Київський яхт-клуб з гаванню (6 березня 1887–1914) — яхт-клуб розташовувався в Києві на Трухановому острові. У 1913 році під час Спортивної олімпіади в Києві, тут проходили змагання вітрильників.
Київський яхт-клуб | |
---|---|
50°27′47″ пн. ш. 30°32′10″ сх. д. / 50.46333210002777747° пн. ш. 30.53624530002777959° сх. д.Координати: 50°27′47″ пн. ш. 30°32′10″ сх. д. / 50.46333210002777747° пн. ш. 30.53624530002777959° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Дата початку спорудження | 6 (18) березня 1887 |
Дата закінчення спорудження | 29 серпня 1887 |
Адреса | м. Київ Труханів острів |
Завдання
За Статутом Київський яхт-клуб мав своїм завданням залучати місцеве населення до плавання на гребних і вітрильних човнах, також на парових суднах і надавати посильну допомогу до поліпшення їх виготовлення. Для досягнення цієї мети Товариство набуває і саме будує гребні, вітрильні, парові судна і влаштовує перегони. Крім того Товариство має на меті, як корисний допоміжний засіб для своїх занять, вивчення плавання, гімнастичних вправ і катання на ковзанах.
Історія
6 (18) березня 1887 року було затверджено статут Київського яхт-клубу міністерством внутрішніх справ. Головними ініціаторами створення яхт-клубу були професор Київського університету св. Володимира Олександр Рінек, інженер шляхів сполучення Микола Максимович, керуючий Товариством пароплавства по Дніпрі А. Лишневський, військовий інженер , директор заводу Н. А. Саханський, ординатор акушерської клініки Е. Ф. Функе, граф , архітектор Володимир Ніколаєв, купець Михайло Ріхерт та інші 42 засновника.
18 квітня 1887 року перші загальні збори, в Дворянських зборах на Хрещатику, обрали командором яхт-клубу 50-річного завідувача кафедрою хірургії Київського університету Олександра Рінека. Тоді ж розглядалися питання вибору на березі Дніпра місця і пристрої приміщення для яхт-клубу, розміру обов'язкових установчих та членських внесків, визначення дня щорічного підняття прапора яхт-клубу, що символізує початок навігації.
29 серпня 1887 року газета повідомила про завершення добудови пристані для яхт-клубу і про те, що над дерев'яною спорудою майорить клубний прапор. У північній частині Труханового острова, були клубна гавань і красивий парк. Взимку члени яхт-клубу збиралися на вулиці Фундуклеївській, 10. У садибі яхт-клубу на острові були тепла майстерня, пристосована для виготовлення різного роду шлюпок, і плавучий шлюпковий ангар, де зберігалися лаковані судна.
1888 рік
15 травня 1888 року почалася навігація. Того дня в неділю близько п'ятої години вечора на щоглі клубу було піднято адміральський прапор, потім відзначали спуск на воду перших трьох прогулянкових шлюпок і однієї байдарки, побудованих в майстерні яхт-клубу, і відбулася перша гребна гонка. На той час клубна флотилія складалася з 13 суден. Серед них — вітрильні ботики (легке однощоглове судно) «Личак» командора Олександра Рінека і «Хвиля» купця-лісопромисловця С. Могильовцева, чотирьохвесельна (довга вузька шлюпка з дволопатевими веслами) «Фру-Фру», що належала М. Максимовичу, В. Шварцу і К. К. Гаазу, дамська прогулянкова шлюпка архітектора Георгія Шлейфера, паровий катер «Товариш», яким спільно володіли четверо членів клубу, та інші.
Через місяць 12 червня 1888 року відбулася друга гребна гонка. У зв'язку з тим, що затока була заставлена плотами, гонка пройшла на відкритій річці, поблизу пристані яхт-клубу. Програма складалася з чотирьох розрядів: у першому йшли байдарки, у другому — човни- з виносними кочетами, в третьому — прогулянкові шлюпки власної майстерні і в четвертому — народна веслова гонка на аматорських човнах. Переможці отримали від яхт-клубу грошові призи: перший — 15 крб. сріблом, другий — 10 крб.
1889 рік
26 вересня 1889 року видання «Киевлянин» розповідало про вітрильну гонку, в якій брали участь чотири ботики з висувними кілями: «Хвиля», «Привал» (власність В. Лешедка), «Личак» і «Гуляка» (останній — спільна власність О. Рінека і М. Максимовича). За вітрильністю, витонченістю контурів і оформленню це судно було одним з найкращих в яхт-клубі. Також привертав увагу «Привал», скомбінований з двох човнів. Гонку вітрильників виграла «Хвиля» з рульовим С. Істоміним. Вона подолала дистанцію в три версти (верста = 1066,8 м), три кола з шістьма поворотами за 39 хв. 30 сек.
У іншому класі змагалися вітрильні шлюпки без висувних кілів. На цю гонку записалися теж чотири учасники — шлюпки «Дружба», «Ольга», «Леля» і «Чайка». Відразу зі старту вперед вирвалася «Дружба», якою керував сам власник шлюпки А. Флейшер, але в підсумку його випередила «Ольга», пройшовши дві з половиною версти за 26 хв. 12 сек. Її рульової К. Мікіна отримав приз яхт-клубу — срібний значок. А власником шлюпки-переможниці був архітектор Г. Шлейфер. Свій човен він назвав ім'ям дружини Ольги Георгіївни.
1897 рік
До 1897 року майстерня яхт-клубу виготовила 110 суден різних типів. На Всеросійській виставці 1896 вони були відзначені срібною медаллю, але головне — їх вартість знизилася на 70-80 %. Підрахували, що за 10-річчя клубні судна здійснили в сумі 20827 плавань. І дуже показовим було те, що на воді стали з'являтися шлюпки, подібні яхт-клубівським. Тобто перший пункт статуту виконувався.
Сполучення між київським берегом і садибою клубу підтримувалося на власному паровому катері. Газета «Киевлянин» 23 червня 1897 справедливо писала: «У даний час садиба і літнє приміщення яхт-клубу є для багатьох киян єдиним у своєму роді місцем для відпочинку, спорту і порятунку від літньої міської задухи і пилу».
1913 рік
З 29 травня по 15 жовтня 1913 року у Києві проходила промислова і сільськогосподарська виставка. Вона стала головною нагодою для одночасного проведення Спортивної олімпіади, в її програму серед різних видів спорту увійшли гребні і вітрильні перегони.
1914 рік
У 1914 році, яхт-клуб очолював командор — інженер Антон Страус, в його команді також були віце-командор — доктор медицини , секретар — адвокат В. Яценко, — А. Бонч-Бруєвич, ревізійна комісія — архітектор Євген Єрмаков, інженери І. Отт і А. Сироткін.
Командори яхт-клубу
- Рінек Олександр Христофорович (1887–1894) — професор Київського університету
- Максимович Микола Іванович (1894–1902) — інженер шляхів сполучень
- Вейссе Б. Б. (1902–1909) — член правління Товариства бурякоцукрових заводів «Ротермунд і Вейссе» та Товариства Київського дротяно-цвяхового і механічного заводів.
- Страус Антон Емільович (1909–1915) — гірничий інженер, колезький радник
Видання яхт-клубу
- Устав Киевского яхт-клуба. Киев, 1901.
- Отчет о деятельности Киевского яхт-клуба. 1892; 1893—1915. Киев, 1893—1916.
- Отчет о деятельности Гоночной комиссии Киевского яхт-клуба за 1910; 1911 г. Киев, 1911; 1912.
- Домбровский Н. В. Киевский яхт-клуб. Первое десятилетие. 1887—1897. Очерк. Киев, 1897.
- Правила Гонок для Киевского яхт-клуба. Киев, 1896.
- Очерк о деятельности Киевского яхт-клуба за 1910. Киев, 1911.
- Правила по гребному и парусному спорту. Киев, 1913.
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 Травня 2021. Процитовано 30 Березня 2022.
- . Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 4 липня 2014.
Посилання
- Історія клубу [ 4 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiyivskij yaht klub z gavannyu 6 bereznya 1887 1914 yaht klub roztashovuvavsya v Kiyevi na Truhanovomu ostrovi U 1913 roci pid chas Sportivnoyi olimpiadi v Kiyevi tut prohodili zmagannya vitrilnikiv Kiyivskij yaht klub50 27 47 pn sh 30 32 10 sh d 50 46333210002777747 pn sh 30 53624530002777959 sh d 50 46333210002777747 30 53624530002777959 Koordinati 50 27 47 pn sh 30 32 10 sh d 50 46333210002777747 pn sh 30 53624530002777959 sh d 50 46333210002777747 30 53624530002777959Krayina UkrayinaRoztashuvannya KiyivData pochatku sporudzhennya 6 18 bereznya 1887Data zakinchennya sporudzhennya 29 serpnya 1887Adresa m Kiyiv Truhaniv ostrivZavdannyaZa Statutom Kiyivskij yaht klub mav svoyim zavdannyam zaluchati misceve naselennya do plavannya na grebnih i vitrilnih chovnah takozh na parovih sudnah i nadavati posilnu dopomogu do polipshennya yih vigotovlennya Dlya dosyagnennya ciyeyi meti Tovaristvo nabuvaye i same buduye grebni vitrilni parovi sudna i vlashtovuye peregoni Krim togo Tovaristvo maye na meti yak korisnij dopomizhnij zasib dlya svoyih zanyat vivchennya plavannya gimnastichnih vprav i katannya na kovzanah Istoriya6 18 bereznya 1887 roku bulo zatverdzheno statut Kiyivskogo yaht klubu ministerstvom vnutrishnih sprav Golovnimi iniciatorami stvorennya yaht klubu buli profesor Kiyivskogo universitetu sv Volodimira Oleksandr Rinek inzhener shlyahiv spoluchennya Mikola Maksimovich keruyuchij Tovaristvom paroplavstva po Dnipri A Lishnevskij vijskovij inzhener direktor zavodu N A Sahanskij ordinator akusherskoyi kliniki E F Funke graf arhitektor Volodimir Nikolayev kupec Mihajlo Rihert ta inshi 42 zasnovnika 18 kvitnya 1887 roku pershi zagalni zbori v Dvoryanskih zborah na Hreshatiku obrali komandorom yaht klubu 50 richnogo zaviduvacha kafedroyu hirurgiyi Kiyivskogo universitetu Oleksandra Rineka Todi zh rozglyadalisya pitannya viboru na berezi Dnipra miscya i pristroyi primishennya dlya yaht klubu rozmiru obov yazkovih ustanovchih ta chlenskih vneskiv viznachennya dnya shorichnogo pidnyattya prapora yaht klubu sho simvolizuye pochatok navigaciyi 29 serpnya 1887 roku gazeta povidomila pro zavershennya dobudovi pristani dlya yaht klubu i pro te sho nad derev yanoyu sporudoyu majorit klubnij prapor U pivnichnij chastini Truhanovogo ostrova buli klubna gavan i krasivij park Vzimku chleni yaht klubu zbiralisya na vulici Fundukleyivskij 10 U sadibi yaht klubu na ostrovi buli tepla majsternya pristosovana dlya vigotovlennya riznogo rodu shlyupok i plavuchij shlyupkovij angar de zberigalisya lakovani sudna 1888 rik 15 travnya 1888 roku pochalasya navigaciya Togo dnya v nedilyu blizko p yatoyi godini vechora na shogli klubu bulo pidnyato admiralskij prapor potim vidznachali spusk na vodu pershih troh progulyankovih shlyupok i odniyeyi bajdarki pobudovanih v majsterni yaht klubu i vidbulasya persha grebna gonka Na toj chas klubna flotiliya skladalasya z 13 suden Sered nih vitrilni botiki legke odnoshoglove sudno Lichak komandora Oleksandra Rineka i Hvilya kupcya lisopromislovcya S Mogilovceva chotirohveselna dovga vuzka shlyupka z dvolopatevimi veslami Fru Fru sho nalezhala M Maksimovichu V Shvarcu i K K Gaazu damska progulyankova shlyupka arhitektora Georgiya Shlejfera parovij kater Tovarish yakim spilno volodili chetvero chleniv klubu ta inshi Cherez misyac 12 chervnya 1888 roku vidbulasya druga grebna gonka U zv yazku z tim sho zatoka bula zastavlena plotami gonka projshla na vidkritij richci poblizu pristani yaht klubu Programa skladalasya z chotiroh rozryadiv u pershomu jshli bajdarki u drugomu chovni z vinosnimi kochetami v tretomu progulyankovi shlyupki vlasnoyi majsterni i v chetvertomu narodna veslova gonka na amatorskih chovnah Peremozhci otrimali vid yaht klubu groshovi prizi pershij 15 krb sriblom drugij 10 krb 1889 rik 26 veresnya 1889 roku vidannya Kievlyanin rozpovidalo pro vitrilnu gonku v yakij brali uchast chotiri botiki z visuvnimi kilyami Hvilya Prival vlasnist V Leshedka Lichak i Gulyaka ostannij spilna vlasnist O Rineka i M Maksimovicha Za vitrilnistyu vitonchenistyu konturiv i oformlennyu ce sudno bulo odnim z najkrashih v yaht klubi Takozh privertav uvagu Prival skombinovanij z dvoh chovniv Gonku vitrilnikiv vigrala Hvilya z rulovim S Istominim Vona podolala distanciyu v tri versti versta 1066 8 m tri kola z shistma povorotami za 39 hv 30 sek U inshomu klasi zmagalisya vitrilni shlyupki bez visuvnih kiliv Na cyu gonku zapisalisya tezh chotiri uchasniki shlyupki Druzhba Olga Lelya i Chajka Vidrazu zi startu vpered virvalasya Druzhba yakoyu keruvav sam vlasnik shlyupki A Flejsher ale v pidsumku jogo viperedila Olga projshovshi dvi z polovinoyu versti za 26 hv 12 sek Yiyi rulovoyi K Mikina otrimav priz yaht klubu sribnij znachok A vlasnikom shlyupki peremozhnici buv arhitektor G Shlejfer Svij choven vin nazvav im yam druzhini Olgi Georgiyivni 1897 rik Do 1897 roku majsternya yaht klubu vigotovila 110 suden riznih tipiv Na Vserosijskij vistavci 1896 voni buli vidznacheni sribnoyu medallyu ale golovne yih vartist znizilasya na 70 80 Pidrahuvali sho za 10 richchya klubni sudna zdijsnili v sumi 20827 plavan I duzhe pokazovim bulo te sho na vodi stali z yavlyatisya shlyupki podibni yaht klubivskim Tobto pershij punkt statutu vikonuvavsya Spoluchennya mizh kiyivskim beregom i sadiboyu klubu pidtrimuvalosya na vlasnomu parovomu kateri Gazeta Kievlyanin 23 chervnya 1897 spravedlivo pisala U danij chas sadiba i litnye primishennya yaht klubu ye dlya bagatoh kiyan yedinim u svoyemu rodi miscem dlya vidpochinku sportu i poryatunku vid litnoyi miskoyi zaduhi i pilu 1913 rik Z 29 travnya po 15 zhovtnya 1913 roku u Kiyevi prohodila promislova i silskogospodarska vistavka Vona stala golovnoyu nagodoyu dlya odnochasnogo provedennya Sportivnoyi olimpiadi v yiyi programu sered riznih vidiv sportu uvijshli grebni i vitrilni peregoni 1914 rik U 1914 roci yaht klub ocholyuvav komandor inzhener Anton Straus v jogo komandi takozh buli vice komandor doktor medicini sekretar advokat V Yacenko A Bonch Bruyevich revizijna komisiya arhitektor Yevgen Yermakov inzheneri I Ott i A Sirotkin Komandori yaht klubuRinek Oleksandr Hristoforovich 1887 1894 profesor Kiyivskogo universitetu Maksimovich Mikola Ivanovich 1894 1902 inzhener shlyahiv spoluchen Vejsse B B 1902 1909 chlen pravlinnya Tovaristva buryakocukrovih zavodiv Rotermund i Vejsse ta Tovaristva Kiyivskogo drotyano cvyahovogo i mehanichnogo zavodiv Straus Anton Emilovich 1909 1915 girnichij inzhener kolezkij radnikVidannya yaht klubuUstav Kievskogo yaht kluba Kiev 1901 Otchet o deyatelnosti Kievskogo yaht kluba 1892 1893 1915 Kiev 1893 1916 Otchet o deyatelnosti Gonochnoj komissii Kievskogo yaht kluba za 1910 1911 g Kiev 1911 1912 Dombrovskij N V Kievskij yaht klub Pervoe desyatiletie 1887 1897 Ocherk Kiev 1897 Pravila Gonok dlya Kievskogo yaht kluba Kiev 1896 Ocherk o deyatelnosti Kievskogo yaht kluba za 1910 Kiev 1911 Pravila po grebnomu i parusnomu sportu Kiev 1913 Primitki Arhiv originalu za 16 Travnya 2021 Procitovano 30 Bereznya 2022 Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2014 Portal Kiyiv PosilannyaIstoriya klubu 4 Serpnya 2020 u Wayback Machine