Клан Арбутнотт (шотл. - Clan Arbuthnott) – один з рівнинних кланів Шотландії.
Гасло клану: Laus Deo – Хвала Богу.
Землі: Абердиншир.
Історія клану Арбутнотт
Походження
Назва клану Арбутнотт походить від назви земель в графстві Кінкардиншир. У ранніх документах ці землі називають Аберботенот (шотл. – Aberbothenoth). Ці землі були розташовані в гирлі струмка нижче від будинку благородного сімейства. Землі були в володіннях однієї і тої ж шляхетної родини протягом 24 поколінь, включаючи віконта Арбутнотт.
Х'ю (гельск. - Hugh), що належав до клану Свінтон придбав землі Арбутнотт завдяки шлюбу з Маргарет Оліфант, сестрою Осберта Оліфанта, що був відомий як «Хрестоносець» і був вбитий у Першому хрестовому поході під час правління короля Шотландії Вільгельма Лева (1043 – 1214). Ще один Х’ю – Х’ю Ле Блонд (шотл. - Hugh Le Blond), названий так за світле волосся був лайрдом Арбутнотт у 1282 році. Він подарував частину своїх земель монастирю Арброах (гельск. – Arbroath) в ім’я порятунку своєї душі. В історичних документах також згадується Філіп де Арбутнотт як Dominus ejusdem – пан з цього роду (лат.).
Вбивство Джона Мелвілла в Гленберві
Син Філіпа Арбутнотта – Х’ю Арбутнотт був замішаний у вбивстві Джона Мелвілла в Гленберві, що був шерифом у Мернс у 1420 році. Згідно традиційних історичних переказів (які не можуть бути історичними документами) шериф Мелвілл був дуже непопулярним серед місцевих лайрдів своєю занадто суворою прихильністю до букви закону. Герцог Олбані в той час був регентом Шотландії, а король Шотландії Яків І перебував в полоні в Англії. Герцог втомився від нескінченних скарг на шерифа Мелвілла і якось вигукнув: «Сумний джин цього шерифа просочився в мою вечерю в бру.» Незадоволені лайрди сприйняли ці слова як дозвіл вбити шерифа. Лайрди Арбутнотт, Матерс (гельк. – Mathers), Пітарроу (гельск. – Pitarrow), Галькертон (гельск. – Halkerton) запросили шерифа Мелвілла на полювання, заманили в умовлене наперед місце і вбили, кинувши в казан з киплячою водою, і кожен з убивць зачерпнув ложку з цієї вбивчої юшки. Лейрд Арбутнотт був помилуваний і мирно помер у 1446 році.
XVI століття
Джеймс Арбутнотт отримав королівську грамоту на своє баронство та вотчину 29 січня 1507 року. Він одружився 31 серпня 1507 року з Джин - дочкою сера Джона Стюарта – І графа Атолл – сина сера Джеймса Стюарта – «Чорного лицаря Лорна» та його дружини , вдовиці.
Олександр Арбутнотт - нащадок молодшого сина вождя клану, був видатним діячем шотландської церкви, був організатором Асамблеї церкви Шотландії в 1577 році. У 1583 році церковна асамблея поскаржилась королю Якову VI на різноманітні «папські практики», які досі дозволяє король (Шотландія в той час була протестантською країною, але було багато католиків). Король був вкрай незадоволений такою скаргою, бо вбачав небезпеку релігійної війни в країні, і Олександр Арбутнотт був поміщений під домашній арешт в Сент-Ендрюс. Арешт негативно позначився на його здоров’ї і Олександр Арбутнотт помер у 1583 році у віці 44 роки.
XVII - XVIII століття
Сер Роберт Арбутнотт – прямий нащадок лейрда Арбутнотт, які брав участь у вбивстві шерифа Мелвілла, отримав титули пера та віконта Арбутнотт і титул барона Інверберві. Ці титули були йому подаровані королем Англії та Шотландії Карлом І.
Доктор Джон Арбутнотт, що теж був нащадком вождя клану Арбутнотт, був видатним лікарем, письменником, автором політич сатир, викладав в університеті Абердина. У 1705 році він мав честь лікувати королівську родину Англії, коли принц – чоловік Анни, королеви Англії захворів і доктор Арбутнотт був доставлений у королівський палац. Принц видужав і доктор Арбутнотт був призначений королівським лікарем. З часом він став довірено особою королеви і дуже впливовою особою свого часу. Доктор Семюель Джонсон якось сказав, що Джон Арбутнотт був «людиною великого розуму, розбирався у своїй професії, в різних науках, знавець давньої літератури і може оживити масу знань своєю яскравою і активною уявою». Джон Арбутнотт помер у 1779 році.
Вождь клану Арбутнотт – віконт Арбутнотт був нагороджений за видатні заслуги Хрестом та Орденом Британської імперії. У Шотландії він очолює орден Святого Іоанна.
Вождь клану Арбутнотт
Нинішнім вождем клану Арбутнотт є Кіт Арбутнотт – XVII віконт Арбутнотт, лорд Інверберві.
Джерела
- Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 68 - 69.
- Weis, Frederick Lewis, et al., The Magna Charta Sureties 1215, 5th edition, Baltimore, Md., 1999, p.117-118, .
- Arbuthnott Clan Tartan WR204 Retrieved on 10 September 2007
- ARBUTHNOTT, CHIEF OF ARBUTHNOTT Retrieved on 10 September 2007
- Way; Squire (2000), p. 42.
- Arbuthnott Family genealogist at www.arbuthnott.com – are wives of male Arbuthnotts included husbands of female Arbuthnotts children of female Arbuthnotts those who adopted/rejected the name
- Country Life interview, March 2007
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klan Arbutnott shotl Clan Arbuthnott odin z rivninnih klaniv Shotlandiyi Emblema grebin hrest klanu Arbutnott Gerb vozhdya klanu Arbutnott Tartan klanu Arbutnott Gaslo klanu Laus Deo Hvala Bogu Zemli Aberdinshir Istoriya klanu ArbutnottPohodzhennya Nazva klanu Arbutnott pohodit vid nazvi zemel v grafstvi Kinkardinshir U rannih dokumentah ci zemli nazivayut Aberbotenot shotl Aberbothenoth Ci zemli buli roztashovani v girli strumka nizhche vid budinku blagorodnogo simejstva Zemli buli v volodinnyah odniyeyi i toyi zh shlyahetnoyi rodini protyagom 24 pokolin vklyuchayuchi vikonta Arbutnott H yu gelsk Hugh sho nalezhav do klanu Svinton pridbav zemli Arbutnott zavdyaki shlyubu z Margaret Olifant sestroyu Osberta Olifanta sho buv vidomij yak Hrestonosec i buv vbitij u Pershomu hrestovomu pohodi pid chas pravlinnya korolya Shotlandiyi Vilgelma Leva 1043 1214 She odin H yu H yu Le Blond shotl Hugh Le Blond nazvanij tak za svitle volossya buv lajrdom Arbutnott u 1282 roci Vin podaruvav chastinu svoyih zemel monastiryu Arbroah gelsk Arbroath v im ya poryatunku svoyeyi dushi V istorichnih dokumentah takozh zgaduyetsya Filip de Arbutnott yak Dominus ejusdem pan z cogo rodu lat Vbivstvo Dzhona Melvilla v Glenbervi Sin Filipa Arbutnotta H yu Arbutnott buv zamishanij u vbivstvi Dzhona Melvilla v Glenbervi sho buv sherifom u Merns u 1420 roci Zgidno tradicijnih istorichnih perekaziv yaki ne mozhut buti istorichnimi dokumentami sherif Melvill buv duzhe nepopulyarnim sered miscevih lajrdiv svoyeyu zanadto suvoroyu prihilnistyu do bukvi zakonu Gercog Olbani v toj chas buv regentom Shotlandiyi a korol Shotlandiyi Yakiv I perebuvav v poloni v Angliyi Gercog vtomivsya vid neskinchennih skarg na sherifa Melvilla i yakos viguknuv Sumnij dzhin cogo sherifa prosochivsya v moyu vecheryu v bru Nezadovoleni lajrdi sprijnyali ci slova yak dozvil vbiti sherifa Lajrdi Arbutnott Maters gelk Mathers Pitarrou gelsk Pitarrow Galkerton gelsk Halkerton zaprosili sherifa Melvilla na polyuvannya zamanili v umovlene napered misce i vbili kinuvshi v kazan z kiplyachoyu vodoyu i kozhen z ubivc zacherpnuv lozhku z ciyeyi vbivchoyi yushki Lejrd Arbutnott buv pomiluvanij i mirno pomer u 1446 roci XVI stolittya Dzhejms Arbutnott otrimav korolivsku gramotu na svoye baronstvo ta votchinu 29 sichnya 1507 roku Vin odruzhivsya 31 serpnya 1507 roku z Dzhin dochkoyu sera Dzhona Styuarta I grafa Atoll sina sera Dzhejmsa Styuarta Chornogo licarya Lorna ta jogo druzhini vdovici Oleksandr Arbutnott nashadok molodshogo sina vozhdya klanu buv vidatnim diyachem shotlandskoyi cerkvi buv organizatorom Asambleyi cerkvi Shotlandiyi v 1577 roci U 1583 roci cerkovna asambleya poskarzhilas korolyu Yakovu VI na riznomanitni papski praktiki yaki dosi dozvolyaye korol Shotlandiya v toj chas bula protestantskoyu krayinoyu ale bulo bagato katolikiv Korol buv vkraj nezadovolenij takoyu skargoyu bo vbachav nebezpeku religijnoyi vijni v krayini i Oleksandr Arbutnott buv pomishenij pid domashnij aresht v Sent Endryus Aresht negativno poznachivsya na jogo zdorov yi i Oleksandr Arbutnott pomer u 1583 roci u vici 44 roki XVII XVIII stolittya Ser Robert Arbutnott pryamij nashadok lejrda Arbutnott yaki brav uchast u vbivstvi sherifa Melvilla otrimav tituli pera ta vikonta Arbutnott i titul barona Inverbervi Ci tituli buli jomu podarovani korolem Angliyi ta Shotlandiyi Karlom I Doktor Dzhon Arbutnott sho tezh buv nashadkom vozhdya klanu Arbutnott buv vidatnim likarem pismennikom avtorom politich satir vikladav v universiteti Aberdina U 1705 roci vin mav chest likuvati korolivsku rodinu Angliyi koli princ cholovik Anni korolevi Angliyi zahvoriv i doktor Arbutnott buv dostavlenij u korolivskij palac Princ viduzhav i doktor Arbutnott buv priznachenij korolivskim likarem Z chasom vin stav dovireno osoboyu korolevi i duzhe vplivovoyu osoboyu svogo chasu Doktor Semyuel Dzhonson yakos skazav sho Dzhon Arbutnott buv lyudinoyu velikogo rozumu rozbiravsya u svoyij profesiyi v riznih naukah znavec davnoyi literaturi i mozhe ozhiviti masu znan svoyeyu yaskravoyu i aktivnoyu uyavoyu Dzhon Arbutnott pomer u 1779 roci Vozhd klanu Arbutnott vikont Arbutnott buv nagorodzhenij za vidatni zaslugi Hrestom ta Ordenom Britanskoyi imperiyi U Shotlandiyi vin ocholyuye orden Svyatogo Ioanna Vozhd klanu ArbutnottNinishnim vozhdem klanu Arbutnott ye Kit Arbutnott XVII vikont Arbutnott lord Inverbervi DzherelaWay George and Squire Romily Collins Scottish Clan amp Family Encyclopedia Foreword by The Rt Hon The Earl of Elgin KT Convenor The Standing Council of Scottish Chiefs Published in 1994 Pages 68 69 Weis Frederick Lewis et al The Magna Charta Sureties 1215 5th edition Baltimore Md 1999 p 117 118 ISBN 0 8063 1609 8 Arbuthnott Clan Tartan WR204 Retrieved on 10 September 2007 ARBUTHNOTT CHIEF OF ARBUTHNOTT Retrieved on 10 September 2007 Way Squire 2000 p 42 Arbuthnott Family genealogist at www arbuthnott com are wives of male Arbuthnotts included husbands of female Arbuthnotts children of female Arbuthnotts those who adopted rejected the name Country Life interview March 2007