Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Залюбовський Ілля Іванович | |
|---|---|
| Народився | 15 червня 1929 с. Бутенки, Кобеляцький район, Полтавська область, УРСР |
| Помер | 21 лютого 2013 (83 роки) Харків, Україна |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Країна | СРСР, Україна |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Харківський державний університет імені О. М. Горького |
| Галузь | ядерна фізика |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (1966) |
| Науковий керівник | Вальтер Антон Карлович |
| Аспіранти, докторанти | Шматко Євген Степанович |
| Нагороди | |
Залюбовський Ілля Іванович (15 червня 1929, с. Бутенки, Кобеляцький район, Полтавська область, Україна — 21 лютого 2013, Харків) — український вчений у галузі експериментальної ядерної фізики, член-кореспондент Національної академії наук України (1988), доктор фізико-математичних наук (1966), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР (1971) та Державної премії України (1993) в галузі науки і техніки.
Біографія
Ілля Залюбовський народився на Полтавщині, він втратив своїх батьків під час Голодомору. Його справжні ім'я, прізвище та дата народження невідомі. Дату народження 15 червня 1929 він отримав за рішенням медицинської комісії будинку-інтерната, де перебував. У 1934 році був всиновлений Іваном Степановичем Залюбовським — дрібним службовцем залізниці, який мешкав у селі Бутенки Кобеляцького району Полтавської області. Незважаючи на бідність, прийомні батьки намагалися дати Іллі достойну освіту. Тому по закінченні місцевої середньої школи зі срібною медаллю, у 1949 році, він приїхів до Харкова. Спочатку подав документи до Харківського інституту інженерів комунального будівництва, але пізніше переніс документи до Харківського державного університету імені О. М. Горького. Де, у зв'язку з недобором, був продовжений строк вступу на фізико-математичний факультет.
Ще студентом став працювати в університеті, 11 лютого 1952 року отримав посаду старшого препаратора фізико-математичного факультету, а 1 серпня того ж року — лаборанта. Свою наукову діяльність проводив під керівництвом академіка Антона Вальтера. Дипломна робота Залюбовського була пов'язана зі створенням 128-канального амплітудного аналізатора імпульсів, який був складовою частиною гамма-спектрометра. Також, в той час, займався метрологічним вимірюванням світловиходу та енергетичної роздільної здатності монокристалів йодиду натрію та [en] активованих талієм, які вирощувалися у Харківській філії Всесоюзного науково-дослідного інституту хімічних реактивів. Завдяки успішній роботі над дипломом, Вальтер запросив свого учня працювати в Українському фізико-технічному інституті.
По закінченні університету (1954) вступає до аспірантури. В цей же час розпочав викладацьку діяльність.
У 1962 році молодий доцент Ілля Залюбовський стає першим деканом фізико-технічного факультету, створеного на базі ядерного відділення фізико-математичного факультету.
У 1963–1965 роках у відрядженні до Арабської Республіки Єгипет, де очолював групу вчених, що займалися науковою роботою і підготовкою спеціалістів вищої кваліфікації в Атомному центрі.
Вже тяжко хворий А. К. Вальтер особисто запропонував ректору університету В. Ф. Лаврушину кандидатуру нового завідувача кафедри — І. Залюбовського. 1965 року обіймає посаду завідувача кафедри експериментальної ядерної фізики фізико-технічного факультету. Очоливши кафедру зробив її найпотужнішою в університеті.
1966 року захистив докторську дисертацію, з 1967 — професор.
З 1967 року перший проректор з наукової роботи університету.
У 1967 р. співробітниками кафедри під керівництвом І. І. Залюбовського було відкрито явище радіовипромінювання широких атмосферних злив космічних променів. Цикл робіт відзначений Державною премією УРСР у галузі науки і техніки (1971).
У 1968 брав участь у наукових дослідженнях та читав лекції в Резерфордівській лабораторії в Англії.
За цикл робіт «Визначення структури атомних ядер за допомогою магнітних моментів вибудованих атомів» у 1983 вчений був відзначений премією АН УРСР імені К. Д. Синельникова. а у 1999 удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки.
Обраний членом-кореспондентом АН УРСР 15 січня 1988 року.
Ілля Іванович викладає у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, а також читає лекції на запрошення університетів інших країн.
У 1993 році І. Залюбовського та А. Вальтера (останнього посмертно) було удостоєно Державної премії України у галузі науки і техніки за підручник «Ядерна фізика» (четверте видання).
Почесний громадянин м. Харкова (2006).
Наукова діяльність
Після того, як Ілля Іванович очолив кафедру, він сприяв відкриттю в університеті нових напрямків досліджень, пов'язаних із космічною фізикою, радіаційною фізикою твердого тіла та біофізикою. З його ініціативи розвиваються експериментальні методи дослідження взаємодії космічного випромінювання з атмосферою та магнітосферою Землі.
Перший цикл наукових робіт І. Залюбовського пов'язаний з дослідженням процесів взаємодії прискорених частинок з атомними ядрами.
Після серії експериментів під його керівництвом, було відкрито ефект радіовипромінювання широких атмосферних злив космічних променів (1967), а також докладно досліджено механізм його виникнення. Цю роботу було відзначено Державною премією УРСР у галузі науки і техніки (1971).
З початку 70-х років відбувався значний розвиток кафедри: колектив отримав нові приміщення у селищі П'ятихатки; зросли чисельність наукових співробітників, кількість винаходів, захищених авторськими свідоцтвами.
Іллі Івановичу, одному з перших у світі, вдалося розв'язати задачу стосовно вимірювання статистичних електромагнітних моментів атомних ядер. Ці роботи, які в 1983 р. було відзначено премією АН України ім. К. Д. Синельникова, знаходять подальший розвиток на сучасних прискорювачах.
Під його керівництвом в університеті створено потужну експериментальну базу для розв'язання фундаментальних задач радіаційної фізики твердого тіла, радіаційного матеріалознавства, біофізики та медицини, радіаційних випробувань та розробки нових технологій.
На основі його лекцій написано підручники «Ядерна фізика» (чотири видання), «Ядерна спектроскопія» (1980).
Під керівництвом Іллі Івановича створено потужну експериментальну базу для розв'язання фундаментальних задач радіаційної фізики твердого тіла, радіаційного матеріалознавства, біофізики та медичної фізики, радіаційних випробувань та технологій, а також мікроаналізу речовини. При комплексних експериментальних дослідженнях процесів взаємодії випромінювання різного походження і енергії з речовинами та матеріалами виявлено нові закономірності та ефекти, пов'язані з радіаційним впливом на фізичні властивості металів, сплавів, напівпровідникових і полімерних матеріалів та біологічних об‘єктів.
Завдяки І.Залюбовському вдосконалена організація наукових досліджень. Створені структурні підрозділи, які очолюють висококваліфіковані спеціалісти, продовжують розпочаті дослідження у співпраці з установами НАН та Національного космічного агентства України, а також з провідними науковими ядерно-фізичними центрами інших країн. У межах міжнародної співпраці досліджується структура екзотичних атомних ядер, на розроблених спільно з Інститутом ядерних досліджень РАН експериментальних установках досліджується природа нейтрино, успішно проходить випробування на російському супутнику унікальний телескоп енергійних заряджених частинок (проект «КОРОНАС-ФОТОН»).
Серед опублікованих І. І. Залюбовським наукових робіт, загальна кількість яких перевищує 400, 5 монографій, підручник «Ядерна фізика» і єдиний в нашій країні навчальний посібник «Ядерна спектроскопія» для студентів університетів.
І. Залюбовському належить значна заслуга в організації та подальшому розвитку фізико-технічного факультету. Серед учнів І. І. Залюбовського 8 докторів та близько 40 кандидатів наук.
Ілля Іванович є головою експертної ради природничих наук при Міністерстві освіти і науки України, був членом комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Член наукової ради НАН України з ядерної фізики та фізики високих енергій. Багато років був повноважним представником уряду України в Об'єднаному інституті ядерних досліджень (м. Дубна, Росія).
Головний редактор журналів «Ядра, частинки, поля», «Фізична інженерія поверхні», член редколегії «Українського фізичного журналу».
Родина
Був одружений з біофізиком Наталією Залюбовською (1934—1980), яка походила з наукової родини, її батьки працювали у науково-дослідних інститутах. У подружжя в 1966 році народилася дочка Ольга, яка стала доктором медицинських наук.
Відзнаки
Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1976, 1986), є повним кавалером ордену «За заслуги» III, II та І ступенів.
Цикл робіт з комплексного дослідження атомних ядер і процесів взаємодії частинок, ядер та випромінювання різної енергії з речовиною в 1994 році було відзначено нагородою імені Ярослава Мудрого.
Примітки
- Современная ЖЗЛ Харьковщины, 2010, с. 291—294, 297.
- Современная ЖЗЛ Харьковщины, 2010, с. 294—296.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 січня 2012.
- Власов В. В., Залюбовский И. И., Софроний В. В. Академик Антон Карлович Вальтер и школа ядерной физики (К 100-летию со дня рождения).— Университеты / Научно-популярный журнал.— 2006, № 4, [недоступне посилання з квітня 2019]
Джерела
- Почетные граждане города Харькова : ( )[рос.] / Воловник П. В., Воловник О. П. — Харьков : Издательский дом ЖЗЛ, 2010. — 464 с. — (Современная ЖЗЛ Харьковщины ; т. 4). — .
- Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т./ Редкол.:…А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ. 1987 — Т. 1. А — Калібр. 752 с.— С. 644.
- Таньшина А. В. Светлой памяти Ильи Ивановича Залюбовского // Вісник НАН України. — 2013. — № 7. — С. 87-90.
- Тарасова Л. Илья Залюбовский: «Без науки у государства нет перспектив» // Вечерний Харьков. — 19.05.2012. з джерела 9 травня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
- Горелкина А. (22.02.2013). . Медиа-группа Объектив. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 28 травня 2016.(рос.)
- Залюбовський Ілля Іванович // Професори Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна / за редакцією В. С. Бакірова. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. — С. 117. — 372 с. — .
Посилання
- У космосі — український «СТЕП»[недоступне посилання з квітня 2019]
- Кафедра експериментальної ядерної фізики. Школа експериментальної ядерної фізики І. І. Залюбовського[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zalyubovskij portret Posada Zalyubovskij Illya IvanovichNarodivsya15 chervnya 1929 1929 06 15 s Butenki Kobelyackij rajon Poltavska oblast URSRPomer21 lyutogo 2013 2013 02 21 83 roki Harkiv UkrayinaPohovannyaMiske kladovishe 2KrayinaSRSR UkrayinaDiyalnistfizikAlma materHarkivskij derzhavnij universitet imeni O M GorkogoGaluzyaderna fizikaZakladHNU im V N KarazinaNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih nauk 1966 Naukovij kerivnikValter Anton KarlovichAspiranti doktorantiShmatko Yevgen StepanovichNagorodiNagoroda Yaroslava Mudrogo 1994 Zalyubovskij Illya Ivanovich 15 chervnya 1929 s Butenki Kobelyackij rajon Poltavska oblast Ukrayina 21 lyutogo 2013 Harkiv ukrayinskij vchenij u galuzi eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1988 doktor fiziko matematichnih nauk 1966 zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi URSR 1971 ta Derzhavnoyi premiyi Ukrayini 1993 v galuzi nauki i tehniki BiografiyaMemorialna doshka u HarkoviMogila Illi Zalyubovskogo na Drugomu miskomu kladovishi Harkova Illya Zalyubovskij narodivsya na Poltavshini vin vtrativ svoyih batkiv pid chas Golodomoru Jogo spravzhni im ya prizvishe ta data narodzhennya nevidomi Datu narodzhennya 15 chervnya 1929 vin otrimav za rishennyam medicinskoyi komisiyi budinku internata de perebuvav U 1934 roci buv vsinovlenij Ivanom Stepanovichem Zalyubovskim dribnim sluzhbovcem zaliznici yakij meshkav u seli Butenki Kobelyackogo rajonu Poltavskoyi oblasti Nezvazhayuchi na bidnist prijomni batki namagalisya dati Illi dostojnu osvitu Tomu po zakinchenni miscevoyi serednoyi shkoli zi sribnoyu medallyu u 1949 roci vin priyihiv do Harkova Spochatku podav dokumenti do Harkivskogo institutu inzheneriv komunalnogo budivnictva ale piznishe perenis dokumenti do Harkivskogo derzhavnogo universitetu imeni O M Gorkogo De u zv yazku z nedoborom buv prodovzhenij strok vstupu na fiziko matematichnij fakultet She studentom stav pracyuvati v universiteti 11 lyutogo 1952 roku otrimav posadu starshogo preparatora fiziko matematichnogo fakultetu a 1 serpnya togo zh roku laboranta Svoyu naukovu diyalnist provodiv pid kerivnictvom akademika Antona Valtera Diplomna robota Zalyubovskogo bula pov yazana zi stvorennyam 128 kanalnogo amplitudnogo analizatora impulsiv yakij buv skladovoyu chastinoyu gamma spektrometra Takozh v toj chas zajmavsya metrologichnim vimiryuvannyam svitlovihodu ta energetichnoyi rozdilnoyi zdatnosti monokristaliv jodidu natriyu ta en aktivovanih taliyem yaki viroshuvalisya u Harkivskij filiyi Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu himichnih reaktiviv Zavdyaki uspishnij roboti nad diplomom Valter zaprosiv svogo uchnya pracyuvati v Ukrayinskomu fiziko tehnichnomu instituti Po zakinchenni universitetu 1954 vstupaye do aspiranturi V cej zhe chas rozpochav vikladacku diyalnist U 1962 roci molodij docent Illya Zalyubovskij staye pershim dekanom fiziko tehnichnogo fakultetu stvorenogo na bazi yadernogo viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu U 1963 1965 rokah u vidryadzhenni do Arabskoyi Respubliki Yegipet de ocholyuvav grupu vchenih sho zajmalisya naukovoyu robotoyu i pidgotovkoyu specialistiv vishoyi kvalifikaciyi v Atomnomu centri Vzhe tyazhko hvorij A K Valter osobisto zaproponuvav rektoru universitetu V F Lavrushinu kandidaturu novogo zaviduvacha kafedri I Zalyubovskogo 1965 roku obijmaye posadu zaviduvacha kafedri eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki fiziko tehnichnogo fakultetu Ocholivshi kafedru zrobiv yiyi najpotuzhnishoyu v universiteti 1966 roku zahistiv doktorsku disertaciyu z 1967 profesor Z 1967 roku pershij prorektor z naukovoyi roboti universitetu U 1967 r spivrobitnikami kafedri pid kerivnictvom I I Zalyubovskogo bulo vidkrito yavishe radioviprominyuvannya shirokih atmosfernih zliv kosmichnih promeniv Cikl robit vidznachenij Derzhavnoyu premiyeyu URSR u galuzi nauki i tehniki 1971 U 1968 brav uchast u naukovih doslidzhennyah ta chitav lekciyi v Rezerfordivskij laboratoriyi v Angliyi Za cikl robit Viznachennya strukturi atomnih yader za dopomogoyu magnitnih momentiv vibudovanih atomiv u 1983 vchenij buv vidznachenij premiyeyu AN URSR imeni K D Sinelnikova a u 1999 udostoyenij Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Obranij chlenom korespondentom AN URSR 15 sichnya 1988 roku Illya Ivanovich vikladaye u Harkivskomu nacionalnomu universiteti imeni V N Karazina a takozh chitaye lekciyi na zaproshennya universitetiv inshih krayin U 1993 roci I Zalyubovskogo ta A Valtera ostannogo posmertno bulo udostoyeno Derzhavnoyi premiyi Ukrayini u galuzi nauki i tehniki za pidruchnik Yaderna fizika chetverte vidannya Pochesnij gromadyanin m Harkova 2006 Naukova diyalnistPislya togo yak Illya Ivanovich ocholiv kafedru vin spriyav vidkrittyu v universiteti novih napryamkiv doslidzhen pov yazanih iz kosmichnoyu fizikoyu radiacijnoyu fizikoyu tverdogo tila ta biofizikoyu Z jogo iniciativi rozvivayutsya eksperimentalni metodi doslidzhennya vzayemodiyi kosmichnogo viprominyuvannya z atmosferoyu ta magnitosferoyu Zemli Pershij cikl naukovih robit I Zalyubovskogo pov yazanij z doslidzhennyam procesiv vzayemodiyi priskorenih chastinok z atomnimi yadrami Pislya seriyi eksperimentiv pid jogo kerivnictvom bulo vidkrito efekt radioviprominyuvannya shirokih atmosfernih zliv kosmichnih promeniv 1967 a takozh dokladno doslidzheno mehanizm jogo viniknennya Cyu robotu bulo vidznacheno Derzhavnoyu premiyeyu URSR u galuzi nauki i tehniki 1971 Z pochatku 70 h rokiv vidbuvavsya znachnij rozvitok kafedri kolektiv otrimav novi primishennya u selishi P yatihatki zrosli chiselnist naukovih spivrobitnikiv kilkist vinahodiv zahishenih avtorskimi svidoctvami Illi Ivanovichu odnomu z pershih u sviti vdalosya rozv yazati zadachu stosovno vimiryuvannya statistichnih elektromagnitnih momentiv atomnih yader Ci roboti yaki v 1983 r bulo vidznacheno premiyeyu AN Ukrayini im K D Sinelnikova znahodyat podalshij rozvitok na suchasnih priskoryuvachah Pid jogo kerivnictvom v universiteti stvoreno potuzhnu eksperimentalnu bazu dlya rozv yazannya fundamentalnih zadach radiacijnoyi fiziki tverdogo tila radiacijnogo materialoznavstva biofiziki ta medicini radiacijnih viprobuvan ta rozrobki novih tehnologij Na osnovi jogo lekcij napisano pidruchniki Yaderna fizika chotiri vidannya Yaderna spektroskopiya 1980 Pid kerivnictvom Illi Ivanovicha stvoreno potuzhnu eksperimentalnu bazu dlya rozv yazannya fundamentalnih zadach radiacijnoyi fiziki tverdogo tila radiacijnogo materialoznavstva biofiziki ta medichnoyi fiziki radiacijnih viprobuvan ta tehnologij a takozh mikroanalizu rechovini Pri kompleksnih eksperimentalnih doslidzhennyah procesiv vzayemodiyi viprominyuvannya riznogo pohodzhennya i energiyi z rechovinami ta materialami viyavleno novi zakonomirnosti ta efekti pov yazani z radiacijnim vplivom na fizichni vlastivosti metaliv splaviv napivprovidnikovih i polimernih materialiv ta biologichnih ob yektiv Zavdyaki I Zalyubovskomu vdoskonalena organizaciya naukovih doslidzhen Stvoreni strukturni pidrozdili yaki ocholyuyut visokokvalifikovani specialisti prodovzhuyut rozpochati doslidzhennya u spivpraci z ustanovami NAN ta Nacionalnogo kosmichnogo agentstva Ukrayini a takozh z providnimi naukovimi yaderno fizichnimi centrami inshih krayin U mezhah mizhnarodnoyi spivpraci doslidzhuyetsya struktura ekzotichnih atomnih yader na rozroblenih spilno z Institutom yadernih doslidzhen RAN eksperimentalnih ustanovkah doslidzhuyetsya priroda nejtrino uspishno prohodit viprobuvannya na rosijskomu suputniku unikalnij teleskop energijnih zaryadzhenih chastinok proekt KORONAS FOTON Sered opublikovanih I I Zalyubovskim naukovih robit zagalna kilkist yakih perevishuye 400 5 monografij pidruchnik Yaderna fizika i yedinij v nashij krayini navchalnij posibnik Yaderna spektroskopiya dlya studentiv universitetiv I Zalyubovskomu nalezhit znachna zasluga v organizaciyi ta podalshomu rozvitku fiziko tehnichnogo fakultetu Sered uchniv I I Zalyubovskogo 8 doktoriv ta blizko 40 kandidativ nauk Illya Ivanovich ye golovoyu ekspertnoyi radi prirodnichih nauk pri Ministerstvi osviti i nauki Ukrayini buv chlenom komitetu z Derzhavnih premij Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Chlen naukovoyi radi NAN Ukrayini z yadernoyi fiziki ta fiziki visokih energij Bagato rokiv buv povnovazhnim predstavnikom uryadu Ukrayini v Ob yednanomu instituti yadernih doslidzhen m Dubna Rosiya Golovnij redaktor zhurnaliv Yadra chastinki polya Fizichna inzheneriya poverhni chlen redkolegiyi Ukrayinskogo fizichnogo zhurnalu RodinaBuv odruzhenij z biofizikom Nataliyeyu Zalyubovskoyu 1934 1980 yaka pohodila z naukovoyi rodini yiyi batki pracyuvali u naukovo doslidnih institutah U podruzhzhya v 1966 roci narodilasya dochka Olga yaka stala doktorom medicinskih nauk VidznakiNagorodzhenij dvoma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1976 1986 ye povnim kavalerom ordenu Za zaslugi III II ta I stupeniv Cikl robit z kompleksnogo doslidzhennya atomnih yader i procesiv vzayemodiyi chastinok yader ta viprominyuvannya riznoyi energiyi z rechovinoyu v 1994 roci bulo vidznacheno nagorodoyu imeni Yaroslava Mudrogo PrimitkiSovremennaya ZhZL Harkovshiny 2010 s 291 294 297 Sovremennaya ZhZL Harkovshiny 2010 s 294 296 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 18 sichnya 2012 Vlasov V V Zalyubovskij I I Sofronij V V Akademik Anton Karlovich Valter i shkola yadernoj fiziki K 100 letiyu so dnya rozhdeniya Universitety Nauchno populyarnyj zhurnal 2006 4 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 DzherelaPochetnye grazhdane goroda Harkova ros Volovnik P V Volovnik O P Harkov Izdatelskij dom ZhZL 2010 464 s Sovremennaya ZhZL Harkovshiny t 4 ISBN 978 966 7083 45 8 Ukrayinskij Radyanskij Enciklopedichnij Slovnik V 3 h t Redkol A V Kudrickij vidp red ta in 2 ge vid K Golov red URE 1987 T 1 A Kalibr 752 s S 644 Tanshina A V Svetloj pamyati Ili Ivanovicha Zalyubovskogo Visnik NAN Ukrayini 2013 7 S 87 90 Tarasova L Ilya Zalyubovskij Bez nauki u gosudarstva net perspektiv Vechernij Harkov 19 05 2012 z dzherela 9 travnya 2016 Procitovano 3 chervnya 2016 Gorelkina A 22 02 2013 Media gruppa Obektiv Arhiv originalu za 5 serpnya 2016 Procitovano 28 travnya 2016 ros Zalyubovskij Illya Ivanovich Profesori Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina za redakciyeyu V S Bakirova Harkiv HNU imeni V N Karazina 2009 S 117 372 s ISBN 966 623 021 6 PosilannyaU kosmosi ukrayinskij STEP nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Kafedra eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki Shkola eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki I I Zalyubovskogo nedostupne posilannya z kvitnya 2019