collegium (множина collegia ), або колегія , угрупування в Стародавньому Римі , яке діяло як юридична особа . Після прийняття Lex Julia(юридичний закон,який запроваджував будь-хто з сім'ї Юліанів) під час правління Юлія Цезаря як консула та диктатора Римської республіки (49–44 до н.е.) та їх підтвердження під час правління Цезаря Августа як Принцепса сената та Імператора римської армії (27 до н.е.– 14 р. н.е.). Колегії вимагали схвалення римського сенату або імператора, щоб отримати повноваження як юридичні особи . Такі об'єднання можуть бути громадянськими або релігійними. Слово collegium буквально означає «суспільство», від collega («колега»). Вони функціонували як соціальні клуби або релігійні колективи, члени яких працювали над спільними інтересами. Ці спільні інтереси охоплювали широкий спектр різних аспектів міського життя; включаючи політичні інтереси, культові практики, професії, торгівлю та державні послуги. Соціальні зв'язки, які розвивалися колегіумами, сприяли їхньому впливу на політику та економіку; діючи як лобістські групи та представницькі групи для трейдерів і купців. Деякі колегії були пов’язані з участю в політичному насильстві та соціальних заворушеннях, що призвело до придушення соціальних асоціацій римським урядом.
Громадянські колегії
Колегії могли функціонувати як гільдії, соціальні клуби або похоронні товариства; на практиці в Стародавньому Римі вони іноді ставали організованими органами місцевих бізнесменів і навіть злочинців, які керували торговельною/злочинною діяльністю в певному міському регіоні (подібно до rione). Юридичні колегії володіли певними правами, такими як спільна власність, спільна скарбниця та законне право на адвоката. Велика частина населення міста могла бути частиною колегіальних асоціацій, причому багато аспектів повсякденного життя мали відповідні колегії. Організація колегіуму часто була за зразком організації громадських органів управління, втіленням якої був Сенат Риму. Зал для засідань часто називали курією — той самий термін, що й римський сенат.
Формування колегій та інших цивільних організованих органів підлягало розсуду центральної римської влади. Після здійснення соціальних реформ Юлієм Цезарем між 49-44 рр. до н.е. ( lex Iulia ) і їх підтвердження Августом , колегіуми вимагали схвалення римського сенату або імператора, щоб отримати дозвіл як юридичні особи. Колегії часто були об’єктом обмежень і заборон через підозри з боку римського уряду щодо функцій цих соціальних об’єднань.
Законність цивільних колегій підлягала постійному законодавству. У 64 р. до н.е. всі громадянські колегії були заборонені Сенатом за те, що вони суперечили римській конституції і були відновлені лише через шість років у 58 р. до н.е. Частина соціальних реформ під час правління Юлія Цезаря розпустила всі, крім найдавніших колегій, і встановила, що будь-яка нова колегія повинна вважатися Сенатом корисною для громади. Пізніше, у 2 столітті нашої ери, колегіуми в римському світі виявили ознаки підвищеної толерантності з боку римського уряду. За Адріана написи в Малій Азії зображують колегіуми, які функціонували з більшою свободою, оскільки римські обмеження ставали меншими і тимчасовими за масштабом. Римський імператор Авреліан встановив державний контроль над колегіями наприкінці 3 століття.
Релігійні колегії
Релігійні колегії були утворені братствами священиків, санкціонованими римським урядом, і виконували ряд релігійних функцій у Римі. Це включало нагляд за ритуальними жертвоприношеннями, практику авгурії, дотримання священних писань, організацію свят і підтримання конкретних релігійних культів . Поряд із релігійними функціями ці колегії мали також похоронні та соціальні функції; надання можливості для спілкування, а також гарантовані послуги поховання для своїх членів.
Існували чотири великі релігійні коледжі ( quattuor amplissima collegia ) римських жерців у порядку убування важливості:
- Pontifices (the College of Pontifices), керований
Також інші незначні релігійні колегії існували, в тому числі:
Військові колегії
Під час республіканського Риму і приблизно в 100 році нашої ери військові колегії розглядалися як невеликі і жорстокі ополчення. Під час династії Северан (193–235 рр. н.е.), коли спілки, як комерційні, так і промислові, набули поширення, і уряд звернув свою увагу на підвищення рівня життя в армії. Написи в Ламбезісі датують утворення військових клубів Легіо III Августа до правління Септімія Севера (193–211) і вказують на те, що вони були сформовані старшими офіцерами та спеціалістами, прикріпленими до різних служб легіону. Основна мета військових клубів полягала в тому, щоб допомогти своїм членам покривати витрати на поховання. Офіцерам і особовому складу, призначеним для виконання спеціальних обов’язків, входити до клубів не заборонялося. Проте пересічні солдати, які перебувають на дійсній службі, не могли створювати клуби чи бути їх членами. Членство у військовій колегії давало офіцеру страхування від непередбачених подій, які потребували значних фінансових вкладень. Місця збору цих collegia були ідентифіковані в межах Lambaesis.
Розташування
Епіграфічні написи вказують на те, що Колегії з'явилися в 84 римських містах, включаючи Рим. Так, можливо, були колегії в Ассізі, Клузо, лігури Baebiani, Марсі, Pollentia, Пренесте, Таррако, Вада Sabtia і Uthina . Були Collegias в Brixia, Aquinicum, Mediolanium, Равенна. Більшість колегій були розташовані в Італії, Паннонії і Південній Галлії . В інших провінціях колегії розташовувалися рідко.
Примітки
- de Ligt, L. (2001). . Latomus. 60 (2): 346—349. ISSN 0023-8856. JSTOR 41539517. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2021.
- Verboven, Koenraad (2011). . Ancient Society. 41: 187—195. JSTOR 44079950. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2021 — через JSTOR.
- Verboven, Koenraad (2011). . Ancient Society. 41: 187—193. ISSN 0066-1619. JSTOR 44079950. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2021.
- Meiggs, Russell (1973). . Clarendon Press. с. 311—312. ISBN . Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 27 листопада 2021.
- Arnaoutoglou, Ilias (2002). Roman Law and collegia in Asia Minor. . 43: 30—44.
- Arnaoutoglou, Ilias (2002). Roman Law and collegia in Asia Minor. . 43: 30.
- de Ligt, L. (2001). . Latomus. 60 (2): 346. ISSN 0023-8856. JSTOR 41539517. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2021.
- Arnaoutoglou, Ilias (2002). Roman Law and collegia in Asia Minor. . 43: 36.
- Boatwright, Mary T.; Gargola, Daniel J.; Lenski, Noel; Talbert, Richard J.A. (2012). The Romans: From Village to Empire. New York: Oxford University Press. с. 434. ISBN .
- Lintott, Andrew (1999). The Constitution of the Roman Republic. Oxford: Oxford University Press. с. 183–186. ISBN .
- Bendlin, Andreas (2011). Associations, funerals, sociality, and Roman law: the collegium of Diana and Antinous in Lanuvium (CIL 14.2112) reconsidered. : 217—218.
- (англ.). BRILL. 27 жовтня 2016. ISBN . Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- Ginsburg, Michael (1940). Roman military clubs and their social functions. . . 71: 149—156. JSTOR 283119.
- Liu, Jinyu (2009). (англ.). BRILL. ISBN . Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
collegium mnozhina collegia abo kolegiya ugrupuvannya v Starodavnomu Rimi yake diyalo yak yuridichna osoba Pislya prijnyattya Lex Julia yuridichnij zakon yakij zaprovadzhuvav bud hto z sim yi Yulianiv pid chas pravlinnya Yuliya Cezarya yak konsula ta diktatora Rimskoyi respubliki 49 44 do n e ta yih pidtverdzhennya pid chas pravlinnya Cezarya Avgusta yak Princepsa senata ta Imperatora rimskoyi armiyi 27 do n e 14 r n e Kolegiyi vimagali shvalennya rimskogo senatu abo imperatora shob otrimati povnovazhennya yak yuridichni osobi Taki ob yednannya mozhut buti gromadyanskimi abo religijnimi Slovo collegium bukvalno oznachaye suspilstvo vid collega kolega Voni funkcionuvali yak socialni klubi abo religijni kolektivi chleni yakih pracyuvali nad spilnimi interesami Ci spilni interesi ohoplyuvali shirokij spektr riznih aspektiv miskogo zhittya vklyuchayuchi politichni interesi kultovi praktiki profesiyi torgivlyu ta derzhavni poslugi Socialni zv yazki yaki rozvivalisya kolegiumami spriyali yihnomu vplivu na politiku ta ekonomiku diyuchi yak lobistski grupi ta predstavnicki grupi dlya trejderiv i kupciv Deyaki kolegiyi buli pov yazani z uchastyu v politichnomu nasilstvi ta socialnih zavorushennyah sho prizvelo do pridushennya socialnih asociacij rimskim uryadom Napis CIL 14 374 z Ostia Antica na chest Marka Liciniya Privata yakij buv magistrantom koledzhu teslyarivGromadyanski kolegiyiKolegiyi mogli funkcionuvati yak gildiyi socialni klubi abo pohoronni tovaristva na praktici v Starodavnomu Rimi voni inodi stavali organizovanimi organami miscevih biznesmeniv i navit zlochinciv yaki keruvali torgovelnoyu zlochinnoyu diyalnistyu v pevnomu miskomu regioni podibno do rione Yuridichni kolegiyi volodili pevnimi pravami takimi yak spilna vlasnist spilna skarbnicya ta zakonne pravo na advokata Velika chastina naselennya mista mogla buti chastinoyu kolegialnih asociacij prichomu bagato aspektiv povsyakdennogo zhittya mali vidpovidni kolegiyi Organizaciya kolegiumu chasto bula za zrazkom organizaciyi gromadskih organiv upravlinnya vtilennyam yakoyi buv Senat Rimu Zal dlya zasidan chasto nazivali kuriyeyu toj samij termin sho j rimskij senat Formuvannya kolegij ta inshih civilnih organizovanih organiv pidlyagalo rozsudu centralnoyi rimskoyi vladi Pislya zdijsnennya socialnih reform Yuliyem Cezarem mizh 49 44 rr do n e lex Iulia i yih pidtverdzhennya Avgustom kolegiumi vimagali shvalennya rimskogo senatu abo imperatora shob otrimati dozvil yak yuridichni osobi Kolegiyi chasto buli ob yektom obmezhen i zaboron cherez pidozri z boku rimskogo uryadu shodo funkcij cih socialnih ob yednan Zakonnist civilnih kolegij pidlyagala postijnomu zakonodavstvu U 64 r do n e vsi gromadyanski kolegiyi buli zaboroneni Senatom za te sho voni superechili rimskij konstituciyi i buli vidnovleni lishe cherez shist rokiv u 58 r do n e Chastina socialnih reform pid chas pravlinnya Yuliya Cezarya rozpustila vsi krim najdavnishih kolegij i vstanovila sho bud yaka nova kolegiya povinna vvazhatisya Senatom korisnoyu dlya gromadi Piznishe u 2 stolitti nashoyi eri kolegiumi v rimskomu sviti viyavili oznaki pidvishenoyi tolerantnosti z boku rimskogo uryadu Za Adriana napisi v Malij Aziyi zobrazhuyut kolegiumi yaki funkcionuvali z bilshoyu svobodoyu oskilki rimski obmezhennya stavali menshimi i timchasovimi za masshtabom Rimskij imperator Avrelian vstanoviv derzhavnij kontrol nad kolegiyami naprikinci 3 stolittya Religijni kolegiyiReligijni kolegiyi buli utvoreni bratstvami svyashenikiv sankcionovanimi rimskim uryadom i vikonuvali ryad religijnih funkcij u Rimi Ce vklyuchalo naglyad za ritualnimi zhertvoprinoshennyami praktiku avguriyi dotrimannya svyashennih pisan organizaciyu svyat i pidtrimannya konkretnih religijnih kultiv Poryad iz religijnimi funkciyami ci kolegiyi mali takozh pohoronni ta socialni funkciyi nadannya mozhlivosti dlya spilkuvannya a takozh garantovani poslugi pohovannya dlya svoyih chleniv Isnuvali chotiri veliki religijni koledzhi quattuor amplissima collegia rimskih zherciv u poryadku ubuvannya vazhlivosti Pontifices the College of Pontifices kerovanij Takozh inshi neznachni religijni kolegiyi isnuvali v tomu chisli Vijskovi kolegiyiPid chas respublikanskogo Rimu i priblizno v 100 roci nashoyi eri vijskovi kolegiyi rozglyadalisya yak neveliki i zhorstoki opolchennya Pid chas dinastiyi Severan 193 235 rr n e koli spilki yak komercijni tak i promislovi nabuli poshirennya i uryad zvernuv svoyu uvagu na pidvishennya rivnya zhittya v armiyi Napisi v Lambezisi datuyut utvorennya vijskovih klubiv Legio III Avgusta do pravlinnya Septimiya Severa 193 211 i vkazuyut na te sho voni buli sformovani starshimi oficerami ta specialistami prikriplenimi do riznih sluzhb legionu Osnovna meta vijskovih klubiv polyagala v tomu shob dopomogti svoyim chlenam pokrivati vitrati na pohovannya Oficeram i osobovomu skladu priznachenim dlya vikonannya specialnih obov yazkiv vhoditi do klubiv ne zaboronyalosya Prote peresichni soldati yaki perebuvayut na dijsnij sluzhbi ne mogli stvoryuvati klubi chi buti yih chlenami Chlenstvo u vijskovij kolegiyi davalo oficeru strahuvannya vid neperedbachenih podij yaki potrebuvali znachnih finansovih vkladen Miscya zboru cih collegia buli identifikovani v mezhah Lambaesis RoztashuvannyaEpigrafichni napisi vkazuyut na te sho Kolegiyi z yavilisya v 84 rimskih mistah vklyuchayuchi Rim Tak mozhlivo buli kolegiyi v Assizi Kluzo liguri Baebiani Marsi Pollentia Preneste Tarrako Vada Sabtia i Uthina Buli Collegias v Brixia Aquinicum Mediolanium Ravenna Bilshist kolegij buli roztashovani v Italiyi Pannoniyi i Pivdennij Galliyi V inshih provinciyah kolegiyi roztashovuvalisya ridko Primitkide Ligt L 2001 Latomus 60 2 346 349 ISSN 0023 8856 JSTOR 41539517 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 27 listopada 2021 Verboven Koenraad 2011 Ancient Society 41 187 195 JSTOR 44079950 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 27 listopada 2021 cherez JSTOR Verboven Koenraad 2011 Ancient Society 41 187 193 ISSN 0066 1619 JSTOR 44079950 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 27 listopada 2021 Meiggs Russell 1973 Clarendon Press s 311 312 ISBN 978 0 19 814810 4 Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 27 listopada 2021 Arnaoutoglou Ilias 2002 Roman Law and collegia in Asia Minor 43 30 44 Arnaoutoglou Ilias 2002 Roman Law and collegia in Asia Minor 43 30 de Ligt L 2001 Latomus 60 2 346 ISSN 0023 8856 JSTOR 41539517 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 27 listopada 2021 Arnaoutoglou Ilias 2002 Roman Law and collegia in Asia Minor 43 36 Boatwright Mary T Gargola Daniel J Lenski Noel Talbert Richard J A 2012 The Romans From Village to Empire New York Oxford University Press s 434 ISBN 978 0 19 973057 5 Lintott Andrew 1999 The Constitution of the Roman Republic Oxford Oxford University Press s 183 186 ISBN 978 0198150688 Bendlin Andreas 2011 Associations funerals sociality and Roman law the collegium of Diana and Antinous in Lanuvium CIL 14 2112 reconsidered 217 218 angl BRILL 27 zhovtnya 2016 ISBN 978 90 04 33168 6 Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 27 listopada 2021 Ginsburg Michael 1940 Roman military clubs and their social functions 71 149 156 JSTOR 283119 Liu Jinyu 2009 angl BRILL ISBN 978 90 04 17774 1 Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 27 listopada 2021