Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Князі́вство Кра́йна (словен. Vojvodina Kranjska, нім. Herzogtum Krain, угор. Krajna) — адміністративна одиниця Священної Римської імперії і Габсбурзької монархії 1364 — 1918. Столиця Любляна. Герцогство мало площу 9990 км ², населення 510,000 осіб.
| словен. Vojvodina Kranjska нім. Herzogtum Krain Герцогство Крайна | |||||||||||
| Священної Римської імперії, Кронланд цислейтанської Австрія | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Любляна | ||||||||||
| Форма правління | Князівство | ||||||||||
| Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||
| - | 1335 | ||||||||||
| - збільшено статусу до князівства | 1364 | ||||||||||
| - Об'єднано в Австрійський округ | 1512 | ||||||||||
| - Утворення Іллірійських провінцій | 1809 | ||||||||||
| - Відновлення у складі Австрії | 1815 | ||||||||||
| - Частина Держави Словенців, Хорватів і Сербів | 1918 | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Історія
Після смерті герцога у 1335 році без спадкоємця чоловічої статі, відповідно до умов договору 1282 між Мейнхардом II Горицьким-Тірольським і Альбрехтом I Габсбургом, Каринтія та Крайна перейшли під владу герцогів Австрії, попри опір Яна Люксембурзького. Маргариті вдалося зберегти за собою лише Тірольське графство. Його син Рудольф IV привласнив собі титул "Князя Крайни" в 1364. У 1365 р., після смерті старшого брата Рудольфа IV, Леопольд разом зі своїм братом Альбрехтом III успадкували престолом Австрії.
Спочатку брати правили спільно, причому Леопольд III відповідав за управління Тіролем, але в 1379 р. між ними був укладений , який поділив володіння Габсбургів. Альбрехту III дісталася власне герцогство Австрія, а Леопольду III були передані Штирія, Каринтія, Тіроль, Істрія, Крайна і Передня Австрія. Цим було закладено поділ Австрійської монархії між Альбертинською і Леопольдинською лініями. У 1457 році Внутрішні австрійські землі були знову об'єднані з ерцгерцогства Австрії під владою імператор Фрідріх III Габсбург. У 1457 році Внутрішня Австрія була знову об'єднана з ерцгерцогством Австрія під владою імператора Фрідріх III Габсбург. У 1564 році Крайна знову була відділена як частина Внутрішньої Австрії під владою ерцгерцога Карла II. Син Карла, імператор Фердинанд II Габсбург, у 1619 успадкував усі землі династії і герцогство було частиною Габсбурзької монархії з того часу.
Наполеон після Шенбруннського договору в 1809 утворив Іллірійські провінції з існуючих територій Крайни, Каринтії, Хорватії, Гориції і Градишки та Трієсту. Остаточний акт Віденського конгресу в 1815 відновив Іллірійські провінції у складі Австрійської імперії. Крайна потім стала центральною частиною території Габсбурзького Королівства Іллірії, столицею якого була також Любляна. Воно було обмежено на півночі герцогством Каринтія, на північному сході герцогством Штирія, на південному сході і півдні Королівством Хорватія і Славонія, і на заході графством Гориція і Градишка й Істрією.
Після розпуску Іллірійського Королівства в 1849 році указом від 20 грудня 1860 р. було створено Герцогство Крайна. Бюджет кронланду склав 1901 року 3 573 280 крон ($ 714 656).
У 1918 році герцогство перестало існувати, а його територія увійшла до складу новоутвореної Держави словенців, хорватів і сербів, а потім частково до складу Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. називалося Королівство Югославія). Західна частина князівства з містами Постойна, Ілірська Бистриця, Ідрія, Віпава і були приєднані до Італії в 1920 році, проте згодом були також включені до складу Югославії в 1945 році.
| Історія Словенії | |
|---|---|
 | |
| Само | |
| Карантанія | |
| Крайна | |
| Словенська марка | |
| Іллірійські провінції | |
| Королівство Іллірія | |
| Князівство Крайна | |
| Дравська бановина | |
| Провінція Любляна | |
| Соціалістична Республіка Словенія | |
| Республіка Словенія | |
Адміністративний поділ
Крайна традиційно поділяється на три суб-регіони: Верхня Крайна (словен. Gorenjska, нім. Oberkrain), Нижня Крайна (словен. Dolenjska, нім. Unterkrain) і Внутрішня Крайна (словен. Notranjska, нім. Innerkrain). До 1860 р. межі цих суб-регіонів збігаються з районами (Kreise) Любляни, Ново Мєсто і Порторож. Пізніше вони були розділені на дрібніші одиниці, т. зв. політичні (або адміністративні) райони. Між 1861 і 1918 роками Крайна ділилася на одинадцять районів, що складалися з 359 муніципалітетів.
Посилання
- Мапа князівство Крайна в 1849
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Knyazi vstvo Kra jna sloven Vojvodina Kranjska nim Herzogtum Krain ugor Krajna administrativna odinicya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i Gabsburzkoyi monarhiyi 1364 1918 Stolicya Lyublyana Gercogstvo malo ploshu 9990 km naselennya 510 000 osib sloven Vojvodina Kranjska nim Herzogtum Krain Gercogstvo Krajna Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Kronland cislejtanskoyi Avstriya 1364 1918 Prapor Gerb Krajni istorichni kordoni na kartiGercogstvo Krajna u skladi Avstro Ugorshini Stolicya Lyublyana Forma pravlinnya Knyazivstvo Istorichnij period Serednovichchya 1335 zbilsheno statusu do knyazivstva 1364 Ob yednano v Avstrijskij okrug 1512 Utvorennya Illirijskih provincij 1809 Vidnovlennya u skladi Avstriyi 1815 Chastina Derzhavi Slovenciv Horvativ i Serbiv 1918 Poperednik Nastupnik Krajninska marka Derzhava Slovenciv Horvativ i Serbiv Korolivstvo Italiya 1861 1946 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Krajna gercogstvo IstoriyaDiv takozh Pislya smerti gercoga u 1335 roci bez spadkoyemcya cholovichoyi stati vidpovidno do umov dogovoru 1282 mizh Mejnhardom II Gorickim Tirolskim i Albrehtom I Gabsburgom Karintiya ta Krajna perejshli pid vladu gercogiv Avstriyi popri opir Yana Lyuksemburzkogo Margariti vdalosya zberegti za soboyu lishe Tirolske grafstvo Jogo sin Rudolf IV privlasniv sobi titul Knyazya Krajni v 1364 U 1365 r pislya smerti starshogo brata Rudolfa IV Leopold razom zi svoyim bratom Albrehtom III uspadkuvali prestolom Avstriyi Spochatku brati pravili spilno prichomu Leopold III vidpovidav za upravlinnya Tirolem ale v 1379 r mizh nimi buv ukladenij yakij podiliv volodinnya Gabsburgiv Albrehtu III distalasya vlasne gercogstvo Avstriya a Leopoldu III buli peredani Shtiriya Karintiya Tirol Istriya Krajna i Perednya Avstriya Cim bulo zakladeno podil Avstrijskoyi monarhiyi mizh Albertinskoyu i Leopoldinskoyu liniyami U 1457 roci Vnutrishni avstrijski zemli buli znovu ob yednani z ercgercogstva Avstriyi pid vladoyu imperator Fridrih III Gabsburg U 1457 roci Vnutrishnya Avstriya bula znovu ob yednana z ercgercogstvom Avstriya pid vladoyu imperatora Fridrih III Gabsburg U 1564 roci Krajna znovu bula viddilena yak chastina Vnutrishnoyi Avstriyi pid vladoyu ercgercoga Karla II Sin Karla imperator Ferdinand II Gabsburg u 1619 uspadkuvav usi zemli dinastiyi i gercogstvo bulo chastinoyu Gabsburzkoyi monarhiyi z togo chasu Napoleon pislya Shenbrunnskogo dogovoru v 1809 utvoriv Illirijski provinciyi z isnuyuchih teritorij Krajni Karintiyi Horvatiyi Goriciyi i Gradishki ta Triyestu Ostatochnij akt Videnskogo kongresu v 1815 vidnoviv Illirijski provinciyi u skladi Avstrijskoyi imperiyi Krajna potim stala centralnoyu chastinoyu teritoriyi Gabsburzkogo Korolivstva Illiriyi stoliceyu yakogo bula takozh Lyublyana Vono bulo obmezheno na pivnochi gercogstvom Karintiya na pivnichnomu shodi gercogstvom Shtiriya na pivdennomu shodi i pivdni Korolivstvom Horvatiya i Slavoniya i na zahodi grafstvom Goriciya i Gradishka j Istriyeyu Pislya rozpusku Illirijskogo Korolivstva v 1849 roci ukazom vid 20 grudnya 1860 r bulo stvoreno Gercogstvo Krajna Byudzhet kronlandu sklav 1901 roku 3 573 280 kron 714 656 U 1918 roci gercogstvo perestalo isnuvati a jogo teritoriya uvijshla do skladu novoutvorenoyi Derzhavi slovenciv horvativ i serbiv a potim chastkovo do skladu Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv z 1929 r nazivalosya Korolivstvo Yugoslaviya Zahidna chastina knyazivstva z mistami Postojna Ilirska Bistricya Idriya Vipava i buli priyednani do Italiyi v 1920 roci prote zgodom buli takozh vklyucheni do skladu Yugoslaviyi v 1945 roci Istoriya SloveniyiSamoKarantaniyaKrajnaSlovenska markaIllirijski provinciyiKorolivstvo IlliriyaKnyazivstvo KrajnaDravska banovinaProvinciya LyublyanaSocialistichna Respublika SloveniyaRespublika SloveniyaPortal Sloveniya pereglyanutiredaguvatiAdministrativnij podilKrajna tradicijno podilyayetsya na tri sub regioni Verhnya Krajna sloven Gorenjska nim Oberkrain Nizhnya Krajna sloven Dolenjska nim Unterkrain i Vnutrishnya Krajna sloven Notranjska nim Innerkrain Do 1860 r mezhi cih sub regioniv zbigayutsya z rajonami Kreise Lyublyani Novo Myesto i Portorozh Piznishe voni buli rozdileni na dribnishi odinici t zv politichni abo administrativni rajoni Mizh 1861 i 1918 rokami Krajna dililasya na odinadcyat rajoniv sho skladalisya z 359 municipalitetiv PosilannyaMapa knyazivstvo Krajna v 1849