Кененії Час існування: Пліоцен— дотепер | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Родини і роди | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Кененії або Щупальцехідні (Palpigradi) — невеликий ряд дрібних ґрунтових арахнід. Це дуже своєрідні форми і не випадково типовий представник ряду названий (). Серед паукоподібних кененії демонструють примітивний біологічний тип дрібного мешканця шпар ґрунту, пристосованого до життя в насиченому вологою ґрунтовому повітрі — тип, властивий також нижчим ґрунтовим кліщам. Завдяки такому способу життя в організації кененій збереглися багато архаїчних рис, чим вони становлять чималий інтерес для розуміння еволюції арахнід. На жаль, ми ще мало знаємо про цих дивних істот.
Опис
Тіло кененій подовжене, усього 0,5 — 2 мм довжиною, дуже розчленоване . Сегменти хеліцер, педипальп і двох передніх пар ніг покриті зверху головним щитом, а сегменти двох задніх пар ніг розчленовані й мають самостійні . Розчленована й грудина (). Веретеновидне черевце складається з 12 сегментів, передстатевий сегмент добре виражений. Кінцеві сегменти черевця поступово зменшуються й закінчуються довгою гнучкою членистою ниткою, що грає роль дотикального при пересуванні в шпарах ґрунту. Хеліцери довгі, 3-членикові, із клешнями. Тонкі довгі педипальпи подібні до ніг і беруть участь у ходінні, звідки й поширена назва ряду «щупальцехідні». Жувальних відростків на тазиках педипальп немає, а рот розташований на вершині невеликого сосочка між основами хеліцер — особливість, невластива іншим арахнідам й, очевидно, вторинна. Тулуб і придатки багато оснащені чутливими волосками, причому дотик надзвичайно розвинений, що, мабуть, дуже важливо при пересуванні між часточками ґрунту. Ряд примітивних рис зберігся у внутрішній будові кененій. Явно виражена метамерія мускулатури тулуба, а також кишечнику; видільними органами служать .
Оформлених органів дихання немає, кененії дихають через покриви, що пов’язане з життям у вологому повітрі. Лише в деяких видів є зародкові трахеї. Особливість кененій полягає в тому, що на сегментах черевця в них зберігся набір коксальних органів, що являють собою рудименти черевних кінцівок. Це парні мішечки, що випинаються, на восьмому — дванадцятому сегментах, добре виражені в молодих особин й,очевидно , грають роль органів почуттів, що сприймають вологість (гигрорецептори). Наявність таких рудиментів черевних кінцівок вказує на те, що черевні ніжки тут ніколи не були перетворені в легені, тобто що при виході на сушу кененії відразу пристосувалися до життя в ґрунті й шкірного подиху, минувши стадію легеневого подиху, властиву еволюції більшості інших арахнід. Аналогічним шляхом ішли кліщі ряду Acariformes.
Поширення
Вони поширені в країнах з теплим і вологим кліматом, знайдені в Південній Європі (Південна Франція, острови Середземного моря), в Африці, Південно-Східній Азії, Північній і Південній Америці, Австралії. Відомі знахідки в теплицях ботанічних садів Західної Європи, куди вони попадають із ґрунтом при транспортуванні тропічних рослин. В Україні кененії не відзначені, але їхнє знаходження в Криму, а також завезення в ботанічні сади не виключені.
Спосіб життя
Кененій можна знайти у ґрунті, під каменями, зануреними в ґрунт, деякі види виявлені в печерах. Вони віддають перевагу повітрю, насичений водяними відпарами. У той же час краплинна волога для них згубна, тому що покриви легко змочуються. У вологу пору року вони можуть з’являтися на поверхні ґрунту, але більшу частину часу проводять приховано, а в міру просихання ґрунту йдуть углиб. Будучи сліпі, кененії різко негативно ставляться до світла й поспішно тікають у затінені вкриття. Харчування кененій недостатньо вивчене. Відомо, що вони можуть висмоктувати яйця дрібних членистоногих: ногохвосток, , багатоніжок, які також живуть у щілинах ґрунту й подібні до кененій. Своєрідність ротового апарата вказує на якийсь особливий спосіб харчування, і, бути може, кененії дійсно являють собою специфічних «яйцеїдів», тим більше що в їхньому кишечнику жовток знаходили не раз.
Розмноження
Кладка яєць не сезонна й багаторазова, яйця відкладаються по одному, причому в тілі самки звичайно видно тільки два зрілих яйця. Молодь, що вилупилась, схожа на дорослу тварину, розвиток нетривалий, супроводжується незначним ростом, декількома линьками й змінами в деталях будови (число волосків, черевних мішечків і т. ін.).
Класифікація
Колись кененій включали в збірний ряд . По деяких ознаках кененії дійсно нагадують цих арахнід, особливо дрібних , але в той же час подібні до акариформних кліщів й почасти із сольпугами, так що їхня самостійність як ряду не викликає сумнівів. Описано близько 80 видів кененій, що відносяться до 6 родів.
Примітки
- Peter Ax (2000). Palpigradi – Holotracheata. Multicellular animals. The phylogenetic system of the Metazoa. Volume II. . с. 120—121. ISBN .
- Olav Geire (2009). Palpigradi (Arachnidae). Meiobenthology: the microscopic motile fauna of aquatic sediments. . с. 205—206. ISBN .
- Mark S. Harvey (2003). Order Palpigradi Thorell. Catalogue of the smaller arachnid orders of the world: Amblypygi, Uropygi, Schizomida, Palpigradi, Ricinulei and Solifugae. . с. 151—174. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Keneniyi Chas isnuvannya Pliocen doteperBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Helicerovi Chelicerata Klas Pavukopodibni Arachnida Ryad Keneniyi Palpigradi 1900Rodini i rodiEukoeneniidae 1 vid Eukoenenia 60 vidiv 8 vidiv 2 vidi ProkoeneniidaeProkoenenia 6 vidiv 1 vid incertae sedis 1 vid PosilannyaVikishovishe Category PalpigradiVikividi PalpigradiEOL 245ITIS 82709NCBI 88344Fossilworks 281533 Keneniyi abo Shupalcehidni Palpigradi nevelikij ryad dribnih gruntovih arahnid Ce duzhe svoyeridni formi i ne vipadkovo tipovij predstavnik ryadu nazvanij Sered paukopodibnih keneniyi demonstruyut primitivnij biologichnij tip dribnogo meshkancya shpar gruntu pristosovanogo do zhittya v nasichenomu vologoyu gruntovomu povitri tip vlastivij takozh nizhchim gruntovim klisham Zavdyaki takomu sposobu zhittya v organizaciyi kenenij zbereglisya bagato arhayichnih ris chim voni stanovlyat chimalij interes dlya rozuminnya evolyuciyi arahnid Na zhal mi she malo znayemo pro cih divnih istot OpisTilo kenenij podovzhene usogo 0 5 2 mm dovzhinoyu duzhe rozchlenovane Segmenti helicer pedipalp i dvoh perednih par nig pokriti zverhu golovnim shitom a segmenti dvoh zadnih par nig rozchlenovani j mayut samostijni Rozchlenovana j grudina Veretenovidne cherevce skladayetsya z 12 segmentiv peredstatevij segment dobre virazhenij Kincevi segmenti cherevcya postupovo zmenshuyutsya j zakinchuyutsya dovgoyu gnuchkoyu chlenistoyu nitkoyu sho graye rol dotikalnogo pri peresuvanni v shparah gruntu Heliceri dovgi 3 chlenikovi iz kleshnyami Tonki dovgi pedipalpi podibni do nig i berut uchast u hodinni zvidki j poshirena nazva ryadu shupalcehidni Zhuvalnih vidrostkiv na tazikah pedipalp nemaye a rot roztashovanij na vershini nevelikogo sosochka mizh osnovami helicer osoblivist nevlastiva inshim arahnidam j ochevidno vtorinna Tulub i pridatki bagato osnasheni chutlivimi voloskami prichomu dotik nadzvichajno rozvinenij sho mabut duzhe vazhlivo pri peresuvanni mizh chastochkami gruntu Ryad primitivnih ris zberigsya u vnutrishnij budovi kenenij Yavno virazhena metameriya muskulaturi tuluba a takozh kishechniku vidilnimi organami sluzhat Oformlenih organiv dihannya nemaye keneniyi dihayut cherez pokrivi sho pov yazane z zhittyam u vologomu povitri Lishe v deyakih vidiv ye zarodkovi traheyi Osoblivist kenenij polyagaye v tomu sho na segmentah cherevcya v nih zberigsya nabir koksalnih organiv sho yavlyayut soboyu rudimenti cherevnih kincivok Ce parni mishechki sho vipinayutsya na vosmomu dvanadcyatomu segmentah dobre virazheni v molodih osobin j ochevidno grayut rol organiv pochuttiv sho sprijmayut vologist gigroreceptori Nayavnist takih rudimentiv cherevnih kincivok vkazuye na te sho cherevni nizhki tut nikoli ne buli peretvoreni v legeni tobto sho pri vihodi na sushu keneniyi vidrazu pristosuvalisya do zhittya v grunti j shkirnogo podihu minuvshi stadiyu legenevogo podihu vlastivu evolyuciyi bilshosti inshih arahnid Analogichnim shlyahom ishli klishi ryadu Acariformes PoshirennyaVoni poshireni v krayinah z teplim i vologim klimatom znajdeni v Pivdennij Yevropi Pivdenna Franciya ostrovi Seredzemnogo morya v Africi Pivdenno Shidnij Aziyi Pivnichnij i Pivdennij Americi Avstraliyi Vidomi znahidki v teplicyah botanichnih sadiv Zahidnoyi Yevropi kudi voni popadayut iz gruntom pri transportuvanni tropichnih roslin V Ukrayini keneniyi ne vidznacheni ale yihnye znahodzhennya v Krimu a takozh zavezennya v botanichni sadi ne viklyucheni Sposib zhittyaKenenij mozhna znajti u grunti pid kamenyami zanurenimi v grunt deyaki vidi viyavleni v pecherah Voni viddayut perevagu povitryu nasichenij vodyanimi vidparami U toj zhe chas kraplinna vologa dlya nih zgubna tomu sho pokrivi legko zmochuyutsya U vologu poru roku voni mozhut z yavlyatisya na poverhni gruntu ale bilshu chastinu chasu provodyat prihovano a v miru prosihannya gruntu jdut uglib Buduchi slipi keneniyi rizko negativno stavlyatsya do svitla j pospishno tikayut u zatineni vkrittya Harchuvannya kenenij nedostatno vivchene Vidomo sho voni mozhut vismoktuvati yajcya dribnih chlenistonogih nogohvostok bagatonizhok yaki takozh zhivut u shilinah gruntu j podibni do kenenij Svoyeridnist rotovogo aparata vkazuye na yakijs osoblivij sposib harchuvannya i buti mozhe keneniyi dijsno yavlyayut soboyu specifichnih yajceyidiv tim bilshe sho v yihnomu kishechniku zhovtok znahodili ne raz RozmnozhennyaKladka yayec ne sezonna j bagatorazova yajcya vidkladayutsya po odnomu prichomu v tili samki zvichajno vidno tilki dva zrilih yajcya Molod sho vilupilas shozha na doroslu tvarinu rozvitok netrivalij suprovodzhuyetsya neznachnim rostom dekilkoma linkami j zminami v detalyah budovi chislo voloskiv cherevnih mishechkiv i t in KlasifikaciyaKolis kenenij vklyuchali v zbirnij ryad Po deyakih oznakah keneniyi dijsno nagaduyut cih arahnid osoblivo dribnih ale v toj zhe chas podibni do akariformnih klishiv j pochasti iz solpugami tak sho yihnya samostijnist yak ryadu ne viklikaye sumniviv Opisano blizko 80 vidiv kenenij sho vidnosyatsya do 6 rodiv PrimitkiPeter Ax 2000 Palpigradi Holotracheata Multicellular animals The phylogenetic system of the Metazoa Volume II Springer s 120 121 ISBN 978 3 540 67406 1 Olav Geire 2009 Palpigradi Arachnidae Meiobenthology the microscopic motile fauna of aquatic sediments Springer s 205 206 ISBN 978 3 540 68657 6 Mark S Harvey 2003 Order Palpigradi Thorell Catalogue of the smaller arachnid orders of the world Amblypygi Uropygi Schizomida Palpigradi Ricinulei and Solifugae s 151 174 ISBN 978 0 643 06805 6