Костянтин Тимофійович Константи́нов (нар. 7 липня 1915, Суклея — пом. 8 березня 2003) — молдовський радянський актор театру і кіно. Чоловік актриси Катерини Каземирової, батько скульптора та режисера .
Константинов Костянтин Тимофійович | |
---|---|
Народився | 7 липня 1915 Суклея |
Помер | 8 березня 2003 (87 років) Молдова |
Країна | Російська імперія СРСР Молдова |
Діяльність | актор |
Alma mater | Одеське театрально-художнє училище (1937) |
Роки активності | з 1937 |
Партія | ВКП(б) |
У шлюбі з | Казимирова Катерина Григорівна |
Діти | d і d |
Нагороди | |
IMDb | ID 0465381 |
|
Біографія
Народився 7 липня 1915 року в селі Суклеї (нині Слободзейський район Молдови). 1937 року закінчив Одеське театрально-художнє училище і був направлений у Тирасполь до Першого молдавського драматичного театру, який, після приєднання Бессарабії до СРСР, у 1940 році переїхав до Кишинева.
У роки німецько-радянської війни працював у ансамблі «Дойна», що був евакуйований в глибину Радянського Союзу. Після звільнення Молдаської РСР знову працював у Молдавському музично-драматичному театрі імені Олександра Пушкіна. Член ВКП(б) з 1949 року. Обирався депутатом Верховної Ради Молдавської РСР 9-го скликання. Помер 8 березня 2003 року.
Творчість
Виконував різноманітні комедійні та характерні ролі, зокрема у театрі:
- Козьма («Гайдуки» група авторів);
- Флочі («Килим Іляни» );
- міністр Тиндале («Синзяна і Пепеля» Васіле Александрі);
- Осип, Каленик («Ревізор», «Майська ніч» Миколи Гоголя);
- Робінзон ( Олександра Островського);
- Фігаро («Одруження Фігаро» П'єра Бомарше);
- Добротвірський («Закон честі» );
- Чир ( Костянтина Треньова);
- Митрич ( Льва Толстого);
- Йордаке («Світло» Андрія Лупана);
- дід Мелігуце («Чарівна булава» Лівіу Деляну);
- Тоаке («Вируючий Дунай» Єміліана Букова);
- Корчнов («Премія» Олександра Гельмана);
- Емануїл («Батько» Дмитра Матковського);
- Панталоне ( Карло Ґольдоні);
- Володимир Ленін (, Миколи Погодіна).
Знімався у кіно з 1938 року, зіграв ролі:
- «Радянська Молдавія» (1938, Київська кіностудія) — епізодична роль;
- «Оборона Царицина» (1941) — юнкер;
- «Ляна» (1955, Кіностудія імені Максима Горького) — Гіца;
- «Молдавські наспіви» (1955) — естрадний співак;
- «Не на своєму місці» (1957) — дід Харитон;
- «Отаман Кодр» (1958) — боярин Мирза;
- «Я вам пишу…» (1959) — Костянтин Костянтинович;
- «Подорож у квітень» (1962) — касир;
- «Вулиця слухає» (1963) — перехожий;
- «При спробі втечі» (1964) — корчмар;
- «Гіркі зерна» (1966) — епізодична роль;
- «Весілля у палаці» (1969) — Ботоліке;
- «Десять зим за одне літо» (1969) — дядя Тулбурел;
- «Вибух уповільненої дії» (1970) — Рошкован;
- «Червона хуртовина», (1971) — священик;
- «Лаутари» (1971) — епізодична роль;
- «Врятоване ім'я» (1972) — водовоз;
- «Зарубки на згадку» (1972) — епізодична роль;
- «Віка, я та фейлетон» (1972) — епізодична роль;
- «Останній гайдук» (1972) — пан Мімі;
- «Зелена хвиля» (1973) — старшина Гредінару;
- «Чоловіки сивіють рано» (1974) — селянин;
- «Довгота дня» (1974) — дід Капріян;
- «Нікушор з племені ВВ» (1975) — Лук'ян Кузьмич;
- «Кінь, рушниця і вільний вітер» (1975) — Алі-ага;
- «По вовчому сліду» (1976) — мірошник;
- «Не вір крику нічного птаха» (1976) — Степанич;
- «Хто-кого» (1977) — дід Аргір;
- «Корінь життя» (1977) — сторож;
- «Фортеця» (1978) — Бурич;
- «Підозрілий» (1978) — Ботезату;
- «Я хочу співати» (1979) — епізодична роль;
- («Де ти, любове?») (1980) — батько Марчелли;
- «Дім Діоніса» (1980, «Телефільм-Кишинеу») — Діоніс;
- «Перехідний вік» (1981) — старий;
- «Весільна подорож перед весіллям» (1982) — епізод;
- «Лебеді на ставку» (1982) — селянин;
- «Червневий рубіж» (1982) — Маноле;
- «Як стати знаменитим?» (1983) — епізод;
- «Тривожний світанок» (1984) — епізодична роль;
- «Таємничий в'язень» (1986) — дядько Михайла;
- «Шуліки здобутком не діляться» (1988) — Делімарц;
- «Радощі земні» (1988) — епізод.
Відзнаки
- з 1953 року;
- Нагороджений:
- радянськими орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани»;
- молдовськими орденом Республіки (1994) та медаллю «Міхай Емінеску» (2000);
- (26 серпня 1994).
Примітки
- Константинов Константин Тимофеевич / Кино-СССР. (рос.)
- Постанова Уряду Республіки Молдова № 637 від 26 серпня 1994 року «Про присудження Національної премії Республіки Молдова в галузі літератури, мистецтва та архітектури у 1994 році». (рос.)
Література
- . Константинов, Константин Тимофеевич // Театральная энциклопедия. Том III / Глав. ред. — Москва: Советская энциклопедия, 1964. Стовп. 175. (рос.);
- Константинов Константин Тимофеевич // Советская Молдавия : краткая энциклопедия / гл. ред. И. К. Вартичан. — Кишинев : Главная редакция Молдавской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 291. (рос.);
- Константинов Константин Тимофеевич // Кино : энциклопедический словарь / гл. ред. С. Й. Юткевич. — Москва : «Советская энциклопедия», 1986. — С. 209. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyantin Timofijovich Konstanti nov nar 7 lipnya 1915 Sukleya pom 8 bereznya 2003 moldovskij radyanskij aktor teatru i kino Cholovik aktrisi Katerini Kazemirovoyi batko skulptora ta rezhisera Konstantinov Kostyantin TimofijovichNarodivsya7 lipnya 1915 1915 07 07 SukleyaPomer8 bereznya 2003 2003 03 08 87 rokiv MoldovaKrayina Rosijska imperiya SRSR MoldovaDiyalnistaktorAlma materOdeske teatralno hudozhnye uchilishe 1937 Roki aktivnostiz 1937PartiyaVKP b U shlyubi zKazimirova Katerina GrigorivnaDitid i dNagorodid 1994 IMDbID 0465381 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Konstantinov BiografiyaNarodivsya 7 lipnya 1915 roku v seli Sukleyi nini Slobodzejskij rajon Moldovi 1937 roku zakinchiv Odeske teatralno hudozhnye uchilishe i buv napravlenij u Tiraspol do Pershogo moldavskogo dramatichnogo teatru yakij pislya priyednannya Bessarabiyi do SRSR u 1940 roci pereyihav do Kishineva U roki nimecko radyanskoyi vijni pracyuvav u ansambli Dojna sho buv evakujovanij v glibinu Radyanskogo Soyuzu Pislya zvilnennya Moldaskoyi RSR znovu pracyuvav u Moldavskomu muzichno dramatichnomu teatri imeni Oleksandra Pushkina Chlen VKP b z 1949 roku Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi Moldavskoyi RSR 9 go sklikannya Pomer 8 bereznya 2003 roku TvorchistVikonuvav riznomanitni komedijni ta harakterni roli zokrema u teatri Kozma Gajduki grupa avtoriv Flochi Kilim Ilyani ministr Tindale Sinzyana i Pepelya Vasile Aleksandri Osip Kalenik Revizor Majska nich Mikoli Gogolya Robinzon Oleksandra Ostrovskogo Figaro Odruzhennya Figaro P yera Bomarshe Dobrotvirskij Zakon chesti Chir Kostyantina Trenova Mitrich Lva Tolstogo Jordake Svitlo Andriya Lupana did Meliguce Charivna bulava Liviu Delyanu Toake Viruyuchij Dunaj Yemiliana Bukova Korchnov Premiya Oleksandra Gelmana Emanuyil Batko Dmitra Matkovskogo Pantalone Karlo Goldoni Volodimir Lenin Mikoli Pogodina Znimavsya u kino z 1938 roku zigrav roli Radyanska Moldaviya 1938 Kiyivska kinostudiya epizodichna rol Oborona Caricina 1941 yunker Lyana 1955 Kinostudiya imeni Maksima Gorkogo Gica Moldavski naspivi 1955 estradnij spivak Ne na svoyemu misci 1957 did Hariton Otaman Kodr 1958 boyarin Mirza Ya vam pishu 1959 Kostyantin Kostyantinovich Podorozh u kviten 1962 kasir Vulicya sluhaye 1963 perehozhij Pri sprobi vtechi 1964 korchmar Girki zerna 1966 epizodichna rol Vesillya u palaci 1969 Botolike Desyat zim za odne lito 1969 dyadya Tulburel Vibuh upovilnenoyi diyi 1970 Roshkovan Chervona hurtovina 1971 svyashenik Lautari 1971 epizodichna rol Vryatovane im ya 1972 vodovoz Zarubki na zgadku 1972 epizodichna rol Vika ya ta fejleton 1972 epizodichna rol Ostannij gajduk 1972 pan Mimi Zelena hvilya 1973 starshina Gredinaru Choloviki siviyut rano 1974 selyanin Dovgota dnya 1974 did Kapriyan Nikushor z plemeni VV 1975 Luk yan Kuzmich Kin rushnicya i vilnij viter 1975 Ali aga Po vovchomu slidu 1976 miroshnik Ne vir kriku nichnogo ptaha 1976 Stepanich Hto kogo 1977 did Argir Korin zhittya 1977 storozh Fortecya 1978 Burich Pidozrilij 1978 Botezatu Ya hochu spivati 1979 epizodichna rol De ti lyubove 1980 batko Marchelli Dim Dionisa 1980 Telefilm Kishineu Dionis Perehidnij vik 1981 starij Vesilna podorozh pered vesillyam 1982 epizod Lebedi na stavku 1982 selyanin Chervnevij rubizh 1982 Manole Yak stati znamenitim 1983 epizod Trivozhnij svitanok 1984 epizodichna rol Tayemnichij v yazen 1986 dyadko Mihajla Shuliki zdobutkom ne dilyatsya 1988 Delimarc Radoshi zemni 1988 epizod Vidznakiz 1953 roku Nagorodzhenij radyanskimi ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora Znak Poshani moldovskimi ordenom Respubliki 1994 ta medallyu Mihaj Eminesku 2000 26 serpnya 1994 PrimitkiKonstantinov Konstantin Timofeevich Kino SSSR ros Postanova Uryadu Respubliki Moldova 637 vid 26 serpnya 1994 roku Pro prisudzhennya Nacionalnoyi premiyi Respubliki Moldova v galuzi literaturi mistectva ta arhitekturi u 1994 roci ros Literatura Konstantinov Konstantin Timofeevich Teatralnaya enciklopediya Tom III Glav red Moskva Sovetskaya enciklopediya 1964 Stovp 175 ros Konstantinov Konstantin Timofeevich Sovetskaya Moldaviya kratkaya enciklopediya gl red I K Vartichan Kishinev Glavnaya redakciya Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 291 ros Konstantinov Konstantin Timofeevich Kino enciklopedicheskij slovar gl red S J Yutkevich Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 S 209 ros