Колі́нда (рум. colindă) — назва румунської та молдовської колядки.
Особливості
Хоча тексти всіх колінд стосуються подій, пов'язаних із народженням Ісуса, певні елементи народних обрядів, що виконуються у різдвяні дні, ймовірно, дохристиянського походження і беруть своє коріння в римських Сатурналіях та язичницьких обрядах, пов'язаних із зимовим сонцестоянням і родючістю землі.
Колінди виконуються в усіх частинах Румунії, а також у Молдові, з обласними відмінностями щодо кількості учасників і точного розподілу в часі різних мелодій та текстів.
З погляду художньої майстерності вірша і мелодії колінди займають важливе місце у творчості румунського народу. Вони утворюють єдність з дойнами, народними баладами і піснями хоробрості, з казками, загадками, прислів'ями і приказками. Походячи зі світу сільських громад, колінди зберегли деякі риси найдавнішого румунського поетичного доробку. Вони навіяні Священним Писанням і Священним Переданням, богослужіннями та іконописом. Колінди відігравали велику роль у збереженні і захисті православної віри, коли наверненням в іншу віру намагалися порушити єдність православної віри, тим самим підриваючи національну єдність. Богородиця, яка у благоговінні і православному поклонінні займає центральне місце, скрізь присутня у румунських коліндах разом зі своїм любим сином — Спасителем Ісусом Христом.
У традиційному румунському сільському суспільстві приготування до колінд починалися заздалегідь (іноді за кілька тижнів) до Різдва. Сільська молодь (зазвичай хлопчики) починали в різних місцях гуртуватися у ватаги і обирали ватажка, який би подбав про злагоджений спів. Ці ватаги звуться «четя де коліндеторь» (рум. cete de colindători «гурти колядників»), а їхня кількість різниться залежно від області. Потім, починаючи зі Святвечора, ватаги ходять від хати до хати і починають співати. У деяких селах вони йдуть перш за все до оселі сільського старости, а потім до хати вчителя, тоді як в інших куточках Румунії немає заздалегідь установленого порядку. Господарі тоді припрошують їх увійти і дають їм різні даруночки, такі як горіхи, сухофрукти та традиційні румунські колачі (рум. colaci).
Приклади колінд на релігійну тематику: «Astăzi s-a născut Hristos» (Сьогодні Христос народився), «Moș Crăciun cu plete dalbe» (Святий Миколай із білими деревами) та «O, ce veste minunată!» (О, які чудові вісті!).
Цікавинка
Слово «колінда» може також бути жіночим ім'ям. Наприклад, так звати колишнього президента Хорватії Колінду Грабар-Кітарович.
Див. також
- Коляда — подібна слов'янська різдвяна традиція
- «Щедрик» — українська щедрівка
Примітки
- Zoe Petre. . Historia.ro (румунською) . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 травня 2016.
- . Descoperă.ro (румунською) . 9 грудня 2009. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 11 травня 2016.
- Prof. Dr. Nicolae Necula. . CreștinOrtodox.ro (румунською) . Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 11 травня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koli nda rum colindă nazva rumunskoyi ta moldovskoyi kolyadki Sakralna moldavska pisnya na RizdvoOsoblivostiHocha teksti vsih kolind stosuyutsya podij pov yazanih iz narodzhennyam Isusa pevni elementi narodnih obryadiv sho vikonuyutsya u rizdvyani dni jmovirno dohristiyanskogo pohodzhennya i berut svoye korinnya v rimskih Saturnaliyah ta yazichnickih obryadah pov yazanih iz zimovim soncestoyannyam i rodyuchistyu zemli Kolindi vikonuyutsya v usih chastinah Rumuniyi a takozh u Moldovi z oblasnimi vidminnostyami shodo kilkosti uchasnikiv i tochnogo rozpodilu v chasi riznih melodij ta tekstiv Z poglyadu hudozhnoyi majsternosti virsha i melodiyi kolindi zajmayut vazhlive misce u tvorchosti rumunskogo narodu Voni utvoryuyut yednist z dojnami narodnimi baladami i pisnyami horobrosti z kazkami zagadkami prisliv yami i prikazkami Pohodyachi zi svitu silskih gromad kolindi zberegli deyaki risi najdavnishogo rumunskogo poetichnogo dorobku Voni naviyani Svyashennim Pisannyam i Svyashennim Peredannyam bogosluzhinnyami ta ikonopisom Kolindi vidigravali veliku rol u zberezhenni i zahisti pravoslavnoyi viri koli navernennyam v inshu viru namagalisya porushiti yednist pravoslavnoyi viri tim samim pidrivayuchi nacionalnu yednist Bogorodicya yaka u blagogovinni i pravoslavnomu pokloninni zajmaye centralne misce skriz prisutnya u rumunskih kolindah razom zi svoyim lyubim sinom Spasitelem Isusom Hristom U tradicijnomu rumunskomu silskomu suspilstvi prigotuvannya do kolind pochinalisya zazdalegid inodi za kilka tizhniv do Rizdva Silska molod zazvichaj hlopchiki pochinali v riznih miscyah gurtuvatisya u vatagi i obirali vatazhka yakij bi podbav pro zlagodzhenij spiv Ci vatagi zvutsya chetya de kolindetor rum cete de colindători gurti kolyadnikiv a yihnya kilkist riznitsya zalezhno vid oblasti Potim pochinayuchi zi Svyatvechora vatagi hodyat vid hati do hati i pochinayut spivati U deyakih selah voni jdut persh za vse do oseli silskogo starosti a potim do hati vchitelya todi yak v inshih kutochkah Rumuniyi nemaye zazdalegid ustanovlenogo poryadku Gospodari todi priproshuyut yih uvijti i dayut yim rizni darunochki taki yak gorihi suhofrukti ta tradicijni rumunski kolachi rum colaci Prikladi kolind na religijnu tematiku Astăzi s a născut Hristos Sogodni Hristos narodivsya Moș Crăciun cu plete dalbe Svyatij Mikolaj iz bilimi derevami ta O ce veste minunată O yaki chudovi visti CikavinkaSlovo kolinda mozhe takozh buti zhinochim im yam Napriklad tak zvati kolishnogo prezidenta Horvatiyi Kolindu Grabar Kitarovich Div takozhKolyada podibna slov yanska rizdvyana tradiciya Shedrik ukrayinska shedrivkaPrimitkiZoe Petre Historia ro rumunskoyu Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 11 travnya 2016 Descoperă ro rumunskoyu 9 grudnya 2009 Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 11 travnya 2016 Prof Dr Nicolae Necula CreștinOrtodox ro rumunskoyu Arhiv originalu za 16 travnya 2016 Procitovano 11 travnya 2016