Коваленко Леонід Вікторович

Леонід Вікторович Ковале́нко (нар. 11 червня 1946, Чернівці) — український дизайнер, живописець; член Спілки радянських художників України з 1985 року та Спілки дизайнерів України з 2004 року. Лауреат премії Ленінського комсомолу за 1979 рік.

Коваленко Леонід Вікторович
Народження	11 червня 1946(1946-06-11) (78 років) Чернівці, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (1972)
Діяльність	дизайнер, художник
Член	Спілка радянських художників України і Спілка дизайнерів України
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Коваленко.

Біографія

Народився 11 червня 1946 року в місті Чернівцях (нині Україна). 1972 року закінчив Київський художньо-промисловий технікум (викладачі В. Кочевський, А. Пантюхін).

Після здобуття освіти працював дизайнером Київського науково-дослідного інституту зв'язку. Упродовж 1974–1990 років працював у Хмельницькому оформлювачем, проектантом художньо-виробничих майстерень. З 2011 року — голова Хмельницької організації Національної спілки художників Україн. Живе у місті Хмельницькому, в будинку на проспекті Миру № 62, квартира 72.

Творчість

Працює в галузі дизайну. Серед робіт проекти оформлення:

• Шепетівського літературно-меморіального музею Миколи Островського (1979);
• Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського (1983);
• Музею історії міста Хмельницького (1996);
• Кафе «Сатурн» у Хмельницькому (2003);
• Готельно-ресторанного комплексу «Меджибізький замок» у Хмельницькій області (2005–2007);
• Історико-культурного комплексу «Аріанська каплиця» у селі Тихомелі (2009).

Автор живописних портретів, пейзажів у стилі романтичного експресіонізму. Серед робіт:

• «Прогулянка» (1992);
• «Робінзон» (1993);
• «Чіо-Сан» (1993; полотно, олія);
• «Ідоли» (1993; полотно, олія);
• «Погляд» (1993);
• «Абсурд» (1993);
• «Маска» (1993);
• «Ще свічка не згасла» (1994; полотно, олія);
• «Словацькі мелодії» (1994);
• «Світає» (1994);
• «Пташечка» (1994);
• «Лісовик» (1995);
• «Жінка з папугою» (1996).

Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних, міжнарних мистецьких виставках з 1981 року. Персональні виставки відбулися у Хмельницькому у 1993, 2000–2001 і 2007 роках, Сілістрі у 1993 році.

Зауваги

1. за вагомий внесок у галузі архітектури і мистецтва.

Примітки

1. Електронна бібліотека «Культура України».
2. Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 477.

Література

• Скляренко Г. Романтика героического времени // Декоративное искусство СССР. 1980. № 9;
• Леонід Коваленко: «Чорний Острів для мене був Парижем…» / Розмову провела Г. Пасічник // Проскурів. 2009, 30 липня;
• Гірник Г. Е. Коваленко Леонід Вікторович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — .