Буте́нки — село в Україні, у Білицькій селищній громаді Полтавського району Полтавської області.
село Бутенки | |||
---|---|---|---|
| |||
Залізнична станція Кобеляки | |||
Країна | Україна | ||
Область | Полтавська область | ||
Район | Полтавський район | ||
Громада | Білицька селищна громада | ||
Облікова картка | Бутенки | ||
Основні дані | |||
Засноване | у кінці XVIII століття | ||
Населення | 2292 | ||
Поштовий індекс | 39213 | ||
Телефонний код | +380 5343 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°13′59″ пн. ш. 34°06′31″ сх. д. / 49.23306° пн. ш. 34.10861° сх. д.Координати: 49°13′59″ пн. ш. 34°06′31″ сх. д. / 49.23306° пн. ш. 34.10861° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 81 м | ||
Відстань до обласного центру | 61,3 км | ||
Відстань до районного центру | 11,6 км | ||
Найближча залізнична станція | Кобеляки | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | вул. Кобеляцька, 53 А, смт Білики, Полтавський р-н, Полтавська обл., 39220 | ||
Карта | |||
Бутенки | |||
Бутенки | |||
Мапа | |||
Бутенки у Вікісховищі |
До 2020 року — центр Бутенківської сільської ОТГ (до 2017 року — Бутенківської сільської ради) Кобеляцького району .
Географія
Село Бутенки знаходиться на лівому березі річки Вовча в місці впадання її в річку Кобелячка, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Славнівка, на протилежному березі — села Бережнівка та Колодяжне. Поблизу села розташований ботанічний заказник місцевого значення Драбинівка. Через село густо проходять автомобільні дороги Н31, М22 (E577) та залізниця, станція Кобеляки.
Історія
Бутенки були засновані козаками після зруйнування Запорізької Січі урядом Катерини II у кінці XVIII століття. Спочатку це були маленькі хутори, що отримували назви за прізвищами їх перших жителів. Голики, Жорняки, Ісаї, Касянівка, Колодяжнівка, Кондри, Марченки, Славнівка, Стрюки, Хряпи (Хряпини), Чумаки, Шапки — саме з цих хуторів згодом утворилися населені пункти сучасної Бутенківської сільської ради. А початком її головного села були 4 розташовані поруч хутори — Марченки, Хряпи, Голики та Стрюки. Очевидно, назва Бутенок походить від однойменного прізвища козака — власника земель. А інша версія виводить її зі слова «бут»: наприкінці XIX століття поблизу села добували світло-сірий глинястий маргель, що використовувався на бут.
1870 року між хуторами, на землях козака Бутенка, було прокладено Харківсько-Миколаївську залізницю. Нова станція отримала назву Кобеляки й стала центром об'єднаного села. Відкриття залізничної станції сприяло швидкому розвитку села, розширенню торгівлі.
1904 році на станції Кобеляки побував імператор Російської імперії Микола ІІ. У 1908—1910 роках у Бутенках було прокладено бруківку, у центрі зроблено артезіанський колодязь.
За переписом 1910 року в селі було 107 дворів, де проживало 605 осіб. На той час Бутенки підпорядковувались Білицькій волості Кобеляцького повіту. У них було відкрито 10 приватних крамниць: мануфактурні, залізоскоб'яні, продовольчі. Діяли ресторан, шинок, аптека, фельдшерський пункт, поштове відділення, пекарня. Працював 2-поверховий вальцовий млин із двигуном «Шкода», збудований місцевим багатієм Миранським. Окрім вальців, які одержували борошно вищих сортів, тут були встановлені жорна для простого помелу, крупорушка та олійниця. У 1912 році комерсант Рабинович побудував у Бутенках склад гасу та мастил, який згодом значно розширився. Навколо населеного пункту розташовувались 12 селянських вітряків.
У пореволюційні роки Бутенки спочатку підпорядковувались Дрижиногреблянській сільській раді Кобеляцького району, а 1926 року стали центром окремої сільської ради.
1936 року в Бутенках з'явився кінотеатр на 500 місць, було збудовано 2-поверхову школу.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Білицької селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Кобеляцького району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2428 осіб, з яких 1104 чоловіки та 1324 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2273 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2219 | 96.82% |
російська | 68 | 2.97% |
вірменська | 3 | 0.13% |
інші/не вказали | 2 | 0.08% |
Усього | 2292 | 100% |
Сучасність
Нині на території Бутенківської сільської ради розташовані 5 закладів культури, 4 бібліотеки, історико-краєзнавчий музей, 4 школи, дитячий садок, 3 фельдшерсько-акушерські пункти, медична амбулаторія, відділення зв'язку.
Працюють підприємства: СТОВ «Здобуток», ПАП ім. Зоріна, ПСП «Батьківщина», СТОВ «Бережнівське», ТОВ «Сонячна нива», ДП ДАК «Хліб України», «Кобеляцький комбінат хлібопродуктів» Нафтобаза НАК «Укртаднафта».
Відомі люди
- Письменники І. Дубинський та Ю. Дольд-Михайлик.
- Заслужений архітектор УРСР Жук Петро Максимович.
- Засновник методу мануальної терапії, народний лікар СРСР, академік М. Касьян, чиє ім'я знане в усьому світі, родом із села Бережнівки.
- Залюбовський Ілля Іванович — український вчений у галузі експериментальної ядерної фізики, член-кореспондент Національної академії наук України (1988), доктор фізико-математичних наук (1966), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР (1971) та Державної премії України (1993) в галузі науки і техніки.
- Хряпа Борис Іванович — заслужений працівник МВС, кавалер ордена Червоної Зірки, ордена Леніна, нагороджений відзнакою Президента України «Іменна вогнепальна зброя» — пістолетом «Форт-12». 81 раз був заохочений керівництвом МВС, у тому числі 8 іменними годинниками; полковник запасу.
- — письменник, автор багатьох прозових, віршованих творів для дорослих і дітей, поет-пісняр,художник.
Галерея
- Склад щебеню
- Олійниця
- Стадіон
- Будинок культури
- Магазин
- Залізниця
- Садочок
- Приватне підприємство «Здобуток»
- Кафе «Тинок»
- Приватне підприємство
- Ветаптека
- Аптека
- Пам'ятник загиблим у НРВ
- Магазини
- Дитсадок «Барвінок»
- Магазин
- Сільська адміністрація
- Місцевий ринок
- Південна залізниця станція «Кобеляки»
- Пошта
- Переїзд та трасі Київ — Дніпро
- Церква
- Склади зберігання зерна
- Школа
Примітки
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бутенки (Полтавський район) |
За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — .
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Butenki Bute nki selo v Ukrayini u Bilickij selishnij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti selo ButenkiGerb ButenkivZaliznichna stanciya KobelyakiZaliznichna stanciya KobelyakiKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Poltavskij rajonGromada Bilicka selishna gromadaOblikova kartka Butenki Osnovni daniZasnovane u kinci XVIII stolittyaNaselennya 2292Poshtovij indeks 39213Telefonnij kod 380 5343Geografichni daniGeografichni koordinati 49 13 59 pn sh 34 06 31 sh d 49 23306 pn sh 34 10861 sh d 49 23306 34 10861 Koordinati 49 13 59 pn sh 34 06 31 sh d 49 23306 pn sh 34 10861 sh d 49 23306 34 10861Serednya visota nad rivnem morya 81 mVidstan do oblasnogo centru 61 3 kmVidstan do rajonnogo centru 11 6 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya KobelyakiMisceva vladaAdresa radi vul Kobelyacka 53 A smt Biliki Poltavskij r n Poltavska obl 39220KartaButenkiButenkiMapa Butenki u Vikishovishi Do 2020 roku centr Butenkivskoyi silskoyi OTG do 2017 roku Butenkivskoyi silskoyi radi Kobelyackogo rajonu GeografiyaSelo Butenki znahoditsya na livomu berezi richki Vovcha v misci vpadannya yiyi v richku Kobelyachka vishe za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Slavnivka na protilezhnomu berezi sela Berezhnivka ta Kolodyazhne Poblizu sela roztashovanij botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Drabinivka Cherez selo gusto prohodyat avtomobilni dorogi N31 M22 E577 ta zaliznicya stanciya Kobelyaki IstoriyaButenki buli zasnovani kozakami pislya zrujnuvannya Zaporizkoyi Sichi uryadom Katerini II u kinci XVIII stolittya Spochatku ce buli malenki hutori sho otrimuvali nazvi za prizvishami yih pershih zhiteliv Goliki Zhornyaki Isayi Kasyanivka Kolodyazhnivka Kondri Marchenki Slavnivka Stryuki Hryapi Hryapini Chumaki Shapki same z cih hutoriv zgodom utvorilisya naseleni punkti suchasnoyi Butenkivskoyi silskoyi radi A pochatkom yiyi golovnogo sela buli 4 roztashovani poruch hutori Marchenki Hryapi Goliki ta Stryuki Ochevidno nazva Butenok pohodit vid odnojmennogo prizvisha kozaka vlasnika zemel A insha versiya vivodit yiyi zi slova but naprikinci XIX stolittya poblizu sela dobuvali svitlo sirij glinyastij margel sho vikoristovuvavsya na but 1870 roku mizh hutorami na zemlyah kozaka Butenka bulo prokladeno Harkivsko Mikolayivsku zaliznicyu Nova stanciya otrimala nazvu Kobelyaki j stala centrom ob yednanogo sela Vidkrittya zaliznichnoyi stanciyi spriyalo shvidkomu rozvitku sela rozshirennyu torgivli 1904 roci na stanciyi Kobelyaki pobuvav imperator Rosijskoyi imperiyi Mikola II U 1908 1910 rokah u Butenkah bulo prokladeno brukivku u centri zrobleno artezianskij kolodyaz Za perepisom 1910 roku v seli bulo 107 dvoriv de prozhivalo 605 osib Na toj chas Butenki pidporyadkovuvalis Bilickij volosti Kobelyackogo povitu U nih bulo vidkrito 10 privatnih kramnic manufakturni zalizoskob yani prodovolchi Diyali restoran shinok apteka feldsherskij punkt poshtove viddilennya pekarnya Pracyuvav 2 poverhovij valcovij mlin iz dvigunom Shkoda zbudovanij miscevim bagatiyem Miranskim Okrim valciv yaki oderzhuvali boroshno vishih sortiv tut buli vstanovleni zhorna dlya prostogo pomelu kruporushka ta olijnicya U 1912 roci komersant Rabinovich pobuduvav u Butenkah sklad gasu ta mastil yakij zgodom znachno rozshirivsya Navkolo naselenogo punktu roztashovuvalis 12 selyanskih vitryakiv U porevolyucijni roki Butenki spochatku pidporyadkovuvalis Drizhinogreblyanskij silskij radi Kobelyackogo rajonu a 1926 roku stali centrom okremoyi silskoyi radi 1936 roku v Butenkah z yavivsya kinoteatr na 500 misc bulo zbudovano 2 poverhovu shkolu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Bilickoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kobelyackogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Poltavskogo rajonu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2428 osib z yakih 1104 choloviki ta 1324 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 2273 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2219 96 82 rosijska 68 2 97 virmenska 3 0 13 inshi ne vkazali 2 0 08 Usogo 2292 100 SuchasnistNini na teritoriyi Butenkivskoyi silskoyi radi roztashovani 5 zakladiv kulturi 4 biblioteki istoriko krayeznavchij muzej 4 shkoli dityachij sadok 3 feldshersko akusherski punkti medichna ambulatoriya viddilennya zv yazku Pracyuyut pidpriyemstva STOV Zdobutok PAP im Zorina PSP Batkivshina STOV Berezhnivske TOV Sonyachna niva DP DAK Hlib Ukrayini Kobelyackij kombinat hliboproduktiv Naftobaza NAK Ukrtadnafta Vidomi lyudiPismenniki I Dubinskij ta Yu Dold Mihajlik Zasluzhenij arhitektor URSR Zhuk Petro Maksimovich Zasnovnik metodu manualnoyi terapiyi narodnij likar SRSR akademik M Kasyan chiye im ya znane v usomu sviti rodom iz sela Berezhnivki Zalyubovskij Illya Ivanovich ukrayinskij vchenij u galuzi eksperimentalnoyi yadernoyi fiziki chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1988 doktor fiziko matematichnih nauk 1966 zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi URSR 1971 ta Derzhavnoyi premiyi Ukrayini 1993 v galuzi nauki i tehniki Hryapa Boris Ivanovich zasluzhenij pracivnik MVS kavaler ordena Chervonoyi Zirki ordena Lenina nagorodzhenij vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Imenna vognepalna zbroya pistoletom Fort 12 81 raz buv zaohochenij kerivnictvom MVS u tomu chisli 8 imennimi godinnikami polkovnik zapasu pismennik avtor bagatoh prozovih virshovanih tvoriv dlya doroslih i ditej poet pisnyar hudozhnik GalereyaSklad shebenyu Olijnicya Stadion Budinok kulturi Magazin Zaliznicya Sadochok Privatne pidpriyemstvo Zdobutok Kafe Tinok Privatne pidpriyemstvo Vetapteka Apteka Pam yatnik zagiblim u NRV Magazini Ditsadok Barvinok Magazin Silska administraciya Miscevij rinok Pivdenna zaliznicya stanciya Kobelyaki Poshta Pereyizd ta trasi Kiyiv Dnipro Cerkva Skladi zberigannya zerna ShkolaPrimitki Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Poltavska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Butenki Poltavskij rajon Za red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 Ce nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi