Кашатазький район вірм Քաշաթաղի շրջան колишня адміністративна одиниця у складі невизнаної Нагірно Карабаської Республіки

Район був розташований на заході та південному заході Нагірно-Карабаської Республіки. Попри те, що район була найбільшим у Республіці, густота населення була однією з найменших. Найбільшими річками були: Аракс, Воротан, Акарі, Ахавно та Вохджі. Серед інших річок слід зазначити такі: Цав, Хдранц, Єгвард, Царадзор, Каркарот, Хрогет, Хочантс, Ахбрагет, Вахазно, Хачгетік, Покр Акарі та Інджа. Переважна більшість річок є притоками Акарі, яка є лівим притоком Араксу. Інші річки самі є лівими притоками Араксу.

Транспорт

Автомобільний

Через Кашатазький район проходить найякісніша траса в Нагірному Карабасі. Вона з'єднує Степанакерт та Єреван. Під час війни цю дорогу називали «доро́гою життя», оскільки саме дорога через Лачинський коридор у 1992 р. зняла блокаду з Нагірного Карабаху.

У зв'язку з тим, що район великий, а щільність населення мала, інших доріг високої якості в районі не було.

З 2010 р. запроваджені автобусні маршрути з районного центру Бердзору до Ковсакана, Шалуа та Єзнаґомера.

Залізничний

На півдні району проходить залізнична гілка Мегрі — Міджнаван — Горадіз та Капан — Міджнаван, які остаточно припинили своє функціонування на початку 1990-их рр. Наразі перспектив відновлення залізничного руху нема.

Населення

Фактично майже все населення району складається з біженців та внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до перепису населення НКР у 2005 році, населення району становило 9 763 осіб. Район складався з трьох міст: Бердзор, Міджнаван та Ковсакан, а також з близько 100 сіл.

Пам'ятки історії та архітектури

Монастир Ціцернаванк;
Монастир Арахіш;
Монастир Дзохадзор;
Фортеця Воротнаберд;
Фортеця Крваберд;
Фортеця Шушанц;
Монастир Амутех;

та інші

Примітки

Перепис населення НКР 2007 року^{[недоступне посилання]}

[census-1] Перепис населення НКР 2007 року^{[недоступне посилання]}