Клесів — селище в Україні, у Сарненському районі Рівненської області. Залізнична станція Клесів на лінії Сарни — Коростень. Заводи: будматеріалів, щебеневий ТОВ «Технобуд», торфобрикетний. Засноване на початку XX століття. Статус смт із 1940 року. З 1940 по 1959 рік був центром Клесівського району. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Клесівської селищної громади.
селище Клесів | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Вхід у Клесівський дендропарк | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Сарненський район | ||||
Громада | Клесівська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA56080090010040688 | ||||
Облікова картка | смт Клесів | ||||
Основні дані | |||||
Засновано | 1902 | ||||
Статус | із 2024 року | ||||
Площа | 6,84 км² | ||||
Населення | ▼ 4 566 (01.01.2022) | ||||
Густота | 664 осіб/км²; | ||||
Поштовий індекс | 34550 | ||||
Телефонний код | +380 3655 | ||||
Географічні координати | H G O | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Клесів | ||||
До райцентру: | |||||
- залізницею: | 20 км | ||||
- автошляхами: | 22 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 34550, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт Клесів, вул. Свободи, 10 | ||||
Голова селищної ради | Буйний Віктор Павлович | ||||
Вебсторінка | http://klesivska.gromada.org.ua | ||||
Карта | |||||
Клесів | |||||
Клесів | |||||
Клесів у Вікісховищі |
У Клесові розташоване найбільше родовище бурштину та Клесівський дендропарк, у складі . У 2020 році місцева влада вирішила розвивати на цій території екотуризм.
Географія
Клесів розташований на Волинському Поліссі. Відстань залізницею до Сарн — 20 км, фізична відстань до Києва — ~251,2 км.
Сусідні населені пункти:
Історія
Новітній час
Засноване на початку XX століття, коли була споруджена залізниця Київ—Сарни—Ковель. 1902 року за кілька кілометрів від села Клесова збудовано залізничну станцію, яка дістала однойменну назву. Згодом біля станції виросло невелике селище, яке теж стало називатися Клесовим. У 1906 році біля станції Клесів налічувалося 12 будинків, мешкало 73 особи. У 1909 році у поселені вже налічувалося 15 будинків, 120 жителів. У цей період навколо селища розгорнулись розробки лісів і гранітів. Водночас управління Поліських залізниць збудувало лісопильний завод. 1909 року було відкрито однокласне училище, яке відвідували 65 учнів.
Перша світова війна і події 1918—1921 років
З початком Першої світової війни багатьох жителів мобілізували до царської армії. Майже припинилися роботи на кар'єрах.
Після перемоги Лютневої революції політична діяльність у Клесеві значно активізувалася. У січні 1918 року радянські війська вибили з селища війська УНР. Однак вже у лютому 1918 року Клесів зайняли війська Української Держави. 8 грудня 1918 року внаслідок Поліського повстання було вдруге встановлено Радянську владу. Проте наприкінці грудня 1918 року селище знову опинилося у складі УНР.
7 лютого 1919 року 21-й Волинський український радянський полк разом з 2-м Поліським комуністичним повстанським полком і полками 17-ї дивізії оволоділи Клесевом. У першій половині березня 1919 року селище звільнено військами УНР.
У середині серпня 1919 року Червона армія, що вела оборонні бої з польськими військами, відійшла. Запеклі бої біля Клесова розгорнулися влітку 1920 року. 8 липня 174-а бригада 58-ї дивізії вийшла на лінію Тухово—Клесів. Зайняте селище знову стало радянським. Проте у першій половині вересня 1920 року під тиском польських сил частини Червоної армії залишили Клесів. За Ризьким мирним договором 1921 року селище відійшло до Польщі. Клесів став центром гміни Сарненського повіту Поліського воєводства.
У вересні 1939 року Червона Армія зайняла Західну Україну. У Клесові було створено волосний комітет. Очолив його М. К. Бабій. Клесівський волосний комітет провів у життя рішення Народних Зборів Західної України щодо встановлення Радянської влади, націоналізації великої промисловості, конфіскації поміщицьких земель. На підставі нового адміністративно-територіального поділу у січні 1940 року Клесів став районним центром Ровенської області. Було створено селищну раду, а в селах — сільські ради. Волосний і селянські комітети перестали існувати. У грудні 1940 року відбулися вибори до селищної Ради депутатів трудящих. Організаційно оформилися первинні партійні організації.
На початку 1940 року в селищі відкрили лікарню, фельдшерсько-акушерський пункт.
Незабаром після зайняття селища радянськими військами відкрили семирічну школу. Наступного року школа стала восьмирічною, з часом планувалося зробити її середньою. В школі навчалося 350 учнів. Були прислані вчителі із східних областей України. У селищі почали працювати районний будинок культури і бібліотека.
9 липня 1941 року у Клесів увійшли німецькі війська. 62 чоловіка окупанти вивезли в Німеччину, 94 убили. Під час Другої світової війни німецький гарнізон у містечку налічував 180 осіб. 298 жителів Клесова було мобілізовано до радянської армії, з них 109 загинуло.
У серпні 1941 року штаб «Поліської січі» переніс з с. Вири до районового містечка Клесів полковник Дяченко, у минулому командир кавалерійського полку «Чорних запорожців» армії УНР. До того тимчасово обов'язки начальника штабу «Поліської січі» виконував полковник армії УНР Іван Комар-Рогатий родом з Клесіва. Пізніше штаб «Поліської січі» очолив Петро Смородський, полковник Армії УНР.
1-ий Клесівський курінь 15 серпня 1941 року з боєм здобуває районний центр Олевськ на території Житомирської області.
Головним «арсеналом» цілої операції були сховища вибухових матеріалів Клесівських Гранітних каменоломень, що їх в пору забезпечила Поліська Січ перед висадженням в повітря втікаючими большевиками.
У підпорядкування головної команди «Поліської січі» входили два курені: Клесівський-перший (командир сотник Василь Раєвський), Клесівський-другий (командир поручник Лев Ковальчук). Також в Клесові знаходилась підстаршинська школа, що налічувала сотню курсантів.
Клесів неодноразово згадується в книгах Тараса Бульби-Боровця: «Армія без держави» і «Сильные духом» Дмитра Медведєва в подіях 1941 року. Клесів входив до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ. У листопаді 1941 року в Клесові з'явився гурток товариства «Жіночої служби Україні», який організовував у містечку українські громадські та культурні заходи.
3 серпня 1944 року УПА замінувала полотно залізниці між станцією Клесів та роз'їздом Страшево (Клесівського району Рівненської області), внаслідок чого зазнав аварії ешелон із боєприпасами. При цьому 10 вагонів з боєприпасами було розбито, було вбито та поранено 8 радянських бійців.
Післявоєнний період
Клесівські родовища граніту (Ждилівське, Пугач, Кривка, Заріччя, Промисловий) розташовані в сприятливих геолого-економічних умовах і мають значні запаси будівельного каменю. В усіх родовищах, за винятком Ждилівського, добувають високоякісний щебінь рожево-сірого тонкозернистого аплітграніту, дуже міцного, з незначною водовбирністю. Незабаром після закінчення війни на Ждилівському родовищі на базі кар'єрів було створено каменедробарний завод «Промтресту». 1944 року він випускав щомісяця 200—250 м² облицювальних плит, 23 тис. м³ щебеню, 500 м³ буту. До 1948 року відбудовано залізничну станцію, завод вогнетривкої цегли. Відновили роботу майстерні побутового обслуговування, лазня, їдальні, продовольчі й промтоварні магазини, лікарня та аптека. Запрацювала школа, де в 1—5 класах вчилося 140 дітей. На роботу в школу прислали 8 учителів із східних областей України. Було відкрито будинок культури, районну бібліотеку. З 1945 року почала виходити районна газета «Зірка».
У 1950—1960-х роках у Клесові виросли нові потужні підприємства нерудних матеріалів, реконструйовано діючі. В 1954 році почав працювати кар'єр Львівської залізниці, тоді ж було створено пересувну механізовану колону — ПМК-177 «Поліссяводбуду», яка осушує болота. 1959 року Клесівський лісгосп реорганізували в лісгоспзаг. У 1964 році кар'єр Львівської залізниці перетворили на каменедробарний завод. 1969 року в Клесові пущено ще одне підприємство — каменедробарний завод «Облміжколгоспбуду».
Населення
Згідно з переписом населення 2001 року у Клесові проживало 4595 осіб.
1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 2001 | 2006 | 2010 | 2014 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
4 430 | 3 334 | 4 220 | 5 107 | 5,1 тис. | 4 595 | 4 514 | 4 541 | 4613 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 4549 | 98.38% |
російська | 71 | 1.53% |
білоруська | 3 | 0.07% |
інші/не вказали | 1 | 0.02% |
Усього | 4624 | 100% |
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Клесівською селищною радою, яка входить до складу Рівненської області України.
Міський голова — . До міської ради входить 30 депутатів.
Промисловість
Клесівські родовища гранітів
Біля Клесова розташовані Клесівські родовища гранітів. Включають 8 родовищ гранітів, гранодіоритів і діоритів. Сумарні промислові запаси в 1978 році становили 161,5 млн м³. Кристалічні породи розвідані до глибини 40—45 м. Вони перекриті товщею пісків, суглинків, жорстви загальною потужністю до 3 м. Використовують граніти головним чином для одержання буту, щебеню, частково — як облицьовувальний матеріал.
Транспорт
Територія Клесова частково опинилася серед обмежених територій для польотів дронів.
Міста-побратими
Постаті
- Баранов-Орел Сергій Анатолійович — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.
- Комар Володимир Дем'янович — «Рогатий», уродженець смт Клесів Сарненського р-ну Рівненської обл. Працював на гранітних кар'єрах, з липня 1941 р. — у земельному відділі райуправи. Під час збору податків в с. Чудель Березнівського р-ну перейшов на сторону УНРА, де очолював штаб. Згодом служив комендантом поліції Клесовського р-ну. Вбитий улітку 1943 р. червоними партизанами в с. Чудель.
- Боярчук Петро Себастьянович, 1902 року народження, уродженець смт Клесів Рівненської обл. Чотовий «Поліської Січі»
- Саратов Анатолій Олександрович — уродженець смт. Клесів, військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Курильчик Микола Сергійович- уродженець смт. Клесів, старший солдат-зенітник ЗСУ, учасник російсько-української війни.
Примітки
- http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- Клесов // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 Жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- Кінець бурштинової лихоманки [ 3 Серпня 2020 у Wayback Machine.] // КП в Україні, 2020-08-01 (рос.)
- Енциклопедія українознавства. в 10 т. / Гол. ред. В.Кубійович.- Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- . Архів оригіналу за 8 Серпня 2020. Процитовано 13 Серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 13 серпня 2014.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Масний О. С. Клесів // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 557—565.
- Список населённых мест Волынской губернии. Издание полное (російська) . Житомир. Волынская Губернская типография: Житомир. 1906. с. 224.
- Памятная книжка Волынской губернии на 1913 год, стор. 333.
- ЦДАРА, ф. 197, оп. З, спр. 85, арк. З—4; спр. 613, арк: 3.
- Ровенський облдержархів, ф. Р-328, on. 1, спр. 94, арк. 57.
- Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 43. — .
- Nikolaevich., MEDVEDEV, Dmitry (1971). . Средне-Уральское книжное издательство. OCLC 561862698. Архів оригіналу за 10 Січня 2019. Процитовано 9 Січня 2019.
- Коротун, 1996, с. 13.
- Motyka G. Ukraińska partyzanka 1942—1960: Dzialność Organizacji Ukraińskich nacjonalistów i Ukraińskiej Powstańczej Armii. Warsawa, 2006. S. 451
- Динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 17 Серпня 2012. Процитовано 13 Серпня 2014.
- Облікова картка Клесівської міської ради на сайті ВРУ
- . https://avia.gov.ua/. Державна авіаційна служба України. Архів оригіналу за 13 Січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- Клесів, Рівненська область, і Вінтерсвейк, Нідерланди, стали партнерами. decentralization.ua. Процитовано 8 лютого 2024.
Література
- Масний О. С. Клесів // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 557—565.
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
Посилання
- Облікова картка [ 8 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Клесівська селищна рада — Сарненська централізована система публічно-шкільних бібліотек [ 25 Січня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klesiv selishe v Ukrayini u Sarnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Zaliznichna stanciya Klesiv na liniyi Sarni Korosten Zavodi budmaterialiv shebenevij TOV Tehnobud torfobriketnij Zasnovane na pochatku XX stolittya Status smt iz 1940 roku Z 1940 po 1959 rik buv centrom Klesivskogo rajonu Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 722 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Klesivskoyi selishnoyi gromadi selishe Klesiv Gerb Klesova Prapor Klesova Vhid u Klesivskij dendroparkVhid u Klesivskij dendropark Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Klesivska selishna gromada Kod KATOTTG UA56080090010040688 Oblikova kartka smt Klesiv Osnovni dani Zasnovano 1902 Status iz 2024 roku Plosha 6 84 km Naselennya 4 566 01 01 2022 Gustota 664 osib km Poshtovij indeks 34550 Telefonnij kod 380 3655 Geografichni koordinati 51 19 03 pn sh 26 53 41 sh d H G O Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Klesiv Do rajcentru zalizniceyu 20 km avtoshlyahami 22 km Selishna vlada Adresa 34550 Rivnenska obl Sarnenskij r n smt Klesiv vul Svobodi 10 Golova selishnoyi radi Bujnij Viktor Pavlovich Vebstorinka http klesivska gromada org ua Karta Klesiv Klesiv Klesiv u Vikishovishi U Klesovi roztashovane najbilshe rodovishe burshtinu ta Klesivskij dendropark u skladi U 2020 roci misceva vlada virishila rozvivati na cij teritoriyi ekoturizm GeografiyaKlesiv roztashovanij na Volinskomu Polissi Vidstan zalizniceyu do Sarn 20 km fizichna vidstan do Kiyeva 251 2 km Susidni naseleni punkti Pugach Klesiv Pn Zh Klesiv Sh Pd FedorivkaIstoriyaNovitnij chas Zasnovane na pochatku XX stolittya koli bula sporudzhena zaliznicya Kiyiv Sarni Kovel 1902 roku za kilka kilometriv vid sela Klesova zbudovano zaliznichnu stanciyu yaka distala odnojmennu nazvu Zgodom bilya stanciyi viroslo nevelike selishe yake tezh stalo nazivatisya Klesovim U 1906 roci bilya stanciyi Klesiv nalichuvalosya 12 budinkiv meshkalo 73 osobi U 1909 roci u poseleni vzhe nalichuvalosya 15 budinkiv 120 zhiteliv U cej period navkolo selisha rozgornulis rozrobki lisiv i granitiv Vodnochas upravlinnya Poliskih zaliznic zbuduvalo lisopilnij zavod 1909 roku bulo vidkrito odnoklasne uchilishe yake vidviduvali 65 uchniv Mapa Volinskoyi guberniyi 1913 roku iz zobrazhennyam zaliznichnoyi stanciyi Klesiv ta odnojmennogo sela Persha svitova vijna i podiyi 1918 1921 rokiv Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni bagatoh zhiteliv mobilizuvali do carskoyi armiyi Majzhe pripinilisya roboti na kar yerah Pislya peremogi Lyutnevoyi revolyuciyi politichna diyalnist u Klesevi znachno aktivizuvalasya U sichni 1918 roku radyanski vijska vibili z selisha vijska UNR Odnak vzhe u lyutomu 1918 roku Klesiv zajnyali vijska Ukrayinskoyi Derzhavi 8 grudnya 1918 roku vnaslidok Poliskogo povstannya bulo vdruge vstanovleno Radyansku vladu Prote naprikinci grudnya 1918 roku selishe znovu opinilosya u skladi UNR 7 lyutogo 1919 roku 21 j Volinskij ukrayinskij radyanskij polk razom z 2 m Poliskim komunistichnim povstanskim polkom i polkami 17 yi diviziyi ovolodili Klesevom U pershij polovini bereznya 1919 roku selishe zvilneno vijskami UNR U seredini serpnya 1919 roku Chervona armiya sho vela oboronni boyi z polskimi vijskami vidijshla Zapekli boyi bilya Klesova rozgornulisya vlitku 1920 roku 8 lipnya 174 a brigada 58 yi diviziyi vijshla na liniyu Tuhovo Klesiv Zajnyate selishe znovu stalo radyanskim Prote u pershij polovini veresnya 1920 roku pid tiskom polskih sil chastini Chervonoyi armiyi zalishili Klesiv Za Rizkim mirnim dogovorom 1921 roku selishe vidijshlo do Polshi Klesiv stav centrom gmini Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Druga svitova vijna U veresni 1939 roku Chervona Armiya zajnyala Zahidnu Ukrayinu U Klesovi bulo stvoreno volosnij komitet Ocholiv jogo M K Babij Klesivskij volosnij komitet proviv u zhittya rishennya Narodnih Zboriv Zahidnoyi Ukrayini shodo vstanovlennya Radyanskoyi vladi nacionalizaciyi velikoyi promislovosti konfiskaciyi pomishickih zemel Na pidstavi novogo administrativno teritorialnogo podilu u sichni 1940 roku Klesiv stav rajonnim centrom Rovenskoyi oblasti Bulo stvoreno selishnu radu a v selah silski radi Volosnij i selyanski komiteti perestali isnuvati U grudni 1940 roku vidbulisya vibori do selishnoyi Radi deputativ trudyashih Organizacijno oformilisya pervinni partijni organizaciyi Na pochatku 1940 roku v selishi vidkrili likarnyu feldshersko akusherskij punkt Nezabarom pislya zajnyattya selisha radyanskimi vijskami vidkrili semirichnu shkolu Nastupnogo roku shkola stala vosmirichnoyu z chasom planuvalosya zrobiti yiyi serednoyu V shkoli navchalosya 350 uchniv Buli prislani vchiteli iz shidnih oblastej Ukrayini U selishi pochali pracyuvati rajonnij budinok kulturi i biblioteka 9 lipnya 1941 roku u Klesiv uvijshli nimecki vijska 62 cholovika okupanti vivezli v Nimechchinu 94 ubili Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimeckij garnizon u mistechku nalichuvav 180 osib 298 zhiteliv Klesova bulo mobilizovano do radyanskoyi armiyi z nih 109 zaginulo U serpni 1941 roku shtab Poliskoyi sichi perenis z s Viri do rajonovogo mistechka Klesiv polkovnik Dyachenko u minulomu komandir kavalerijskogo polku Chornih zaporozhciv armiyi UNR Do togo timchasovo obov yazki nachalnika shtabu Poliskoyi sichi vikonuvav polkovnik armiyi UNR Ivan Komar Rogatij rodom z Klesiva Piznishe shtab Poliskoyi sichi ocholiv Petro Smorodskij polkovnik Armiyi UNR 1 ij Klesivskij kurin 15 serpnya 1941 roku z boyem zdobuvaye rajonnij centr Olevsk na teritoriyi Zhitomirskoyi oblasti Golovnim arsenalom ciloyi operaciyi buli shovisha vibuhovih materialiv Klesivskih Granitnih kamenolomen sho yih v poru zabezpechila Poliska Sich pered visadzhennyam v povitrya vtikayuchimi bolshevikami U pidporyadkuvannya golovnoyi komandi Poliskoyi sichi vhodili dva kureni Klesivskij pershij komandir sotnik Vasil Rayevskij Klesivskij drugij komandir poruchnik Lev Kovalchuk Takozh v Klesovi znahodilas pidstarshinska shkola sho nalichuvala sotnyu kursantiv Klesiv neodnorazovo zgaduyetsya v knigah Tarasa Bulbi Borovcya Armiya bez derzhavi i Silnye duhom Dmitra Medvedyeva v podiyah 1941 roku Klesiv vhodiv do vijskovoyi okrugi Zagrava regionalnoyi grupi UPA Pivnich U listopadi 1941 roku v Klesovi z yavivsya gurtok tovaristva Zhinochoyi sluzhbi Ukrayini yakij organizovuvav u mistechku ukrayinski gromadski ta kulturni zahodi 3 serpnya 1944 roku UPA zaminuvala polotno zaliznici mizh stanciyeyu Klesiv ta roz yizdom Strashevo Klesivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti vnaslidok chogo zaznav avariyi eshelon iz boyepripasami Pri comu 10 vagoniv z boyepripasami bulo rozbito bulo vbito ta poraneno 8 radyanskih bijciv Pislyavoyennij period Klesivski rodovisha granitu Zhdilivske Pugach Krivka Zarichchya Promislovij roztashovani v spriyatlivih geologo ekonomichnih umovah i mayut znachni zapasi budivelnogo kamenyu V usih rodovishah za vinyatkom Zhdilivskogo dobuvayut visokoyakisnij shebin rozhevo sirogo tonkozernistogo aplitgranitu duzhe micnogo z neznachnoyu vodovbirnistyu Nezabarom pislya zakinchennya vijni na Zhdilivskomu rodovishi na bazi kar yeriv bulo stvoreno kamenedrobarnij zavod Promtrestu 1944 roku vin vipuskav shomisyacya 200 250 m oblicyuvalnih plit 23 tis m shebenyu 500 m butu Do 1948 roku vidbudovano zaliznichnu stanciyu zavod vognetrivkoyi cegli Vidnovili robotu majsterni pobutovogo obslugovuvannya laznya yidalni prodovolchi j promtovarni magazini likarnya ta apteka Zapracyuvala shkola de v 1 5 klasah vchilosya 140 ditej Na robotu v shkolu prislali 8 uchiteliv iz shidnih oblastej Ukrayini Bulo vidkrito budinok kulturi rajonnu biblioteku Z 1945 roku pochala vihoditi rajonna gazeta Zirka Klesivska biblioteka U 1950 1960 h rokah u Klesovi virosli novi potuzhni pidpriyemstva nerudnih materialiv rekonstrujovano diyuchi V 1954 roci pochav pracyuvati kar yer Lvivskoyi zaliznici todi zh bulo stvoreno peresuvnu mehanizovanu kolonu PMK 177 Polissyavodbudu yaka osushuye bolota 1959 roku Klesivskij lisgosp reorganizuvali v lisgospzag U 1964 roci kar yer Lvivskoyi zaliznici peretvorili na kamenedrobarnij zavod 1969 roku v Klesovi pusheno she odne pidpriyemstvo kamenedrobarnij zavod Oblmizhkolgospbudu NaselennyaZgidno z perepisom naselennya 2001 roku u Klesovi prozhivalo 4595 osib Dinamika naselennya 1959 1970 1979 1989 1992 2001 2006 2010 2014 4 430 3 334 4 220 5 107 5 1 tis 4 595 4 514 4 541 4613 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 4549 98 38 rosijska 71 1 53 biloruska 3 0 07 inshi ne vkazali 1 0 02 Usogo 4624 100 Organi vladiDokladnishe Klesivska selishna rada Miscevi organi vladi predstavleni Klesivskoyu selishnoyu radoyu yaka vhodit do skladu Rivnenskoyi oblasti Ukrayini Miskij golova Do miskoyi radi vhodit 30 deputativ PromislovistKlesivski rodovisha granitiv Bilya Klesova roztashovani Klesivski rodovisha granitiv Vklyuchayut 8 rodovish granitiv granodioritiv i dioritiv Sumarni promislovi zapasi v 1978 roci stanovili 161 5 mln m Kristalichni porodi rozvidani do glibini 40 45 m Voni perekriti tovsheyu piskiv suglinkiv zhorstvi zagalnoyu potuzhnistyu do 3 m Vikoristovuyut graniti golovnim chinom dlya oderzhannya butu shebenyu chastkovo yak oblicovuvalnij material TransportTeritoriya Klesova chastkovo opinilasya sered obmezhenih teritorij dlya polotiv droniv Mista pobratimiVintersvejk NiderlandiPostatiBaranov Orel Sergij Anatolijovich starshij praporshik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2015 rokiv Komar Volodimir Dem yanovich Rogatij urodzhenec smt Klesiv Sarnenskogo r nu Rivnenskoyi obl Pracyuvav na granitnih kar yerah z lipnya 1941 r u zemelnomu viddili rajupravi Pid chas zboru podatkiv v s Chudel Bereznivskogo r nu perejshov na storonu UNRA de ocholyuvav shtab Zgodom sluzhiv komendantom policiyi Klesovskogo r nu Vbitij ulitku 1943 r chervonimi partizanami v s Chudel Boyarchuk Petro Sebastyanovich 1902 roku narodzhennya urodzhenec smt Klesiv Rivnenskoyi obl Chotovij Poliskoyi Sichi Saratov Anatolij Oleksandrovich urodzhenec smt Klesiv vijskovosluzhbovec Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kurilchik Mikola Sergijovich urodzhenec smt Klesiv starshij soldat zenitnik ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Primitkihttp db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Klesov Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 Zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Kinec burshtinovoyi lihomanki 3 Serpnya 2020 u Wayback Machine KP v Ukrayini 2020 08 01 ros Enciklopediya ukrayinoznavstva v 10 t Gol red V Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode Zhittya 1954 1989 Arhiv originalu za 8 Serpnya 2020 Procitovano 13 Serpnya 2014 Arhiv originalu za 14 serpnya 2014 Procitovano 13 serpnya 2014 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Masnij O S Klesiv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 557 565 Spisok naselyonnyh mest Volynskoj gubernii Izdanie polnoe rosijska Zhitomir Volynskaya Gubernskaya tipografiya Zhitomir 1906 s 224 Pamyatnaya knizhka Volynskoj gubernii na 1913 god stor 333 CDARA f 197 op Z spr 85 ark Z 4 spr 613 ark 3 Rovenskij oblderzharhiv f R 328 on 1 spr 94 ark 57 Olijnik Yu V Zavalnyuk O M Nacistskij okupacijnij rezhim v generalnij okruzi Volin Podillya 1941 1944 rr Mizhnarodna gromadska organizaciya Mizhnarodnij fond Vzayemorozuminnya i tolerantnist Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Hmelnickij Poligrafist 2 2012 S 43 ISBN 978 966 1502 55 9 Nikolaevich MEDVEDEV Dmitry 1971 Sredne Uralskoe knizhnoe izdatelstvo OCLC 561862698 Arhiv originalu za 10 Sichnya 2019 Procitovano 9 Sichnya 2019 Korotun 1996 s 13 Motyka G Ukrainska partyzanka 1942 1960 Dzialnosc Organizacji Ukrainskich nacjonalistow i Ukrainskiej Powstanczej Armii Warsawa 2006 S 451 Dinamika chiselnosti naselennya mist Ukrayini Arhiv originalu za 17 Serpnya 2012 Procitovano 13 Serpnya 2014 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Oblikova kartka Klesivskoyi miskoyi radi na sajti VRU https avia gov ua Derzhavna aviacijna sluzhba Ukrayini Arhiv originalu za 13 Sichnya 2019 Procitovano 13 sichnya 2019 Klesiv Rivnenska oblast i Vintersvejk Niderlandi stali partnerami decentralization ua Procitovano 8 lyutogo 2024 LiteraturaMasnij O S Klesiv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 557 565 Korotun I M Korotun L K Geografiya Rivnenskoyi oblasti v 3 h chastinah Rivne 1996 274 s PosilannyaOblikova kartka 8 Serpnya 2020 u Wayback Machine Klesivska selishna rada Sarnenska centralizovana sistema publichno shkilnih bibliotek 25 Sichnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi