У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бутенки Буте нки село в Україні у Білицькій селищній громаді Полтав

49°13′59″ пн. ш. 34°06′31″ сх. д. / 49.23306° пн. ш. 34.10861° сх. д.Координати: 49°13′59″ пн. ш. 34°06′31″ сх. д. / 49.23306° пн. ш. 34.10861° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

81 м

Відстань до
обласного центру

61,3 км

Відстань до
районного центру

11,6 км

Найближча залізнична станція

Кобеляки

Місцева влада

Адреса ради

вул. Кобеляцька, 53 А, смт Білики, Полтавський р-н, Полтавська обл., 39220

Карта

Бутенки

Бутенки

Мапа

Бутенки у Вікісховищі

До 2020 року — центр Бутенківської сільської ОТГ (до 2017 року — Бутенківської сільської ради) Кобеляцького району .

Географія

Село Бутенки знаходиться на лівому березі річки Вовча в місці впадання її в річку Кобелячка, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Славнівка, на протилежному березі — села Бережнівка та Колодяжне. Поблизу села розташований ботанічний заказник місцевого значення Драбинівка. Через село густо проходять автомобільні дороги Н31, М22 (E577) та залізниця, станція Кобеляки.

Історія

Бутенки були засновані козаками після зруйнування Запорізької Січі урядом Катерини II у кінці XVIII століття. Спочатку це були маленькі хутори, що отримували назви за прізвищами їх перших жителів. Голики, Жорняки, Ісаї, Касянівка, Колодяжнівка, Кондри, Марченки, Славнівка, Стрюки, Хряпи (Хряпини), Чумаки, Шапки — саме з цих хуторів згодом утворилися населені пункти сучасної Бутенківської сільської ради. А початком її головного села були 4 розташовані поруч хутори — Марченки, Хряпи, Голики та Стрюки. Очевидно, назва Бутенок походить від однойменного прізвища козака — власника земель. А інша версія виводить її зі слова «бут»: наприкінці XIX століття поблизу села добували світло-сірий глинястий маргель, що використовувався на бут.

1870 року між хуторами, на землях козака Бутенка, було прокладено Харківсько-Миколаївську залізницю. Нова станція отримала назву Кобеляки й стала центром об'єднаного села. Відкриття залізничної станції сприяло швидкому розвитку села, розширенню торгівлі.

1904 році на станції Кобеляки побував імператор Російської імперії Микола ІІ. У 1908—1910 роках у Бутенках було прокладено бруківку, у центрі зроблено артезіанський колодязь.

За переписом 1910 року в селі було 107 дворів, де проживало 605 осіб. На той час Бутенки підпорядковувались Білицькій волості Кобеляцького повіту. У них було відкрито 10 приватних крамниць: мануфактурні, залізоскоб'яні, продовольчі. Діяли ресторан, шинок, аптека, фельдшерський пункт, поштове відділення, пекарня. Працював 2-поверховий вальцовий млин із двигуном «Шкода», збудований місцевим багатієм Миранським. Окрім вальців, які одержували борошно вищих сортів, тут були встановлені жорна для простого помелу, крупорушка та олійниця. У 1912 році комерсант Рабинович побудував у Бутенках склад гасу та мастил, який згодом значно розширився. Навколо населеного пункту розташовувались 12 селянських вітряків.

У пореволюційні роки Бутенки спочатку підпорядковувались Дрижиногреблянській сільській раді Кобеляцького району, а 1926 року стали центром окремої сільської ради.

1936 року в Бутенках з'явився кінотеатр на 500 місць, було збудовано 2-поверхову школу.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Білицької селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Кобеляцького району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2428 осіб, з яких 1104 чоловіки та 1324 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2273 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2219	96.82%
російська	68	2.97%
вірменська	3	0.13%
інші/не вказали	2	0.08%
Усього	2292	100%

Сучасність

Нині на території Бутенківської сільської ради розташовані 5 закладів культури, 4 бібліотеки, історико-краєзнавчий музей, 4 школи, дитячий садок, 3 фельдшерсько-акушерські пункти, медична амбулаторія, відділення зв'язку.

Працюють підприємства: СТОВ «Здобуток», ПАП ім. Зоріна, ПСП «Батьківщина», СТОВ «Бережнівське», ТОВ «Сонячна нива», ДП ДАК «Хліб України», «Кобеляцький комбінат хлібопродуктів» Нафтобаза НАК «Укртаднафта».

Відомі люди

Письменники І. Дубинський та Ю. Дольд-Михайлик.
Заслужений архітектор УРСР Жук Петро Максимович.
Засновник методу мануальної терапії, народний лікар СРСР, академік М. Касьян, чиє ім'я знане в усьому світі, родом із села Бережнівки.
Залюбовський Ілля Іванович — український вчений у галузі експериментальної ядерної фізики, член-кореспондент Національної академії наук України (1988), доктор фізико-математичних наук (1966), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР (1971) та Державної премії України (1993) в галузі науки і техніки.
Хряпа Борис Іванович — заслужений працівник МВС, кавалер ордена Червоної Зірки, ордена Леніна, нагороджений відзнакою Президента України «Іменна вогнепальна зброя» — пістолетом «Форт-12». 81 раз був заохочений керівництвом МВС, у тому числі 8 іменними годинниками; полковник запасу.
— письменник, автор багатьох прозових, віршованих творів для дорослих і дітей, поет-пісняр,художник.

Галерея

Склад щебеню
Олійниця
Стадіон
Будинок культури
Магазин
Залізниця
Садочок
Приватне підприємство «Здобуток»
Кафе «Тинок»
Приватне підприємство
Ветаптека
Аптека
Пам'ятник загиблим у НРВ
Магазини
Дитсадок «Барвінок»
Магазин
Сільська адміністрація
Місцевий ринок
Південна залізниця станція «Кобеляки»
Пошта
Переїзд та трасі Київ — Дніпро
Церква
Склади зберігання зерна
Школа

Примітки

. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бутенки (Полтавський район)

За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — .

Це незавершена стаття з географії Полтавської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[населення_1989-3] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-4] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-5] Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.