У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клеман Рене Клема н фр René Clément 18 березня 1913 Бордо 17 березня 1

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клеман.

Рене́ Клема́н (фр. René Clément; 18 березня 1913, Бордо — 17 березня 1996, Монте-Карло) — французький кінорежисер, фільми якого визначали обличчя післявоєнного французького кінематографа до настання «Нової хвилі».

Рене Клеман
італ. René Clément
Зображення
Дата народження	18 березня 1913(1913-03-18)
Місце народження	Бордо, Франція
Дата смерті	17 березня 1996(1996-03-17) (82 роки)
Місце смерті	Монте-Карло, Монако
Поховання	Ментона
Громадянство	Франція
Alma mater	Національна вища школа красних мистецтв
Професія	кінорежисер, сценарист, актор
Кар'єра	1936 — 1975
Нагороди	«Найкращий режисер» (Каннський МКФ, 1946, 1949)
IMDb	ID 0167496
Рене Клеман у Вікісховищі

Біографія

Клеман вивчав архітектуру у Школі красних мистецтв, але зацікавився анімаційним кіно і в 1936 року зняв короткометражний фільм з Жаком Таті в головній ролі. У передвоєнні роки знімав рекламні ролики, брав участь в русі Опору.

Тема війни займала провідне місце у творчості Клемана, починаючи з його перших повнометражних фільмів, відмічених впливом італійського неореалізму, — «Битва на рейках» (1946, Приз за найкращу режисуру Каннського кінофестивалю) і «Біля стін Малапаги» (1949, премія «Оскар» і Приз за найкращу режисуру Каннського МКФ). Знову повернувся до неї Клеман у своєму найзначнішому творі — проникливій розповіді про військові будні дітей «Заборонені ігри» (1952, «Золотий лев», премія «Оскар», премія «BAFTA»).

У 1956 році Клеман під назвою «Жервеза» екранізував роман Золя «Пастка»; фільм було удостоєно «Золотого лева» на Венеційському фестивалі. Не менш доброзичливі відгуки отримав його трилер «На яскравому сонці» (1960), з якого розпочалася зоряна кар'єра Алена Делона.

Проте найамбітніший проект Клемана 1960-х рр., епічна фреска про звільнення французької столиці («Чи горить Париж?») (1966) залишив байдужими і глядачів, і критиків, незважаючи на суперзірковий акторський склад і сценарій, над яким працювали Гор Відал і Френсіс Форд Коппола.

Розчарований касовими невдачами і негативними відгуками критиків, Клеман в 62-річному віці завершив свою кінокар'єру і оселився в Мантоні на Французькій Рив'єрі. Його останніми кінострічками були екранізації детективів Себастьяна Жапрізо; з їх числа «Пасажир дощу» (1969) отримав премію «Золотий глобус» як найкращий фільм іноземною мовою.

Фільмографія

Асистент режисера

1946 — «Красуня і чудовисько» /La Belle et la bête (реж. Ж. Кокто)

Режисер

1939 — Тренуй ліву / Soigne ton gauche (короткометражний)
1946 — Спокійний тато / Le pêre tranquille
1946 — Битва на рейках / La Bataille du rail
1947 — Прокляті / Les Maudits
1949 — Біля стін Малапаги / Au-delâ des grilles
1950 — Скляний замок / Le Château de verre
1952 — Заборонені ігри / Jeux interdits
1954 — Мосьє Ріпуа / Monsieur Ripois
1956 — Жервеза / Gervaise
1958 — Цей сердитий вік (інша назва «Гребля проти Тихого океану») / This Angry Age (Barrage contre le Pacifique)
1960 — На яскравому сонці / Plein Soleil
1961 — Як радісно жити / Quelle joie de vivre
1962 — День і час / Le Jour et l'heure
1964 — Хижаки / Les Félins
1966 — (Чи горить Париж?) / Paris brûle-t-il?
1970 — Пасажир дощу / Le Passager de la pluie
1971 — Будинок під деревами / La Maison sous les arbres
1972 — Біг зайця через поля / La Course du lièvre à travers les champs
1975 — Няня / La baby sitter (інша назва Jeune fille libre le soir)

Нагороди

1946 — Міжнародний Приз журі Каннського кінофестивалю — «Битва на рейках» (La Bataille du rail)
1949 — Приз за найкращу режисуру Каннський кінофестиваль — «Біля стін Малапаги» (Au-delà des grilles)
1950 — Премія «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою — «Біля стін Малапаги» (Au-delà des grilles)
1952 — Золотий лев Венеційського кінофестивалю — «Заборонені ігри» (Jeux interdits)
1952 — Премія «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою — «Заборонені ігри» (Jeux interdits)
1952 — Приз Нью-йоркського кола кінокритиків (NYFCC) за найкращий фільм іноземною мовою — «Заборонені ігри» (Jeux interdits)
1954 — Премія БАФТА за найкращий фільм — «Заборонені ігри» (Jeux interdits)
1954 — Приз журі Каннського кінофестивалю — «Мосьє Ріпуа» (Monsieur Ripois)
1956 — Золотий лев Венеційського кінофестивалю — «Жервеза» (Gervaise)
1957 — Премія БАФТА за найкращий фільм — Gervaise «Жервеза» (Gervaise)

Посилання

Рене Клеман на сайті IMDb (англ.)
Revue Acmé — Dossier au format PDF (32 Mo)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}