Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кетрін Мюррей Міллетт 14 вересня 1934 6 вересня 2017 американська теоретикиня фемінізму письменниця художниця скульпторк

Кейт Міллет

Кейт Міллет

Кетрін Мюррей Міллетт (14 вересня 1934 — 6 вересня 2017) — американська теоретикиня фемінізму, письменниця, художниця, скульпторка, кінорежисерка, фотографка, викладачка. Одна з найвпливовіших представниць фемінізму другої хвилі. За словами журналістки , зокрема завдяки зусиллям Міллетт стали можливими такі явища як «легальні аборти, значно більша професійна рівність між статями та сексуальна свобода». Концептуалізувала патріархат у книзі-бестселері (1970)

Кейт Міллетт
англ. Kate Millett
image
Ім'я при народженніКетрін Мюррей Міллетт
Народилася14 вересня 1934(1934-09-14)[1][2][…]
Сент-Пол, Міннесота, США
Померла6 вересня 2017(2017-09-06)[4][5][…] (82 роки)
VI округ Парижа, Франція
·зупинка серця
Країнаimage США[6]
Діяльністьписьменниця, кінорежисерка, скульпторка, феміністка, фотографка, художниця, громадська діячка, мисткиня, педагог, феміністська теоретикиня
Сфера роботифемінізм[7], d[7], активізм[7], Q16519394?[7] і теорія фемінізму
Alma materd, Колумбійський університет, Міннесотський університет і d
ЗакладДюкський університет, Університет Васеда, Коледж Брін Мар, Бернард-коледж, Університет Каліфорнії (Берклі) і Університет Північної Кароліни[d]
Мова творіванглійська
Magnum opusd і d
Членствоd, d, d, d і Фі Бета Каппа
У шлюбі зd
Автографimage
Нагороди
image Кейт Міллетт у Вікісховищі

Біографія та творчість

Кетрін Мюррей Міллетт народилася 14 вересня 1934 року в родині Джеймса Альберта та Гелен Міллетт у Сент-Полі, штат Міннесота.

У 1956 році Міллетт завершила з відзнакою Університет Міннесоти зі ступенем бакалавра мистецтв з англійської літератури. Стала першою американкою, яка отримала диплом з англійської літератури в 1958 року. У 1968 році вступила до аспірантури на програму англійської мови та порівняльного літературознавства в Колумбійському університеті, паралельно викладала англійську в Барнарді. У вересні 1969 року захистила дисертацію, а в 1970 році здобула докторський ступінь.

Після закінчення Оксфордського університету Кейт Міллетт розпочала художню кар'єру, періодично повертаючись до викладання. У 1961—1963 роках жила у Японії і вивчала скульптуру. Там познайомилася зі скульптором Фуміо Йошімурою й провела першу самостійну виставку в токійській галереї Мінамі. Повернувшись у США, викладала англійську й влаштовувала мистецькі виставки в Бернард-коледжі, де також виступала за модернізацію жіночої освіти. Згодом її роботи були представлені в галереї Джадсон у Ґрінвіч-Вілледж. У 1980 році Міллетт була однією з 10 художниць, запрошених на у у Лос-Анджелесі.

Із 1965 по 1985 роки Кейт Міллетт була одружена з Фуміо Йошімурою. У 1970-х вона виявила свою бісексуальність і незадовго до смерті взяла шлюб із фотожурналісткою Софі Кейр.

У 1973 році родина почала підозрювати у Кейт психічний розлад. Її сестра і мати двічі підписували документи, дозволяючи забрати її до психіатричного закладу, через що Міллетт розпочала судовий процес, який завдяки друзям виграла. Після цього їй справді діагностували клінічну депресію, що сильно вплинуло на репутацію.

Кейт Міллетт померла в Парижі 6 вересня 2017 року від зупинки серця за 8 днів до свого 83-го дня народження.

Активізм

В період навчання в Колумбійському університеті та викладання в Барнард-коледжі Міллет обстоювала права студентства, емансипацію жінок та реформу абортів.

Наприкінці 1960-х Кейт Міллетт, зацікавившись рухом за мир і рухом за громадянські права, стала активною учасницею (CORE). У 1980-х працювала у журналі , де порушувала гострі соціальні питання, і продовжувала писати до початку 2000-х.

У 1966 році Міллетт стала членкинею комітету , а згодом приєдналася до радикальних жіночих організацій.

Вона була однією з перших письменниць, які ґрунтовно проаналізували сучасну концепцію патріархату, головно у своїй книзі «Сексуальна політика» (1970), написаній на основі її докторської дисертації в Колумбійському університеті. Її біограф Гейл Грем Єйтс зазначив, що «Міллетт сформулювала теорію патріархату та концептуалізувала ґендерне та сексуальне пригнічення жінок у термінах, які вимагали революції статевих ролей із радикальними змінами моделей особистого та сімейного життя». Після того, як «Сексуальна політика» стала бестселером, Кейт Міллетт визнали представницею феміністичного руху.

Українською книгу «Сексуальна політика» переклали Уляна Потятиник та Петро Таращук, й у 1998 році її було видано у видавництві «Основи».

Примітки

  1. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  2. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  5. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  6. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  7. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  8. Liza Featherstone (10 червня 2001). . The Washington Post. Washingtonpost Newsweek Interactive. Архів оригіналу за 14 листопада 2014.
  9. Frank N. Magill (5 березня 2014). The 20th Century Go-N: Dictionary of World Biography. London: Routledge. с. 2536—2537. ISBN .
  10. Frank N. Magill (5 березня 2014). The 20th Century Go-N: Dictionary of World Biography. London: Routledge. с. 2536—2537. ISBN .
  11. Dudley Clendinen; Adam Nagourney (30 липня 2013). Out for Good: The Struggle to Build a Gay Rights Movement in Ame. New York: Simon and Schuster. с. 99. ISBN .
  12. Justin Wintle (28 листопада 2008). The Concise New Makers of Modern Culture. London: Routledge. с. 532. ISBN .
  13. Penelope Green (10 листопада 2017). Feminism's A-List Attends Kate Millett's Memorial in New York. The New York Times. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 12 грудня 2021.
  14. Christina Robb (31 травня 1990). . The Boston Globe. Boston, Massachusetts: The New York Times Company. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 11 вересня 2014.
  15. . St Hilda's College, Oxford University. Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 4 вересня 2014.
  16. Rosalind Rosenberg (13 серпня 2013). Changing the Subject: How the Women of Columbia Shaped the Way We Think About Sex and Politics. New York: Columbia University Press. с. 225. ISBN .
  17. Laura Green (2013). Feminism. У Claeys, Gregory (ред.). Encyclopedia of Modern Political Thought, Volume 1. CQ Press. с. 285. ISBN .

Джерела

  • Міллетт Кейт. Сексуальна політика / пер. з англ. У. Потятиник, П. Таращук. Київ: Основи, 1998. 619 с.

[[Категорія:ЛГБТ-люди США XX століття]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ketrin Myurrej Millett 14 veresnya 1934 6 veresnya 2017 amerikanska teoretikinya feminizmu pismennicya hudozhnicya skulptorka kinorezhiserka fotografka vikladachka Odna z najvplivovishih predstavnic feminizmu drugoyi hvili Za slovami zhurnalistki zokrema zavdyaki zusillyam Millett stali mozhlivimi taki yavisha yak legalni aborti znachno bilsha profesijna rivnist mizh statyami ta seksualna svoboda Konceptualizuvala patriarhat u knizi bestseleri 1970 Kejt Millettangl Kate MillettIm ya pri narodzhenniKetrin Myurrej MillettNarodilasya14 veresnya 1934 1934 09 14 1 2 Sent Pol Minnesota SShAPomerla6 veresnya 2017 2017 09 06 4 5 82 roki VI okrug Parizha Franciya zupinka sercyaKrayina SShA 6 Diyalnistpismennicya kinorezhiserka skulptorka feministka fotografka hudozhnicya gromadska diyachka mistkinya pedagog feministska teoretikinyaSfera robotifeminizm 7 d 7 aktivizm 7 Q16519394 7 i teoriya feminizmuAlma materd Kolumbijskij universitet Minnesotskij universitet i dZakladDyukskij universitet Universitet Vaseda Koledzh Brin Mar Bernard koledzh Universitet Kaliforniyi Berkli i Universitet Pivnichnoyi Karolini d Mova tvorivanglijskaMagnum opusd i dChlenstvod d d d i Fi Beta KappaU shlyubi zdAvtografNagorodid Nacionalna zala slavi zhinok 2013 d Kejt Millett u VikishovishiBiografiya ta tvorchistKetrin Myurrej Millett narodilasya 14 veresnya 1934 roku v rodini Dzhejmsa Alberta ta Gelen Millett u Sent Poli shtat Minnesota U 1956 roci Millett zavershila z vidznakoyu Universitet Minnesoti zi stupenem bakalavra mistectv z anglijskoyi literaturi Stala pershoyu amerikankoyu yaka otrimala diplom z anglijskoyi literaturi v 1958 roku U 1968 roci vstupila do aspiranturi na programu anglijskoyi movi ta porivnyalnogo literaturoznavstva v Kolumbijskomu universiteti paralelno vikladala anglijsku v Barnardi U veresni 1969 roku zahistila disertaciyu a v 1970 roci zdobula doktorskij stupin Pislya zakinchennya Oksfordskogo universitetu Kejt Millett rozpochala hudozhnyu kar yeru periodichno povertayuchis do vikladannya U 1961 1963 rokah zhila u Yaponiyi i vivchala skulpturu Tam poznajomilasya zi skulptorom Fumio Joshimuroyu j provela pershu samostijnu vistavku v tokijskij galereyi Minami Povernuvshis u SShA vikladala anglijsku j vlashtovuvala mistecki vistavki v Bernard koledzhi de takozh vistupala za modernizaciyu zhinochoyi osviti Zgodom yiyi roboti buli predstavleni v galereyi Dzhadson u Grinvich Villedzh U 1980 roci Millett bula odniyeyu z 10 hudozhnic zaproshenih na u u Los Andzhelesi Iz 1965 po 1985 roki Kejt Millett bula odruzhena z Fumio Joshimuroyu U 1970 h vona viyavila svoyu biseksualnist i nezadovgo do smerti vzyala shlyub iz fotozhurnalistkoyu Sofi Kejr U 1973 roci rodina pochala pidozryuvati u Kejt psihichnij rozlad Yiyi sestra i mati dvichi pidpisuvali dokumenti dozvolyayuchi zabrati yiyi do psihiatrichnogo zakladu cherez sho Millett rozpochala sudovij proces yakij zavdyaki druzyam vigrala Pislya cogo yij spravdi diagnostuvali klinichnu depresiyu sho silno vplinulo na reputaciyu Kejt Millett pomerla v Parizhi 6 veresnya 2017 roku vid zupinki sercya za 8 dniv do svogo 83 go dnya narodzhennya AktivizmV period navchannya v Kolumbijskomu universiteti ta vikladannya v Barnard koledzhi Millet obstoyuvala prava studentstva emansipaciyu zhinok ta reformu abortiv Naprikinci 1960 h Kejt Millett zacikavivshis ruhom za mir i ruhom za gromadyanski prava stala aktivnoyu uchasniceyu CORE U 1980 h pracyuvala u zhurnali de porushuvala gostri socialni pitannya i prodovzhuvala pisati do pochatku 2000 h U 1966 roci Millett stala chlenkineyu komitetu a zgodom priyednalasya do radikalnih zhinochih organizacij Vona bula odniyeyu z pershih pismennic yaki gruntovno proanalizuvali suchasnu koncepciyu patriarhatu golovno u svoyij knizi Seksualna politika 1970 napisanij na osnovi yiyi doktorskoyi disertaciyi v Kolumbijskomu universiteti Yiyi biograf Gejl Grem Yejts zaznachiv sho Millett sformulyuvala teoriyu patriarhatu ta konceptualizuvala genderne ta seksualne prignichennya zhinok u terminah yaki vimagali revolyuciyi statevih rolej iz radikalnimi zminami modelej osobistogo ta simejnogo zhittya Pislya togo yak Seksualna politika stala bestselerom Kejt Millett viznali predstavniceyu feministichnogo ruhu Ukrayinskoyu knigu Seksualna politika pereklali Ulyana Potyatinik ta Petro Tarashuk j u 1998 roci yiyi bulo vidano u vidavnictvi Osnovi PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 FemBio database d Track Q61356138 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Liza Featherstone 10 chervnya 2001 The Washington Post Washingtonpost Newsweek Interactive Arhiv originalu za 14 listopada 2014 Frank N Magill 5 bereznya 2014 The 20th Century Go N Dictionary of World Biography London Routledge s 2536 2537 ISBN 978 1 317 74060 5 Frank N Magill 5 bereznya 2014 The 20th Century Go N Dictionary of World Biography London Routledge s 2536 2537 ISBN 978 1 317 74060 5 Dudley Clendinen Adam Nagourney 30 lipnya 2013 Out for Good The Struggle to Build a Gay Rights Movement in Ame New York Simon and Schuster s 99 ISBN 978 1 4767 4071 3 Justin Wintle 28 listopada 2008 The Concise New Makers of Modern Culture London Routledge s 532 ISBN 978 1 134 02139 0 Penelope Green 10 listopada 2017 Feminism s A List Attends Kate Millett s Memorial in New York The New York Times Arhiv originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 12 grudnya 2021 Christina Robb 31 travnya 1990 The Boston Globe Boston Massachusetts The New York Times Company Arhiv originalu za 21 veresnya 2014 Procitovano 11 veresnya 2014 St Hilda s College Oxford University Arhiv originalu za 18 serpnya 2014 Procitovano 4 veresnya 2014 Rosalind Rosenberg 13 serpnya 2013 Changing the Subject How the Women of Columbia Shaped the Way We Think About Sex and Politics New York Columbia University Press s 225 ISBN 978 0 231 50114 9 Laura Green 2013 Feminism U Claeys Gregory red Encyclopedia of Modern Political Thought Volume 1 CQ Press s 285 ISBN 978 0 87 289910 0 DzherelaMillett Kejt Seksualna politika per z angl U Potyatinik P Tarashuk Kiyiv Osnovi 1998 619 s Kategoriya LGBT lyudi SShA XX stolittya

Дата публікації:
Топ