Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кизилсай узб Qizilsoy Қізілсой червона річка гірська річка сай в Паркентському і Ташкентського вілояту ліва притока Ліво

Кизилсай (притока Карасу)

Кизилсай (притока Карасу)

Кизилсай (узб. Qizilsoy, Қізілсой — «червона річка») — гірська річка (сай) в Паркентському і Ташкентського вілояту, ліва притока Лівобережного Карасу. У верхній течії має назву Башкизилсай (узб. Boshqizilsoy, Бошқізілсой).

Кизилсай
image
Кизилсай у травні в середній течії
(селище Красногорськ)
41°15′38″ пн. ш. 69°58′16″ сх. д. / 41.26069444447177403° пн. ш. 69.9711666666947849° сх. д. / 41.26069444447177403; 69.9711666666947849
Витік
• координати41°15′39″ пн. ш. 69°58′16″ сх. д. / 41.26083° пн. ш. 69.97111° сх. д. / 41.26083; 69.97111
• висота, м3040—3080
ГирлоЛівобережний Карасу
• координати41°09′29″ пн. ш. 69°26′38″ сх. д. / 41.15806° пн. ш. 69.44389° сх. д. / 41.15806; 69.44389
Країни:image Узбекистан
Довжина54 км
Площа басейну:363 км²
Середньорічний стік1,46 м³/с

Завдяки мальовничій природі та історичним пам'яткам долина Башкизилсая є об'єктом туризму.

Загальний опис

Довжина річки становить 54 км, площа басейну — 363 км². Живлення переважно снігове, частково дощове, через що спостерігаються сезонні коливання рівня води. Кизилсай повноводний з лютого по березень, на серпень і вересень припадає наймаловодніший період (витрата води становить 0,11-2,22 м³/с). Середньобагаторічна витрата води, виміряна за 23 кілометри від гирла, дорівнює 1,46 м³/с.

image
Башкизилсай на території
image
Кизилсай в серпні, перед впаданням у Лівобережний Карасу

Течія річки

Витік Кизилсая (Башкизилсая) лежить у західній частині Чаткальського хребта, на території Башкизилсайської ділянки Чаткальського заповідника. Бере початок зі схилових джерел на висоті 3040 метрів (за іншими даними — 3 080 метрів) над рівнем моря, 200—400 м нижче вершинних гребенів. Витік сая лежить за півкілометра від вершини Кизилнура.

Від витоку тече на південний захід, невдовзі повертає на південь, потім на захід і знову на північний захід. У верхів'ях русло затиснуте кам'яними кручами, на річці є водоспади й тихі заводі, де збираються великі риби. За поворотом з півдня на захід річка утворює водоспад заввишки 8 метрів. Вбирає в себе кілька приток; згідно з «Національною енциклопедією Узбекистану» назву Башкизилсай зберігає до впадіння Акташсая, проте на топографічних картах Генштабу вона використовується й нижче, принаймні до впадіння Гаухансая. У районі злиття з Гаухансаєм знову повертає на захід і зберігає такий загальний напрямок практично до гирла. По берегах зростає ялівець.

Нижче за течією на правому березі Кизилсаю лежать населені пункти , Намданак, Навдак, Шампан, Каратухум, Кангли; на лівому березі, при впадінні сезонної притоки Чавлісай — селище міського типу . Поблизу Невича тече в каньйоні з нагромадженнями скель, заваленому великими кам'яними уламками. Тут розташований археологічний пам'ятник — . У районі Красногорська на Кизилсаї створені зони відпочинку. Поблизу Кангли перетинає автодорогу Р-16.

Вода річки частково йде на зрошення. За даними «Національної енциклопедії Узбекистану» поблизу Ташсая русло Кизилсая повністю зневоднене. Згідно з топографічними картами Генштабу на захід від Красногорського Кизилсай продовжується у вигляді урочища з водотоком, який періодично пересихає. На карті Ташкентської області, складеній Госкомгеодезкадастром, Кизилсай позначений таким що не пересихає аж до впадіння. У нижній течії перетинає і канал Хандам (Хандам — по дюкеру). Від нього до гирла тече на північний схід.

Кизилсай є притокою Лівобрежного Карасу, підходячи до нього поблизу населеного пункту Саспага, безпосередньо перед відходом Ташкентського каналу, на висоті близько 440 м. Місце при злитті водотоків відоме під назвою Кушнадарьо («Пара річок») і його шанують як святе.

image
Чавлісай,
непостійна ліва притока Кизилсая

Притоки Кизилсая

Притоками річки є Кизилсай, Супаташсай, Тегермонташсай, Таріклар, Мінорасай, Акташсай, Кульпаксай, Сохтасонсай , Гаухана (Гаухансай), Казнакоксай, Мурадоксай, Тахтаходжасай. Поблизу Красногорська в Кизилсай впадає притока Чавлісай, яка періодично пересихає в низов'ях.

image
Петрогліфи Башкизилсая

Археологічні пам'ятки

Докладніше: та

У межиріччі Чирчика і Ахангарана на південь від Лівобрежного Карасу, по долинах річок Кизилсай, Сукоксай і Паркентсай зафіксована ціла низка археологічних пам'яток.

В ущелині, яку утворюють верхів'я Башкизилсая, на правому березі річки (в районі кишлаку Невич), висічені понад 600 петрогліфів стародавнього і ранньосередньовічного періоду (1-ше тисячоліття до н. е. — 1-ше тисячоліття н. е.), відомі під назвою . Малюнки зображують людей, домашніх і диких тварин, кругові солярні символи, а також сцени (полювання, скотарство, релігійні обряди). Неподалік від наскельних малюнків, на вершині гірської гряди, наявні кургани саків.

По лівому березі Башкизилсая, за 4 км на північний захід від кишлаку Намданек, розташоване безіменне тепе (пагорб — городище). Його виявив 1969 року Приташкентський геоморфологічний загін . Неподалік, в самому селищі, розташованому між Башкизилсаєм і Єттириксаєм збереглося велике городище зі слідами цитаделі, відоме як Намданек або Іскитепе. Зібраний підйомний матеріал охоплює період від перших століть нашої ери до XIII століття. Чаткалу-Курамінський загін відзначив цю пам'ятку у 1963 році. Цей же загін відзначив розташоване навпроти Іскитепе городище Чаллактепе, що лежить на лівому березі річки. Чаллактепе являє собою пагорб заввишки до 45 м (верхні 11 м є штучної кладкою з саману) і діаметром верхнього майданчика до 60 м. Підйомний матеріал цього пам'ятника належить до IV—VI століть нашої ери. Ще одне безіменне тепе виявлено 1969 року уздовж лівобережжя Кизилсая в нижній течії, за 1 км на південь від радгоспу «Уртасарай». Станом на 1973-й рік розкопки всіх цих городищ не проводились.

Крім того, два городища розташовувані поблизу впадіння Кизилсая в Карасу, на 400 м нижче за течією і за 500 м на південний схід: перше — безіменне тепе, друге відоме під назвою . Обидві пам'ятки знайшов в 1940-му році Олексій Тереножкін. Безіменне городище має культурний шар потужністю 2 м, зверху з перекриттям галечнику і лесу. Виявлений на ньому підйомний матеріал розділений за датуванням на I—III і X—XII століття нашої ери. До 1973 року розкопок не було. Киркбуран являє собою руїни прямокутної форми із залишками замку в північній частині, з культурними шарами IV—VII і X—XII століть нашої ери.

Примітки

Коментарі
  1. Саями в Середній Азії називають яри з постійними або тимчасовими водотоками, а також самі водотоки (зокрема, порівняно невеликі річки, які зазнають різких сезонних коливань у повноводності або повністю пересихають)
Джерела
  1. Топонімія Росії та світу — Топоніми Угам-Чаткальского національного парку [ 29 Липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Туризм в Узбекистані — Башкизилсай [ 24 Січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Қізілсой — НЕУ [ 21 Серпня 2016 у Wayback Machine.](казах.)
  4. Крейцберг А. Чаткальский заповідник // Заповідники Середньої Азії і Казахстану (під загальною редакцією Р. В. Ященко) : охоронювані природні території Середньої Азії і Казахстану. Вип. 1. — Алмати : «Тетіс», 2006. — С. 300. — .
  5. Колбинцев, 1983, с. 103.
  6. Аркуш карти K-42-104 Паркент. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1979 р. Видання 1986 р. (рос.)
  7. Колбинцев, 1983, с. 98.
  8. Колбинцев, 1983, с. 115—116.
  9. Ташкентская область. Справочная политико-административная карта. Масштаб 1 : 500 000. — Ташкент: «Госкомгеодезкадастр», 2007.
  10. Чапқірғоқ Қорасув канали — НЕУ [ 21 Серпня 2016 у Wayback Machine.](казах.)
  11. K-42-103.
  12. Заріфа Ешмірзаєва. Архівована копія // Ташкентська правда : газета. — 2013. — № 16. з джерела 3 січня 2015. Процитовано 2016-02-01.
  13. Буряков, Касымов, Ростовцев, 1973, с. 64.
  14. . Архів оригіналу за 21 Серпня 2016. Процитовано 1 Лютого 2016.
  15. Буряков, Касымов, Ростовцев, 1973, с. 61.
  16. Колбинцев, 1983, с. 98—99.
  17. Колбинцев, 1983, с. 99.
  18. Буряков, Касымов, Ростовцев, 1973, с. 69.
  19. Буряков, Касымов, Ростовцев, 1973, с. 68.
  20. Буряков, Ростовцев, Касымов, 1973, с. 70.
  21. Буряков, Касымов, Ростовцев, 1973, с. 68—70.
  22. Буряков, Касымов, Ростовцев, 1973, с. 70.

Посилання

  • Туризм в Узбекистані — Великі фотографії Башкизилсайських петрогліфів [ 4 Березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kizilsaj uzb Qizilsoy Қizilsoj chervona richka girska richka saj v Parkentskomu i Tashkentskogo viloyatu liva pritoka Livoberezhnogo Karasu U verhnij techiyi maye nazvu Bashkizilsaj uzb Boshqizilsoy Boshkizilsoj KizilsajKizilsaj u travni v serednij techiyi selishe Krasnogorsk 41 15 38 pn sh 69 58 16 sh d 41 26069444447177403 pn sh 69 9711666666947849 sh d 41 26069444447177403 69 9711666666947849Vitik koordinati41 15 39 pn sh 69 58 16 sh d 41 26083 pn sh 69 97111 sh d 41 26083 69 97111 visota m3040 3080GirloLivoberezhnij Karasu koordinati41 09 29 pn sh 69 26 38 sh d 41 15806 pn sh 69 44389 sh d 41 15806 69 44389Krayini UzbekistanDovzhina54 kmPlosha basejnu 363 km Serednorichnij stik1 46 m s Zavdyaki malovnichij prirodi ta istorichnim pam yatkam dolina Bashkizilsaya ye ob yektom turizmu Zagalnij opisDovzhina richki stanovit 54 km plosha basejnu 363 km Zhivlennya perevazhno snigove chastkovo doshove cherez sho sposterigayutsya sezonni kolivannya rivnya vodi Kizilsaj povnovodnij z lyutogo po berezen na serpen i veresen pripadaye najmalovodnishij period vitrata vodi stanovit 0 11 2 22 m s Serednobagatorichna vitrata vodi vimiryana za 23 kilometri vid girla dorivnyuye 1 46 m s Bashkizilsaj na teritoriyi Kizilsaj v serpni pered vpadannyam u Livoberezhnij KarasuTechiya richkiVitik Kizilsaya Bashkizilsaya lezhit u zahidnij chastini Chatkalskogo hrebta na teritoriyi Bashkizilsajskoyi dilyanki Chatkalskogo zapovidnika Bere pochatok zi shilovih dzherel na visoti 3040 metriv za inshimi danimi 3 080 metriv nad rivnem morya 200 400 m nizhche vershinnih grebeniv Vitik saya lezhit za pivkilometra vid vershini Kizilnura Vid vitoku teche na pivdennij zahid nevdovzi povertaye na pivden potim na zahid i znovu na pivnichnij zahid U verhiv yah ruslo zatisnute kam yanimi kruchami na richci ye vodospadi j tihi zavodi de zbirayutsya veliki ribi Za povorotom z pivdnya na zahid richka utvoryuye vodospad zavvishki 8 metriv Vbiraye v sebe kilka pritok zgidno z Nacionalnoyu enciklopediyeyu Uzbekistanu nazvu Bashkizilsaj zberigaye do vpadinnya Aktashsaya prote na topografichnih kartah Genshtabu vona vikoristovuyetsya j nizhche prinajmni do vpadinnya Gauhansaya U rajoni zlittya z Gauhansayem znovu povertaye na zahid i zberigaye takij zagalnij napryamok praktichno do girla Po beregah zrostaye yalivec Nizhche za techiyeyu na pravomu berezi Kizilsayu lezhat naseleni punkti Namdanak Navdak Shampan Karatuhum Kangli na livomu berezi pri vpadinni sezonnoyi pritoki Chavlisaj selishe miskogo tipu Poblizu Nevicha teche v kanjoni z nagromadzhennyami skel zavalenomu velikimi kam yanimi ulamkami Tut roztashovanij arheologichnij pam yatnik U rajoni Krasnogorska na Kizilsayi stvoreni zoni vidpochinku Poblizu Kangli peretinaye avtodorogu R 16 Voda richki chastkovo jde na zroshennya Za danimi Nacionalnoyi enciklopediyi Uzbekistanu poblizu Tashsaya ruslo Kizilsaya povnistyu znevodnene Zgidno z topografichnimi kartami Genshtabu na zahid vid Krasnogorskogo Kizilsaj prodovzhuyetsya u viglyadi urochisha z vodotokom yakij periodichno peresihaye Na karti Tashkentskoyi oblasti skladenij Goskomgeodezkadastrom Kizilsaj poznachenij takim sho ne peresihaye azh do vpadinnya U nizhnij techiyi peretinaye i kanal Handam Handam po dyukeru Vid nogo do girla teche na pivnichnij shid Kizilsaj ye pritokoyu Livobrezhnogo Karasu pidhodyachi do nogo poblizu naselenogo punktu Saspaga bezposeredno pered vidhodom Tashkentskogo kanalu na visoti blizko 440 m Misce pri zlitti vodotokiv vidome pid nazvoyu Kushnadaro Para richok i jogo shanuyut yak svyate Chavlisaj nepostijna liva pritoka KizilsayaPritoki KizilsayaPritokami richki ye Kizilsaj Supatashsaj Tegermontashsaj Tariklar Minorasaj Aktashsaj Kulpaksaj Sohtasonsaj Gauhana Gauhansaj Kaznakoksaj Muradoksaj Tahtahodzhasaj Poblizu Krasnogorska v Kizilsaj vpadaye pritoka Chavlisaj yaka periodichno peresihaye v nizov yah Petroglifi BashkizilsayaArheologichni pam yatkiDokladnishe ta U mezhirichchi Chirchika i Ahangarana na pivden vid Livobrezhnogo Karasu po dolinah richok Kizilsaj Sukoksaj i Parkentsaj zafiksovana cila nizka arheologichnih pam yatok V ushelini yaku utvoryuyut verhiv ya Bashkizilsaya na pravomu berezi richki v rajoni kishlaku Nevich visicheni ponad 600 petroglifiv starodavnogo i rannoserednovichnogo periodu 1 she tisyacholittya do n e 1 she tisyacholittya n e vidomi pid nazvoyu Malyunki zobrazhuyut lyudej domashnih i dikih tvarin krugovi solyarni simvoli a takozh sceni polyuvannya skotarstvo religijni obryadi Nepodalik vid naskelnih malyunkiv na vershini girskoyi gryadi nayavni kurgani sakiv Po livomu berezi Bashkizilsaya za 4 km na pivnichnij zahid vid kishlaku Namdanek roztashovane bezimenne tepe pagorb gorodishe Jogo viyaviv 1969 roku Pritashkentskij geomorfologichnij zagin Nepodalik v samomu selishi roztashovanomu mizh Bashkizilsayem i Yettiriksayem zbereglosya velike gorodishe zi slidami citadeli vidome yak Namdanek abo Iskitepe Zibranij pidjomnij material ohoplyuye period vid pershih stolit nashoyi eri do XIII stolittya Chatkalu Kuraminskij zagin vidznachiv cyu pam yatku u 1963 roci Cej zhe zagin vidznachiv roztashovane navproti Iskitepe gorodishe Challaktepe sho lezhit na livomu berezi richki Challaktepe yavlyaye soboyu pagorb zavvishki do 45 m verhni 11 m ye shtuchnoyi kladkoyu z samanu i diametrom verhnogo majdanchika do 60 m Pidjomnij material cogo pam yatnika nalezhit do IV VI stolit nashoyi eri She odne bezimenne tepe viyavleno 1969 roku uzdovzh livoberezhzhya Kizilsaya v nizhnij techiyi za 1 km na pivden vid radgospu Urtasaraj Stanom na 1973 j rik rozkopki vsih cih gorodish ne provodilis Krim togo dva gorodisha roztashovuvani poblizu vpadinnya Kizilsaya v Karasu na 400 m nizhche za techiyeyu i za 500 m na pivdennij shid pershe bezimenne tepe druge vidome pid nazvoyu Obidvi pam yatki znajshov v 1940 mu roci Oleksij Terenozhkin Bezimenne gorodishe maye kulturnij shar potuzhnistyu 2 m zverhu z perekrittyam galechniku i lesu Viyavlenij na nomu pidjomnij material rozdilenij za datuvannyam na I III i X XII stolittya nashoyi eri Do 1973 roku rozkopok ne bulo Kirkburan yavlyaye soboyu ruyini pryamokutnoyi formi iz zalishkami zamku v pivnichnij chastini z kulturnimi sharami IV VII i X XII stolit nashoyi eri PrimitkiKomentari Sayami v Serednij Aziyi nazivayut yari z postijnimi abo timchasovimi vodotokami a takozh sami vodotoki zokrema porivnyano neveliki richki yaki zaznayut rizkih sezonnih kolivan u povnovodnosti abo povnistyu peresihayut Dzherela Toponimiya Rosiyi ta svitu Toponimi Ugam Chatkalskogo nacionalnogo parku 29 Lipnya 2014 u Wayback Machine ros Turizm v Uzbekistani Bashkizilsaj 24 Sichnya 2016 u Wayback Machine ros Қizilsoj NEU 21 Serpnya 2016 u Wayback Machine kazah Krejcberg A Chatkalskij zapovidnik Zapovidniki Serednoyi Aziyi i Kazahstanu pid zagalnoyu redakciyeyu R V Yashenko ohoronyuvani prirodni teritoriyi Serednoyi Aziyi i Kazahstanu Vip 1 Almati Tetis 2006 S 300 ISBN 9965 9822 3 6 Kolbincev 1983 s 103 Arkush karti K 42 104 Parkent Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1979 r Vidannya 1986 r ros Kolbincev 1983 s 98 Kolbincev 1983 s 115 116 Tashkentskaya oblast Spravochnaya politiko administrativnaya karta Masshtab 1 500 000 Tashkent Goskomgeodezkadastr 2007 ISBN 978 9943 15 072 0 Chapkirgok Қorasuv kanali NEU 21 Serpnya 2016 u Wayback Machine kazah Arkush karti K 42 103 Zarifa Eshmirzayeva Arhivovana kopiya Tashkentska pravda gazeta 2013 16 z dzherela 3 sichnya 2015 Procitovano 2016 02 01 Buryakov Kasymov Rostovcev 1973 s 64 Arhiv originalu za 21 Serpnya 2016 Procitovano 1 Lyutogo 2016 Buryakov Kasymov Rostovcev 1973 s 61 Kolbincev 1983 s 98 99 Kolbincev 1983 s 99 Buryakov Kasymov Rostovcev 1973 s 69 Buryakov Kasymov Rostovcev 1973 s 68 Buryakov Rostovcev Kasymov 1973 s 70 Buryakov Kasymov Rostovcev 1973 s 68 70 Buryakov Kasymov Rostovcev 1973 s 70 PosilannyaTurizm v Uzbekistani Veliki fotografiyi Bashkizilsajskih petroglifiv 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine ros Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ