Мучениці комп'єнські (фр. Carmélites de Compiègne, пом. 17 липня 1794, Париж, Франція) — група блаженних Римо-Католицької церкви, шістнадцять сестер-кармеліток, страчених у революційному Парижі за правління Максиміліана Робесп'єра за звинуваченням у контрреволюційній діяльності.
Комп'єнські мучениці | |
---|---|
У лику | блаженний |
Медіафайли на Вікісховищі |
Арешт і страта
У серпні 1789 року Французька революція дісталася міста Комп'єнь: монастир, де мешкали сестри, закрили, а вони самі оселилися в приватних квартирах. Через рік черниці дали обітницю, яка зобов'язувала їх служити не лише свободі, а й рівноправності в своїй країні.
1794 року жінки фіктивно відмовилися від попередньої присяги; втім, влада була незадоволена таким поворотом подій — тоді компроміс духовенства з революціонерами виглядав не в найвигіднішому світлі. Кармеліток заарештували й ув'язнили в Консьєржері. Революційний суд звинуватив їх у фанатизмі з трактуванням «вороги народу, влаштували змову проти його суверенітету». Сестер і служниць гільйотинували на [fr].
Список мучениць
У Парижі страчено чотирнадцять черниць і послушниць, і навіть дві прислужниці (які «не донесли» на інших «нації»).
Черниці
- Сестра Тереза святого Августина, настоятелька (Марі-Мадлен-Клодина Лідуан, нар. 1752, з Парижа);
- Сестра святого Людовика, помічниця настоятельки (Марі-Анна Брідо, нар. 1752, з Бельфора);
- Сестра Генрієтта Ісуса, колишня настоятелька (Марі-Франсуаза-Габрієлла де Круассі, нар. 1745, з Парижа);
- Сестра Марія Розп'яття Христового (Марі-Анна П'єкур, нар. 1715, з Парижа);
- Сестра [fr], помічниця настоятельки та ризнича (Анна Марі Мадлен Франсуаза Туре, нар. 1715, з Муї);
- Сестра Євфрасія Непорочного зачаття Діви Марії (Марі Клод Сіпрієнна Брар, нар. 1736, з Бурта);
- Сестра Тереза Непорочного Серця Марії (Марі-Анна Аніссе, нар. 1740, з Реймса);
- Сестра Юлія-Луїза Ісуса, вдова (Роза Кретьєн де Невіль, нар. 1741, з Евре);
- Сестра Тереза святого Ігнатія (Марі-Габрієлла Трезель, нар. 1743, з Комп'єня);
- Сестра Марія-Генрієтта Божественного Провидіння (Марі-Анна Пельра, нар. 1760, з Кажара);
- Сестра Констанція, послушниця ([fr], нар. 1765, з Сен-Дені).
Світські сестри
- Сестра святої Марти (Марі Дюфур, нар. 1742, з Барра) — членкиня третього ордену, терціарка;
- Сестра Марія Святого Духа (Анжеліка Руссель, нар. 1742, з Френа) — членкиня третього ордену, терціарка;
- Сестра святого Франциска Ксаверія (Жюльєтта Вероло, нар. 1764, з Ліньєра) — членкиня третього ордену, терціарка.
Послушниці
- Катрін Суарон, нар. 2 лютого 1742 р., з Комп'єня;
- Тереза Суарон, нар. 1748, з Комп'єня.
Уславлення
27 травня 1906 року комп'єнських мучениць беатифікував Римський папа Пій X.
День пам'яті в Католицькій церкві — 17 липня.
У мистецтві
1957 року французький композитор Франсіс Пуленк написав оперу «Діалоги кармеліток», присвячену трагічній долі комп'єнських мучениць.
1960 року за сюжетом новели Гертруди ла Форт «Остання на ешафоті» знято франко-італійський фільм [fr].
Див. також
Література
- Terrye Newkirk «The Mantle of Elijah: The Martyrs of Compiègne as Prophets of Modern Age»
Посилання
- Історія мучеництва(фр.)
- http://krotov.info/(рос.)
- http://1789-revolution.livejournal.com/(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muchenici komp yenski fr Carmelites de Compiegne pom 17 lipnya 1794 Parizh Franciya grupa blazhennih Rimo Katolickoyi cerkvi shistnadcyat sester karmelitok strachenih u revolyucijnomu Parizhi za pravlinnya Maksimiliana Robesp yera za zvinuvachennyam u kontrrevolyucijnij diyalnosti Komp yenski mucheniciU likublazhennijMediafajli na Vikishovishi Memorialna tablichka cvintar Pikpyus Parizh Aresht i strataU serpni 1789 roku Francuzka revolyuciya distalasya mista Komp yen monastir de meshkali sestri zakrili a voni sami oselilisya v privatnih kvartirah Cherez rik chernici dali obitnicyu yaka zobov yazuvala yih sluzhiti ne lishe svobodi a j rivnopravnosti v svoyij krayini 1794 roku zhinki fiktivno vidmovilisya vid poperednoyi prisyagi vtim vlada bula nezadovolena takim povorotom podij todi kompromis duhovenstva z revolyucionerami viglyadav ne v najvigidnishomu svitli Karmelitok zaareshtuvali j uv yaznili v Konsyerzheri Revolyucijnij sud zvinuvativ yih u fanatizmi z traktuvannyam vorogi narodu vlashtuvali zmovu proti jogo suverenitetu Sester i sluzhnic giljotinuvali na fr Spisok muchenicU Parizhi stracheno chotirnadcyat chernic i poslushnic i navit dvi prisluzhnici yaki ne donesli na inshih naciyi Chernici Sestra Tereza svyatogo Avgustina nastoyatelka Mari Madlen Klodina Liduan nar 1752 z Parizha Sestra svyatogo Lyudovika pomichnicya nastoyatelki Mari Anna Brido nar 1752 z Belfora Sestra Genriyetta Isusa kolishnya nastoyatelka Mari Fransuaza Gabriyella de Kruassi nar 1745 z Parizha Sestra Mariya Rozp yattya Hristovogo Mari Anna P yekur nar 1715 z Parizha Sestra fr pomichnicya nastoyatelki ta riznicha Anna Mari Madlen Fransuaza Ture nar 1715 z Muyi Sestra Yevfrasiya Neporochnogo zachattya Divi Mariyi Mari Klod Sipriyenna Brar nar 1736 z Burta Sestra Tereza Neporochnogo Sercya Mariyi Mari Anna Anisse nar 1740 z Rejmsa Sestra Yuliya Luyiza Isusa vdova Roza Kretyen de Nevil nar 1741 z Evre Sestra Tereza svyatogo Ignatiya Mari Gabriyella Trezel nar 1743 z Komp yenya Sestra Mariya Genriyetta Bozhestvennogo Providinnya Mari Anna Pelra nar 1760 z Kazhara Sestra Konstanciya poslushnicya fr nar 1765 z Sen Deni Svitski sestri Sestra svyatoyi Marti Mari Dyufur nar 1742 z Barra chlenkinya tretogo ordenu terciarka Sestra Mariya Svyatogo Duha Anzhelika Russel nar 1742 z Frena chlenkinya tretogo ordenu terciarka Sestra svyatogo Franciska Ksaveriya Zhyulyetta Verolo nar 1764 z Linyera chlenkinya tretogo ordenu terciarka Poslushnici Katrin Suaron nar 2 lyutogo 1742 r z Komp yenya Tereza Suaron nar 1748 z Komp yenya Uslavlennya27 travnya 1906 roku komp yenskih muchenic beatifikuvav Rimskij papa Pij X Den pam yati v Katolickij cerkvi 17 lipnya U mistectvi1957 roku francuzkij kompozitor Fransis Pulenk napisav operu Dialogi karmelitok prisvyachenu tragichnij doli komp yenskih muchenic 1960 roku za syuzhetom noveli Gertrudi la Fort Ostannya na eshafoti znyato franko italijskij film fr Div takozhKarmeliti bosiLiteraturaTerrye Newkirk The Mantle of Elijah The Martyrs of Compiegne as Prophets of Modern Age PosilannyaIstoriya muchenictva fr http krotov info ros http 1789 revolution livejournal com ros