Колібрі жарокрил мексиканський Мексиканський колібрі жарокрил Заповідник en Коста Рика Охоронний статус Найменший ризик

Колібрі-жарокрил мексиканський

Мексиканський колібрі-жарокрил (Заповідник ^[en]», Коста-Рика)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:	Колібрині (Trochilinae)
Триба:	Trochilini
Рід:	Колібрі-жарокрил (Eupherusa)
Вид:	Колібрі-жарокрил мексиканський

Біноміальна назва

Eupherusa eximia
(, 1843)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Ornismya eximia

Посилання

Вікісховище:	Eupherusa eximia
Віківиди:	Eupherusa eximia
ITIS:	555178
МСОП:	22687632
NCBI:	472809

Колі́брі-жарокри́л мексиканський (Eupherusa eximia) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці.

Опис

Мексиканський колібрі-жарокрил (Заповідник «Хмарний ліс Монтеверде», Коста-Рика)

Довжина птаха становить 8-11,5 см, вага 4,27 г. У самців верхня частина тіла трав'янисто-зелена, надхвістя має бронзовий відтінок. Другорядні махові пера рудувато-коричневі. три центральна пари стернових пер темно-бронзово-зелені, дві крайні пари стернових пер мають чорні зовнішні опахала і білі з чорними кінчиками внутрішні опахала. Нижня частина тіла яскраво-зелена з металевим відблиском, нижні покривні пера хвоста білі. Дзьоб прямий, чорний, довжиною 18-19 мм. У самиць верхня частина тіла трав'янисто-зелена, шия і нижня частина тіла попелясто-сірі або бурувато-сірі, на боках зелені плями з металевим відблиском. Скроні темні, навколо очей білі кільця. Центральці стернові пера мають чорнуваті кінчики на внутрішніх опахалах.

Самці підвиду E. e. nelsoni є більшими, ніж самці номінативного підвиду, нижня частина тіла у них більш жовтувато-зелена, чорні кінчики крайніх стернових у них більш чіткі. Самці підвиду E. e. egregia є дещо більшими, ніж самці номінативного підвиду, чорні плями на зовнішніх опахалах крайніх стернових пер у них обмежені кінчиками пер. У самиць цього підвиду крайня пара стернових пер повністю біла.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

E. e. nelsoni Ridgway, 1910 — південний схід Мексики (Веракрус і Оахака);
E. e. eximia (Delattre, 1843) — від центрального Чіапаса на крайньому сході Мексики до центрального Нікарагуа;
E. e. egregia Sclater, PL & Salvin, 1868 — Коста-Рика і західна Панама.

Поширення і екологія

Синьоголові колібрі-жарокрили мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці і Панамі. Вони живуть у вологих вічнозелених гірських лісах, в сосново-дубових і широколистяних лісах, в хмарних лісах і на узліссях. В Мексиці зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря, в Гондурасі на висоті від 300 до 1800 м над рівнем моря, в Коста-Риці на висоті від 300 до 2450 м над рівнем моря.

Синьоголові колібрі-жарокрили живляться нектаром квітучих дерев Inga, квітучих чагарників з родин акантових і маренових і епіфітів з родів Clusia, Besleria, Salvia. Сезон розмноження в Мексиці триває з квітня по серпень, в Коста-Риці з вересня по квітень. Гніздо чашоподібне, робиться з моху і червоних лишайників, розміщується на висоті від 1 до 3 м над землею. В кладці 2 яйця.

Примітки

BirdLife International (2016). Eupherusa eximia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 жовтня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 жовтня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Eupherusa eximia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 29 жовтня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 жовтня 2022.