Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ки́коли — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Входить до складу Ічнянської міської об'єднаної територіальної громади. Населення становить 24 осіб.
| село Киколи | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Ічнянська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 24 |
| Площа | 0,297 км² |
| Густота населення | 80,81 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16709 |
| Телефонний код | +380 4633 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°49′19″ пн. ш. 32°15′33″ сх. д. / 50.82194° пн. ш. 32.25917° сх. д.Координати: 50°49′19″ пн. ш. 32°15′33″ сх. д. / 50.82194° пн. ш. 32.25917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 135 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Ічня, площа Т. Г. Шевченка, 1 |
| Карта | |
  Киколи | |
 Киколи | |
| Мапа | |
Географія
Село Киколи знаходиться в північно-західній частині району, на правому березі річки Іченька. Вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Хаєнки, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Червоне, на протилежному березі - село Воронівка.
Село розташоване в центральній частині району, на правому березі річки Іченька. Відстань від Чернігова — близько 150 км до Ічні — 11 км, до Хаєнок – 1,5 км. Найближча залізнична станція — Августівка на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень за 8 км. Село з усіх боків оточене лісами та болотами.
Історія
Село вперше згадується в 50-х роках XVIII століття як хутір Кикальський. В 1781 р. належав реєстровим (виборним) козакам Війська Запорозького Кикалу і Куриленку. Назва виникла від прізвища першого засновника. Хутір входив до складу Монастирищенської сотні Прилуцького полку (нині село Монастирище Ічнянського району).
В 1791 р. на хуторі налічувалося 28 душ чоловічої статі податкового населення. Після ліквідації Гетьманщини (1782) хутір входив до складу Чернігівського намісництва, а потім до Малоросійської губернії. Після поділу Малоросійської губернії в 1802 р. на Полтавську і Чернігівську хутір Кикальський ввійшов до складу Прилуцького повіту Полтавської губернії.
Більшість козаків хутора носили прізвище Куриленко. На початку ХІХ століття козаки Василь, Яків і Андрій Куриленки вислужили в російській армії обер-офіцерські чини і отримали дворянське звання. У відставного капітана Андрія Івановича Куриленка в 1829 р. було на хуторі 5 дворів селян-кріпаків, 20 осіб чоловічої і 18 жіночої статі. Його вдові Агафії Іванівні в 1839 р. належали 3 двори селян, чоловічої статі – 15 і жіночої 18. В 1840 р. на хуторі був 1 двір військових, 7 дворів козаків, 3 двори кріпаків, 107 жителів.
Є на мапі 1826-1840 років як хутір Кікільський
В 1859 р. на хуторі було 12 дворів, 105 жителів, приписаних до парафії церкви Іоанна Богослова села Хаєнок. На погості знесеної в 1936 р. церкви зберігся надмогильний пам’ятник полковнику Івану Івановичу Куриленку (1839-1905), який після відставки проживав на хуторі.
Після селянської реформи 1861 р. козаки хутора підлягали Вільшанському волосному правлінню відомства Палати державного майна. В 1886 р. село називалося хутір Кикали, там було 14 дворів козаків, 1 двір казенних селян, 2 двори міщан, всього 19 хат, 101 житель. В 1910 р. на хуторі було 32 господарства, з них козаків – 24, селян – 2, інших непривілейованих – 4, привілейованих – 2. Налічувалося 180 жителів, з них 1 кравець, 3 ткачі, 11 поденників, інтелігентними заняттями займалася 1 особа та 8 осіб іншими неземлеробськими заняттями, решта дорослого населення займалося землеробством на 474 десятинах придатної землі.
В 1920-1921 рр. Кикали стали осередком повстанського руху проти влади більшовиків. Жителі хутора підтримували повстанців із загонів Кожушка, Коваленка, Скрипченка, Скубана, які боролися з продовольчими загонами, брали і безпосередню участь у збройному опорі (Василь Жовтобрюх та ін.). На хуторі призначили відповідачів, які мали повідомляти про наближення або появу повстанських загонів, і були, фактично, заручниками. Відповідачами стали Кальян Кузьма Аврамович та Куриленко Олексій Микитович. Широкомасштабні каральні заходи і терор призвели до поступового згасання повстанського руху.
У 1923 р. була проведена територіальна реформа, за якою Кикали ввійшли до Малодівицького району Прилуцької округи, і були підпорядковані Хаєнківській сільраді. Тоді ж з’явилася і сучасна назва Киколи, імовірно, через технічну помилку. У 1925 р. у Кикалах було 54 двори, 265 жителів, а в 1930 р. – 53 двори, 249 жителів.
У 1929 р. на хуторі почалася колективізація. Селяни хутора вступати до колгоспу, який назвали “Перебудова”, відмовилися. Тоді почався тиск, залякування, а потім і репресії. На селян накладали непомірно високий податок, який згідно інструкції необхідно було сплатити в три дні, а тих, хто не міг заплатити, об'являли куркулями і висилали до Сибіру. Списки на виселення складалися в Хаєнківській сільській раді, головою якої був Андрій Юрченко, а парторганізацію очолював Завада. Від складання списків до подачі вагонів пройшла пара місяців, тому окремі жителі Кикалів втекли з хутора, зокрема Павло, Олександр та Степан Куриленки. Далі вони були змушені приховувати своє “куркульське” походження. Степана Микитовича Куриленка в 1938 р. заарештували у Вологодській області та засудили до 10 років таборів.
А основною формою розкуркулювання була конфіскація всього майна, землі, а також виселення з хат за несплату податків. Розкуркулювання проводилося за ініціативою членів комітету незаможників, який складався з бідняків, їх на селі називали ледарями та неробами.
Остаточно супротив селян колективізації був подоланий у результаті голодомору 1932-1933 рр. Конфіскація зерна та худоби призвела до численних смертей, навесні 1933 р. від недоїдання та дистрофії помирали, перш за все, старі люди, хворі та малі діти. У Кикалах вимирали і цілі сім’ї. У лісі за хутором встановлено дубовий хрест на могилах сімей Якова і Федора Кондрацьких. Померлих тоді не було кому нести на цвинтар на іншому кінці хутора, їх закопали в лісі.
У листопаді 1936 р. відбулася чергова територіальна реорганізація, хутір Кикали передали зі складу Малодівицького до Ічнянського району Чернігівської області (заснована в 1932 р.).
Під час Другої світової війни в результаті мобілізації літа 1941 р. на фронт пішла більша частина чоловіків хутора. З вересня 1941 р. по вересень 1943 р. хутір знаходився під німецькою окупацією. Німці відновили сільськогосподарське виробництво, у сільській общині вирощували жито та просо, за що нараховувалися трудодні. Військова комендатура, якій підпорядковувався хутір, знаходилася в Монастирищі, комендантом був німець Шнайдер. Він часто з’являвся на хуторі на бричці у супроводі солдата-охоронця та перекладача.
Селяни підтримували партизанів із загону Є.Х. Соколовського, чому сприяло географічне положення хутора.
Після звільнення від окупації в Кикалах було створене відділення колгоспу ім. М.Шевченка села Хаєнки, спеціалізувалися на вирощуванні телят та зернових культур. Діяли сільський клуб і крамниця споживкооперації.
Під час Перебудови на основі колгоспу було створене акціонерне товариство “Світанок”.
До 2017 року орган місцевого самоврядування — Хаєнківська сільська рада. Із 23.02.2017 р. село входить до складу Ічнянської міської об'єднаної територіальної громади. 17.07 2020 р. Ічнянський район був ліквідований , село ввійшло до складу Прилуцького району.
Зараз хутір знелюднів, в 2001 р. там мешкало 24 жителі, за даними на 2013 р. зареєстровано 6 жителів, а фактично проживало дві особи.
Примітки
- Клірові відомості церкви Іоанна Богослова села Хаєнки на 1829, 1839 і 1840 рр.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 14 Грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 Січня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
- (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 Січня 2022. Процитовано 14 Грудня 2021.
- Віктор Моренець. Земля, полита кров'ю. — К.: Історичний клуб «Холодний яр»; Український пріоритет, 2013. – Стор. 155, 203, 204, 315, 334, 348.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 Серпня 2018. Процитовано 26 Серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 31 Січня 2011. Процитовано 26 Серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 23 Серпня 2018. Процитовано 26 Серпня 2018.
- Архів оригіналу за 12 Червня 2021. Процитовано 10 Червня 2021.
Література
- Д.О. Шкоропад, О.А. Савон. Прилуччина. Енциклопедичний довідник. – Ніжин: TOB "Видавництво "Аспект-Поліграф", 2007 [ 22 Серпня 2018 у Wayback Machine.].
- Борис Гузь. На берегах Іченьки. Історія села Хаєнки. – Кривий Ріг: Мінерал, 2014. – 182 с.
Посилання
- Погода в селі Киколи [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki koli selo v Ukrayini u Priluckomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Vhodit do skladu Ichnyanskoyi miskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi Naselennya stanovit 24 osib selo Kikoli Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Priluckij rajon Gromada Ichnyanska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1600 Naselennya 24 Plosha 0 297 km Gustota naselennya 80 81 osib km Poshtovij indeks 16709 Telefonnij kod 380 4633 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 49 19 pn sh 32 15 33 sh d 50 82194 pn sh 32 25917 sh d 50 82194 32 25917 Koordinati 50 49 19 pn sh 32 15 33 sh d 50 82194 pn sh 32 25917 sh d 50 82194 32 25917 Serednya visota nad rivnem morya 135 m Misceva vlada Adresa radi 16703 Chernigivska obl Priluckij r n m Ichnya plosha T G Shevchenka 1 Karta Kikoli Kikoli MapaGeografiyaSelo Kikoli znahoditsya v pivnichno zahidnij chastini rajonu na pravomu berezi richki Ichenka Vishe za techiyeyu na vidstani 0 5 km roztashovane selo Hayenki nizhche za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Chervone na protilezhnomu berezi selo Voronivka Selo roztashovane v centralnij chastini rajonu na pravomu berezi richki Ichenka Vidstan vid Chernigova blizko 150 km do Ichni 11 km do Hayenok 1 5 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Avgustivka na liniyi Bahmach Priluki Poltavskoyi direkciyi zaliznichnih perevezen za 8 km Selo z usih bokiv otochene lisami ta bolotami IstoriyaSelo vpershe zgaduyetsya v 50 h rokah XVIII stolittya yak hutir Kikalskij V 1781 r nalezhav reyestrovim vibornim kozakam Vijska Zaporozkogo Kikalu i Kurilenku Nazva vinikla vid prizvisha pershogo zasnovnika Hutir vhodiv do skladu Monastirishenskoyi sotni Priluckogo polku nini selo Monastirishe Ichnyanskogo rajonu V 1791 r na hutori nalichuvalosya 28 dush cholovichoyi stati podatkovogo naselennya Pislya likvidaciyi Getmanshini 1782 hutir vhodiv do skladu Chernigivskogo namisnictva a potim do Malorosijskoyi guberniyi Pislya podilu Malorosijskoyi guberniyi v 1802 r na Poltavsku i Chernigivsku hutir Kikalskij vvijshov do skladu Priluckogo povitu Poltavskoyi guberniyi Bilshist kozakiv hutora nosili prizvishe Kurilenko Na pochatku HIH stolittya kozaki Vasil Yakiv i Andrij Kurilenki visluzhili v rosijskij armiyi ober oficerski chini i otrimali dvoryanske zvannya U vidstavnogo kapitana Andriya Ivanovicha Kurilenka v 1829 r bulo na hutori 5 dvoriv selyan kripakiv 20 osib cholovichoyi i 18 zhinochoyi stati Jogo vdovi Agafiyi Ivanivni v 1839 r nalezhali 3 dvori selyan cholovichoyi stati 15 i zhinochoyi 18 V 1840 r na hutori buv 1 dvir vijskovih 7 dvoriv kozakiv 3 dvori kripakiv 107 zhiteliv Ye na mapi 1826 1840 rokiv yak hutir Kikilskij V 1859 r na hutori bulo 12 dvoriv 105 zhiteliv pripisanih do parafiyi cerkvi Ioanna Bogoslova sela Hayenok Na pogosti znesenoyi v 1936 r cerkvi zberigsya nadmogilnij pam yatnik polkovniku Ivanu Ivanovichu Kurilenku 1839 1905 yakij pislya vidstavki prozhivav na hutori Pislya selyanskoyi reformi 1861 r kozaki hutora pidlyagali Vilshanskomu volosnomu pravlinnyu vidomstva Palati derzhavnogo majna V 1886 r selo nazivalosya hutir Kikali tam bulo 14 dvoriv kozakiv 1 dvir kazennih selyan 2 dvori mishan vsogo 19 hat 101 zhitel V 1910 r na hutori bulo 32 gospodarstva z nih kozakiv 24 selyan 2 inshih neprivilejovanih 4 privilejovanih 2 Nalichuvalosya 180 zhiteliv z nih 1 kravec 3 tkachi 11 podennikiv inteligentnimi zanyattyami zajmalasya 1 osoba ta 8 osib inshimi nezemlerobskimi zanyattyami reshta doroslogo naselennya zajmalosya zemlerobstvom na 474 desyatinah pridatnoyi zemli V 1920 1921 rr Kikali stali oseredkom povstanskogo ruhu proti vladi bilshovikiv Zhiteli hutora pidtrimuvali povstanciv iz zagoniv Kozhushka Kovalenka Skripchenka Skubana yaki borolisya z prodovolchimi zagonami brali i bezposerednyu uchast u zbrojnomu opori Vasil Zhovtobryuh ta in Na hutori priznachili vidpovidachiv yaki mali povidomlyati pro nablizhennya abo poyavu povstanskih zagoniv i buli faktichno zaruchnikami Vidpovidachami stali Kalyan Kuzma Avramovich ta Kurilenko Oleksij Mikitovich Shirokomasshtabni karalni zahodi i teror prizveli do postupovogo zgasannya povstanskogo ruhu U 1923 r bula provedena teritorialna reforma za yakoyu Kikali vvijshli do Malodivickogo rajonu Priluckoyi okrugi i buli pidporyadkovani Hayenkivskij silradi Todi zh z yavilasya i suchasna nazva Kikoli imovirno cherez tehnichnu pomilku U 1925 r u Kikalah bulo 54 dvori 265 zhiteliv a v 1930 r 53 dvori 249 zhiteliv U 1929 r na hutori pochalasya kolektivizaciya Selyani hutora vstupati do kolgospu yakij nazvali Perebudova vidmovilisya Todi pochavsya tisk zalyakuvannya a potim i represiyi Na selyan nakladali nepomirno visokij podatok yakij zgidno instrukciyi neobhidno bulo splatiti v tri dni a tih hto ne mig zaplatiti ob yavlyali kurkulyami i visilali do Sibiru Spiski na viselennya skladalisya v Hayenkivskij silskij radi golovoyu yakoyi buv Andrij Yurchenko a partorganizaciyu ocholyuvav Zavada Vid skladannya spiskiv do podachi vagoniv projshla para misyaciv tomu okremi zhiteli Kikaliv vtekli z hutora zokrema Pavlo Oleksandr ta Stepan Kurilenki Dali voni buli zmusheni prihovuvati svoye kurkulske pohodzhennya Stepana Mikitovicha Kurilenka v 1938 r zaareshtuvali u Vologodskij oblasti ta zasudili do 10 rokiv taboriv A osnovnoyu formoyu rozkurkulyuvannya bula konfiskaciya vsogo majna zemli a takozh viselennya z hat za nesplatu podatkiv Rozkurkulyuvannya provodilosya za iniciativoyu chleniv komitetu nezamozhnikiv yakij skladavsya z bidnyakiv yih na seli nazivali ledaryami ta nerobami Ostatochno suprotiv selyan kolektivizaciyi buv podolanij u rezultati golodomoru 1932 1933 rr Konfiskaciya zerna ta hudobi prizvela do chislennih smertej navesni 1933 r vid nedoyidannya ta distrofiyi pomirali persh za vse stari lyudi hvori ta mali diti U Kikalah vimirali i cili sim yi U lisi za hutorom vstanovleno dubovij hrest na mogilah simej Yakova i Fedora Kondrackih Pomerlih todi ne bulo komu nesti na cvintar na inshomu kinci hutora yih zakopali v lisi U listopadi 1936 r vidbulasya chergova teritorialna reorganizaciya hutir Kikali peredali zi skladu Malodivickogo do Ichnyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti zasnovana v 1932 r Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v rezultati mobilizaciyi lita 1941 r na front pishla bilsha chastina cholovikiv hutora Z veresnya 1941 r po veresen 1943 r hutir znahodivsya pid nimeckoyu okupaciyeyu Nimci vidnovili silskogospodarske virobnictvo u silskij obshini viroshuvali zhito ta proso za sho narahovuvalisya trudodni Vijskova komendatura yakij pidporyadkovuvavsya hutir znahodilasya v Monastirishi komendantom buv nimec Shnajder Vin chasto z yavlyavsya na hutori na brichci u suprovodi soldata ohoroncya ta perekladacha Selyani pidtrimuvali partizaniv iz zagonu Ye H Sokolovskogo chomu spriyalo geografichne polozhennya hutora Pislya zvilnennya vid okupaciyi v Kikalah bulo stvorene viddilennya kolgospu im M Shevchenka sela Hayenki specializuvalisya na viroshuvanni telyat ta zernovih kultur Diyali silskij klub i kramnicya spozhivkooperaciyi Pid chas Perebudovi na osnovi kolgospu bulo stvorene akcionerne tovaristvo Svitanok Do 2017 roku organ miscevogo samovryaduvannya Hayenkivska silska rada Iz 23 02 2017 r selo vhodit do skladu Ichnyanskoyi miskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi 17 07 2020 r Ichnyanskij rajon buv likvidovanij selo vvijshlo do skladu Priluckogo rajonu Zaraz hutir znelyudniv v 2001 r tam meshkalo 24 zhiteli za danimi na 2013 r zareyestrovano 6 zhiteliv a faktichno prozhivalo dvi osobi PrimitkiKlirovi vidomosti cerkvi Ioanna Bogoslova sela Hayenki na 1829 1839 i 1840 rr www etomesto ru Arhiv originalu za 14 Grudnya 2021 Procitovano 14 grudnya 2021 InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 15 Sichnya 2021 Procitovano 14 grudnya 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 21 Sichnya 2022 Procitovano 14 Grudnya 2021 Viktor Morenec Zemlya polita krov yu K Istorichnij klub Holodnij yar Ukrayinskij prioritet 2013 Stor 155 203 204 315 334 348 PDF Arhiv originalu PDF za 22 Serpnya 2018 Procitovano 26 Serpnya 2018 Arhiv originalu za 31 Sichnya 2011 Procitovano 26 Serpnya 2018 Arhiv originalu za 23 Serpnya 2018 Procitovano 26 Serpnya 2018 Arhiv originalu za 12 Chervnya 2021 Procitovano 10 Chervnya 2021 LiteraturaD O Shkoropad O A Savon Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik Nizhin TOB Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2007 22 Serpnya 2018 u Wayback Machine Boris Guz Na beregah Ichenki Istoriya sela Hayenki Krivij Rig Mineral 2014 182 s PosilannyaPogoda v seli Kikoli 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi