Клод Піното́ (фр. Claude Pinoteau; 25 травня 1925, Булонь-Біянкур, Франція — 5 жовтня 2012, Неї-сюр-Сен, Франція) — французький кінорежисер, сценарист та кінопродюсер.
Клод Піното | |
---|---|
фр. Claude Pinoteau | |
![]() Клод Піното на Каннському кінофестивалі 2011 року | |
Дата народження | 25 травня 1925 |
Місце народження | Булонь-Біянкур, деп. О-де-Сен, Франція |
Дата смерті | 5 жовтня 2012 (87 років) |
Місце смерті | |
Поховання | Сен-Венсан |
Громадянство | |
Професія | кінорежисер, сценарист, кінопродюсер |
Роки активності | 1948 — 2005 |
Діти | d |
IMDb | ID 0684509 |
Нагороди та премії | |
![]() |
Життєпис
Клод Піното народився 25 травня 1925 року в Булонь-Біянкурі (департамент О-де-Сен у Франції) в сім'ї режисера . Його брат — кінорежисер і актор , сестра — комедійна акторка та співачка .
Кінематографічну кар'єру Клод Піното почав у 1948 році. Був кур'єром, реквізитором, потім, ставши асистентом режисера, працював з Жаном Кокто на кінострічках («Жахливі батьки»), («Орфей»), з Жаном-П'єром Мельвілем («Жахлива дитина»), з Максом Офюльсом («Лола Монтес»), з Клодом Лелушем («Пригода є пригода»).
C 1960 року Клод Піното знімав короткометражки, після яких у 1973 році поставив свій перший повнометражний шпигунський фільм «Мовчазний» з Ліно Вентура у головній ролі. У 1974-му Піното зняв свій другий фільм «Ляпас», в якому зіграла 19-річна Ізабель Аджані, а в ролі її батька — Ліно Вентура. Піното отримав за фільм «Приз Луї Деллюка».
У 1976 році режисер знімає Іва Монтана та (Клода Брассера) у своєму новому фільмі «Супершахрай», діалоги до якого написав Мішель Одіар.
Справжній успіх до режисера прийшов після зйомок фільмів «Бум» і («Бум 2»), в яких дебютувала відома зараз всьому світу Софі Марсо.
У 1985 році Клода Піното було запрошено до складу журі XIII Міжнародного кінофестивалю фантастичного кіно, який пройшов у Франції в Аворіазі. У 1988 році Піното продовжив співпрацю з Софі Марсо і зняв фільм «Студентка». Проте фільм не був заявлений як продовження двох «Бумів» і не досяг успіху попередніх стрічок.
У 2005-му режисер виступив як документаліст, знявши фільм про — «Un abbé nommé Pierre, une vie pour les autres» («Абат П'єр: життя заради інших»). Цей фільм став останнім у кар'єрі режисера.
Клод Піното автор автобіографічної книги «Спасибі життя. Кінематографічні пригоди» (Merci la vie. Aventures cinématographiques).
Помер Клод Піното вранці 5 жовтня 2012 в Неї-сюр-Сен після тривалої хвороби (за деякими даними, від раку). Похований на цвинтарі Сен-Венсан у паризькому кварталі Монмартр.
Фільмографія
Був автором сценаріїв до усіх своїх фільмів (іноді у співавторстві).
Короткометражні фільми
- 1960 — «Manureva»
- 1968 — «Єдина дитина» / L'Enfant seul
- 1971 — «Зупинка» / Arrêt
- 1971 — «Іран» / L'Iran
Повнометражні фільми
- 1969 — («Чоловік, який мені подобається»)
- 1973 — / Le Silencieux
- 1974 — / La Gifle (сценарій у співавторстві з )
- 1976 — / Le Grand Escogriffe, в ролях Ів Монтан, (Клод Брассер), Гі Маршан та ін.
- 1979 — («Розгніваний») / L'Homme en colère, в ролях Ліно Вентура та ін.
- 1980 — «Бум» / La Boum
- 1982 — («Бум 2») / La Boum 2 (сценарії до обох частин фільму написані у співавторстві з )
- 1984 — / La Septième Cible, в ролях Ліно Вентура, та ін.
- 1988 — / L'etudiante
- 1991 — / La Neige et le feu, в ролях Венсан Перес та ін.
- 1994 — / Cache Cash, в ролях та ін.
- 1997 — / Les Palmes de M. Schultz, в ролях Ізабель Юппер, Філіпп Нуаре та ін.
- 2005 — / Un abbé nommé Pierre, une vie pour les autres (документальний)
Асистент режисера
- 1949 — «Бал Купідона» / Bal Cupidon (реж. Марк-Жильбер Савіньон)
- 1950 — («Орфей») / Orphée (реж. Жан Кокто)
- 1950 — «Тільки я» / Ma pomme (реж. Марк-Жильбер Савіньон)
- 1951 — («Солом'яний коханець») / L'Amant de paille (реж. (Жиль Гранж'є))
- 1952 — / Jocelyn (реж. )
- 1952 — «Лола Монтес» / Lola Montès (реж. Макс Офюльс)
- 1952 — / Tout l'or du monde (реж. Рене Клер)
- 1962 — («Мелодія з підвалу») / Mélodie en sous-sol (реж. Анрі Верней)
- 1963 — («День і час») / Le Jour et l'Heure (реж. Рене Клеман)
- 1963 — «Сто тисяч доларів на сонці» / Cent mille dollars au soleil (реж. Анрі Верней)
- 1963 — / Les Tribulations d'un Chinois en Chine (реж. (Філіпп де Брока))
- 1970 — «Негідник» / Le Voyou (реж. Клод Лелуш)
- 1971 — «Смік, смак, смок» / Smic, Smac, Smoc (реж. Клод Лелуш)
Продюсер фільмів
- 1971 — («Це трапляється лише з іншими») («Ça n'arrive qu'aux autres») (режисер (Надін Трентіньян))
- 2000 — «Блакитний велосипед» («La Bicyclette bleue») (серіал)
Визнання
Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
---|---|---|---|---|
Приз Луї Деллюка | ||||
1974 | Найкращий фільм | Перемога | ||
Кінофестиваль MystFest | ||||
1985 | Найкращий фільм | Номінація | ||
Найкращий оригінальний сценарій (спільно з Жаном-Лу Дабаді) | Перемога |
Публікації
- Claude Pinoteau, Merci la vie. Aventures cinématographiques (автобіографія), Le Cherche midi, 2005 та
Примітки
- tagesschau.de. Kultur-Nachrichten. tagesschau.de (нім.). Процитовано 14 березня 2023.
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 3 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 3 вересня 2015.
- Повний перелік нагород на номінацій Клода Піното на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- Клод Піното на сайті AlloCiné (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет