першим парламентом в історії Куби, хоча Куба той час була ще іспанською колонією.

Проект першої кубинської конституції, який отримав назву , був затверджений Асамблеєю у той же день — 10 квітня 1869. Сам факт скликання Асамблеї став поворотним моментом в історії кубинського революційного руху.

В цьому документі проголошувалась незалежність Куби. Вона проголошувалась республікою; вищим законодавчим органом була Палата представників, а виконавча влада передавалась Кабінету міністрів. Конституція Ґуаймаро регулювала основні права та свободи людини, вільними вважалися всі громадяни країни у тому числі й негри-раби.

Конституція і утворена на її основі республіка, виникла після повстання, яке спалахнуло на Кубі 10 жовтня 1868 року, проіснували тільки до 1878 року, коли іспанці перемогли у так званій (1868—1878).

Конституція Бараґуа

15 березня 1878 року, під час протестів у Бараґуа, були сформовані основні положення Конституції Бараґуа, яка вступила в дію 23 березня 1878 року. Конституція Бараґуа була наслідком незгоди з підписаною , що передбачала капітуляцію кубинських повстанців перед іспанськими військами та поклала кінець Десятирічній війні на Кубі (1868-1878).

У Бараґуа протестанти погодилися текст Конституцію. Текст був дуже короткий, складався з п'яти пунктів. Відповідно до цієї конституції було створено Тимчасовий уряд, який складався з чотирьох осіб. Тимчасовий уряд присягнув на вірність народу і революції 16 березня 1878 року. Конституція Бараґуа діяла всього 74 днів.

Конституція Хімаґуайю

Наступним етапом у розвитку конституційного процесу на Кубі стала Конституція Хімаґуайю. Вона появилася у ході Війни за незалежність Куби (24 лютого 1895—10 грудня 1898). Після того як національно-визвольна армія звільнила більшу частину країни, нова Конституційна Асамблея, утворена з представників армії, утвердила цю конституцію 16 вересня 1895 року в місті , що у провінції Камаґуей. Конституцією Хімаґуайу проголошувався розрив з метрополією та перетворення Куби в демократичну республіку. Керівництво країною було покладено на Урядову Раду, що складалася з Президента і чотирьох міністрів. Термін дії конституції обмежувався двома роками.

Конституція 1897 року

Установчими зборами 29 жовтня 1897 року була прийнята нова Конституція Куби, яка відома як «Конституція Яя». В ній підтверджувались основні положення Конституції Хімаґуайу та з'являється новий розділ про основні права та свободи. Конституція 1897 року розроблялася у відповідності з основними лозунгами боротьби проти Іспанії та республіканського ладу.

image
Сторінки Конституції Куби 1901 року, з розписами підписантів.

Конституція Куби 1901 року

Нова конституція Куби була розроблена і прийнята 21 лютого 1901 року, в умовах гострої внутріполітичної боротьби. Установчі збори були скликані військовим губернатором США. Кубинська конституція 1901 року нагадувала конституцію Сполучених Штатів. В ній, під тиском США, було затверджені певні обмеження незалежності Куби. У так званій «поправці Платта», яка складалася з 8 положень:

  1. заборона владі Куби передавати частину кубинської території іншій країні;
  2. влада Кубинської республіки зобов'язувалась не брати надмірних позик, «для виплати відсотків за яким та остаточних їх погашень після покриття поточних витрат уряду звичайні доходи острова виявляться недостатніми».
  3. надавалося право США на інтервенцію «для охорони незалежності Куби, підтримки уряду, здатного захистити життя, власність і свободу особистості».
  4. передбачалося визнання Кубою всіх акцій здійснених в період військової окупації і всіх прав, придбаних в цей період.
  5. Куба зобов'язувалась дотримуватися вже введені санітарні правила.
  6. Куби передавала острів Пінос США, його доля мала вирішитися окремою угодою.
  7. Куба зобов'язалася надати США землі для військово-морських баз та вугільних концесій.
  8. Куба зобов'язувалася включити «Поправку Платта» в угоду з США.

Тільки одне положення «Поправку Платта» було внесено до угоди між Кубою та Сполученими Штатами, яка була підписана 9 червня 1934 року. Це відбулося завдяки Політиці добросусідства, яку проводив президент Рузвельт. США залишивши собі право постійної оренди військово-морської бази у Ґуантанамо.

Конституція Куби 1940 року

1 липня 1940 року нова конституція була прийнята Конгресом, а 10 жовтня 1940 року набула чинності. Вона була розроблена під час президентства Федеріко Ларедо Бру. Конституція Куби 1940 року була найпрогресивнішою за усі попередні. Все ж частина положень, які декларувались у новій конституції, залишилися тільки на папері.

У Конституції 1940 року була проголошена рівність громадян перед законом, заборонялася расова дискримінація за кольором шкіри, статі, расі чи класовій приналежності. Була зафіксована свобода політичних партій і профспілок, встановлювався гарантований мінімальна заробітна плата, право на щорічні відпустки, матеріальне забезпечення по старості та безробіття. Конституція вводила земельну та освітню реформи.

Законодавча влада належала Конгресу, який складався з двох палат: Сенату та Палати представників, виконавча влада: Президенту та Уряду. У ряді випадків конгрес міг висловлювати недовіру уряду в цілому та окремим міністрам. У порівнянні з Конституцією 1901 року були дещо звужені повноваження президента. Характеризуючи в цілому Конституцію 1940 року слід зазначити, що вона була типовою демократичною конституцією.

Коли президентом Куби у 1925 році став колишній міністр внутрішніх справ генерал Херардо Мачадо, було встановлено диктаторський режим. Поправки, внесені до конституції, продовжували термін перебування президента на посаді до 6 років з правом переобрання. Після того, як Мачадо подати у відставку, новий президент Куби Карлос Мануель-де-Сеспедес скасував внесені при Мачадо поправки.

У 1952 році на Кубі відбувся державний заколот, в ході якого до влади прийшов Фульхенсіо Батиста. Під час правління Батісти частину положень конституції було припинено Конституційним статутом 1952 року. Замість Конгресу була введена Консультативна рада, яка, виконувала дорадчі функції. Права особи, могли обмежуватись постановами уряду.

Конституція 1976 року

image
Плакат, який закликає громадян голосувати за те, щоб шляхом внесення поправок до Конституції, зробити соціалістичний лад незмінним та безповоротним.

Після збройного заколоту Фіделя Кастро та його перемога призвели до усунення від влади Батісто. Після призначення Фіделя Кастро на посаду прем'єр-міністра, в історії Куби розпочалась нова ера розвитку, яка ознаменувалася новими конституційними перетвореннями у країні. Прихід кубинських комуністів до влади відзначився початком великих кадрових та політичних перетворень. Були усунуті від влади усі старі чиновники, створено революційні трибунали які могли виносити рішення з будь-яких питань. Революційні трибунали стали знаряддям у боротьбі з тими, хто не поділяв комуністичних поглядів. Конституційний процес на Кубі відновився на принципово новій основі.

7 лютого 1959 року Революційний уряд, якому належала законодавча влада, прийняв Основний закон Республіки, який був розроблений на основі Конституції 1940 року. У 1975 році партійно-урядова комісія підготувала проект нової конституції. Після схвалення на Пленумі ЦК Комуністична партія Куби, проект конституції був винесений на всенародне обговорення. 15 лютого 1976 року на референдумі взяло участь 98% зареєстрованих виборців, нову конституцію підтримало 97,7% виборців. 24 лютого 1976 року нова конституція набула чинності.

У Конституції 1976 року декларувалися основні демократичні положення Конституції 1940 року. Куба проголошувалась незалежною та суверенною державою, організованою у формі унітарної демократичної республіки. Відновлювались демократичні права та свободи. В конституції було узаконено конфіскацію майна, експропріацію земельних наділів, націоналізацію підприємств, які були власністю США. Закріплялося поєднання законодавчої та виконавчої влади в руках уряду. Президент виконував в основному представницькі функції. Уряд мав право вносити зміни до Основного закону та видавати конституційні закони.

Для створення видимості демократичних перетворень, і одночасого закріплення «досягнень» комунізму, почалася інституціоналізація політичної системи: чітко розмежовувалися функції державних органів, партійних комітетів та громадських організацій. У порядку експерименту уряд у 1974 році наважився провести вибори у місцеві органи народної влади, в одній провінції Манантас.

Конституція республіки Куба складається з Преамбули і 141 статті, розміщених у 12 розділах. Конституція Куби охоплює своїми регламентаціями всі сфери життя кубинського суспільства. Вона визначає не тільки політичні, але й соціальні, економічні принципи розвитку держави, принципи розвитку освіти, культури, устрій сім'ї. Держава проникає у всі сфери суспільного життя.

Незважаючи на декларування великої кількості прав та свобод у конституції, вони майже усі були декларативними. Поряд з цим закріплюється керівна та спрямовуюча роль Комуністичної партії Куби, яка є вищою керівною силою суспільства і держави (Стаття 5 Конституції Куби). Конституцією 1976 року на Кубі було конституційно закріплені основи тоталітарного суспільства.

У Конституція 1976 року тричі вносились поправки: 1978, 1992 та 2002 роках. Так у 1978 році Східний блок розвалився, і Куба зіткнулася з економічною кризою в Особливий період.

У 1992 році були внесені поправки до конституції, які скасовували певні обмеження у відношенні до іноземних інвесторів та надавали іноземним корпораціям обмежене право на володіння власністю на Кубі, якщо вони створили спільні підприємства з кубинським урядом. Цією ж поправкою забезпечувалась відсутність дискримінації на релігійному ґрунті, дозволено надання соціальних послуг з боку сектантських міжнародних благодійних організацій, віруючим було дозволено вступати у Комуністичну партію Куби. Загалом було внесено більше ніж 100 змін та поправок.

26 червня 2002 року Кубинська конституція була знову змінена, з метою уточнення того, що соціалістичний лад Куби є незмінним та безповоротним.

Примітки

  1. (ісп.)
  2. PACTO DEL ZANJON [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](ісп.)
  3. Конституція Бараґуа [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.](ісп.)
  4. Martínez, Ivan (10 September 2015). . Radio Havana. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 15 February 2016.
  5. . New York Times. 28 November 1897. Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 15 February 2016.
  6. Дітер Нолен (2005) Elections in the Americas: A data handbook, Volume I, с. 195
  7. Woolsey, Lester H. (July 1934). The New Cuban Treaty. The American Journal of International Law. 28 (3): 530—34. JSTOR 2190379.
  8. . Cuban Heritage Collection. University of Miami Libraries. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  9. Поріняльний аналіз Конституції Куби 1976 року та КНДР 1972 року.
  10. Travieso-Diaz, Matias F. (1997). . Quorum Books. с. 106. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2016.
  11. Goldenziel, Jill I. (2009). . Journal of Law and Politics. 25 (179). Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  12. . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 28 листопада 2016.
  13. Venegas, Cristina (2010). Digital Dilemmas: The State, the Individual, and Digital Media in Cuba. Rutgers University Press. с. 27. Процитовано 10 лютого 2016.

Посилання

  • Конституція Куби 2002 року — англомовна версія у Вікіджерелах
  • Constitutions of Cuba [ 1 грудня 2016 у Wayback Machine.](ісп.)
  • CONSTITUCIÓN DE LA REPUBLICA DE CUBA [Архівовано 28 червня 2012 у Archive.is](ісп.)
  • Конституціями Куби, оригінальний текст іспанською, Політична база даних Американського континенту [ 1 грудня 2016 у Wayback Machine.](ісп.)
  • Республіка Куба, Конституція 1940 року [ 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.](англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Konstituciya Kubi osnovnij zakon Kubi sho viznachaye derzhavnij ustrij poryadok ta zasadi diyalnosti predstavnickih vikonavchih ta sudovih organiv vladi viborchu sistemu prava j obov yazki derzhavi suspilstva ta gromadyan Kolonialni konstituciyiPid chas ispanskogo kolonialnogo panuvannya na Kubi z 19 bereznya 1812 roku diyala Kadiska konstituciya yaka bula odniyeyu z najbilsh liberalnih dlya svogo chasu Z 5 lipnya 1834 roku Korolivska hartiya 30 chervnya 1876 roku ispanskim korolem Alfonsom XII bula progoloshena roku U cij konstituciyi Ispanske korolivstvo progoloshuvalos konstitucijnoyu monarhiyeyu Karlos Manuel de SespedesKonstituciyi pid chas vizvolnoyi borotbiKonstituciya Guajmaro Rozvitok konstitucijnogo zakonodavstva Kubi pochavsya she u 1869 roci koli demokratichno nalashtovana kreolska verhivka yaku pidtrimuvali shiroki verstvi naselennya pochali borotbu proti ispanskih kolonizatoriv 10 kvitnya 1869 roku delegati povstalih rajoniv zibralisya na Konstitucijnu Asambleyu u misti Guajmaro provinciya Kamaguej Golovoyu Asambleyi buv obranij ochilnik timchasovogo uryadu Shodu Kubi Asambleya stala pershim parlamentom v istoriyi Kubi hocha Kuba toj chas bula she ispanskoyu koloniyeyu Proekt pershoyi kubinskoyi konstituciyi yakij otrimav nazvu buv zatverdzhenij Asambleyeyu u toj zhe den 10 kvitnya 1869 Sam fakt sklikannya Asambleyi stav povorotnim momentom v istoriyi kubinskogo revolyucijnogo ruhu V comu dokumenti progoloshuvalas nezalezhnist Kubi Vona progoloshuvalas respublikoyu vishim zakonodavchim organom bula Palata predstavnikiv a vikonavcha vlada peredavalas Kabinetu ministriv Konstituciya Guajmaro regulyuvala osnovni prava ta svobodi lyudini vilnimi vvazhalisya vsi gromadyani krayini u tomu chisli j negri rabi Konstituciya i utvorena na yiyi osnovi respublika vinikla pislya povstannya yake spalahnulo na Kubi 10 zhovtnya 1868 roku proisnuvali tilki do 1878 roku koli ispanci peremogli u tak zvanij 1868 1878 Konstituciya Baragua 15 bereznya 1878 roku pid chas protestiv u Baragua buli sformovani osnovni polozhennya Konstituciyi Baragua yaka vstupila v diyu 23 bereznya 1878 roku Konstituciya Baragua bula naslidkom nezgodi z pidpisanoyu sho peredbachala kapitulyaciyu kubinskih povstanciv pered ispanskimi vijskami ta poklala kinec Desyatirichnij vijni na Kubi 1868 1878 U Baragua protestanti pogodilisya tekst Konstituciyu Tekst buv duzhe korotkij skladavsya z p yati punktiv Vidpovidno do ciyeyi konstituciyi bulo stvoreno Timchasovij uryad yakij skladavsya z chotiroh osib Timchasovij uryad prisyagnuv na virnist narodu i revolyuciyi 16 bereznya 1878 roku Konstituciya Baragua diyala vsogo 74 dniv Konstituciya Himaguajyu Nastupnim etapom u rozvitku konstitucijnogo procesu na Kubi stala Konstituciya Himaguajyu Vona poyavilasya u hodi Vijni za nezalezhnist Kubi 24 lyutogo 1895 10 grudnya 1898 Pislya togo yak nacionalno vizvolna armiya zvilnila bilshu chastinu krayini nova Konstitucijna Asambleya utvorena z predstavnikiv armiyi utverdila cyu konstituciyu 16 veresnya 1895 roku v misti sho u provinciyi Kamaguej Konstituciyeyu Himaguaju progoloshuvavsya rozriv z metropoliyeyu ta peretvorennya Kubi v demokratichnu respubliku Kerivnictvo krayinoyu bulo pokladeno na Uryadovu Radu sho skladalasya z Prezidenta i chotiroh ministriv Termin diyi konstituciyi obmezhuvavsya dvoma rokami Konstituciya 1897 roku Ustanovchimi zborami 29 zhovtnya 1897 roku bula prijnyata nova Konstituciya Kubi yaka vidoma yak Konstituciya Yaya V nij pidtverdzhuvalis osnovni polozhennya Konstituciyi Himaguaju ta z yavlyayetsya novij rozdil pro osnovni prava ta svobodi Konstituciya 1897 roku rozroblyalasya u vidpovidnosti z osnovnimi lozungami borotbi proti Ispaniyi ta respublikanskogo ladu Storinki Konstituciyi Kubi 1901 roku z rozpisami pidpisantiv Konstituciya Kubi 1901 rokuNova konstituciya Kubi bula rozroblena i prijnyata 21 lyutogo 1901 roku v umovah gostroyi vnutripolitichnoyi borotbi Ustanovchi zbori buli sklikani vijskovim gubernatorom SShA Kubinska konstituciya 1901 roku nagaduvala konstituciyu Spoluchenih Shtativ V nij pid tiskom SShA bulo zatverdzheni pevni obmezhennya nezalezhnosti Kubi U tak zvanij popravci Platta yaka skladalasya z 8 polozhen zaborona vladi Kubi peredavati chastinu kubinskoyi teritoriyi inshij krayini vlada Kubinskoyi respubliki zobov yazuvalas ne brati nadmirnih pozik dlya viplati vidsotkiv za yakim ta ostatochnih yih pogashen pislya pokrittya potochnih vitrat uryadu zvichajni dohodi ostrova viyavlyatsya nedostatnimi nadavalosya pravo SShA na intervenciyu dlya ohoroni nezalezhnosti Kubi pidtrimki uryadu zdatnogo zahistiti zhittya vlasnist i svobodu osobistosti peredbachalosya viznannya Kuboyu vsih akcij zdijsnenih v period vijskovoyi okupaciyi i vsih prav pridbanih v cej period Kuba zobov yazuvalas dotrimuvatisya vzhe vvedeni sanitarni pravila Kubi peredavala ostriv Pinos SShA jogo dolya mala virishitisya okremoyu ugodoyu Kuba zobov yazalasya nadati SShA zemli dlya vijskovo morskih baz ta vugilnih koncesij Kuba zobov yazuvalasya vklyuchiti Popravku Platta v ugodu z SShA Tilki odne polozhennya Popravku Platta bulo vneseno do ugodi mizh Kuboyu ta Spoluchenimi Shtatami yaka bula pidpisana 9 chervnya 1934 roku Ce vidbulosya zavdyaki Politici dobrosusidstva yaku provodiv prezident Ruzvelt SShA zalishivshi sobi pravo postijnoyi orendi vijskovo morskoyi bazi u Guantanamo Konstituciya Kubi 1940 roku1 lipnya 1940 roku nova konstituciya bula prijnyata Kongresom a 10 zhovtnya 1940 roku nabula chinnosti Vona bula rozroblena pid chas prezidentstva Federiko Laredo Bru Konstituciya Kubi 1940 roku bula najprogresivnishoyu za usi poperedni Vse zh chastina polozhen yaki deklaruvalis u novij konstituciyi zalishilisya tilki na paperi U Konstituciyi 1940 roku bula progoloshena rivnist gromadyan pered zakonom zaboronyalasya rasova diskriminaciya za kolorom shkiri stati rasi chi klasovij prinalezhnosti Bula zafiksovana svoboda politichnih partij i profspilok vstanovlyuvavsya garantovanij minimalna zarobitna plata pravo na shorichni vidpustki materialne zabezpechennya po starosti ta bezrobittya Konstituciya vvodila zemelnu ta osvitnyu reformi Zakonodavcha vlada nalezhala Kongresu yakij skladavsya z dvoh palat Senatu ta Palati predstavnikiv vikonavcha vlada Prezidentu ta Uryadu U ryadi vipadkiv kongres mig vislovlyuvati nedoviru uryadu v cilomu ta okremim ministram U porivnyanni z Konstituciyeyu 1901 roku buli desho zvuzheni povnovazhennya prezidenta Harakterizuyuchi v cilomu Konstituciyu 1940 roku slid zaznachiti sho vona bula tipovoyu demokratichnoyu konstituciyeyu Koli prezidentom Kubi u 1925 roci stav kolishnij ministr vnutrishnih sprav general Herardo Machado bulo vstanovleno diktatorskij rezhim Popravki vneseni do konstituciyi prodovzhuvali termin perebuvannya prezidenta na posadi do 6 rokiv z pravom pereobrannya Pislya togo yak Machado podati u vidstavku novij prezident Kubi Karlos Manuel de Sespedes skasuvav vneseni pri Machado popravki U 1952 roci na Kubi vidbuvsya derzhavnij zakolot v hodi yakogo do vladi prijshov Fulhensio Batista Pid chas pravlinnya Batisti chastinu polozhen konstituciyi bulo pripineno Konstitucijnim statutom 1952 roku Zamist Kongresu bula vvedena Konsultativna rada yaka vikonuvala doradchi funkciyi Prava osobi mogli obmezhuvatis postanovami uryadu Konstituciya 1976 rokuPlakat yakij zaklikaye gromadyan golosuvati za te shob shlyahom vnesennya popravok do Konstituciyi zrobiti socialistichnij lad nezminnim ta bezpovorotnim Pislya zbrojnogo zakolotu Fidelya Kastro ta jogo peremoga prizveli do usunennya vid vladi Batisto Pislya priznachennya Fidelya Kastro na posadu prem yer ministra v istoriyi Kubi rozpochalas nova era rozvitku yaka oznamenuvalasya novimi konstitucijnimi peretvorennyami u krayini Prihid kubinskih komunistiv do vladi vidznachivsya pochatkom velikih kadrovih ta politichnih peretvoren Buli usunuti vid vladi usi stari chinovniki stvoreno revolyucijni tribunali yaki mogli vinositi rishennya z bud yakih pitan Revolyucijni tribunali stali znaryaddyam u borotbi z timi hto ne podilyav komunistichnih poglyadiv Konstitucijnij proces na Kubi vidnovivsya na principovo novij osnovi 7 lyutogo 1959 roku Revolyucijnij uryad yakomu nalezhala zakonodavcha vlada prijnyav Osnovnij zakon Respubliki yakij buv rozroblenij na osnovi Konstituciyi 1940 roku U 1975 roci partijno uryadova komisiya pidgotuvala proekt novoyi konstituciyi Pislya shvalennya na Plenumi CK Komunistichna partiya Kubi proekt konstituciyi buv vinesenij na vsenarodne obgovorennya 15 lyutogo 1976 roku na referendumi vzyalo uchast 98 zareyestrovanih viborciv novu konstituciyu pidtrimalo 97 7 viborciv 24 lyutogo 1976 roku nova konstituciya nabula chinnosti U Konstituciyi 1976 roku deklaruvalisya osnovni demokratichni polozhennya Konstituciyi 1940 roku Kuba progoloshuvalas nezalezhnoyu ta suverennoyu derzhavoyu organizovanoyu u formi unitarnoyi demokratichnoyi respubliki Vidnovlyuvalis demokratichni prava ta svobodi V konstituciyi bulo uzakoneno konfiskaciyu majna ekspropriaciyu zemelnih nadiliv nacionalizaciyu pidpriyemstv yaki buli vlasnistyu SShA Zakriplyalosya poyednannya zakonodavchoyi ta vikonavchoyi vladi v rukah uryadu Prezident vikonuvav v osnovnomu predstavnicki funkciyi Uryad mav pravo vnositi zmini do Osnovnogo zakonu ta vidavati konstitucijni zakoni Dlya stvorennya vidimosti demokratichnih peretvoren i odnochasogo zakriplennya dosyagnen komunizmu pochalasya institucionalizaciya politichnoyi sistemi chitko rozmezhovuvalisya funkciyi derzhavnih organiv partijnih komitetiv ta gromadskih organizacij U poryadku eksperimentu uryad u 1974 roci navazhivsya provesti vibori u miscevi organi narodnoyi vladi v odnij provinciyi Manantas Konstituciya respubliki Kuba skladayetsya z Preambuli i 141 statti rozmishenih u 12 rozdilah Konstituciya Kubi ohoplyuye svoyimi reglamentaciyami vsi sferi zhittya kubinskogo suspilstva Vona viznachaye ne tilki politichni ale j socialni ekonomichni principi rozvitku derzhavi principi rozvitku osviti kulturi ustrij sim yi Derzhava pronikaye u vsi sferi suspilnogo zhittya Nezvazhayuchi na deklaruvannya velikoyi kilkosti prav ta svobod u konstituciyi voni majzhe usi buli deklarativnimi Poryad z cim zakriplyuyetsya kerivna ta spryamovuyucha rol Komunistichnoyi partiyi Kubi yaka ye vishoyu kerivnoyu siloyu suspilstva i derzhavi Stattya 5 Konstituciyi Kubi Konstituciyeyu 1976 roku na Kubi bulo konstitucijno zakripleni osnovi totalitarnogo suspilstva U Konstituciya 1976 roku trichi vnosilis popravki 1978 1992 ta 2002 rokah Tak u 1978 roci Shidnij blok rozvalivsya i Kuba zitknulasya z ekonomichnoyu krizoyu v Osoblivij period U 1992 roci buli vneseni popravki do konstituciyi yaki skasovuvali pevni obmezhennya u vidnoshenni do inozemnih investoriv ta nadavali inozemnim korporaciyam obmezhene pravo na volodinnya vlasnistyu na Kubi yaksho voni stvorili spilni pidpriyemstva z kubinskim uryadom Ciyeyu zh popravkoyu zabezpechuvalas vidsutnist diskriminaciyi na religijnomu grunti dozvoleno nadannya socialnih poslug z boku sektantskih mizhnarodnih blagodijnih organizacij viruyuchim bulo dozvoleno vstupati u Komunistichnu partiyu Kubi Zagalom bulo vneseno bilshe nizh 100 zmin ta popravok 26 chervnya 2002 roku Kubinska konstituciya bula znovu zminena z metoyu utochnennya togo sho socialistichnij lad Kubi ye nezminnim ta bezpovorotnim Primitki isp PACTO DEL ZANJON 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine isp Konstituciya Baragua 29 listopada 2016 u Wayback Machine isp Martinez Ivan 10 September 2015 Radio Havana Arhiv originalu za 20 sichnya 2016 Procitovano 15 February 2016 New York Times 28 November 1897 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2016 Procitovano 15 February 2016 Diter Nolen 2005 Elections in the Americas A data handbook Volume I s 195 ISBN 978 0 19 928357 6 Woolsey Lester H July 1934 The New Cuban Treaty The American Journal of International Law 28 3 530 34 JSTOR 2190379 Cuban Heritage Collection University of Miami Libraries Arhiv originalu za 15 lyutogo 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 Porinyalnij analiz Konstituciyi Kubi 1976 roku ta KNDR 1972 roku Travieso Diaz Matias F 1997 Quorum Books s 106 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2018 Procitovano 10 lyutogo 2016 Goldenziel Jill I 2009 Journal of Law and Politics 25 179 Arhiv originalu za 31 bereznya 2016 Procitovano 10 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 28 listopada 2016 Venegas Cristina 2010 Digital Dilemmas The State the Individual and Digital Media in Cuba Rutgers University Press s 27 Procitovano 10 lyutogo 2016 PosilannyaKonstituciya Kubi 2002 roku anglomovna versiya u Vikidzherelah Constitutions of Cuba 1 grudnya 2016 u Wayback Machine isp CONSTITUCIoN DE LA REPUBLICA DE CUBA Arhivovano 28 chervnya 2012 u Archive is isp Konstituciyami Kubi originalnij tekst ispanskoyu Politichna baza danih Amerikanskogo kontinentu 1 grudnya 2016 u Wayback Machine isp Respublika Kuba Konstituciya 1940 roku 27 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ