Кожному за працею — принцип розподілу, який, згідно з поглядами теоретиків соціалізму та комунізму, встановиться в економіці першої фази комунізму — соціалізму, до його переходу в другу фазу — повного комунізму. Принцип розподілу праці полягає в тому, що кожен учасник економічних відносин отримує матеріальні блага відповідно до його внеску в сукупний суспільний продукт.
Фраза приписується французькому соціалісту Анрі де Сен-Сімону та вперше опублікована у книзі Сент-Амана Базара «Виклад вчення Сен-Сімона» (1829—1830). Фраза набула широкого поширення завдяки французькому анархісту та економісту П'єру-Жозефу Прудону, який широко використав її у своїх працях.
Цей принцип було покладено за основу визначення соціалізму, висунутого домарксистськими соціалістами: послідовниками Девіда Рікардо, соціальними анархістами, демократичними соціалістами.
Визначення та мета
У різних формах ідея розподілу праці висловлювалася багатьма учасниками робітничого руху, починаючи від Фердинанда Лассаля та Євгена Дюрінга і закінчуючи Левом Троцьким. Однак як основний елемент соціалізму цей принцип був затверджений Володимиром Леніним під враженням статті Карла Маркса «Критика Готської програми».
Лібертарні соціалісти, такі як американський анархіст Бенджамін Такер, вважали соціалізм системою, за якої працівник отримує повний результат своєї праці, щоб виключити експлуатацію та «незароблений» дохід, який присвоюється капіталістами. Робітники з більшою продуктивністю праці повинні отримувати більший дохід, ніж робітники із середньою та малою продуктивністю. Крім того, більший дохід повинні отримувати робітники, зайняті важчою, кваліфікованішою, інтенсивнішою, небезпечнішою працею. Метою такого розподілу, як пізніше стверджував Лев Троцький, полягала у стимулюванні продуктивності праці. За Марксом, цей принцип зживе себе як пережиток капіталізму, коли праця стане звичкою, потребою, джерелом морального задоволення, а матеріальні блага стануть доступними удосталь.
«Критика Готської програми»
Перш за все принцип розподілу праці базується на капіталістичних принципах управління економікою, де винагорода за працю залежить від кількості виробленого продукту. Однак при капіталізмі засоби виробництва належать меншості капіталістів, які самі не виробляють продукт, але надають частину продукту, виробленого іншими. Стверджується, що при соціалізмі таке присвоєння буде неможливим, оскільки кошти виробництва будуть усуспільнені.
У статті «Критика Готської програми», критикуючи погляди Фердинанда Лассаля, Маркс розвиває цю концепцію. Згідно з поглядами Лассаля, результати праці повинні повністю і з рівним правом належати членам суспільства, проте Маркс стверджує, що це неможливо, тому що частина коштів має витрачатися на утримання громадських інститутів. Він пояснює, що соціалізм є першою фазою комуністичного суспільства, яка виростає з капіталізму, тому в економічній, політичній, моральній та інтелектуальній сферах соціалізм буде обтяжений «рідними плямами» капіталізму. Тому те, що працівник отримує за свою працю відповідає — після всіх відрахувань — тому, що він дав:
Те, що він дав суспільству, становить його індивідуальний трудовий пай. Наприклад, громадський робочий день є сумою індивідуальних робочих годин; індивідуальний робочий час кожного окремого виробника - це доставлена ним частина громадського робочого дня, його частка у ньому. Він отримує від суспільства квитанцію в тому, що їм доставлено таку кількість праці (за вирахуванням його праці на користь громадських фондів), і за цією квитанцією він отримує з громадських запасів таку кількість предметів споживання, на яку витрачено стільки ж праці. Та сама кількість праці, яку він дав суспільству в одній формі, він отримує назад в іншій формі.
У наступному абзаці Карл Маркс пояснює, як ця система обміну співвідноситься з капіталістичною системою обміну:
Тут, очевидно, панує той самий принцип, який регулює обмін товарів, оскільки останній є "обміном рівних цін". Зміст і форма тут змінилися, тому що за обставин, що змінилися, ніхто не може дати нічого, крім своєї праці, і тому, що, з іншого боку, у власність окремих осіб не може перейти ніщо, крім індивідуальних предметів споживання. Але що стосується розподілу останніх між окремими виробниками, то тут панує той же принцип, що і при обміні товарними еквівалентами: "відома кількість праці в одній формі обмінюється на рівну кількість праці в іншій".
Карл Маркс стверджував, що це розумно і необхідно, проте коли суспільство перейде до вищої стадії комуністичної формації і праця стане головною життєвою потребою людини, розподіл зміниться відповідно до комуністичного принципу «кожен за здібностями, кожному за потребами».
Подальший розвиток марксистських поглядів
У книзі «Держава та революція» Володимир Ленін порушив багато нагальних проблем комуністичного руху, захищаючи його чистоту від нападок «опортуністів» та «реформістів». Ця робота дуже важлива для розуміння поглядів комуністів на «першу стадію комуністичного суспільства» (соціалізм) у порівнянні з вищою стадією (власне комунізмом). У відповідях ці питання Ленін спирається на класичні роботи Маркса.
При описі соціалістичного суспільства він повертається до статті Карла Маркса «Критика Готської програми». Відповідно до поглядів Маркса він стверджує, що соціалізм зможе відразу забезпечити принципи загальної рівності. У цьому сенсі соціалістичне суспільство буде схоже на капіталістичне. Корінна відмінність цих двох суспільств полягатиме у громадській власності коштом виробництва, яке забезпечить соціалізм.
Засоби виробництва вже вийшли із приватної власності окремих осіб. Засоби виробництва належать усьому суспільству. Кожен член суспільства, виконуючи відому частку суспільно необхідної роботи, отримує посвідчення від суспільства, що він таку кількість роботи відпрацював. За цим посвідченням він отримує з громадських складів предметів споживання відповідну кількість товарів. За вирахуванням тієї кількості праці, яка йде на громадський фонд, кожен робітник, отже, отримує від суспільства стільки ж, скільки він йому віддав.
Володимир Ленін стверджував, що таке суспільство є соціалізмом, оскільки реалізує два принципи соціалізму: «хто не працює, той не їсть» та «рівна плата за рівну працю».
Йосип Сталін та Лев Троцький також обговорювали це питання у своїх роботах.
Погляди Сталіна викладено у статті 12 Конституції СРСР 1936 року, у якій говориться:
Стаття 12. Праця у СРСР є обов'язком і справою честі кожного здібного до праці громадянина за принципом: «хто не працює, той не їсть».
У СРСР здійснюється принцип соціалізму: «від кожного від його здібності, кожному за його працею».
У тексті Конституції 1977 року ця фраза була трохи змінена:
Стаття 14. Джерелом зростання суспільного багатства, добробуту народу та кожної радянської людини є вільна від експлуатації праця радянських людей.
Відповідно до принципу соціалізму «Від кожного – за здібностями, кожному – за працею» держава здійснює контроль за мірою праці та споживання.
Лев Троцький порушує це питання у своїй відомій роботі «Віддана революція»:
Капіталізм підготував умови та сили соціального перевороту: техніку, науку, пролетаріат. Комуністичний лад не може, однак, прийти безпосередньо на зміну буржуазному суспільству: матеріальна та культурна спадщина минулого для цього зовсім недостатня. Спочатку своя робітнича держава неспроможна ще дозволити кожному працювати "за здібностями", тобто, скільки зможе і захоче, і винагороджувати кожного "за потребами", незалежно від виконаної ним роботи. На користь підняття продуктивних сил виявляється необхідним вдаватися до звичних норм зарплати, тобто, до розподілу життєвих благ залежно від кількості та якості індивідуальної праці.
Від кожного за його здібностями, кожному за його потребами
На думку класиків марксизму, у комуністичному суспільстві реалізується принцип «Від кожного за здібностями, кожному за потребами!»
…На вищій фазі комуністичного суспільства, після того як зникне поневолююче людину підпорядкування її поділу праці; коли разом з цим зникне протилежність розумової та фізичної праці; коли праця перестане бути лише засобом для життя, а стане найпершою потребою життя; коли разом із всебічним розвитком індивідуумів виростуть і продуктивні сили і всі джерела суспільного багатства поллються повним потоком, лише тоді можна буде повністю подолати вузький горизонт буржуазного права, і суспільство зможе написати на своєму прапорі: «Кожен за здібностями, кожному за потребами »— К. Маркс «Критика готской программы»
Часто різницю між соціалізмом та комунізмом ілюстрували різницею їхніх основних гасел.
Кажуть, що різницю між соціалізмом і комунізмом у тому, що гасло соціалізму: «від кожного за його здібностям, кожному за його працею», а гасло комунізму: «від кожного за його здібностями, кожному за його потребами».— Бердяев Н. А. Глава III. Человек и общество. Социализм // Царство духа и царство кесаря. — М. : Республика, 1995.
Див. також
Примітки
- От каждого по способностям, каждому по труду. Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений, автор-составитель Вадим Серов. оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- Н. Ленин Государство и революция]. Написано в серпні-вересні 1917 року. Надруковано в 1918 році окремою брошурою у видавництві «Життя та Знання»
- Троцкий Л. Д. Преданная революция: Что такое СССР и куда он идет? 1936.
- К. Маркс Критика Готской программы [ 2016-03-04 у Wayback Machine.]. Написано К. Марксом у квітні — на початку травня 1875 року. Публікується за текстом праць Карла Маркса та Фрідріха Енгельса, т. 19, с. 9-32.
- Конституция (основной закон) Союза Советских Социалистических Республик [ 2000-01-26 у Wayback Machine.]. Затверджено Надзвичайним VIII з'їздом Рад Союзу РСР 5 грудня 1936 року.
- Конституция (основной закон) Союза Советских Социалистических Республик [ 2000-01-26 у Wayback Machine.]. Прийнято на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради СРСР дев'ятого скликання 7 жовтня 1977 року
- Маркс К. «Критика Готской программы»
- Андрей Борцов Социализм без ярлыков: против капитализма // Спецназ России № 3 (163) Март 2010 года. оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
Література
- Изложение учения Сен-Симона // Академия наук СССР, Предшественники научного социализма, под общей редакцией академика В. П. Волгина, М.: Издательство Академии наук СССР. MCMLXI, Doctrine de Saint-Simon, Exposition premiere annee. 1828—1829. Настоящее издание русского перевода «Изложения учения Сен-Симона» вновь просмотрено и исправлено Э. А. Желубовской. Предыдущий перевод был сделан И. А. Шапиро. К двухсотлетию со дня рождения Анри де Сен-Симона. 1760—1960. Веб-публикация: библиотека Vive Liberta и Век Просвещения, 2010
Посилання
- Принцип — соціалізм (Технічний словник Том VI)
- Фет А. І. Інстинкт та соціальна поведінка. Друге видання. Глави 11-16
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kozhnomu za praceyu princip rozpodilu yakij zgidno z poglyadami teoretikiv socializmu ta komunizmu vstanovitsya v ekonomici pershoyi fazi komunizmu socializmu do jogo perehodu v drugu fazu povnogo komunizmu Princip rozpodilu praci polyagaye v tomu sho kozhen uchasnik ekonomichnih vidnosin otrimuye materialni blaga vidpovidno do jogo vnesku v sukupnij suspilnij produkt Ferdinand Lassal pravoruch ta jogo kritik Karl Marks Fraza pripisuyetsya francuzkomu socialistu Anri de Sen Simonu ta vpershe opublikovana u knizi Sent Amana Bazara Viklad vchennya Sen Simona 1829 1830 Fraza nabula shirokogo poshirennya zavdyaki francuzkomu anarhistu ta ekonomistu P yeru Zhozefu Prudonu yakij shiroko vikoristav yiyi u svoyih pracyah Cej princip bulo pokladeno za osnovu viznachennya socializmu visunutogo domarksistskimi socialistami poslidovnikami Devida Rikardo socialnimi anarhistami demokratichnimi socialistami Viznachennya ta metaU riznih formah ideya rozpodilu praci vislovlyuvalasya bagatma uchasnikami robitnichogo ruhu pochinayuchi vid Ferdinanda Lassalya ta Yevgena Dyuringa i zakinchuyuchi Levom Trockim Odnak yak osnovnij element socializmu cej princip buv zatverdzhenij Volodimirom Leninim pid vrazhennyam statti Karla Marksa Kritika Gotskoyi programi Libertarni socialisti taki yak amerikanskij anarhist Bendzhamin Taker vvazhali socializm sistemoyu za yakoyi pracivnik otrimuye povnij rezultat svoyeyi praci shob viklyuchiti ekspluataciyu ta nezaroblenij dohid yakij prisvoyuyetsya kapitalistami Robitniki z bilshoyu produktivnistyu praci povinni otrimuvati bilshij dohid nizh robitniki iz serednoyu ta maloyu produktivnistyu Krim togo bilshij dohid povinni otrimuvati robitniki zajnyati vazhchoyu kvalifikovanishoyu intensivnishoyu nebezpechnishoyu praceyu Metoyu takogo rozpodilu yak piznishe stverdzhuvav Lev Trockij polyagala u stimulyuvanni produktivnosti praci Za Marksom cej princip zzhive sebe yak perezhitok kapitalizmu koli pracya stane zvichkoyu potreboyu dzherelom moralnogo zadovolennya a materialni blaga stanut dostupnimi udostal Kritika Gotskoyi programi Persh za vse princip rozpodilu praci bazuyetsya na kapitalistichnih principah upravlinnya ekonomikoyu de vinagoroda za pracyu zalezhit vid kilkosti viroblenogo produktu Odnak pri kapitalizmi zasobi virobnictva nalezhat menshosti kapitalistiv yaki sami ne viroblyayut produkt ale nadayut chastinu produktu viroblenogo inshimi Stverdzhuyetsya sho pri socializmi take prisvoyennya bude nemozhlivim oskilki koshti virobnictva budut ususpilneni U statti Kritika Gotskoyi programi kritikuyuchi poglyadi Ferdinanda Lassalya Marks rozvivaye cyu koncepciyu Zgidno z poglyadami Lassalya rezultati praci povinni povnistyu i z rivnim pravom nalezhati chlenam suspilstva prote Marks stverdzhuye sho ce nemozhlivo tomu sho chastina koshtiv maye vitrachatisya na utrimannya gromadskih institutiv Vin poyasnyuye sho socializm ye pershoyu fazoyu komunistichnogo suspilstva yaka virostaye z kapitalizmu tomu v ekonomichnij politichnij moralnij ta intelektualnij sferah socializm bude obtyazhenij ridnimi plyamami kapitalizmu Tomu te sho pracivnik otrimuye za svoyu pracyu vidpovidaye pislya vsih vidrahuvan tomu sho vin dav Te sho vin dav suspilstvu stanovit jogo individualnij trudovij paj Napriklad gromadskij robochij den ye sumoyu individualnih robochih godin individualnij robochij chas kozhnogo okremogo virobnika ce dostavlena nim chastina gromadskogo robochogo dnya jogo chastka u nomu Vin otrimuye vid suspilstva kvitanciyu v tomu sho yim dostavleno taku kilkist praci za virahuvannyam jogo praci na korist gromadskih fondiv i za ciyeyu kvitanciyeyu vin otrimuye z gromadskih zapasiv taku kilkist predmetiv spozhivannya na yaku vitracheno stilki zh praci Ta sama kilkist praci yaku vin dav suspilstvu v odnij formi vin otrimuye nazad v inshij formi U nastupnomu abzaci Karl Marks poyasnyuye yak cya sistema obminu spivvidnositsya z kapitalistichnoyu sistemoyu obminu Tut ochevidno panuye toj samij princip yakij regulyuye obmin tovariv oskilki ostannij ye obminom rivnih cin Zmist i forma tut zminilisya tomu sho za obstavin sho zminilisya nihto ne mozhe dati nichogo krim svoyeyi praci i tomu sho z inshogo boku u vlasnist okremih osib ne mozhe perejti nisho krim individualnih predmetiv spozhivannya Ale sho stosuyetsya rozpodilu ostannih mizh okremimi virobnikami to tut panuye toj zhe princip sho i pri obmini tovarnimi ekvivalentami vidoma kilkist praci v odnij formi obminyuyetsya na rivnu kilkist praci v inshij Karl Marks stverdzhuvav sho ce rozumno i neobhidno prote koli suspilstvo perejde do vishoyi stadiyi komunistichnoyi formaciyi i pracya stane golovnoyu zhittyevoyu potreboyu lyudini rozpodil zminitsya vidpovidno do komunistichnogo principu kozhen za zdibnostyami kozhnomu za potrebami Podalshij rozvitok marksistskih poglyadivU knizi Derzhava ta revolyuciya Volodimir Lenin porushiv bagato nagalnih problem komunistichnogo ruhu zahishayuchi jogo chistotu vid napadok oportunistiv ta reformistiv Cya robota duzhe vazhliva dlya rozuminnya poglyadiv komunistiv na pershu stadiyu komunistichnogo suspilstva socializm u porivnyanni z vishoyu stadiyeyu vlasne komunizmom U vidpovidyah ci pitannya Lenin spirayetsya na klasichni roboti Marksa Pri opisi socialistichnogo suspilstva vin povertayetsya do statti Karla Marksa Kritika Gotskoyi programi Vidpovidno do poglyadiv Marksa vin stverdzhuye sho socializm zmozhe vidrazu zabezpechiti principi zagalnoyi rivnosti U comu sensi socialistichne suspilstvo bude shozhe na kapitalistichne Korinna vidminnist cih dvoh suspilstv polyagatime u gromadskij vlasnosti koshtom virobnictva yake zabezpechit socializm Zasobi virobnictva vzhe vijshli iz privatnoyi vlasnosti okremih osib Zasobi virobnictva nalezhat usomu suspilstvu Kozhen chlen suspilstva vikonuyuchi vidomu chastku suspilno neobhidnoyi roboti otrimuye posvidchennya vid suspilstva sho vin taku kilkist roboti vidpracyuvav Za cim posvidchennyam vin otrimuye z gromadskih skladiv predmetiv spozhivannya vidpovidnu kilkist tovariv Za virahuvannyam tiyeyi kilkosti praci yaka jde na gromadskij fond kozhen robitnik otzhe otrimuye vid suspilstva stilki zh skilki vin jomu viddav Volodimir Lenin stverdzhuvav sho take suspilstvo ye socializmom oskilki realizuye dva principi socializmu hto ne pracyuye toj ne yist ta rivna plata za rivnu pracyu Josip Stalin ta Lev Trockij takozh obgovoryuvali ce pitannya u svoyih robotah Poglyadi Stalina vikladeno u statti 12 Konstituciyi SRSR 1936 roku u yakij govoritsya Stattya 12 Pracya u SRSR ye obov yazkom i spravoyu chesti kozhnogo zdibnogo do praci gromadyanina za principom hto ne pracyuye toj ne yist U SRSR zdijsnyuyetsya princip socializmu vid kozhnogo vid jogo zdibnosti kozhnomu za jogo praceyu U teksti Konstituciyi 1977 roku cya fraza bula trohi zminena Stattya 14 Dzherelom zrostannya suspilnogo bagatstva dobrobutu narodu ta kozhnoyi radyanskoyi lyudini ye vilna vid ekspluataciyi pracya radyanskih lyudej Vidpovidno do principu socializmu Vid kozhnogo za zdibnostyami kozhnomu za praceyu derzhava zdijsnyuye kontrol za miroyu praci ta spozhivannya Lev Trockij porushuye ce pitannya u svoyij vidomij roboti Viddana revolyuciya Kapitalizm pidgotuvav umovi ta sili socialnogo perevorotu tehniku nauku proletariat Komunistichnij lad ne mozhe odnak prijti bezposeredno na zminu burzhuaznomu suspilstvu materialna ta kulturna spadshina minulogo dlya cogo zovsim nedostatnya Spochatku svoya robitnicha derzhava nespromozhna she dozvoliti kozhnomu pracyuvati za zdibnostyami tobto skilki zmozhe i zahoche i vinagorodzhuvati kozhnogo za potrebami nezalezhno vid vikonanoyi nim roboti Na korist pidnyattya produktivnih sil viyavlyayetsya neobhidnim vdavatisya do zvichnih norm zarplati tobto do rozpodilu zhittyevih blag zalezhno vid kilkosti ta yakosti individualnoyi praci Vid kozhnogo za jogo zdibnostyami kozhnomu za jogo potrebamiDokladnishe Vid kozhnogo za jogo zdibnostyami kozhnomu za jogo potrebami Na dumku klasikiv marksizmu u komunistichnomu suspilstvi realizuyetsya princip Vid kozhnogo za zdibnostyami kozhnomu za potrebami Na vishij fazi komunistichnogo suspilstva pislya togo yak znikne ponevolyuyuche lyudinu pidporyadkuvannya yiyi podilu praci koli razom z cim znikne protilezhnist rozumovoyi ta fizichnoyi praci koli pracya perestane buti lishe zasobom dlya zhittya a stane najpershoyu potreboyu zhittya koli razom iz vsebichnim rozvitkom individuumiv virostut i produktivni sili i vsi dzherela suspilnogo bagatstva pollyutsya povnim potokom lishe todi mozhna bude povnistyu podolati vuzkij gorizont burzhuaznogo prava i suspilstvo zmozhe napisati na svoyemu prapori Kozhen za zdibnostyami kozhnomu za potrebami K Marks Kritika gotskoj programmy Chasto riznicyu mizh socializmom ta komunizmom ilyustruvali rizniceyu yihnih osnovnih gasel Kazhut sho riznicyu mizh socializmom i komunizmom u tomu sho gaslo socializmu vid kozhnogo za jogo zdibnostyam kozhnomu za jogo praceyu a gaslo komunizmu vid kozhnogo za jogo zdibnostyami kozhnomu za jogo potrebami Berdyaev N A Glava III Chelovek i obshestvo Socializm Carstvo duha i carstvo kesarya M Respublika 1995 Div takozhVid kozhnogo za jogo zdibnostyami kozhnomu za jogo potrebami Kozhnomu svoye Socializm LeninizmPrimitkiOt kazhdogo po sposobnostyam kazhdomu po trudu Enciklopedicheskij slovar krylatyh slov i vyrazhenij avtor sostavitel Vadim Serov originalu za 7 sichnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 N Lenin Gosudarstvo i revolyuciya Napisano v serpni veresni 1917 roku Nadrukovano v 1918 roci okremoyu broshuroyu u vidavnictvi Zhittya ta Znannya Trockij L D Predannaya revolyuciya Chto takoe SSSR i kuda on idet 1936 K Marks Kritika Gotskoj programmy 2016 03 04 u Wayback Machine Napisano K Marksom u kvitni na pochatku travnya 1875 roku Publikuyetsya za tekstom prac Karla Marksa ta Fridriha Engelsa t 19 s 9 32 Konstituciya osnovnoj zakon Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik 2000 01 26 u Wayback Machine Zatverdzheno Nadzvichajnim VIII z yizdom Rad Soyuzu RSR 5 grudnya 1936 roku Konstituciya osnovnoj zakon Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik 2000 01 26 u Wayback Machine Prijnyato na pozachergovij somij sesiyi Verhovnoyi Radi SRSR dev yatogo sklikannya 7 zhovtnya 1977 roku Marks K Kritika Gotskoj programmy Andrej Borcov Socializm bez yarlykov protiv kapitalizma Specnaz Rossii 3 163 Mart 2010 goda originalu za 13 sichnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 LiteraturaIzlozhenie ucheniya Sen Simona Akademiya nauk SSSR Predshestvenniki nauchnogo socializma pod obshej redakciej akademika V P Volgina M Izdatelstvo Akademii nauk SSSR MCMLXI Doctrine de Saint Simon Exposition premiere annee 1828 1829 Nastoyashee izdanie russkogo perevoda Izlozheniya ucheniya Sen Simona vnov prosmotreno i ispravleno E A Zhelubovskoj Predydushij perevod byl sdelan I A Shapiro K dvuhsotletiyu so dnya rozhdeniya Anri de Sen Simona 1760 1960 Veb publikaciya biblioteka Vive Liberta i Vek Prosvesheniya 2010PosilannyaPrincip socializm Tehnichnij slovnik Tom VI Fet A I Instinkt ta socialna povedinka Druge vidannya Glavi 11 16