Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кафедра ядерної та медичної фізики — одна з чотирьох кафедр фізико-технічного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Веде підготовку фахівців за двома незалежними напрямками — експериментальна ядерна фізика та медична фізика.
| Кафедра ядерної та медичної фізики | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
Основні дані | ||||
| Засновано | 1937 | |||
| Приналежність | Фізико-технічний факультет, ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
| Сфера | ядерна фізика, медична фізика | |||
Контакт | ||||
| Ключові особи | Шульга Микола Федорович (завідувач) | |||
| Адреса | 61108, м. Харків, П'ятихатки, , 31 | |||
| Тип | академічна установа[d] | |||
| Вебсторінка | htuni.univer.kharkov.ua/ftf/pht/kaf/keyaf.htm | |||
Кафедра ядерної фізики була створена 1937 року з ініціативи А. К. Вальтера. 1947 року кафедру було включено до ядерного відділення, яке в обстановці секретності готувало фізиків-ядерників для радянського атомного проекту. 1962 року кафедра увійшла до складу щойно створеного фізико-технічним факультету, а 1969 року разом з ним переїхала в нову будівлю у П'ятихатках. Кафедра медичної фізики виникла як окрема кафедра, але 2012 року була об'єднана з кафедрою експериментальної ядерної фізики в кафедру ядерної та медичної фізики. Кафедрою керує директор Інституту теоретичної фізики ім. О. І. Ахієзера, академік НАН України М. Ф. Шульга.
Історія
Заснування кафедри
Кафедра фізики атомного ядра на фізико-математичному факультеті Харківського університету була створена А. К. Вальтером за підтримки К. Д. Синельникова 1937 року. Ця кафедра стала першою кафедрою з ядерної фізики в Україні. Основну частину викладацького навантаження на кафедрі взяли на себе співробітники УФТІ.
На час війни кафедра перервала свою роботу, але 1944/1945 навчального року відновила викладання. Приблизно в цей час кафедра змінює назву, і в штатному розкладі на 1944/45 навчальний рік вона фігурує як «кафедра електронних процесів і ядерної фізики». При цьому, як і раніше, кафедра залишається головним в Україні центром навчання фізиків-ядерників. Через неможливість вести наукову роботу в пошкодженому війною приміщенні лабораторії в ХДУ, досліди проводили в лабораторії УФТІ.
У складі ядерного відділення
28 січня 1946 року вийшла Постанова раднаркому СРСР № 225-96сс (особлива папка) «Про підготовку інженерів-фізиків і фахівців з фізики атомного ядра і по радіохімії» за підписом Голови раднаркому Й. Сталіна. За цією постановою 6 вишів СРСР включно з Харківським університетом мали організувати підготовку інженерів-фізиків і фахівців з фізики атомного ядра і радіохімії. Постанова була викликана масштабними роботами над радянським атомним проектом та ініційована його керівником І. В. Курчатовим.
1947 року на базі кафедри електронних процесів і ядерної фізики відбувся перший випуск дев'яти фізиків-ядерників. Але на той час з міркувань секретності слова «ядерна фізика» зникли з назви кафедри, і вона стала називатись просто «кафедра електронних процесів».
1947 року в Харківському університеті було створене «ядерне відділення фізико-математичного факультету» (або просто спецвідділення), і починаючи від 1948 року фізиків-ядерників випускали вже з нього. До складу ядерного відділення увійшли кафедри електронних процесів (завідувач А. К. Вальтер), експериментальної фізики (завідувач К. Д. Синельников) і теоретичної фізики (завідувач О. І. Ахієзер), а керівником відділення став . Через секретність, кафедра А. К. Вальтера в цей період в багатьох документах фігурувала як кафедра № 12, але починаючи від 1955/56 навчального року вона вже називається «кафедра експериментальної ядерної фізики».
Уряд приділяв багато уваги підтримці ядерного проекту, і це відчувалось на ядерному відділенні. Студенти та викладачі ядерного відділення мали багато пільг. Була встановлена практика доукомплектування четвертих і п'ятих курсів персонально відібраними студентами з інших університетів.. За спогадами студентів, вони самовіддано навчались, мріючи про перспективи роботи на передньому краї науки. Розподілом випускників ядерного відділення керувало спеціальне відомство в Москві, багато хто потрапляв в секретні ядерні лабораторії, і часто випускники не знали місць роботи навіть своїх однокурсників.
У другій половині 1950-х років ступінь секретності робіт з ядерної фізиці починає знижуватись. Від 1955/56 навчального року кафедра Вальтера починає називатись «кафедрою експериментальної ядерної фізики».
У складі фізико-технічного факультету
21 листопада 1962 було підписано наказ міністра вищої і середньої спеціальної освіти УРСР № 780 «Про створення в Харківському державному університеті ім. А. М. Горького фізико-технічного факультету, нових кафедр і об'єднанні нечисленних кафедр». За цим наказом, на базі ядерного відділення створювався новий факультет, і до нього входили кафедри експериментальної ядерної фізики (завідувач акад. А. К. Вальтер), теоретичної ядерної фізики (завідувач акад. А. І. Ахієзер), фізики плазми (завідувач акад. К. Д. Синельников), прискорювачів (завідувач доц. А. М. Некрашевич) і кафедра матеріалів реакторобудування, що створювалася цим самим наказом (завідувач акад. В. Є. Іванов).
1965 року, за рекомендацією вже важко хворого Вальтера, кафедру очолив Ілля Залюбовський. 1969 року кафедра разом з фізико-технічним факультетом переїхала в нову будівлю у П'ятихатках. Це послугувало поштовхом для бурхливого розвитку кафедри в 1970-ті роки. Швидко зростала кількість наукових співробітників науково-дослідної частини, і до 1980 року вона перевищила 200 чоловік. Щорічно оформлялись десятки авторських свідоцтв на винаходи. Фінансування виконуваних на кафедрі робіт складало 2 мільйони карбованців (з 5 мільйонів, які отримував факультет). Кафедру щорічно закінчувало від 13 до 29 студентів, а рекордом став 1967 рік — 40 випускників.
Кафедра медичної фізики
Кафедра медичної фізики виникла близько 2000 року, як окрема кафедра на фізико-технічному факультеті, і тільки пізніше буда об'єднана з кафедрою експериментальної ядерної фізики. Перший випуск магістрів за спеціальністю «Медична фізика» відбувся 2005 року.
Об'єднання кафедр
1 вересня 2012 року кафедри експериментальної ядерної фізики та медичної фізики було об'єднано в кафедру ядерної та медичної фізики.
Навчальний процес
Експериментальне устаткування
- Потужнострумовий електронний прискорювач «Надія»
- Прискорювач електронів ЛУЕ-6 МеВ
- Нейтронний генератор НГ-150М
Предмети, що викладаються студентам кафедри
|
|
Завідувачі кафедри
- Вальтер Антон Карлович (1937—1965)
- Залюбовський Ілля Іванович (від 1965)
- Шульга Микола Федорович (зараз)
Видатні співробітники та випускники
Багато випускників кафедри взяли активну участь в розробці радянського атомного проекту в Арзамасі-16 і за ці роботи були нагороджені Сталінськими, Ленінськими та Державними преміями СРСР, зокрема, (1953, 1971, 1980), (1973), [ru] (1953, 1963, 1983), (1955, 1966), (1967), (1968)
Державні премії України, отримані співробітниками кафедри:
- 1971 — , Залюбовський Ілля Іванович, за цикл робіт з дослідження механізмів виникнення ефекту радіовипромінювання широких атмосферних злив космічних променів
- 1993 — Залюбовський Ілля Іванович, Вальтер Антон Карлович (посмертно), за підручник «Ядерна фізика»
- 1999 — Кузниченко А. В., за цикл наукових праць «Закономірності та аномальні явища в ядерних процесах»
- 2002 — Шульга Микола Федорович, за цикл наукових праць «Ефекти колективізації станів та кореляції при дифракції і дифузному розсіянні, каналюванні та випромінюванні високоенергетичних квазічастинок у кристалах з дефектами».
- 2012 — , за цикл наукових праць «Динаміка пучків частинок високих енергій у кристалічних структурах, керування параметрами пучків та властивостями гамма-випромінення»
- 2014 — , за дослідження і розробку приладів і засобів для діагностики та магнітної нанотерапії раку
На кафедрі викладали академіки НАН України А. К. Вальтер та М. Ф. Шульга, члени-кореспонденти НАН України В. Т. Толок та І. І. Залюбовський.
Примітки
- Харьковский государственный университет. 1805—1980. Исторический очерк. — Х.: Вища школа. Из-во при Харьк. Ун-те, 1980. — 160 с. (рос.)
- Власов В. В., Залюбовский И. И., Софроний В. В. Академик А. К. Вальтер и школа экспериментальной ядерной физики (к 100-летию со дня рождения).[недоступне посилання з липня 2019] Universitates. — 2006 — № 4 (28). — с. 72 — 81. (рос.)
- Академик Антон Карлович Вальтер. К 100-летию со дня рождения. — Харьков: Изд-во «Форт», 2005. — 240 с. (рос.)
- Атомный проект СССР. Документы и материалы. — Т. 2. — Атомная бомба. 1945—1954 гг. Книга вторая. — Саров: РФЯУ — ВНИИЭФ, 1999. — 640 с. (рос.)
- Власов В. В. К 50-летию кафедры экспериментальной физики физико-технического факультета Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина. Контрольно-измерительные приборы и автоматика. — 2005 — № 9. — С. 4-13. (рос.)
- Академик АН УССР Кирилл Дмитриевич Синельников. К 100-летию со дня рождения. Воспоминания близких и соратников. — Глава: Воспоминания В. Т. Толока. — Харьков.: ННЦ ХФТИ, 2001. — 261 с. (рос.)
- Власов В. В. Физико-техническому факультету университета — 40 лет. Universitates. — 2003 — № 3 (15). — С. 60. (рос.)
- Кафедра ядерной и медицинской физики(рос.). Сайт Института высоких технологий. Перевірено 9 червня 2015.
Department of Nuclear and medical physics(рос.). Горбенко Галина Петровна. Перевірено 9 червня 2015. - . Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 9 червня 2016.
Джерела
- Толок В. Т., Коган В. С., Власов В. В. Физико-технический факультет Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина // Физика и Харьков. — Харьков : Тимченко, 2009. — С. 257-287. — 408 с. (рос.)
- Власов В. В., Гирка И. А., Азаренков Н. А., Ходусов В. Д. Харьковскому физтеху 50 лет. — Харьков : Майдан, 2012. — 188 с. (рос.)
- Власов В. В. Физико-техническому факультету университета — 40 лет. Universitates. — 2003 — № 3 (15). — С. 60. (рос.)
- Харьковский государственный университет. 1805—1980. Исторический очерк. — Х.: Вища школа. Из-во при Харьк. Ун-те, 1980. — 160 с. (рос.)
- Власов В. В., Залюбовский И. И., Софроний В. В. Академик А. К. Вальтер и школа экспериментальной ядерной физики (к 100-летию со дня рождения).[недоступне посилання з липня 2019] Universitates. — 2006 — № 4 (28). — с. 72 — 81. (рос.)
- Ранюк Ю. Лабораторія № 1. Ядерна фізика в Україні. Акта 2001. 590 с.
- Власов В. В. К 50-летию кафедры экспериментальной физики физико-технического факультета Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина. Контрольно-измерительные приборы и автоматика. — 2005 — № 9. — С. 4-13. (рос.)
Посилання
- , сайт ФТФ ХНУ (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kafedra yadernoyi ta medichnoyi fiziki odna z chotiroh kafedr fiziko tehnichnogo fakultetu HNU im V N Karazina Vede pidgotovku fahivciv za dvoma nezalezhnimi napryamkami eksperimentalna yaderna fizika ta medichna fizika Kafedra yadernoyi ta medichnoyi fiziki Osnovni dani Zasnovano 1937 Prinalezhnist Fiziko tehnichnij fakultet HNU im V N KarazinaSfera yaderna fizika medichna fizika Kontakt Klyuchovi osobi Shulga Mikola Fedorovich zaviduvach Adresa 61108 m Harkiv P yatihatki 31Tip akademichna ustanova d Vebstorinka htuni univer kharkov ua ftf pht kaf keyaf htm Kafedra yadernoyi fiziki bula stvorena 1937 roku z iniciativi A K Valtera 1947 roku kafedru bulo vklyucheno do yadernogo viddilennya yake v obstanovci sekretnosti gotuvalo fizikiv yadernikiv dlya radyanskogo atomnogo proektu 1962 roku kafedra uvijshla do skladu shojno stvorenogo fiziko tehnichnim fakultetu a 1969 roku razom z nim pereyihala v novu budivlyu u P yatihatkah Kafedra medichnoyi fiziki vinikla yak okrema kafedra ale 2012 roku bula ob yednana z kafedroyu eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki v kafedru yadernoyi ta medichnoyi fiziki Kafedroyu keruye direktor Institutu teoretichnoyi fiziki im O I Ahiyezera akademik NAN Ukrayini M F Shulga IstoriyaZasnuvannya kafedri Kafedra fiziki atomnogo yadra na fiziko matematichnomu fakulteti Harkivskogo universitetu bula stvorena A K Valterom za pidtrimki K D Sinelnikova 1937 roku Cya kafedra stala pershoyu kafedroyu z yadernoyi fiziki v Ukrayini Osnovnu chastinu vikladackogo navantazhennya na kafedri vzyali na sebe spivrobitniki UFTI Na chas vijni kafedra perervala svoyu robotu ale 1944 1945 navchalnogo roku vidnovila vikladannya Priblizno v cej chas kafedra zminyuye nazvu i v shtatnomu rozkladi na 1944 45 navchalnij rik vona figuruye yak kafedra elektronnih procesiv i yadernoyi fiziki Pri comu yak i ranishe kafedra zalishayetsya golovnim v Ukrayini centrom navchannya fizikiv yadernikiv Cherez nemozhlivist vesti naukovu robotu v poshkodzhenomu vijnoyu primishenni laboratoriyi v HDU doslidi provodili v laboratoriyi UFTI U skladi yadernogo viddilennya 28 sichnya 1946 roku vijshla Postanova radnarkomu SRSR 225 96ss osobliva papka Pro pidgotovku inzheneriv fizikiv i fahivciv z fiziki atomnogo yadra i po radiohimiyi za pidpisom Golovi radnarkomu J Stalina Za ciyeyu postanovoyu 6 vishiv SRSR vklyuchno z Harkivskim universitetom mali organizuvati pidgotovku inzheneriv fizikiv i fahivciv z fiziki atomnogo yadra i radiohimiyi Postanova bula viklikana masshtabnimi robotami nad radyanskim atomnim proektom ta inicijovana jogo kerivnikom I V Kurchatovim 1947 roku na bazi kafedri elektronnih procesiv i yadernoyi fiziki vidbuvsya pershij vipusk dev yati fizikiv yadernikiv Ale na toj chas z mirkuvan sekretnosti slova yaderna fizika znikli z nazvi kafedri i vona stala nazivatis prosto kafedra elektronnih procesiv 1947 roku v Harkivskomu universiteti bulo stvorene yaderne viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu abo prosto specviddilennya i pochinayuchi vid 1948 roku fizikiv yadernikiv vipuskali vzhe z nogo Do skladu yadernogo viddilennya uvijshli kafedri elektronnih procesiv zaviduvach A K Valter eksperimentalnoyi fiziki zaviduvach K D Sinelnikov i teoretichnoyi fiziki zaviduvach O I Ahiyezer a kerivnikom viddilennya stav Cherez sekretnist kafedra A K Valtera v cej period v bagatoh dokumentah figuruvala yak kafedra 12 ale pochinayuchi vid 1955 56 navchalnogo roku vona vzhe nazivayetsya kafedra eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki Uryad pridilyav bagato uvagi pidtrimci yadernogo proektu i ce vidchuvalos na yadernomu viddilenni Studenti ta vikladachi yadernogo viddilennya mali bagato pilg Bula vstanovlena praktika doukomplektuvannya chetvertih i p yatih kursiv personalno vidibranimi studentami z inshih universitetiv Za spogadami studentiv voni samoviddano navchalis mriyuchi pro perspektivi roboti na perednomu krayi nauki Rozpodilom vipusknikiv yadernogo viddilennya keruvalo specialne vidomstvo v Moskvi bagato hto potraplyav v sekretni yaderni laboratoriyi i chasto vipuskniki ne znali misc roboti navit svoyih odnokursnikiv U drugij polovini 1950 h rokiv stupin sekretnosti robit z yadernoyi fizici pochinaye znizhuvatis Vid 1955 56 navchalnogo roku kafedra Valtera pochinaye nazivatis kafedroyu eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki U skladi fiziko tehnichnogo fakultetu 21 listopada 1962 bulo pidpisano nakaz ministra vishoyi i serednoyi specialnoyi osviti URSR 780 Pro stvorennya v Harkivskomu derzhavnomu universiteti im A M Gorkogo fiziko tehnichnogo fakultetu novih kafedr i ob yednanni nechislennih kafedr Za cim nakazom na bazi yadernogo viddilennya stvoryuvavsya novij fakultet i do nogo vhodili kafedri eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki zaviduvach akad A K Valter teoretichnoyi yadernoyi fiziki zaviduvach akad A I Ahiyezer fiziki plazmi zaviduvach akad K D Sinelnikov priskoryuvachiv zaviduvach doc A M Nekrashevich i kafedra materialiv reaktorobuduvannya sho stvoryuvalasya cim samim nakazom zaviduvach akad V Ye Ivanov 1965 roku za rekomendaciyeyu vzhe vazhko hvorogo Valtera kafedru ocholiv Illya Zalyubovskij 1969 roku kafedra razom z fiziko tehnichnim fakultetom pereyihala v novu budivlyu u P yatihatkah Ce posluguvalo poshtovhom dlya burhlivogo rozvitku kafedri v 1970 ti roki Shvidko zrostala kilkist naukovih spivrobitnikiv naukovo doslidnoyi chastini i do 1980 roku vona perevishila 200 cholovik Shorichno oformlyalis desyatki avtorskih svidoctv na vinahodi Finansuvannya vikonuvanih na kafedri robit skladalo 2 miljoni karbovanciv z 5 miljoniv yaki otrimuvav fakultet Kafedru shorichno zakinchuvalo vid 13 do 29 studentiv a rekordom stav 1967 rik 40 vipusknikiv Kafedra medichnoyi fiziki Lekciya z elementarnih chastinok na 4 mu kursi v auditoriyi 301 im Zalyubovskogo Na portretah kolishni zaviduvachi kafedri Valter 4 j sprava ta Zalyubovskij 2 j sprava Kafedra medichnoyi fiziki vinikla blizko 2000 roku yak okrema kafedra na fiziko tehnichnomu fakulteti i tilki piznishe buda ob yednana z kafedroyu eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki Pershij vipusk magistriv za specialnistyu Medichna fizika vidbuvsya 2005 roku Ob yednannya kafedr 1 veresnya 2012 roku kafedri eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki ta medichnoyi fiziki bulo ob yednano v kafedru yadernoyi ta medichnoyi fiziki Navchalnij procesEksperimentalne ustatkuvannya Potuzhnostrumovij elektronnij priskoryuvach Nadiya Priskoryuvach elektroniv LUE 6 MeV Nejtronnij generator NG 150M Predmeti sho vikladayutsya studentam kafedri Yaderna fizika Radiacijna fizika en Fizika elementarnih chastinok Problemi yadernogo palivnogo ciklu Elektromagnitni metodi eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki Dozimetriya ionizuyuchih viprominyuvan Radioekologiya i ohorona praci Fizika yadernih reaktoriv Prohodzhennya ionizuyuchih viprominyuvan kriz rechovinu Detektori ionizuyuchogo viprominyuvannya Detektori dlya yadernih reaktoriv Metodi eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki Prikladna yaderna fizika Fizika kosmichnih promeniv Kooperativni efekti kvantovoyi elektrodinamiki Osnovi fiziki i tehniki priskoryuvachiv zaryadzhenih chastinok Yaderna elektronika Komp yuterne modelyuvannya stohastichnih procesiv Obchislyuvalna tehnika v inzhenernih rozrahunkah Yaderni reakciyi dodatkovi rozdili Yaderna spektroskopiya Ekologiya yadernogo palivnogo ciklu Specialnij laboratornij praktikum Dozimetriya ionizuyuchih viprominyuvan Specialnij laboratornij praktikum Yaderni vimiryuvannya Zaviduvachi kafedriValter Anton Karlovich 1937 1965 Zalyubovskij Illya Ivanovich vid 1965 Shulga Mikola Fedorovich zaraz Vidatni spivrobitniki ta vipusknikiBagato vipusknikiv kafedri vzyali aktivnu uchast v rozrobci radyanskogo atomnogo proektu v Arzamasi 16 i za ci roboti buli nagorodzheni Stalinskimi Leninskimi ta Derzhavnimi premiyami SRSR zokrema 1953 1971 1980 1973 ru 1953 1963 1983 1955 1966 1967 1968 Derzhavni premiyi Ukrayini otrimani spivrobitnikami kafedri 1971 Zalyubovskij Illya Ivanovich za cikl robit z doslidzhennya mehanizmiv viniknennya efektu radioviprominyuvannya shirokih atmosfernih zliv kosmichnih promeniv 1993 Zalyubovskij Illya Ivanovich Valter Anton Karlovich posmertno za pidruchnik Yaderna fizika 1999 Kuznichenko A V za cikl naukovih prac Zakonomirnosti ta anomalni yavisha v yadernih procesah 2002 Shulga Mikola Fedorovich za cikl naukovih prac Efekti kolektivizaciyi staniv ta korelyaciyi pri difrakciyi i difuznomu rozsiyanni kanalyuvanni ta viprominyuvanni visokoenergetichnih kvazichastinok u kristalah z defektami 2012 za cikl naukovih prac Dinamika puchkiv chastinok visokih energij u kristalichnih strukturah keruvannya parametrami puchkiv ta vlastivostyami gamma viprominennya 2014 za doslidzhennya i rozrobku priladiv i zasobiv dlya diagnostiki ta magnitnoyi nanoterapiyi raku Na kafedri vikladali akademiki NAN Ukrayini A K Valter ta M F Shulga chleni korespondenti NAN Ukrayini V T Tolok ta I I Zalyubovskij PrimitkiHarkovskij gosudarstvennyj universitet 1805 1980 Istoricheskij ocherk H Visha shkola Iz vo pri Hark Un te 1980 160 s ros Vlasov V V Zalyubovskij I I Sofronij V V Akademik A K Valter i shkola eksperimentalnoj yadernoj fiziki k 100 letiyu so dnya rozhdeniya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Universitates 2006 4 28 s 72 81 ros Akademik Anton Karlovich Valter K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Harkov Izd vo Fort 2005 240 s ros Atomnyj proekt SSSR Dokumenty i materialy T 2 Atomnaya bomba 1945 1954 gg Kniga vtoraya Sarov RFYaU VNIIEF 1999 640 s ros Vlasov V V K 50 letiyu kafedry eksperimentalnoj fiziki fiziko tehnicheskogo fakulteta Harkovskogo nacionalnogo universiteta imeni V N Karazina Kontrolno izmeritelnye pribory i avtomatika 2005 9 S 4 13 ros Akademik AN USSR Kirill Dmitrievich Sinelnikov K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Vospominaniya blizkih i soratnikov Glava Vospominaniya V T Toloka Harkov NNC HFTI 2001 261 s ros Vlasov V V Fiziko tehnicheskomu fakultetu universiteta 40 let Universitates 2003 3 15 S 60 ros Kafedra yadernoj i medicinskoj fiziki ros Sajt Instituta vysokih tehnologij Perevireno 9 chervnya 2015 Department of Nuclear and medical physics ros Gorbenko Galina Petrovna Perevireno 9 chervnya 2015 Arhiv originalu za 6 serpnya 2016 Procitovano 9 chervnya 2016 DzherelaTolok V T Kogan V S Vlasov V V Fiziko tehnicheskij fakultet Harkovskogo nacionalnogo universiteta imeni V N Karazina Fizika i Harkov Harkov Timchenko 2009 S 257 287 408 s ros Vlasov V V Girka I A Azarenkov N A Hodusov V D Harkovskomu fiztehu 50 let Harkov Majdan 2012 188 s ros Vlasov V V Fiziko tehnicheskomu fakultetu universiteta 40 let Universitates 2003 3 15 S 60 ros Harkovskij gosudarstvennyj universitet 1805 1980 Istoricheskij ocherk H Visha shkola Iz vo pri Hark Un te 1980 160 s ros Vlasov V V Zalyubovskij I I Sofronij V V Akademik A K Valter i shkola eksperimentalnoj yadernoj fiziki k 100 letiyu so dnya rozhdeniya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Universitates 2006 4 28 s 72 81 ros Ranyuk Yu Laboratoriya 1 Yaderna fizika v Ukrayini Akta 2001 590 s Vlasov V V K 50 letiyu kafedry eksperimentalnoj fiziki fiziko tehnicheskogo fakulteta Harkovskogo nacionalnogo universiteta imeni V N Karazina Kontrolno izmeritelnye pribory i avtomatika 2005 9 S 4 13 ros Posilannya sajt FTF HNU ros