Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Політика добросусідства англ Good Neighbor policy зовнішня політика адміністрації США президента Франклін Рузвельта щодо

Політика добросусідства

Політика добросусідства (англ. Good Neighbor policy) — зовнішня політика адміністрації США президента Франклін Рузвельта щодо країн Латинської Америки. Основними принципами цієї політики були «невторгнення» (англ. non-intervention) і невтручання (англ. non-interference) у внутрішню політику країн Латинської Америки. Також була зміцнена ідея про те, що США повинні бути «хорошим сусідом» (англ. “good neighbor”) і повинні проводити взаємовигідні відносини з країнами цього регіону. Адміністрація Рузвельта очікувала, що нова політика створить нові економічні можливості у формі взаємовигідних торгових договорів і знову закріпить вплив Сполучених Штатів у Латинській Америці, змінивши позицію багатьох урядів регіону.

Передісторія

Впродовж кінця XIX — початку XX століття США неодноразово проводили військові вторгнення у країни Латинської Америки для захисту своїх інтересів, частково через комерційні зацікавлення американського бізнесу. Насамперед йшлося про захист кредитних інтересів (країни Латинської Америки були боржниками) та доступ до природних ресурсів, тому була необхідною військова інтервенція для схилення до співпраці урядів цих країн.

Адміністрація Франкліна Рузвельта

Політика

3 березня 1933 року Рузвельт проголосив свою інавгураційну промову, в якій виголосив принципи добросусідства: 1) сусід, котрий повністю поважає себе, поважає і права інших 2) сусід поважає зобов'язання і святість угод. Ця позиція була підтверджена Корделом Халлом, держсекретарем Рузвельта, на конференції американських держав у Монтевідео, в грудні 1933 року. Халл сказав: «Жодна країна не має права втручатися у внутрішні та зовнішні справи іншої країни» . У грудні того ж року Рузвельт підтвердив цю політику: "Чіткою політикою Сполучених Штатів відтепер є така, яка відкидає військову інтервенцію</ref> Roosevelt then confirmed the policy in December of the same year: «The definite policy of the United States from now on is one opposed to armed intervention.».

Сполучені Штати бажали мати хороші взаємини зі своїми сусідами, особливо в час зростання кількості конфліктів, тому ця політика повинна була зміцнити підтримку Латинської Америки. Політика добросусідства значила, що США будуть дивитися на Латинську Америку через мирнішу призму. Уникаючи військових інтервенцій, Сполучені Штати змінили свої методи для збереження впливу у Латинській Америці: Панамериканізм, підтримка впливових місцевих лідерів, тренування національних гвардій, економічне і культурне проникнення, позики, економічний нагляд та політичні перевороти

Наслідки

Одним з проявів Політики добросусідства стало відкликання американської морської піхоти з Гаїті та Нікарагуа у 1934 році, анулювання (Поправки Платта) та ін. Культурний вплив виразився у створенні радіо програми фільмі Walt Disney 1942 року. Дехто вважає, що до закінчення Другої світової Латинська Америка була регіоном, де найбільше підтримували американську політику.

Ера «добросусідства» завершилася разом з загрозою Холодної війни. Холодна війна змінила політику, оскільки американці відчували, що дуже необхідно захистити Західну півкулю від радянської загрози. Ці зміни суперечили фундаментальним принципам політики добросусідства, зокрема «невторгненню». В результаті була нова хвиля американського втручання у справи Латинської Америки. До закінчення Холодної війни Сполучені штати прямо і непрямо атакували всі підозрілі соціалістичні рухи з надією зупити поширення комуністичного впливу. В тому числі сюди входить і скинення повалення соціалістичного режиму в Чилі, скинення соціалістичного президента Гватемали Хакобо Арбенса in Guatemala and the radical government of Nicaragua..

Після Другої світової війни Сполучені Штати пересунули фокус своєї підтримки на відбудову Європи та Японії. Це відкинуло на задній план латиноамериканські країни, бо оскільки американські інвестори раніше фінансували цей регіон.

Примітки

  1. Rabe, Stephen G. «The Johnson Doctrine.» Presidential Studies Quarterly 36.1(2006):45-58.
  2. Gilderhus, Mark T. «The Monroe Doctrine: Meanings and Implications.» Presidential Studies Quarterly 36.1(2006):5-16.
  3. Roosevelt, Franklin Delano. «First Inaugural Address.» Washington DC. 04 Mar 1933.
  4. LaFeber, Walter (1994). The American Age: U.S. Foreign Policy at Home and Abroad, 1750 to Present (вид. 2nd). New York: Norton. с. 376.
  5. Edgar B. Nixon, ed., Franklin D. Roosevelt and Foreign Affairs, vol. I, 559-60
  6. Grandin, Greg. Empires Workshop: Latin America, the United States and the Rise of the New Imperialism2006
  7. es:Jacobo Arbenz Guzmán


image Це незавершена стаття про політику США.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Politika dobrosusidstva angl Good Neighbor policy zovnishnya politika administraciyi SShA prezidenta Franklin Ruzvelta shodo krayin Latinskoyi Ameriki Osnovnimi principami ciyeyi politiki buli nevtorgnennya angl non intervention i nevtruchannya angl non interference u vnutrishnyu politiku krayin Latinskoyi Ameriki Takozh bula zmicnena ideya pro te sho SShA povinni buti horoshim susidom angl good neighbor i povinni provoditi vzayemovigidni vidnosini z krayinami cogo regionu Administraciya Ruzvelta ochikuvala sho nova politika stvorit novi ekonomichni mozhlivosti u formi vzayemovigidnih torgovih dogovoriv i znovu zakripit vpliv Spoluchenih Shtativ u Latinskij Americi zminivshi poziciyu bagatoh uryadiv regionu PeredistoriyaVprodovzh kincya XIX pochatku XX stolittya SShA neodnorazovo provodili vijskovi vtorgnennya u krayini Latinskoyi Ameriki dlya zahistu svoyih interesiv chastkovo cherez komercijni zacikavlennya amerikanskogo biznesu Nasampered jshlosya pro zahist kreditnih interesiv krayini Latinskoyi Ameriki buli borzhnikami ta dostup do prirodnih resursiv tomu bula neobhidnoyu vijskova intervenciya dlya shilennya do spivpraci uryadiv cih krayin Administraciya Franklina RuzveltaPolitika 3 bereznya 1933 roku Ruzvelt progolosiv svoyu inavguracijnu promovu v yakij vigolosiv principi dobrosusidstva 1 susid kotrij povnistyu povazhaye sebe povazhaye i prava inshih 2 susid povazhaye zobov yazannya i svyatist ugod Cya poziciya bula pidtverdzhena Kordelom Hallom derzhsekretarem Ruzvelta na konferenciyi amerikanskih derzhav u Montevideo v grudni 1933 roku Hall skazav Zhodna krayina ne maye prava vtruchatisya u vnutrishni ta zovnishni spravi inshoyi krayini U grudni togo zh roku Ruzvelt pidtverdiv cyu politiku Chitkoyu politikoyu Spoluchenih Shtativ vidteper ye taka yaka vidkidaye vijskovu intervenciyu lt ref gt Roosevelt then confirmed the policy in December of the same year The definite policy of the United States from now on is one opposed to armed intervention Spolucheni Shtati bazhali mati horoshi vzayemini zi svoyimi susidami osoblivo v chas zrostannya kilkosti konfliktiv tomu cya politika povinna bula zmicniti pidtrimku Latinskoyi Ameriki Politika dobrosusidstva znachila sho SShA budut divitisya na Latinsku Ameriku cherez mirnishu prizmu Unikayuchi vijskovih intervencij Spolucheni Shtati zminili svoyi metodi dlya zberezhennya vplivu u Latinskij Americi Panamerikanizm pidtrimka vplivovih miscevih lideriv trenuvannya nacionalnih gvardij ekonomichne i kulturne proniknennya poziki ekonomichnij naglyad ta politichni perevoroti Naslidki Odnim z proyaviv Politiki dobrosusidstva stalo vidklikannya amerikanskoyi morskoyi pihoti z Gayiti ta Nikaragua u 1934 roci anulyuvannya Popravki Platta ta in Kulturnij vpliv virazivsya u stvorenni radio programi filmi Walt Disney 1942 roku Dehto vvazhaye sho do zakinchennya Drugoyi svitovoyi Latinska Amerika bula regionom de najbilshe pidtrimuvali amerikansku politiku Era dobrosusidstva zavershilasya razom z zagrozoyu Holodnoyi vijni Holodna vijna zminila politiku oskilki amerikanci vidchuvali sho duzhe neobhidno zahistiti Zahidnu pivkulyu vid radyanskoyi zagrozi Ci zmini superechili fundamentalnim principam politiki dobrosusidstva zokrema nevtorgnennyu V rezultati bula nova hvilya amerikanskogo vtruchannya u spravi Latinskoyi Ameriki Do zakinchennya Holodnoyi vijni Spolucheni shtati pryamo i nepryamo atakuvali vsi pidozrili socialistichni ruhi z nadiyeyu zupiti poshirennya komunistichnogo vplivu V tomu chisli syudi vhodit i skinennya povalennya socialistichnogo rezhimu v Chili skinennya socialistichnogo prezidenta Gvatemali Hakobo Arbensa in Guatemala and the radical government of Nicaragua Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Spolucheni Shtati peresunuli fokus svoyeyi pidtrimki na vidbudovu Yevropi ta Yaponiyi Ce vidkinulo na zadnij plan latinoamerikanski krayini bo oskilki amerikanski investori ranishe finansuvali cej region PrimitkiRabe Stephen G The Johnson Doctrine Presidential Studies Quarterly 36 1 2006 45 58 Gilderhus Mark T The Monroe Doctrine Meanings and Implications Presidential Studies Quarterly 36 1 2006 5 16 Roosevelt Franklin Delano First Inaugural Address Washington DC 04 Mar 1933 LaFeber Walter 1994 The American Age U S Foreign Policy at Home and Abroad 1750 to Present vid 2nd New York Norton s 376 Edgar B Nixon ed Franklin D Roosevelt and Foreign Affairs vol I 559 60 Grandin Greg Empires Workshop Latin America the United States and the Rise of the New Imperialism2006 es Jacobo Arbenz Guzman Ce nezavershena stattya pro politiku SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ