Колі довгошерстий

Колі довгошерстий (англ. Collie Rough) — порода собак, створена у Великій Британії.

Колі довгошерстий
Походження	Шотландія,  Англія
Характеристики
Зріст	Самці: 56 — 61 сантиметрів Самиці:50 — 56 сантиметрів
Вага	Самці: 25 — 30 кілограмів Самиці:20 — 25 кілограма
Класифікація МКФ:
№ FCI	156.
Стандарти породи
FCI	[1. стандарт]
Пес свійський (Canis lupus familiaris)

Історія

Найчастіше під колі мають на увазі саме довгошерсту колі. Це напрочуд красиві собаки. Походження колі невідоме, незрозуміло навіть те, що означає саме слово «колі». Але пращури колі з давніх-давен жили й випасали овець в горах Шотландії. Це були насамперед трудівники. Часто кривоногі й коротконогі, з широким лобом і вузькою мордою. Шерсть чорно-білого кольору була значно коротша, ніж зараз, груба, тверда, із дуже густим . У суворому кліматі Шотландії грубе покривне волосся захищало від дощу, снігу й вітру, а підшерстя — від холоду. Але найбільше їх цінували за характер — справжні вівчарські собаки, що з турботою ставилися до овець, слухняні й віддані хазяїну-пастуху.

Популярність до породи прийшла після того, як англійська королева Вікторія (1837 — 1901) познайомилася з колі у своєму шотландському маєтку Балморал, полюбила їх і почала тримати як своїх домашніх собак.

Колі ввійшли в моду, мати їх стало ознакою аристократизму, та й їх самих почали вважати аристократами в собачому світі. А пес-аристократ має усе-таки виглядати інакше, ніж трудяга пастух. І колі стали облагороджувати — підливати кров інших порід — гладкошерстого банддога, сетера, хортів. Почали народжуватися й короткошерсті цуценята, яких виокремили в нову породу короткошерстих колі. Колі перетворилися на справді елегантних собак.

Зовнішній вигляд

Кольори колі
Зліва направо:мармуровий,рудий,чорний

Витончена голова зі шляхетними лініями, високо поставлені вуха, напівстоячі з ледь-ледь загнутими кінчиками — і відкритий, уважний погляд робочої вівчарки. Тепер колі мають значно кращу поставу ніг і дуже багату шерсть, яка утворює красиву гриву й комір на шиї, «очоси» й «штани» — на ногах, а на морді, голові й лапах — коротка й гладенька. А ще дуже вишукані кольори — або чорний, на грудях і шиї — білий комірець, на лапах — білі «шкарпетки», біла плямка на кінчику хвоста, а на голові — біла проточина. Також вона може бути кольору блю-мераль — мармурового: на сріблясто-блакитному тлі невеликі чорні плями й крап. Найпоширеніший колір — рудий. В Америці також існує ще один різновид кольору колі: біла з рудою головою та відмітиною біля хвоста.

Призначення

В Америці колі захищають овець від койотів.

Унікальну спеціальність колі отримали в Радянській Росії — в Уссурійському краї колі випасали пантових оленів. І хоча плямисті олені так і лишилися дикими тваринами, інстинкт пастуха, інтелект і м'якість характеру цих собак, помножені на майстерність і терпіння дресирувальників, зробили свою справу — колі багато років служили на оленярських фермах.

Вони могли робити найрізноманітніші справи. Десять із половиною тисяч мін знайшов колі Дік упродовж німецько-радянської війни. Дік був серед тих, хто врятував від вибуху славетний під Ленінградом — у підвалі палацу він знайшов бомбу з годинниковим механізмом. Після війни Діка було поховано з військовими почестями.

Колі працювали і як геологи — за запахом знаходили корисні копалини.

Зараз вони достатньо успішні спортсмени — успіхи в низці сучасних видів собачого спорту це підтверджують.

Література

• (укр.) Александрова Є. І. Конькова Є. В. (переклад Якубенко І. В.) Собаки. Шкільний путівник. — Харків: Пізнаймо світ, 2006.