Кизилку́мський заповідник — заповідник в Бухарській та Хорезмській областях Узбекистану, в заплаві річки Амудар'ї. Розташований за 108 км від міста Ґазлі та за 300 км від Бухари. Площа 5721 га (з них 1467 га в Ромтанському районі, 4254 га в ). Простягається з північного заходу на південний схід на 30 км і зі сходу на захід 3 км.
40°37′46″ пн. ш. 62°07′00″ сх. д. / 40.62958800002777338° пн. ш. 62.116699000027772115° сх. д.Координати: 40°37′46″ пн. ш. 62°07′00″ сх. д. / 40.62958800002777338° пн. ш. 62.116699000027772115° сх. д. | |
Країна | Узбекистан |
---|---|
Розташування | d |
Площа | 5721 га |
Засновано | 1971 |
Кизилкумський заповідник (Узбекистан) | |
Кизилкумський заповідник у Вікісховищі |
Заповідник заснований у 1971 році для збереження природних комплексів тугайських лісів, а також вивчення екології , джейрана, фазана та інших тварин. Складається з двох ділянок: Острів і Тиксуат.
Опис
Територія заповідника відноситься до азійської зони пустель, і в регіональному відношенні до Приаральськокаспійського лісорослинного округу, що входить до Туранської (Туркестанські провінції). 70% Кизилкумського заповідника розташовані в заплаві річки Амудар'ї. Інша площа відноситься до пустельно-піщаної лісорослинної зони. Рельєф території заповідника рівний і має в загальному невеликий нахил на північний захід. Піщана зона представлена в основному дрібнобугристими пісками. Висота пагорбів 1—3 м. Досить часто пагорби змінюються рівними глинистими ділянками-такирами. Площа заповідника зайнята лісовою рослинністю становить 50% або 2 662 га.
Клімат в пустельній зоні відрізняється великою сухістю повітря, різкими коливаннями температури і малою кількістю опадів, високими літніми температурами 38—44°C, а взимку порівняно низькими температурами -21°C. Панують північні вітри 2—7 м/с, починаючи з квітня до грудня. Низька вологість повітря.
Річка Амудар'я — головна водна магістраль і основне вододжерело для всієї . Водотік становить 2 500 м³/с.
Флора і фауна
Флора
В результаті обстеження заповідника був виявлений склад рослинності з 34 родин, 76 родів і 93 видів.
Ландшафти заповідника представлені тугайними (заплавними) лісами, чагарниковими та тростинними заростями, заплавними луками, ділянкою пустелі, відрізком русла річки Амудар'ї, частково пересихаючими протоками, обривами верхньої тераси. Рослинність представлена такими видами, як саксаул, черкез, тополя, верба, лох, очерет, рогіз, солодка, кендирь, еріантус, імперата, ажрек, янтак і багато інших. Усього поки визначено близько 200 видів.
Фауна
У заповіднику зустрічається до 35 видів ссавців, більш 200 видів птахів, декілька видів плазунів. У водоймах мешкає понад 20 видів риб. До основних видів заповідної фауни належать , джейран, вепр, лисиця, шакал, борсук, перегузня, очеретяний кіт, , рябки, голуби, кулики, чаплі, качки, агами, круглоголовки, варан, полози, гюрза і багато інших видів .
Велика роль заповідника в справі відновлення чисельності бухарського оленя. В 1972 році чисельність цих тварин на заповіданій території не перевищувала 10—12 особин, а до 1985 року вона досягає 100 голів.
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 270(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kizilku mskij zapovidnik zapovidnik v Buharskij ta Horezmskij oblastyah Uzbekistanu v zaplavi richki Amudar yi Roztashovanij za 108 km vid mista Gazli ta za 300 km vid Buhari Plosha 5721 ga z nih 1467 ga v Romtanskomu rajoni 4254 ga v Prostyagayetsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid na 30 km i zi shodu na zahid 3 km Kizilkumskij zapovidnik40 37 46 pn sh 62 07 00 sh d 40 62958800002777338 pn sh 62 116699000027772115 sh d 40 62958800002777338 62 116699000027772115 Koordinati 40 37 46 pn sh 62 07 00 sh d 40 62958800002777338 pn sh 62 116699000027772115 sh d 40 62958800002777338 62 116699000027772115Krayina UzbekistanRoztashuvannyadPlosha5721 gaZasnovano1971Kizilkumskij zapovidnik Uzbekistan Kizilkumskij zapovidnik u Vikishovishi Zapovidnik zasnovanij u 1971 roci dlya zberezhennya prirodnih kompleksiv tugajskih lisiv a takozh vivchennya ekologiyi dzhejrana fazana ta inshih tvarin Skladayetsya z dvoh dilyanok Ostriv i Tiksuat OpisTeritoriya zapovidnika vidnositsya do azijskoyi zoni pustel i v regionalnomu vidnoshenni do Priaralskokaspijskogo lisoroslinnogo okrugu sho vhodit do Turanskoyi Turkestanski provinciyi 70 Kizilkumskogo zapovidnika roztashovani v zaplavi richki Amudar yi Insha plosha vidnositsya do pustelno pishanoyi lisoroslinnoyi zoni Relyef teritoriyi zapovidnika rivnij i maye v zagalnomu nevelikij nahil na pivnichnij zahid Pishana zona predstavlena v osnovnomu dribnobugristimi piskami Visota pagorbiv 1 3 m Dosit chasto pagorbi zminyuyutsya rivnimi glinistimi dilyankami takirami Plosha zapovidnika zajnyata lisovoyu roslinnistyu stanovit 50 abo 2 662 ga Klimat v pustelnij zoni vidriznyayetsya velikoyu suhistyu povitrya rizkimi kolivannyami temperaturi i maloyu kilkistyu opadiv visokimi litnimi temperaturami 38 44 C a vzimku porivnyano nizkimi temperaturami 21 C Panuyut pivnichni vitri 2 7 m s pochinayuchi z kvitnya do grudnya Nizka vologist povitrya Richka Amudar ya golovna vodna magistral i osnovne vododzherelo dlya vsiyeyi Vodotik stanovit 2 500 m s Flora i faunaFlora V rezultati obstezhennya zapovidnika buv viyavlenij sklad roslinnosti z 34 rodin 76 rodiv i 93 vidiv Landshafti zapovidnika predstavleni tugajnimi zaplavnimi lisami chagarnikovimi ta trostinnimi zarostyami zaplavnimi lukami dilyankoyu pusteli vidrizkom rusla richki Amudar yi chastkovo peresihayuchimi protokami obrivami verhnoyi terasi Roslinnist predstavlena takimi vidami yak saksaul cherkez topolya verba loh ocheret rogiz solodka kendir eriantus imperata azhrek yantak i bagato inshih Usogo poki viznacheno blizko 200 vidiv Fauna U zapovidniku zustrichayetsya do 35 vidiv ssavciv bilsh 200 vidiv ptahiv dekilka vidiv plazuniv U vodojmah meshkaye ponad 20 vidiv rib Do osnovnih vidiv zapovidnoyi fauni nalezhat dzhejran vepr lisicya shakal borsuk pereguznya ocheretyanij kit ryabki golubi kuliki chapli kachki agami kruglogolovki varan polozi gyurza i bagato inshih vidiv Velika rol zapovidnika v spravi vidnovlennya chiselnosti buharskogo olenya V 1972 roci chiselnist cih tvarin na zapovidanij teritoriyi ne perevishuvala 10 12 osobin a do 1985 roku vona dosyagaye 100 goliv LiteraturaKizilkumskij zapovidnik u sestrinskih Vikiproyektah Portal Uzbekistan Kizilkumskij zapovidnik u Vikishovishi Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 270 ros