Китайські сузір'я (кит. 星官, пін. Xīngguān) — окремі астеризми і сузір'я, на які поділяла небесну сферу традиційна китайська астрономія.
На зоряній мапі із Сучжоу, що була створена в XIII столітті, за часів династії Сун, зображено 283 астеризми, що складаються із 1565 окремих зір. Усі астеризми було поділено на чотири групи — 28 домів вздовж екліптики (на відміну від елліністської астрономії, китайська базувалася на русі Місяця, а не Сонця, небесною сферою) і Три Огорожі (кит. 三垣, пін. Sān Yuán) — ділянки, які оточують Полярну зорю і містять ті зорі, що видимі впродовж усього року. Таким чином, можна побачити, що китайські астеризми, зазвичай, значно менші за сузір'я в західній астрономії, яких усього 88.
Історія
Китайська система розвивалася окремо від греко-римської, принаймні з V століття до нашої ери, хоча деякі зв'язки між ними існують, можливо через вавилонську астрономію.
Система із 28-ма місячними домами дуже схожа на індійську систему «Накшатра» (хоча й не ідентична їй), і достеменно не відомо, як одна система вплинула на іншу.
Найдавніші китайські зоряні мапи належать до часів династії Тан. У деяких із них трапляються посилання на більш ранні роботи китайських й індійських астрономів. Найвідомішим китайським астрономом, згадки про якого збереглися, є , що жив у часи Воюючих Царств (V століття до нашої ери), і описав 810 зір у 138 астеризмах.
Наприкінці періоду правління династії Мін Сюй Ґуанці на основі європейських зоряних карт, додав п'яту групу зір південної півкулі (невидимих із Китаю), у якій виділив ще 23 астеризми.
Три Огорожі
До них відносять Пурпурову Заборонену Огорожу (кит. 紫微垣, пін. Zǐ Wēi Yuán), Огорожу Вищого палацу (кит. 太微垣, пін. Tài Wēi Yuán) і Огорожу Небесного Ринку (кит. 天市垣, пін. Tiān Shì Yuán).
Пурпурова Заборонена огорожа розташована у найпівнічнішій частині зоряної півкулі, на місці європейських сузір'їв Малої Ведмедиці, Дракона, Жирафа, Цефея, Кассіопеї, Візничого, Волопаса, а також, частково, сузір'їв Великої Ведмедиці, Гончих Псів, Малого Лева, Геркулеса.
Огорожа Високого Палацу лежить на схід і північ від Пурпурової Забороненої огорожі і включає сузір'я Діви, Волосся Вероніки, Лева і, частково, сузір'я Гончих Псів, Великої Ведмедиці і Малого Лева.
Огорожа Небесного Ринку оточує Пурпурову Заборонену Огорожу з півдня й заходу і містить сузір'я Змії, Змієносця, Орла, Північної Корони і, частково, Геркулеса.
Огорожі розділено кількома астеризмами, що мають назву «стіни», а саме:
- Ліва стіна Вищого Палацу (кит. 太微左垣)
- Права стіна Вищого Палацу (кит. 太微右垣)
- Ліва стіна Небесного ринку (кит. 天市左垣)
- Права стіна Небесного ринку (кит. 天市)
Ці астеризми не слід плутати з місячним домом «стіна»[].
Двадцять вісім домів
Двадцять вісім домів згруповані в Чотири образи, кожен із яких асоційований зі стороною світу та порою року і містить сім домів. Їхні назви й головні зорі подано в таблиці:
Чотири Символи (四象) | Дом (宿) | |||
---|---|---|---|---|
Номер | Назва (Піньїнь) | Переклад | Головна зоря | |
Лазуровий дракон сходу (東方青龍) | 1 | 角 (Jiăo) | Ріг | α Vir |
2 | 亢 (Kàng) | Шия | ||
3 | 氐 (Dī) | Корінь | α Lib | |
4 | 房 (Fáng) | Кімната | ||
5 | 心 (Xīn) | Серце | ||
6 | 尾 (Wěi) | Хвіст | ||
7 | 箕 (Jī) | Кошик | ||
Чорна черепаха півночі (北方玄武) | 8 | 斗 (Dǒu) | Черпак (південний) | |
9 | 牛 (Niú) | Бик | β Cap | |
10 | 女 (Nǚ) | Дівчина | ||
11 | 虛 (Xū) | Порожнеча | ||
12 | 危 (Wēi) | Дах | ||
13 | 室 (Shì) | Табір | ||
14 | 壁 (Bì) | Стіна | ||
Білий тигр заходу (西方白虎) | 15 | 奎 (Kuí) | Ноги | |
16 | 婁 (Lóu) | Окови | β Ari | |
17 | 胃 (Wèi) | Шлунок | 35 Ari | |
18 | 昴 (Mǎo) | Голова з волоссям | ||
19 | 畢 (Bì) | Сітка | ||
20 | 觜 (Zī) | Черепаший дзьоб | λ Ori | |
21 | 參 (Shēn) | Три зірки | ζ Ori | |
Кіноварний птах півдня (南方朱雀) | 22 | 井 (Jǐng) | Колодязь | |
23 | 鬼 (Guǐ) | Привид | ||
24 | 柳 (Liǔ) | Верба | ||
25 | 星 (Xīng) | Зоря | α Hya | |
26 | 張 (Zhāng) | Розгорнута сітка | ||
27 | 翼 (Yì) | Крила | ||
28 | 軫 (Zhěn) | Колісниця |
Див. також
Примітки
- 星官 дослівно перекладається як «зоряний посадовець» чи «зоряний офіцер»
Джерела
- Hsing-chih T'ien and Will Carl Rufus, The Soochow astronomical chart, Ann Arbor: Univ. of Michigan Press, 1945, p. 4.
- Xiaochun Sun, Jacob Kistemaker, The Chinese sky during the Han, vol. 38 of Sinica Leidensia, BRILL, 1997, , p. 7f. [ 22 Березня 2016 у Wayback Machine.] and p. 18 [ 4 Березня 2016 у Wayback Machine.], note 9.
- 陳冠中、陳輝樺 (30 липня 2006). . Activities of Exhibition and Education in Astronomy (AEEA). Архів оригіналу за 22 Травня 2011. Процитовано 2 січня 2020.(кит.)
- . . Архів оригіналу за 4 листопада 2015. Процитовано 25 червня 2011.
- Sun, Xiaochun (1997). (ред.). . Kluwer Academic Publishers. с. 517. ISBN . Архів оригіналу за 30 Червня 2019. Процитовано 25 червня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kitajski suzir ya kit 星官 pin Xingguan okremi asterizmi i suzir ya na yaki podilyala nebesnu sferu tradicijna kitajska astronomiya Reprodukciya zoryanoyi mapi z Suchzhou 13 stolittya Na zoryanij mapi iz Suchzhou sho bula stvorena v XIII stolitti za chasiv dinastiyi Sun zobrazheno 283 asterizmi sho skladayutsya iz 1565 okremih zir Usi asterizmi bulo podileno na chotiri grupi 28 domiv vzdovzh ekliptiki na vidminu vid ellinistskoyi astronomiyi kitajska bazuvalasya na rusi Misyacya a ne Soncya nebesnoyu sferoyu i Tri Ogorozhi kit 三垣 pin San Yuan dilyanki yaki otochuyut Polyarnu zoryu i mistyat ti zori sho vidimi vprodovzh usogo roku Takim chinom mozhna pobachiti sho kitajski asterizmi zazvichaj znachno menshi za suzir ya v zahidnij astronomiyi yakih usogo 88 IstoriyaKitajska sistema rozvivalasya okremo vid greko rimskoyi prinajmni z V stolittya do nashoyi eri hocha deyaki zv yazki mizh nimi isnuyut mozhlivo cherez vavilonsku astronomiyu Sistema iz 28 ma misyachnimi domami duzhe shozha na indijsku sistemu Nakshatra hocha j ne identichna yij i dostemenno ne vidomo yak odna sistema vplinula na inshu Najdavnishi kitajski zoryani mapi nalezhat do chasiv dinastiyi Tan U deyakih iz nih traplyayutsya posilannya na bilsh ranni roboti kitajskih j indijskih astronomiv Najvidomishim kitajskim astronomom zgadki pro yakogo zbereglisya ye sho zhiv u chasi Voyuyuchih Carstv V stolittya do nashoyi eri i opisav 810 zir u 138 asterizmah Naprikinci periodu pravlinnya dinastiyi Min Syuj Guanci na osnovi yevropejskih zoryanih kart dodav p yatu grupu zir pivdennoyi pivkuli nevidimih iz Kitayu u yakij vidiliv she 23 asterizmi Tri OgorozhiDo nih vidnosyat Purpurovu Zaboronenu Ogorozhu kit 紫微垣 pin Zǐ Wei Yuan Ogorozhu Vishogo palacu kit 太微垣 pin Tai Wei Yuan i Ogorozhu Nebesnogo Rinku kit 天市垣 pin Tian Shi Yuan Purpurova Zaboronena ogorozha roztashovana u najpivnichnishij chastini zoryanoyi pivkuli na misci yevropejskih suzir yiv Maloyi Vedmedici Drakona Zhirafa Cefeya Kassiopeyi Viznichogo Volopasa a takozh chastkovo suzir yiv Velikoyi Vedmedici Gonchih Psiv Malogo Leva Gerkulesa Ogorozha Visokogo Palacu lezhit na shid i pivnich vid Purpurovoyi Zaboronenoyi ogorozhi i vklyuchaye suzir ya Divi Volossya Veroniki Leva i chastkovo suzir ya Gonchih Psiv Velikoyi Vedmedici i Malogo Leva Ogorozha Nebesnogo Rinku otochuye Purpurovu Zaboronenu Ogorozhu z pivdnya j zahodu i mistit suzir ya Zmiyi Zmiyenoscya Orla Pivnichnoyi Koroni i chastkovo Gerkulesa Ogorozhi rozdileno kilkoma asterizmami sho mayut nazvu stini a same Liva stina Vishogo Palacu kit 太微左垣 Prava stina Vishogo Palacu kit 太微右垣 Liva stina Nebesnogo rinku kit 天市左垣 Prava stina Nebesnogo rinku kit 天市 Ci asterizmi ne slid plutati z misyachnim domom stina proyasniti Dvadcyat visim domivSuchasna zoryana mapa sho pokazuye tradicijni kitajski asterizmi 28 domiv poznacheno po krayu mapi Dvadcyat visim domiv zgrupovani v Chotiri obrazi kozhen iz yakih asocijovanij zi storonoyu svitu ta poroyu roku i mistit sim domiv Yihni nazvi j golovni zori podano v tablici Chotiri Simvoli 四象 Dom 宿 Nomer Nazva Pinyin Pereklad Golovna zoryaLazurovij drakon shodu 東方青龍 vesna 1 角 Jiăo Rig a Vir2 亢 Kang Shiya3 氐 Di Korin a Lib4 房 Fang Kimnata5 心 Xin Serce6 尾 Wei Hvist7 箕 Ji KoshikChorna cherepaha pivnochi 北方玄武 Zima 8 斗 Dǒu Cherpak pivdennij 9 牛 Niu Bik b Cap10 女 Nǚ Divchina11 虛 Xu Porozhnecha12 危 Wei Dah13 室 Shi Tabir14 壁 Bi StinaBilij tigr zahodu 西方白虎 Osin 15 奎 Kui Nogi16 婁 Lou Okovi b Ari17 胃 Wei Shlunok 35 Ari18 昴 Mǎo Golova z volossyam19 畢 Bi Sitka20 觜 Zi Cherepashij dzob l Ori21 參 Shen Tri zirki z OriKinovarnij ptah pivdnya 南方朱雀 Lito 22 井 Jǐng Kolodyaz23 鬼 Guǐ Privid24 柳 Liǔ Verba25 星 Xing Zorya a Hya26 張 Zhang Rozgornuta sitka27 翼 Yi Krila28 軫 Zhen KolisnicyaDiv takozhKitajskij kalendar Chotiri obrazi P yat elementiv NakshatraPrimitki星官 doslivno perekladayetsya yak zoryanij posadovec chi zoryanij oficer DzherelaHsing chih T ien and Will Carl Rufus The Soochow astronomical chart Ann Arbor Univ of Michigan Press 1945 p 4 Xiaochun Sun Jacob Kistemaker The Chinese sky during the Han vol 38 of Sinica Leidensia BRILL 1997 ISBN 978 90 04 10737 3 p 7f 22 Bereznya 2016 u Wayback Machine and p 18 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine note 9 陳冠中 陳輝樺 30 lipnya 2006 Activities of Exhibition and Education in Astronomy AEEA Arhiv originalu za 22 Travnya 2011 Procitovano 2 sichnya 2020 kit Arhiv originalu za 4 listopada 2015 Procitovano 25 chervnya 2011 Sun Xiaochun 1997 red Kluwer Academic Publishers s 517 ISBN 0 7923 4066 3 Arhiv originalu za 30 Chervnya 2019 Procitovano 25 chervnya 2011