Фрі́дріх А́вґуст Ке́куле фон Страдоніц (нім. Friedrich August Kekulé von Stradonitz; 7 вересня 1829 — 13 липня 1896) — німецький науковець, хімік.
Біографія
Народився в Дармштадті, в сім'ї чиновника. Будучи дуже обдарованим хлопчиком, він говорив чотирма мовами, дивуючи вчителів глибиною та оригінальністю думок. Друг сім'ї архітектор Бауман вчив Кекуле креслити і малювати. Батьки пророкували йому кар'єру архітектора, тому після закінчення гімназії Кекуле поступив в Гіссенський університет, де став вивчати геометрію, математику, креслення і малювання. Прослухавши курс лекцій Ю. Лібіха в Дармштадтському Вищому технічному училищі, зацікавився хімією. З кожним днем хімія захоплювала його все більше і більше. Після закінчення університету в 1852, поїхав до Парижа, де займався хімією у Ж. Дюма, А. Вюрца і Ш. Жерара. Повернувшись в 1856 до Німеччини, заснував хімічну лабораторію в Гайдельберзі. Приват-доцент у Гайдельберзькому (1856 — 1858) і професор в Гентському (1858—1865) університетах; з 1865 до кінця життя професор Боннського університету (у 1877—1878 ректор). Праці вченого сприяли становленню теоретичних основ органічної хімії. Висловив думку про чотиривалентність Карбону та здатність його атомів сполучатися між собою, утворюючи ланцюги. Запропонував циклічну формулу бензену. Синтезував низку органічних сполук.
Наукова робота
Експериментальні роботи Кекуле відносяться до органічної хімії. У 1854 році він отримав тіооцтову, а в 1856 році — гліколеву кислоту. У 1872 спільно з нідерландською хіміком А. Франшімоном синтезував трифенілметан і антрахінон. З метою перевірки гіпотези про рівноцінність всіх атомів водню в бензолі він отримав його галоген-, нітро-, аміно-і карбоксипохідні; займався також дослідженнями ненасичених кислот та синтетичних барвників. Однак основні роботи Кекуле були присвячені теоретичній хімії; головною його заслугою стало створення теорії валентності.
Ідея про те, що атом елемента здатний до «насичення», була висловлена в 1853 році Е. Франкланд при розгляді конституції металоорганічних сполук. Розвиваючи цю ідею, в 1854 році Кекуле вперше висловив припущення про «двохосновний» або «двоатомник» сірки і кисню (з 1867 року став використовувати термін «валентність»). У 1857 році він запропонував поділ елементів на три головні групи: одно-, двох-і трьохосновні, а вуглець визначив як чотирьохосновний елемент (одночасно з Г. Кольбе). Основність (валентність) Кекуле вважав фундаментальною властивістю атома, таким же постійним і незмінним, як і атомну вагу.
У 1858 році Кекуле (одночасно з шотландським хіміком А. Купером) вказав на здатність атомів вуглецю при насиченні своїх «одиниць спорідненості» утворювати ланцюги («катенація»). Це механічне вчення про з'єднання атомів у ланцюгу з утворенням молекул лягло в основу теорії хімічної будови О. М. Бутлерова.
У 1865 він запропонував циклічну структурну формулу бензолу, що має вигляд правильного шестикутника. Об'єднавши подання про здатність вуглецю до утворення ланцюгів з вченням про існування кратних зв'язків, він прийшов до ідеї чергування в бензольному кільці простих і подвійних зв'язків (незадовго до цього схожу формулу запропонував Й. Лошмідт). Незважаючи на те, що ця формула відразу ж була піддана критиці, вона досить швидко прищепилася в науці і практиці, оскільки відкрила дорогу до встановлення структури багатьох циклічних (ароматичних) з'єднань. Для пояснення нездатності бензолу приєднувати галогеноводні Кекуле в 1872 році висунув осциляційну гіпотезу, згідно з якою в бензолу прості і подвійні зв'язки постійно міняються місцями. У 1867 році опублікував статтю про просторову будову молекул, в якій припустив можливість тетраедричного розташування валентностей атома вуглецю.
Кекуле кілька років був президентом Німецького хімічного суспільства. Він був одним з організаторів Міжнародного конгресу хіміків в Карлсруе (1860). Дуже плідною була його педагогічна діяльність. Він автор «Підручника органічної хімії» (1859—1861). Цілий ряд учнів Кекуле стали видатними хіміками; серед них Л. Мейєр, Я. Вант-Гофф, А. Байєр і Е. Фішер.
Іноземний член-кореспондент Петербурзької академії наук (з 1887).
Примітки
- Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 1, 1896. — S. 412–414.
- Czech National Authority Database
- https://www.pharmacognosy.us/wp-content/uploads/ASP-Newsletter-59_1.pdf
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/028907/2010-02-08/
- www.accademiadellescienze.it
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Fridrih Avgust Fri drih A vgust Ke kule fon Stradonic nim Friedrich August Kekule von Stradonitz 7 veresnya 1829 13 lipnya 1896 nimeckij naukovec himik Fridrih Avgust Kekule fon Stradonicnim Friedrich August Kekule von StradonitzNarodivsya7 veresnya 1829 1829 09 07 Darmshtadt NimechchinaPomer13 lipnya 1896 1896 07 13 66 rokiv Bonn NimechchinaPohovannyaBonn 1 Krayina Nimecka imperiyaNacionalnistnimecDiyalnisthimik pedagog vikladach universitetuAlma materGissenskij universitet 1 d Darmshtadtskij tehnichnij universitet d Gentskij universitetGaluzhimiya 2 i organichna himiyaZakladGajdelberzkij universitet Gentskij universitet Bonnskij universitetVchiteliZhan Batist Dyuma 1 Sharl Frederik Zherar 1 Sharl Adolf Vyurc 1 i Yustus fon Libih 3 Vidomi uchniYakob Gendrik Vant Goff German Emil Fisher Adolf fon Beyer Aspiranti doktorantiAdolf fon Beyer d 4 d 5 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Peterburzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 6 Vidomij zavdyaki strukturni formuli chotirivalentnist Karbonu struktura benzenuBatkodBrati sestrid dU shlyubi zd dDitidNagorodiMedal Kopli Fridrih Avgust Kekule fon Stradonic u Vikishovishi Kekule fon Stradonic Fridrih AvgustBiografiyaNarodivsya v Darmshtadti v sim yi chinovnika Buduchi duzhe obdarovanim hlopchikom vin govoriv chotirma movami divuyuchi vchiteliv glibinoyu ta originalnistyu dumok Drug sim yi arhitektor Bauman vchiv Kekule kresliti i malyuvati Batki prorokuvali jomu kar yeru arhitektora tomu pislya zakinchennya gimnaziyi Kekule postupiv v Gissenskij universitet de stav vivchati geometriyu matematiku kreslennya i malyuvannya Prosluhavshi kurs lekcij Yu Libiha v Darmshtadtskomu Vishomu tehnichnomu uchilishi zacikavivsya himiyeyu Z kozhnim dnem himiya zahoplyuvala jogo vse bilshe i bilshe Pislya zakinchennya universitetu v 1852 poyihav do Parizha de zajmavsya himiyeyu u Zh Dyuma A Vyurca i Sh Zherara Povernuvshis v 1856 do Nimechchini zasnuvav himichnu laboratoriyu v Gajdelberzi Privat docent u Gajdelberzkomu 1856 1858 i profesor v Gentskomu 1858 1865 universitetah z 1865 do kincya zhittya profesor Bonnskogo universitetu u 1877 1878 rektor Praci vchenogo spriyali stanovlennyu teoretichnih osnov organichnoyi himiyi Visloviv dumku pro chotirivalentnist Karbonu ta zdatnist jogo atomiv spoluchatisya mizh soboyu utvoryuyuchi lancyugi Zaproponuvav ciklichnu formulu benzenu Sintezuvav nizku organichnih spoluk Naukova robotaEksperimentalni roboti Kekule vidnosyatsya do organichnoyi himiyi U 1854 roci vin otrimav tiooctovu a v 1856 roci glikolevu kislotu U 1872 spilno z niderlandskoyu himikom A Franshimonom sintezuvav trifenilmetan i antrahinon Z metoyu perevirki gipotezi pro rivnocinnist vsih atomiv vodnyu v benzoli vin otrimav jogo galogen nitro amino i karboksipohidni zajmavsya takozh doslidzhennyami nenasichenih kislot ta sintetichnih barvnikiv Odnak osnovni roboti Kekule buli prisvyacheni teoretichnij himiyi golovnoyu jogo zaslugoyu stalo stvorennya teoriyi valentnosti Ideya pro te sho atom elementa zdatnij do nasichennya bula vislovlena v 1853 roci E Frankland pri rozglyadi konstituciyi metaloorganichnih spoluk Rozvivayuchi cyu ideyu v 1854 roci Kekule vpershe visloviv pripushennya pro dvohosnovnij abo dvoatomnik sirki i kisnyu z 1867 roku stav vikoristovuvati termin valentnist U 1857 roci vin zaproponuvav podil elementiv na tri golovni grupi odno dvoh i trohosnovni a vuglec viznachiv yak chotirohosnovnij element odnochasno z G Kolbe Osnovnist valentnist Kekule vvazhav fundamentalnoyu vlastivistyu atoma takim zhe postijnim i nezminnim yak i atomnu vagu U 1858 roci Kekule odnochasno z shotlandskim himikom A Kuperom vkazav na zdatnist atomiv vuglecyu pri nasichenni svoyih odinic sporidnenosti utvoryuvati lancyugi katenaciya Ce mehanichne vchennya pro z yednannya atomiv u lancyugu z utvorennyam molekul lyaglo v osnovu teoriyi himichnoyi budovi O M Butlerova U 1865 vin zaproponuvav ciklichnu strukturnu formulu benzolu sho maye viglyad pravilnogo shestikutnika Ob yednavshi podannya pro zdatnist vuglecyu do utvorennya lancyugiv z vchennyam pro isnuvannya kratnih zv yazkiv vin prijshov do ideyi cherguvannya v benzolnomu kilci prostih i podvijnih zv yazkiv nezadovgo do cogo shozhu formulu zaproponuvav J Loshmidt Nezvazhayuchi na te sho cya formula vidrazu zh bula piddana kritici vona dosit shvidko prishepilasya v nauci i praktici oskilki vidkrila dorogu do vstanovlennya strukturi bagatoh ciklichnih aromatichnih z yednan Dlya poyasnennya nezdatnosti benzolu priyednuvati galogenovodni Kekule v 1872 roci visunuv oscilyacijnu gipotezu zgidno z yakoyu v benzolu prosti i podvijni zv yazki postijno minyayutsya miscyami U 1867 roci opublikuvav stattyu pro prostorovu budovu molekul v yakij pripustiv mozhlivist tetraedrichnogo roztashuvannya valentnostej atoma vuglecyu Kekule kilka rokiv buv prezidentom Nimeckogo himichnogo suspilstva Vin buv odnim z organizatoriv Mizhnarodnogo kongresu himikiv v Karlsrue 1860 Duzhe plidnoyu bula jogo pedagogichna diyalnist Vin avtor Pidruchnika organichnoyi himiyi 1859 1861 Cilij ryad uchniv Kekule stali vidatnimi himikami sered nih L Mejyer Ya Vant Goff A Bajyer i E Fisher Inozemnij chlen korespondent Peterburzkoyi akademiyi nauk z 1887 PrimitkiBiographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog Hrsg A Bettelheim B Vol 1 1896 S 412 414 d Track Q19142610d Track Q64d Track Q113794 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www pharmacognosy us wp content uploads ASP Newsletter 59 1 pdf Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https hls dhs dss ch de articles 028907 2010 02 08 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Ce nezavershena stattya pro himika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi