Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Квітка папороті значення Коли цвіте папороть на 3 дії українського

Коли цвіте папороть

Коли цвіте папороть
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Квітка папороті (значення).

«Коли цвіте папороть» — на 3 дії українського композитора Євгена Станковича на лібрето Олександра Стельмашенка [ 10 лютого 2022 у Wayback Machine.]. Написана у середині 1970-х років, вперше прозвучала в концертному виконанні в 2011 році, на театральній сцені вперше була представлена 15 грудня 2017 року в Львівському національному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької. Літературною основою опери стали твори Миколи Гоголя, національний фольклор, героїчний епос, народні обряди.

Опера «Коли цвіте папороть»
image
Афіша балету "Коли цвіте папороть"(Львівська національна опера)
КомпозиторЄвген Станкович
Автор лібретоОлександр Стельмашенко
Мова лібретоукраїнська
Джерело сюжетутвори Миколи Гоголя, фольклор, героїчний епос
Кількість дій3
Рік створення1978
Перша постановка22 червня 2017
Місце першої постановкиЛьвівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької
Інформація у Вікіданих

Історія

Опера була написана на замовлення французької концертної фірми «Алітепа» для всесвітньої виставки в Парижі. Прем'єра опери в Україні була запланована на 1978 року в палаці «Україна», на прем'єру були запрошені французькі представники. Однак під час генеральної репетиції надійшов дзвінок із Москви від секретаря ЦК ВКП(б) — ЦК КПРС Михайла Суслова щодо заборони вистави. Декорації та костюми до постановки — знищені.

На думку редакції журналу «Музика» причиною заборони було «бажання табуювати будь-який прояв етнічної самобутності». Максим Стріха зазначає, що заборона опери припала на епоху «задушеного десятиліття» й перебування на посаді секретаря ЦК КПУ з ідеології Валентина Маланчука — людини, що «патологічно ненавидить українську культуру і її представників».

Незважаючи на повалення радянського режиму у 1990-ті роки і значний суспільний інтерес до цього твору, протягом 20 років незалежності опера не виконувалася в повному обсязі. Лише окремі хорові номери опери виконувалися хором «Київ» та народним хором ім. Верьовки. На думку Максима Стріхи, небажання виконувати оперу в часи української незалежності пояснюється тим, що з одного боку опера «не вкладається… в офіційну парадигму побудови „государства Украіна“», а також орієнтацією Національної опери на інтереси західних антрепренерів. Вузькому колу фахівців був відомий також аудіозапис запис останньої генеральної репетиції фольк-опери (27 жовтня 1979 р.) за участю Хору ім. Г.Верьовки і симфонічного оркестру під орудою Ф.Глущенка. 2005 року опера стала предметом дисертаційного дослідження Р. Станкович-Спольської

Прем'єра

Характеристика

Опера «Коли цвіте папороть» є яскравим прикладом неофольклоризму в оперному жанрі і є новаторською у ряді відношень. Вперше в оперному жанрі композитор поєднав звучання симфонічного оркестру з аутентичним співом народного хору, вікові традиції фольклору — з авангардними засобами виразності, а в оркестрову партитуру ввів народні інструменти.

Р. Станкович-Спольська у дисертаційному дослідженні відзначає такі жанрові особливості — відсутність змістової цілісності й завершеності, його побудова на основі народно-пісенного матеріалу, яскрава лексично-стилістична аутентичність, умотивування сюжетних повторів та ситуаційних «дублів», стійка варіантність і навіть імпровізаційність у послідовності розгортання змісту. Показовою для є розшарованість змісту: дія в опері відбувається в кількох різних і «зміщених» в хронологічному розумінні культурно-часових площинах, котрі ніяк сюжетно між собою не перетинаються, а координуються на ідейно-символічному та композиційно-інтонаційному рівнях.

В композиційному відношенні опера являє собою триактну структуру. Перший і третій акт витримані у номерній структурі, другий залучає логіку сонатно-симфонічного циклу і використовує наскрізний принцип жанрової побудови. Композитор зберігає такі традиційні прийоми, як застосування номерної композиційних арок поміж крайніми актами, і рис репризності. Втім, повторні структури характеризуються полівекторним поглибленням образного розвитку і новим рівнем художньо-інтонаційного узагальнення.

Опері властива наявність картин-символів. Оперні або інструментально-балетні сцени символізують певні національні універсалії і «зчіплюються» в самостійний образний ряд на основі лібретної канви. Ідея символізації оперних структур на думку дослідників черпає своє натхнення з української народної пісні.

Ряд жанрових особливостей опери походить від хореографічних та симфонічних жанрів. Ознаками симфонічного мислення автора є лейт-тематизм та лейтмотивізм, репризно-тематична арочність, активна трансформація тематизму, семантично-образна ієрархія та багатофункціональність загального тематичного комплексу. Властивою балетній творчості Станковича є чіткість візуального бачення звучащого матеріалу, образна конкретність, символічна картинність і зображальна змістовність тематизму — ці риси також проявилися в опері «Коли цвіте папороть».

Публікації

  • Станкович-Спольська Р. Фольк-опера Є.Станковича «Цвіт папороті» як факт національної історії // Київське музикознавство. Вип. 8. — К.: КДВМУ, 2002. — С. 180—188.
  • Станкович-Спольська Р. Неофольклоризм в опері XX століття і «Цвіт папороті» Є.Станковича // Музика у просторі культури. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 33. — К.: НМАУ, 2004. — С. 254—263.
  • Станкович-Спольська Р. Фольклорні джерела «Цвіту папороті» Є.Станковича // Київське музикознавство. Вип. 11. — К.: КДВМУ, 2004. — С. 123—131.

Примітки

  1. Music Review: Коли цвіте папороть: розвінчана міфологема [ 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  2. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 30 квітня 2011.
  3. . Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 30 квітня 2011.
  4. . Львівський Національний Академічний театр опери та балету (укр.). 23 червня 2018. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 24 червня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kvitka paporoti znachennya Koli cvite paporot na 3 diyi ukrayinskogo kompozitora Yevgena Stankovicha na libreto Oleksandra Stelmashenka 10 lyutogo 2022 u Wayback Machine Napisana u seredini 1970 h rokiv vpershe prozvuchala v koncertnomu vikonanni v 2011 roci na teatralnij sceni vpershe bula predstavlena 15 grudnya 2017 roku v Lvivskomu nacionalnomu teatri operi ta baletu imeni Solomiyi Krushelnickoyi Literaturnoyu osnovoyu operi stali tvori Mikoli Gogolya nacionalnij folklor geroyichnij epos narodni obryadi Opera Koli cvite paporot Afisha baletu Koli cvite paporot Lvivska nacionalna opera KompozitorYevgen StankovichAvtor libretoOleksandr StelmashenkoMova libretoukrayinskaDzherelo syuzhetutvori Mikoli Gogolya folklor geroyichnij eposKilkist dij3Rik stvorennya1978Persha postanovka22 chervnya 2017Misce pershoyi postanovkiLvivskij nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu imeni Solomiyi KrushelnickoyiInformaciya u VikidanihIstoriyaOpera bula napisana na zamovlennya francuzkoyi koncertnoyi firmi Alitepa dlya vsesvitnoyi vistavki v Parizhi Prem yera operi v Ukrayini bula zaplanovana na 1978 roku v palaci Ukrayina na prem yeru buli zaprosheni francuzki predstavniki Odnak pid chas generalnoyi repeticiyi nadijshov dzvinok iz Moskvi vid sekretarya CK VKP b CK KPRS Mihajla Suslova shodo zaboroni vistavi Dekoraciyi ta kostyumi do postanovki znisheni Na dumku redakciyi zhurnalu Muzika prichinoyu zaboroni bulo bazhannya tabuyuvati bud yakij proyav etnichnoyi samobutnosti Maksim Striha zaznachaye sho zaborona operi pripala na epohu zadushenogo desyatilittya j perebuvannya na posadi sekretarya CK KPU z ideologiyi Valentina Malanchuka lyudini sho patologichno nenavidit ukrayinsku kulturu i yiyi predstavnikiv Nezvazhayuchi na povalennya radyanskogo rezhimu u 1990 ti roki i znachnij suspilnij interes do cogo tvoru protyagom 20 rokiv nezalezhnosti opera ne vikonuvalasya v povnomu obsyazi Lishe okremi horovi nomeri operi vikonuvalisya horom Kiyiv ta narodnim horom im Verovki Na dumku Maksima Strihi nebazhannya vikonuvati operu v chasi ukrayinskoyi nezalezhnosti poyasnyuyetsya tim sho z odnogo boku opera ne vkladayetsya v oficijnu paradigmu pobudovi gosudarstva Ukraina a takozh oriyentaciyeyu Nacionalnoyi operi na interesi zahidnih antrepreneriv Vuzkomu kolu fahivciv buv vidomij takozh audiozapis zapis ostannoyi generalnoyi repeticiyi folk operi 27 zhovtnya 1979 r za uchastyu Horu im G Verovki i simfonichnogo orkestru pid orudoyu F Glushenka 2005 roku opera stala predmetom disertacijnogo doslidzhennya R Stankovich SpolskoyiPrem yeraPrem yera operi u koncertnomu vikonanni vidbulasya lishe 8 kvitnya 2011 roku cherez 33 roki po yiyi stvorennyu Prem yera bula zdijsnena silami Nacionalnogo simfonichnogo orkestru Ukrayini ta Narodnogo horu im Verovki pid orudoyu V Sirenka v zali Kiyivskoyi filarmoniyi v ramkah festivalyu Prem yeri sezonu Prem yera na opernij sceni u postanovci Vasilya Vovkuna vidbulas u Lvivskij Nacionalnij Operi v grudni 2017 go Postanovka uvijshla do reperturu teatru U feyeriyi Koli cvite paporot zadiyani ponad 400 uchasnikiv Hor skladayetsya z 80 artistiv Cyu postanovku feyeriyi za slovami Vasilya Vovkuna prisvyatili hudozhniku pokijnomu Yevgenu Lisiku sho buv scenografom zaboronenoyi postanovki Koli cvite paporot HarakteristikaOpera Koli cvite paporot ye yaskravim prikladom neofolklorizmu v opernomu zhanri i ye novatorskoyu u ryadi vidnoshen Vpershe v opernomu zhanri kompozitor poyednav zvuchannya simfonichnogo orkestru z autentichnim spivom narodnogo horu vikovi tradiciyi folkloru z avangardnimi zasobami viraznosti a v orkestrovu partituru vviv narodni instrumenti R Stankovich Spolska u disertacijnomu doslidzhenni vidznachaye taki zhanrovi osoblivosti vidsutnist zmistovoyi cilisnosti j zavershenosti jogo pobudova na osnovi narodno pisennogo materialu yaskrava leksichno stilistichna autentichnist umotivuvannya syuzhetnih povtoriv ta situacijnih dubliv stijka variantnist i navit improvizacijnist u poslidovnosti rozgortannya zmistu Pokazovoyu dlya ye rozsharovanist zmistu diya v operi vidbuvayetsya v kilkoh riznih i zmishenih v hronologichnomu rozuminni kulturno chasovih ploshinah kotri niyak syuzhetno mizh soboyu ne peretinayutsya a koordinuyutsya na idejno simvolichnomu ta kompozicijno intonacijnomu rivnyah V kompozicijnomu vidnoshenni opera yavlyaye soboyu triaktnu strukturu Pershij i tretij akt vitrimani u nomernij strukturi drugij zaluchaye logiku sonatno simfonichnogo ciklu i vikoristovuye naskriznij princip zhanrovoyi pobudovi Kompozitor zberigaye taki tradicijni prijomi yak zastosuvannya nomernoyi kompozicijnih arok pomizh krajnimi aktami i ris repriznosti Vtim povtorni strukturi harakterizuyutsya polivektornim pogliblennyam obraznogo rozvitku i novim rivnem hudozhno intonacijnogo uzagalnennya Operi vlastiva nayavnist kartin simvoliv Operni abo instrumentalno baletni sceni simvolizuyut pevni nacionalni universaliyi i zchiplyuyutsya v samostijnij obraznij ryad na osnovi libretnoyi kanvi Ideya simvolizaciyi opernih struktur na dumku doslidnikiv cherpaye svoye nathnennya z ukrayinskoyi narodnoyi pisni Ryad zhanrovih osoblivostej operi pohodit vid horeografichnih ta simfonichnih zhanriv Oznakami simfonichnogo mislennya avtora ye lejt tematizm ta lejtmotivizm reprizno tematichna arochnist aktivna transformaciya tematizmu semantichno obrazna iyerarhiya ta bagatofunkcionalnist zagalnogo tematichnogo kompleksu Vlastivoyu baletnij tvorchosti Stankovicha ye chitkist vizualnogo bachennya zvuchashogo materialu obrazna konkretnist simvolichna kartinnist i zobrazhalna zmistovnist tematizmu ci risi takozh proyavilisya v operi Koli cvite paporot PublikaciyiStankovich Spolska R Folk opera Ye Stankovicha Cvit paporoti yak fakt nacionalnoyi istoriyi Kiyivske muzikoznavstvo Vip 8 K KDVMU 2002 S 180 188 Stankovich Spolska R Neofolklorizm v operi XX stolittya i Cvit paporoti Ye Stankovicha Muzika u prostori kulturi Naukovij visnik NMAU im P I Chajkovskogo Vip 33 K NMAU 2004 S 254 263 Stankovich Spolska R Folklorni dzherela Cvitu paporoti Ye Stankovicha Kiyivske muzikoznavstvo Vip 11 K KDVMU 2004 S 123 131 PrimitkiMusic Review Koli cvite paporot rozvinchana mifologema 18 lyutogo 2022 u Wayback Machine Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2015 Procitovano 30 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 5 veresnya 2019 Procitovano 30 kvitnya 2011 Lvivskij Nacionalnij Akademichnij teatr operi ta baletu ukr 23 chervnya 2018 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2018

Дата публікації:
Топ