Квадра́тне пірамі́дне число́ (часто зване просто пірамі́дним число́м) — просторове фігурне число, що представляє піраміду, з квадратною основою. Квадратні пірамідні числа також виражають кількість квадратів зі сторонами, паралельними осям координат у ґраітці з N × N точок.
Початок послідовності:
- 1, 5, 14, 30, 55, 91, 140, 204, 285, 385, 506, 650, 819, 1015, 1240, 1496, 1785, 2109, 2470, 2870, … (послідовність A000330 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS).
Формула
Загальна формула для -го за порядком квадратного пірамідного числа:
Це окремий випадок [en], яку неважко довести за індукцією. Вперше рівносильну формулу наведено в Книзі абака Фібоначчі (XIII століття).
У сучасній математиці формалізація фігурних чисел відбувається за допомогою многочленів Ергарта. Многочлен Ергарта L(P,t) многогранника P — многочлен, який підраховує кількість цілих точок у копії многогранника P, який збільшується множенням усіх його координат на число t. Многочлен Ергарта піраміди, основою якої є квадрат зі стороною 1 із цілими координатами, а вершина міститьяс на висоті 1 над основою, обчислюється за формулою:
- .
Твірна функція
Твірна функція для квадратних пірамідних чисел має вигляд:
Зв'язок з іншими фігурними числами
Квадратні пірамідні числа можна також виразити у вигляді суми біноміальних коефіцієнтів:
Біноміальні коефіцієнти, що виникають у цьому виразі, це тетраедричні числа. Ця формула виражає квадратні пірамідні числа як суми двох чисел, так само, як і будь-яке квадратне число є сумою двох послідовних трикутних чисел. У цій сумі одне з двох тетраедричних чисел дорівнює кількості куль у складеній піраміді, розташованих вище або по один бік від діагоналі квадратної основи піраміди; а друге — розташованих по інший бік діагоналі. Квадратні пірамідні числа пов'язані з тетраедричними числами так:
Сума двох послідовних квадратних пірамідних чисел є .
Задача знаходження квадратних пірамідних чисел, які є одночасно квадратними числами, відома як задача про вкладання гарматних ядер. Сформулював її Люка (1875).
Див. також
Примітки
- Beck, M.; De Loera, J. A.; Develin, M.; Pfeifle, J.; (2005), Coefficients and roots of Ehrhart polynomials, Integer points in polyhedra—geometry, number theory, algebra, optimization, Contemp. Math., т. 374, Providence, RI: Amer. Math. Soc., с. 15—36, MR 2134759
- Деза Е., Деза М., 2016, с. 75.
- Édouard Lucas. Question 1180. — Nouv. Ann. Math. — 1875. — Вип. 14. — С. 336.
Література
- Виленкин Н. Я., Шибасов Л. П. Шибасова 3. Ф. За страницами учебника математики: Арифметика. Алгебра. Геометрия. — М. : Просвещение, 1996. — С. 30. — .
- Глейзер Г. И. История математики в школе. — М. : Просвещение, 1964. — 376 с.
- Деза Е., Деза М. Фигурные числа. — М. : МЦНМО, 2016. — 349 с. — .
Посилання
- Фігурні числа Архівовано листопад 23, 2018 на сайті Wayback Machine.
- Weisstein, Eric W. Квадратні пірамідні числа(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
- Geometric Proof of Tetrahedral Number Formula Архівовано липень 28, 2009 на сайті Wayback Machine.
- Abramowitz, M.; Stegun, I. A. (Eds.). Handbook of Mathematical Functions. — National Bureau of Standards, Applied Math. Series 55, 1964. — С. 813. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvadra tne pirami dne chislo chasto zvane prosto pirami dnim chislo m prostorove figurne chislo sho predstavlyaye piramidu z kvadratnoyu osnovoyu Kvadratni piramidni chisla takozh virazhayut kilkist kvadrativ zi storonami paralelnimi osyam koordinat u graitci z N N tochok Geometrichne podannya kvadratnogo piramidnogo chisla 1 4 9 16 30 Pochatok poslidovnosti 1 5 14 30 55 91 140 204 285 385 506 650 819 1015 1240 1496 1785 2109 2470 2870 poslidovnist A000330 z Onlajn enciklopediyi poslidovnostej cilih chisel OEIS FormulaZagalna formula dlya n displaystyle n go za poryadkom kvadratnogo piramidnogo chisla P n k 1 n k 2 n n 1 2 n 1 6 2 n 3 3 n 2 n 6 displaystyle P n sum k 1 n k 2 frac n n 1 2n 1 6 frac 2n 3 3n 2 n 6 Ce okremij vipadok en yaku nevazhko dovesti za indukciyeyu Vpershe rivnosilnu formulu navedeno v Knizi abaka Fibonachchi XIII stolittya U suchasnij matematici formalizaciya figurnih chisel vidbuvayetsya za dopomogoyu mnogochleniv Ergarta Mnogochlen Ergarta L P t mnogogrannika P mnogochlen yakij pidrahovuye kilkist cilih tochok u kopiyi mnogogrannika P yakij zbilshuyetsya mnozhennyam usih jogo koordinat na chislo t Mnogochlen Ergarta piramidi osnovoyu yakoyi ye kvadrat zi storonoyu 1 iz cilimi koordinatami a vershina mistityas na visoti 1 nad osnovoyu obchislyuyetsya za formuloyu t 1 t 2 2 t 3 6 P t 1 displaystyle t 1 t 2 2t 3 6 P t 1 Tvirna funkciyaTvirna funkciya dlya kvadratnih piramidnih chisel maye viglyad 1 x 5 x 2 14 x 3 30 x 4 55 x 5 x x 1 x 1 4 displaystyle mathbf 1 x mathbf 5 x 2 mathbf 14 x 3 mathbf 30 x 4 mathbf 55 x 5 ldots frac x x 1 x 1 4 Zv yazok z inshimi figurnimi chislamiKvadratni piramidni chisla mozhna takozh viraziti u viglyadi sumi binomialnih koeficiyentiv P n n 2 3 n 1 3 displaystyle P n binom n 2 3 binom n 1 3 Binomialni koeficiyenti sho vinikayut u comu virazi ce tetraedrichni chisla Cya formula virazhaye kvadratni piramidni chisla yak sumi dvoh chisel tak samo yak i bud yake kvadratne chislo ye sumoyu dvoh poslidovnih trikutnih chisel U cij sumi odne z dvoh tetraedrichnih chisel dorivnyuye kilkosti kul u skladenij piramidi roztashovanih vishe abo po odin bik vid diagonali kvadratnoyi osnovi piramidi a druge roztashovanih po inshij bik diagonali Kvadratni piramidni chisla pov yazani z tetraedrichnimi chislami tak P n 1 4 2 n 2 3 displaystyle P n frac 1 4 binom 2n 2 3 Suma dvoh poslidovnih kvadratnih piramidnih chisel ye Zadacha znahodzhennya kvadratnih piramidnih chisel yaki ye odnochasno kvadratnimi chislami vidoma yak zadacha pro vkladannya garmatnih yader Sformulyuvav yiyi Lyuka 1875 Div takozhPiramidne chisloPrimitkiBeck M De Loera J A Develin M Pfeifle J 2005 Coefficients and roots of Ehrhart polynomials Integer points in polyhedra geometry number theory algebra optimization Contemp Math t 374 Providence RI Amer Math Soc s 15 36 MR 2134759 Deza E Deza M 2016 s 75 Edouard Lucas Question 1180 Nouv Ann Math 1875 Vip 14 S 336 LiteraturaVilenkin N Ya Shibasov L P Shibasova 3 F Za stranicami uchebnika matematiki Arifmetika Algebra Geometriya M Prosveshenie 1996 S 30 ISBN 5 09 006575 6 Glejzer G I Istoriya matematiki v shkole M Prosveshenie 1964 376 s Deza E Deza M Figurnye chisla M MCNMO 2016 349 s ISBN 978 5 4439 2400 7 PosilannyaFigurni chisla Arhivovano listopad 23 2018 na sajti Wayback Machine Weisstein Eric W Kvadratni piramidni chisla angl na sajti Wolfram MathWorld Geometric Proof of Tetrahedral Number Formula Arhivovano lipen 28 2009 na sajti Wayback Machine Abramowitz M Stegun I A Eds Handbook of Mathematical Functions National Bureau of Standards Applied Math Series 55 1964 S 813 ISBN 0486612724