Шульга́ Мико́ла Фе́дорович (15 вересня 1947 — 23 січня 2024, Харків) — радянський і український вчений у галузі обчислювальної фізики. Доктор фізико-математичних наук (1987), професор (1999). Академік Національної академії наук України (2009). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002). Генеральний директор Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», директор Інституту теоретичної фізики ім. О. І. Ахієзера, завідувач кафедрою ядерної та медичної фізики фізико-технічного факультету ХНУ.
Шульга Микола Федорович | |
---|---|
Народився | 15 вересня 1947 Харків, Українська РСР, СРСР |
Помер | 23 січня 2024 |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | фізик, директор |
Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Галузь | обчислювальна фізика |
Заклад | ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Ахієзер Олександр Ілліч |
Членство | НАН України |
Нагороди |
Біографія
Микола Федорович Шульга народився 15 вересня 1947 року у місті Харкові. У 1971 році закінчив фізико-технічний факультет Харківського державного університету. Після дворічної строкової служби в армії почав працювати у Харківському фізико-технічному інституті. Тут він у 1977 році захистив кандидатську дисертацію, а у 1987 році — докторську, ставши одним з наймолодших докторів фізико-математичних наук.
У 1986–1995 роках обіймав посаду керівника теоретико-експериментального відділу при відділенні ядерної фізики ХФТІ, де на базі прискорювача електронів виконувалися дослідження з ядерної фізики та фізики взаємодії релятивістських частинок з речовиною. У 1996 році за його ініціативи було засновано Інститут теоретичної фізики імені О. І. Ахієзера ННЦ «ХФТІ», де М. Ф. Шульга став першим директором. З 2004 року є заступником Генерального директора ННЦ «ХФТІ» з наукової роботи.
Наукова діяльність
М. Ф. Шульга — один з провідних українських вчених у галузі квантової електродинаміки та фізики взаємодії частинок великої енергії з речовиною.
Перше наукове дослідження М. Ф. Шульга виконав ще в університеті, під керівництвом О. І. Ахієзера та П. І. Фоміна, яке було опубліковано у 1971 році в журналі «Письма в ЖЭТФ» під назвою «Когерентне гальмівне випромінювання електронів і позитронів ультрарелятивістської енергії в кристалах».
У науковому доробку М. Ф. Шульги — низка відкриттів та досліджень. Зокрема, він:
- розвинув квазікласичну та класичну теорії когерентного випромінювання релятивістських електронів у кристалах (разом із О. І. Ахієзером), що дало змогу значно розширити галузь застосування теорії Борна про взаємодію швидких частинок з кристалами.
- передбачив ефект стримування гальмівного випромінювання у тонкому шарі речовини (цей ефект отримав назву Терновського-Шульги-Фоміна)
- спрогнозував явище динамічного хаосу в процесі руху швидких частинок у періодичних структурах атомів, що було несподіваним у дослідженні проходження частинок через кристали (разом із Ю. Л. Болотіним, В. Ю. Гончаром та В. І. Трутнем). Таке передбачення відкрило можливість застосування нових математичних методів для дослідження процесів взаємодії частинок з кристалами;
- розвинув теорію низки квантовоелектродинамічних процесів за великих енергій у речовині. Зокрема, була доведена можливість когерентних ефектів у процесах розсіяння та народження нових частинок у кристалах при великих енергіях, завдяки яким потужно зростає ефективність взаємодії частинок з атомами кристалічної ґратки. Ці дослідження встановлюють зв'язок між квантовою електродинамікою і теорією поля, з одного боку, та фізикою твердого тіла — з іншого.
- запропонував і розвинув низку нових математичних методів для опису процесів взаємодії частинок великої енергії з речовиною: багатовимірний квазікласичний метод, метод Фока канонічних перетворень, метод функціонального інтегрування та ін. Результатом цих досліджень стала теорія ефекту Ландау-Померанчука-Мігдала пригнічення гальмівного випромінювання ультрарелятивістських електронів у речовині.
- спрогнозував стохастичний механізм повороту пучків частинок великої енергії за допомогою вигнутих кристалів (разом з А. А. Гриненком), що відкрило нові можливості для відносно простого рішення задачі виведення пучків різних заряджених частинок з прискорювачів.
За ініціативою та безпосередньої участі М. Ф. Шульги було поставлено низку критичних експериментів з перевірки прогнозованих ефектів на прискорювачах CERN (Швейцарія) СЛАК (США), МАМІ та S-DALINAS (Німеччина), а також в ХФТІ.
Наприкінці 1990-х років М. Ф. Шульга разом з О. І. Ахієзером були ініціаторами теоретичних робіт в ННЦ «ХФТІ» з фізики реактора на швидких нейтронах, який працює в режимі хвилі повільного ядерного горіння. Пізніше у цій галузі Ю. П. Мельником, В. В. Пилипенком та С. П. Фоміним почали проводитися інтенсивні дослідження.
М. Ф. Шульга є автором більш ніж 250 наукових праць, у тому числі 7 монографій та монографічних оглядів. Під його науковим керівництвом підготовлено 4 доктора та 8 кандидатів фізико-математичних наук.
Микола Федорович входить до складу Наукової ради НАН України з проблеми «Ядерна фізика та атомна енергетика», Наукової ради країн СНД із застосування методів ядерної фізики у суміжних галузях і до низки Наукових рад ННЦ «ХФТІ» та Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Він також є членом редколегій «Українського фізичного журналу», «Вопросов атомной науки и техники», «Вісника Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна».
На посаді заступника Генерального директора ННЦ «ХФТІ» з наукової роботи М. Ф. Шульга виступає представником України у низці міжнародних проектів з проблем фізики взаємодії частинок великої енергії з кристалічними структурами та фізики високих енергій.
Також входить до складу програмних комітетів низки міжнародних наукових конференцій, а саме: конференції з атомних зіткнень у твердому тілі (ICACS), симпозіуму з випромінювання релятивістських електронів у періодичних структурах (RREPS), щорічної конференції з фізики взаємодії заряджених частинок з кристалами, міжнародної конференції «Channeling». Був головою оргкомітетів міжнародних конференцій з квантової теорії поля та суперсиметрії (SUSY-2000, Харків), квантової електродинаміки і статистичної фізики (QEDSP-2001, 2006, Харків), міжнародної школи для молодих вчених з ядерної фізики та енергетики (Алушта, 2004, 2007).
Викладацька діяльність
М. Ф. Шульга викладає в Харківському національному університеті, читає лекції з квантової електродинаміки при високих енергіях у речовині (для теоретиків) та з кооперативних ефектів в електродинаміці (для експериментаторів). Також керує філіалом кафедри теоретичної ядерної фізики фізико-технічного факультету ХНУ при ННЦ «ХФТІ».
У 2004 році М. Ф. Шульга був обраний віце-президентом Українського фізичного товариства. За його ініціативою та активної участі у Харкові з 2004 року розпочав свою роботу загальноміський науковий семінар «Сучасні проблеми фізики», що проводиться на базі фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Протягом багатьох років є членом Вищої атестаційної комісії України.
Нагороди
- Державна премія України у галузі науки і техніки (2002)
- Премія імені О. С. Давидова Національної академії наук України (2000).
- Премія НАН України імені О. І. Ахієзера за підсумками конкурсу 2018 року за цикл праць «Деякі проблеми фізики твердого тіла та квантової електродинаміки».
Примітки
- Шульга Микола Федорович. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 12 квітня 2021.
- . Лауреати Золотої медалі імені В. І. Вернадського та премій імені видатних учених України Національної академії наук України 2019 року. — Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2019. — 30 с.
Джерела
- Некролог-Біографія// Сайт НАН України, 24 січня 2024 року
Посилання
- Шульга Микола Федорович // Вісник НАН України. — 2007 — № 9
- Николай Фёдорович Шульга (к 60-летию со дня рождения)
- Вчена рада Харківського Національного університету ім. В. Н. Каразіна. Шульга Микола Федорович
- Таньшина А. Наш співвітчизник академік Микола Шульга // Світогляд. — 2017. — № 4 (66). — С. 46-52. — ISSN 1819-7329.
- Слюсаренко Ю. В. Життя в науці і для науки: до 70-річчя академіка НАН України М. Ф. Шульги // Вісник Національної Академії наук України. — 2017. — № 9. — С. 99–102.
- 75-річчя академіка НАН України М. Ф. Шульги // Вісник Національної академії наук України. № 9 (2022), c.86. Опубліковано 2022.09.26.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shulga Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Shulga Mikola Shulga Miko la Fe dorovich 15 veresnya 1947 23 sichnya 2024 Harkiv radyanskij i ukrayinskij vchenij u galuzi obchislyuvalnoyi fiziki Doktor fiziko matematichnih nauk 1987 profesor 1999 Akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2009 Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2002 Generalnij direktor Nacionalnogo naukovogo centru Harkivskij fiziko tehnichnij institut direktor Institutu teoretichnoyi fiziki im O I Ahiyezera zaviduvach kafedroyu yadernoyi ta medichnoyi fiziki fiziko tehnichnogo fakultetu HNU Shulga Mikola FedorovichNarodivsya 15 veresnya 1947 1947 09 15 Harkiv Ukrayinska RSR SRSRPomer 23 sichnya 2024 2024 01 23 Krayina SRSR UkrayinaDiyalnist fizik direktorAlma mater HNU im V N KarazinaGaluz obchislyuvalna fizikaZaklad NNC Harkivskij fiziko tehnichnij institut Vchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukNaukovij kerivnik Ahiyezer Oleksandr IllichChlenstvo NAN UkrayiniNagorodi Premiya NAN Ukrayini imeni O S Davidova Premiya NAN Ukrayini imeni O I AhiyezeraBiografiyaMikola Fedorovich Shulga narodivsya 15 veresnya 1947 roku u misti Harkovi U 1971 roci zakinchiv fiziko tehnichnij fakultet Harkivskogo derzhavnogo universitetu Pislya dvorichnoyi strokovoyi sluzhbi v armiyi pochav pracyuvati u Harkivskomu fiziko tehnichnomu instituti Tut vin u 1977 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu a u 1987 roci doktorsku stavshi odnim z najmolodshih doktoriv fiziko matematichnih nauk U 1986 1995 rokah obijmav posadu kerivnika teoretiko eksperimentalnogo viddilu pri viddilenni yadernoyi fiziki HFTI de na bazi priskoryuvacha elektroniv vikonuvalisya doslidzhennya z yadernoyi fiziki ta fiziki vzayemodiyi relyativistskih chastinok z rechovinoyu U 1996 roci za jogo iniciativi bulo zasnovano Institut teoretichnoyi fiziki imeni O I Ahiyezera NNC HFTI de M F Shulga stav pershim direktorom Z 2004 roku ye zastupnikom Generalnogo direktora NNC HFTI z naukovoyi roboti Naukova diyalnistM F Shulga odin z providnih ukrayinskih vchenih u galuzi kvantovoyi elektrodinamiki ta fiziki vzayemodiyi chastinok velikoyi energiyi z rechovinoyu Pershe naukove doslidzhennya M F Shulga vikonav she v universiteti pid kerivnictvom O I Ahiyezera ta P I Fomina yake bulo opublikovano u 1971 roci v zhurnali Pisma v ZhETF pid nazvoyu Kogerentne galmivne viprominyuvannya elektroniv i pozitroniv ultrarelyativistskoyi energiyi v kristalah U naukovomu dorobku M F Shulgi nizka vidkrittiv ta doslidzhen Zokrema vin rozvinuv kvaziklasichnu ta klasichnu teoriyi kogerentnogo viprominyuvannya relyativistskih elektroniv u kristalah razom iz O I Ahiyezerom sho dalo zmogu znachno rozshiriti galuz zastosuvannya teoriyi Borna pro vzayemodiyu shvidkih chastinok z kristalami peredbachiv efekt strimuvannya galmivnogo viprominyuvannya u tonkomu shari rechovini cej efekt otrimav nazvu Ternovskogo Shulgi Fomina sprognozuvav yavishe dinamichnogo haosu v procesi ruhu shvidkih chastinok u periodichnih strukturah atomiv sho bulo nespodivanim u doslidzhenni prohodzhennya chastinok cherez kristali razom iz Yu L Bolotinim V Yu Goncharom ta V I Trutnem Take peredbachennya vidkrilo mozhlivist zastosuvannya novih matematichnih metodiv dlya doslidzhennya procesiv vzayemodiyi chastinok z kristalami rozvinuv teoriyu nizki kvantovoelektrodinamichnih procesiv za velikih energij u rechovini Zokrema bula dovedena mozhlivist kogerentnih efektiv u procesah rozsiyannya ta narodzhennya novih chastinok u kristalah pri velikih energiyah zavdyaki yakim potuzhno zrostaye efektivnist vzayemodiyi chastinok z atomami kristalichnoyi gratki Ci doslidzhennya vstanovlyuyut zv yazok mizh kvantovoyu elektrodinamikoyu i teoriyeyu polya z odnogo boku ta fizikoyu tverdogo tila z inshogo zaproponuvav i rozvinuv nizku novih matematichnih metodiv dlya opisu procesiv vzayemodiyi chastinok velikoyi energiyi z rechovinoyu bagatovimirnij kvaziklasichnij metod metod Foka kanonichnih peretvoren metod funkcionalnogo integruvannya ta in Rezultatom cih doslidzhen stala teoriya efektu Landau Pomeranchuka Migdala prignichennya galmivnogo viprominyuvannya ultrarelyativistskih elektroniv u rechovini sprognozuvav stohastichnij mehanizm povorotu puchkiv chastinok velikoyi energiyi za dopomogoyu vignutih kristaliv razom z A A Grinenkom sho vidkrilo novi mozhlivosti dlya vidnosno prostogo rishennya zadachi vivedennya puchkiv riznih zaryadzhenih chastinok z priskoryuvachiv Za iniciativoyu ta bezposerednoyi uchasti M F Shulgi bulo postavleno nizku kritichnih eksperimentiv z perevirki prognozovanih efektiv na priskoryuvachah CERN Shvejcariya SLAK SShA MAMI ta S DALINAS Nimechchina a takozh v HFTI Naprikinci 1990 h rokiv M F Shulga razom z O I Ahiyezerom buli iniciatorami teoretichnih robit v NNC HFTI z fiziki reaktora na shvidkih nejtronah yakij pracyuye v rezhimi hvili povilnogo yadernogo gorinnya Piznishe u cij galuzi Yu P Melnikom V V Pilipenkom ta S P Fominim pochali provoditisya intensivni doslidzhennya M F Shulga ye avtorom bilsh nizh 250 naukovih prac u tomu chisli 7 monografij ta monografichnih oglyadiv Pid jogo naukovim kerivnictvom pidgotovleno 4 doktora ta 8 kandidativ fiziko matematichnih nauk Mikola Fedorovich vhodit do skladu Naukovoyi radi NAN Ukrayini z problemi Yaderna fizika ta atomna energetika Naukovoyi radi krayin SND iz zastosuvannya metodiv yadernoyi fiziki u sumizhnih galuzyah i do nizki Naukovih rad NNC HFTI ta Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina Vin takozh ye chlenom redkolegij Ukrayinskogo fizichnogo zhurnalu Voprosov atomnoj nauki i tehniki Visnika Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Na posadi zastupnika Generalnogo direktora NNC HFTI z naukovoyi roboti M F Shulga vistupaye predstavnikom Ukrayini u nizci mizhnarodnih proektiv z problem fiziki vzayemodiyi chastinok velikoyi energiyi z kristalichnimi strukturami ta fiziki visokih energij Takozh vhodit do skladu programnih komitetiv nizki mizhnarodnih naukovih konferencij a same konferenciyi z atomnih zitknen u tverdomu tili ICACS simpoziumu z viprominyuvannya relyativistskih elektroniv u periodichnih strukturah RREPS shorichnoyi konferenciyi z fiziki vzayemodiyi zaryadzhenih chastinok z kristalami mizhnarodnoyi konferenciyi Channeling Buv golovoyu orgkomitetiv mizhnarodnih konferencij z kvantovoyi teoriyi polya ta supersimetriyi SUSY 2000 Harkiv kvantovoyi elektrodinamiki i statistichnoyi fiziki QEDSP 2001 2006 Harkiv mizhnarodnoyi shkoli dlya molodih vchenih z yadernoyi fiziki ta energetiki Alushta 2004 2007 Vikladacka diyalnistM F Shulga vikladaye v Harkivskomu nacionalnomu universiteti chitaye lekciyi z kvantovoyi elektrodinamiki pri visokih energiyah u rechovini dlya teoretikiv ta z kooperativnih efektiv v elektrodinamici dlya eksperimentatoriv Takozh keruye filialom kafedri teoretichnoyi yadernoyi fiziki fiziko tehnichnogo fakultetu HNU pri NNC HFTI U 2004 roci M F Shulga buv obranij vice prezidentom Ukrayinskogo fizichnogo tovaristva Za jogo iniciativoyu ta aktivnoyi uchasti u Harkovi z 2004 roku rozpochav svoyu robotu zagalnomiskij naukovij seminar Suchasni problemi fiziki sho provoditsya na bazi fiziko tehnichnogo fakultetu Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Protyagom bagatoh rokiv ye chlenom Vishoyi atestacijnoyi komisiyi Ukrayini NagorodiDerzhavna premiya Ukrayini u galuzi nauki i tehniki 2002 Premiya imeni O S Davidova Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2000 Premiya NAN Ukrayini imeni O I Ahiyezera za pidsumkami konkursu 2018 roku za cikl prac Deyaki problemi fiziki tverdogo tila ta kvantovoyi elektrodinamiki PrimitkiShulga Mikola Fedorovich www nas gov ua ukr Procitovano 12 kvitnya 2021 LaureatiZolotoyi medali imeni V I Vernadskogo ta premij imeni vidatnih uchenih Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2019 roku Vidavnichij dim Akademperiodika NAN Ukrayini 2019 30 s DzherelaNekrolog Biografiya Sajt NAN Ukrayini 24 sichnya 2024 rokuPosilannyaShulga Mikola Fedorovich Visnik NAN Ukrayini 2007 9 Nikolaj Fyodorovich Shulga k 60 letiyu so dnya rozhdeniya Vchena rada Harkivskogo Nacionalnogo universitetu im V N Karazina Shulga Mikola Fedorovich Tanshina A Nash spivvitchiznik akademik Mikola Shulga Svitoglyad 2017 4 66 S 46 52 ISSN 1819 7329 Slyusarenko Yu V Zhittya v nauci i dlya nauki do 70 richchya akademika NAN Ukrayini M F Shulgi Visnik Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini 2017 9 S 99 102 75 richchya akademika NAN Ukrayini M F Shulgi Visnik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 9 2022 c 86 Opublikovano 2022 09 26