Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карпа́тський націона́льний приро́дний парк — національний парк в Україні, на території Івано-Франківської області. Створений для збереження унікальних лісових екосистем Центральної Європи.
 Частина парку біля Говерли | |
| 48°18′00″ пн. ш. 24°35′00″ сх. д. / 48.30000000002777227336991928° пн. ш. 24.58333333336078041497785307° сх. д.Координати: 48°18′00″ пн. ш. 24°35′00″ сх. д. / 48.30000000002777227336991928° пн. ш. 24.58333333336078041497785307° сх. д. | |
| Країна |  Україна,Івано-Франківська область, Верховинський район, Надвірнянський район |
|---|---|
| Розташування | Україна, Івано-Франківська область, Верховинський район, Надвірнянський район |
| Найближче місто | Яремче |
| Площа | 50495 га |
| Засновано | 3 червня 1980 р. |
| Оператор | Міністерство охорони навколишнього природного середовища України |
| Вебсторінка | karpatskyi-park.in.ua |
  Карпатський національний природний парк (Івано-Франківська область) | |
 Карпатський національний природний парк у Вікісховищі | |
Карпатський національний природний парк — перший і один з найбільших в Україні національних природних парків. Він був створений постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1980 р. № 376. Ще в 1921 році у межах його нинішньої території на площі 447 га було створено резерват для охорони Чорногірських пралісів. Частина нинішньої території парку з 1968 по 1980 рік була у складі Карпатського державного заповідника, від якого при створенні парку були відокремлені Говерлянське і Високогірне лісництва.
В національному природному парку працюють 234 особи, з них у науковому підрозділі — 18, у службі охорони — 130.
Розташування
Площа парку становить 50495,0 га, з них у постійному користуванні — 38322,0 га. Його територія простягається на 55 км з півночі на південь і на 20 км із заходу на схід. Переважна частина території парку розташована в межах абсолютних висот — 500—2000 м над р. м. Найвища точка України — вершина гори Говерла (2061 м над р. м.) — розташована в межах парку.
Парк розташований у найвищому і найцікавішому в географічному відношенні секторі Чорногірського і Ґорґанського масивів. Основна частина його території охоплює верхів'ї річки Пруту і її приток, решта — в басейні Чорного Черемошу.
В геоструктурному плані його територія входить до складу Чорногірської та Скибової зон Карпатської складчастої області, де на поверхню виходять товстошарові пісковики, чорні аргіліти, глинисто-пісковий фліш та інші геологічні відклади. Вона репрезентує райони середньогірських Скибових Горган з характерними кам'янистими розсипами, Ясинсько-Верховинської міжгірної котловини з м'якими обрисами і плоскими вершинами гір та Чорногірського масиву з високими хребтами, що тягнуться з північного заходу на південний схід з характерними особливостями рельєфу: наявністю слідів давнього зледеніння — великих за розмірами давньольодовикових морен і карів, заповнених кришталево чистою водою.
Вершини гір округлі або куполоподібні, схили в нижніх частинах пологі, а у верхніх — круті. У межах парку виділяються бурі гірсько-лісові, гірсько-підзолисті, гірсько-лучні і дернові типи ґрунтів. Ландшафтне різноманіття представлене низькогірськими флешовими крутосхилими хребтами з бурими гірсько-лісовими та дерново-буроземними щебенюватими ґрунтами; середньогірськими і високими давньольодовиковими флешовими крутосхилими хребтами з полонинами, на яких переважають бурі гірсько-лісові щебенюваті та гірсько-торф'яно-буроземні ґрунти, гірські галечникові, гравійно-піщані та суглинисті заплави.
Найважливішими об'єктами охорони парку є природні лісові, субальпійські та альпійські біогеоценози Чорногори, реліктові осередки сосни звичайної та кедрової, які збереглися на кам'янистих розсипах Чорногірського і Ґорґанського масивів, високогірні ландшафти з льодовиковими карами, валами і озерами льодовикового походження, цінні ботанічні, геолого-морфологічні пам'ятки. Найцінніші ділянки парку охоронялись і до оголошення його Державним природним національним парком. Проте на значній площі мали місце усілякі форми антропогенного впливу, внаслідок чого сталися суттєві трансформації в природній структурі рослинного покриву. На пологих схилах вирубувалось або випалювалось криволісся гірської сосни та зеленої вільхи, що призвело до зниження на 100–200 і більше метрів межі смерекових лісів на схилах гір Говерла, Брескул, Пожижевська, . Знищення захисних лісонасаджень у високогір'ї стало причиною частішого сходження снігових лавин, розвитку ерозійних та зсувних процесів. Після встановлення на цих територіях заповідного режиму природне відновлення верхньої межі смерекових лісів сталося досить швидко.
У високогірних ландшафтах парку і його захисній зоні збереглася найбільша кількість ендемічних та реліктових видів карпатської флори, включення цих ландшафтів в заповідну зону забезпечує надійне збереження та відновлення цінного генофонду.
Карпатський національний природний парк був створений з метою збереження типових для Чорногори та Ґорґан гірських і долинно-річкових природних комплексів, цінних історичних, архітектурних та етнографічних пам'яток, для проведення наукових досліджень у галузі охорони довкілля, збереження рідкісних для Центральноєвропейської геоботанічної провінції природних екосистем, які мають особливе значення для збереження та відновлення генофонду рідкісних і зникаючих рослин, тварин; охорони гірських ландшафтів, як визначної пам'ятки даного регіону; забезпечення на базі екосистем вирішення актуальних для Карпат науково-природознавчих та природоохоронних завдань, створення умов для відпочинку й оздоровлення населення, пропаганди природоохоронних знань і екологічного виховання.
На території парку організовані чотири функціональні зони: заповідна, захисно-рекреаційна, рекреаційна, рекреаційно-господарча. За функціональним зонуванням території заповідна зона становить 11401,4 га, зона регульованої рекреації — 25953,1 га, зона стаціонарної рекреації — 106,6 га, господарська зона 13033,9 га.
До заповідної зони входять найцінніші пралісові, субальпійські та альпійські ділянки, на яких масово зростають ендемічні та реліктові види рослин, розташовані верхів'я приток Пруту і Чорного Черемошу, а також інші унікальні ділянки, які відіграють вирішальну роль у стабілізації гідрологічної обстановки регіону.
Клімат
Клімат характеризується як перехідний від помірно теплого західноєвропейського до континентального східноєвропейського. Середньорічна температура повітря становить +6 °C із зниженням у високогір'ї, річна кількість опадів збільшується з висотою від 800 до 1400 мм, снігу випадає до 50 см, а в окремі роки до 2 м.
Водні ресурси
Головною водною артерією території парку є річка Прут. Вона бере початок біля підніжжя Говерли й протікає територією парку 50 км. Численні притоки Прута, такі як Прутець Чемигівський, Прутець Яблуневський, Женець, Жонка (з правими допливами Чепелів та Багровець), Чорногорчик, Піги, Кам'янка утворюють багато порогів та водоспадів: Дівочі Сльози, Женецький Гук, Капливець, Пробій, Нарінецький, Багровецький. Особливою красою відзначаються озера льодовикового походження — Марічейка (1 га) при підніжжі гори Шурин-Гропа та Несамовите (0,5 га) під горою Туркул. Загалом озера субальпійського поясу заболочуються внаслідок наростання сфагнових плавів від їхніх країв до середини, що становить неабиякий інтерес для вчених.
Біота
Флора
У Карпатському національному парку охороняються всі типи фітоценотичних комплексів лісового (крім поясу дубових лісів), субальпійського та альпійського поясів, що є характерними для гірських систем Центральної Європи. Більша частина території вкрита буковими, смерековими, ялицевими, сіровільховими та мішаними лісами, зрідка трапляються клейковільхові, березові і соснові ліси. Найпоширенішими є буково-ялицево-смерекові та чисті смерекові ліси, в яких часто ростуть явір, ясен, в'яз гірський. Вище верхньої межі лісу сформувалося типове криволісся із сосни гірської, вільхи зеленої та ялівцю сибірського в комплексі з луками, чагарничковими угрупованнями, мозаїкою мохів та лишайників.
На території парку зростає 1260 видів вищих спорових і судинних рослин, з яких 155 видів — мохоподібні. До Червоної книги України занесено 80 видів рослин: рододендрон східнокарпатський, арніка гірська, родіола рожева, сон білий, ліннея північна, баранець звичайний, , сосна кедрова європейська, журавлина дрібноплода, значна кількість видів зозулинцевих, що трапляються на післялісових луках і верхових болотах, та інші. Три види рослин занесено до Європейського червоного списку: борщівник карпатський, та . У парку зареєстровано зростання 29 ендемічних видів рослин, серед яких 12 загальнокарпатських (, грушанка карпатська, молочай карпатський тощо) та 13 південнокарпатських (, , фіалка відхилена тощо) ендемів. Найбільше ендеміків і реліктів трапляється на Чорногорі. На території парку зберігаються також найбільші за площею в Українських Карпатах реліктові угруповання сосни звичайної, берези повислої та частково сосни кедрової, єдине місце зростання якої розташоване на Чорногорі, в урочищі Кедрувате. Загалом до Зеленої книги України занесено 32 рослинні угруповання: 3 лісові, 4 чагарникові, 12 лучних та 9 болотних.
Фауна
Різноманіття ландшафтів території національного парку зумовлює і різноманіття тваринного світу. Його особливістю є велика частка комахоїдних, рукокрилих і гризунів, дещо менше тут хижаків та парнокопитних.
Із дрібних ссавців поширені мідиці мала, звичайна та альпійська, мала та велика рясоніжки, хатня і жовтогорла миші, , і снігова полівки, з гризунів — вивірка лісова з чорно-коричневим аж до чорного забарвленням хутра, три види вовчків — вовчок сірий, соня лісова та вовчок ліщиновий, з парнокопитних — олень благородний, сарна європейська, свиня дика. Зрідка трапляються ведмідь бурий, рись, кіт лісовий.
Різноманітною є орнітофауна парку. В його темнохвойних лісах навіть є представники тайгових птахів — снігур і горіхівка. У холодних гірських потоках водиться струмкова форель. Із земноводних в передгір'ях і горах трапляються гребінчастий, альпійський і карпатський тритони, гостроморда і трав'яна жаби, із плазунів — веретільниця, вуж звичайний, мідянка, гадюка звичайна, прудка і живородна ящірки.
Загалом фауністичне різноманіття хордових парку представляють 56 видів ссавців, 114 — птахів, 11 — риб, 10 — земноводних, 7 — плазунів. До Червоної книги України занесено 44 види фауни, зокрема, карпатський та альпійський тритони, саламандра плямиста, мідянка, чорний лелека, беркут, польовий лунь, сапсан, глухар, дятел трипалий, борсук, видра, рись та ін., а до Європейського червоного переліку — 11 видів: вовк, бурий ведмідь, вухань бурий, вовчок ліщиновий, деркач, слимак виноградний та інші.
Визначні природні об'єкти
Дослідницька робота
У зв'язку з тим, що раніше на значній території велось традиційне лісове господарство, тепер, враховуючи соціальні функції лісів, у парку здійснюються заходи з оптимізації їхнього громадсько-корисного значення.
Значну роботу з вивчення рослинного світу парку провели робітники Підліснівського паркового лісництва, співробітники Інституту еклогії Карпат НАН України, який має свій стаціонар на полонині Пожижевській, Українського державного лісотехнічного університету.
Рекреація
Особливий дар природи національного природного парку — це джерела з мінеральною водою двох типів: хлоридно-гідрокарбонатно-натрієвою та слабкомінералізованою гідрокарбонатно-натрієвою з підвищеним вмістом органічних речовин. З цими об'єктами тісно пов'язані рекреаційно-лікувальна та рекреаційно-туристська діяльність національного парку.
Завдяки гарним кліматичним умовам, біогеографічній оригінальності, етнографічним пам'яткам, територія парку традиційно використовувалась для рекреаційних і туристичних цілей ще з початку XX століття. За останні десятиріччя на турбазах, в будинках відпочинку, дитячих таборах і санаторіях щороку відпочиває близько мільйона чоловік.
У парку створено 48 туристичних маршрутів, діє мережа стаціонарних рекреаційних пунктів, влаштовано екологічні та науково-пізнавальні маршрути, добре розвинена інфраструктура сільського зеленого туризму, діє низка закладів стаціонарної рекреації (санаторії, лікувально-оздоровчі комплекси, оздоровчі табори та інше).
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карпатський національний природний парк |
Ресурси Інтернету
- Карпатський національний природний парк. Офіційний сайт. [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Портал «Українські Карпати» [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
- флора та фауна Буковини [ 5 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Всеукраїнський туристичний журнал «Карпати» [ 5 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Карпатський національний природний парк [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Література
- Кравчинський Р. Л., Хільчевський В.К., Корчемлюк М. В., Стефурак О. М. Моніторинг природних водних джерел Карпатського національного природного парку : монографія / за ред. В. К. Хільчевського. — І.-Ф. : Фоліант, 2019. — 124 с.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karpa tskij naciona lnij priro dnij park nacionalnij park v Ukrayini na teritoriyi Ivano Frankivskoyi oblasti Stvorenij dlya zberezhennya unikalnih lisovih ekosistem Centralnoyi Yevropi Karpatskij nacionalnij prirodnij parkChastina parku bilya GoverliChastina parku bilya Goverli48 18 00 pn sh 24 35 00 sh d 48 30000000002777227336991928 pn sh 24 58333333336078041497785307 sh d 48 30000000002777227336991928 24 58333333336078041497785307 Koordinati 48 18 00 pn sh 24 35 00 sh d 48 30000000002777227336991928 pn sh 24 58333333336078041497785307 sh d 48 30000000002777227336991928 24 58333333336078041497785307Krayina Ukrayina Ivano Frankivska oblast Verhovinskij rajon Nadvirnyanskij rajonRoztashuvannya Ukrayina Ivano Frankivska oblast Verhovinskij rajon Nadvirnyanskij rajonNajblizhche mistoYaremchePlosha50495 gaZasnovano3 chervnya 1980 r OperatorMinisterstvo ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha UkrayiniVebstorinkakarpatskyi park in uaKarpatskij nacionalnij prirodnij park Ivano Frankivska oblast Karpatskij nacionalnij prirodnij park u Vikishovishi Karpatskij nacionalnij prirodnij park pershij i odin z najbilshih v Ukrayini nacionalnih prirodnih parkiv Vin buv stvorenij postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 3 chervnya 1980 r 376 She v 1921 roci u mezhah jogo ninishnoyi teritoriyi na ploshi 447 ga bulo stvoreno rezervat dlya ohoroni Chornogirskih pralisiv Chastina ninishnoyi teritoriyi parku z 1968 po 1980 rik bula u skladi Karpatskogo derzhavnogo zapovidnika vid yakogo pri stvorenni parku buli vidokremleni Goverlyanske i Visokogirne lisnictva V nacionalnomu prirodnomu parku pracyuyut 234 osobi z nih u naukovomu pidrozdili 18 u sluzhbi ohoroni 130 RoztashuvannyaAdministrativna budivlya parku m Yaremche Plosha parku stanovit 50495 0 ga z nih u postijnomu koristuvanni 38322 0 ga Jogo teritoriya prostyagayetsya na 55 km z pivnochi na pivden i na 20 km iz zahodu na shid Perevazhna chastina teritoriyi parku roztashovana v mezhah absolyutnih visot 500 2000 m nad r m Najvisha tochka Ukrayini vershina gori Goverla 2061 m nad r m roztashovana v mezhah parku Logotip parku Park roztashovanij u najvishomu i najcikavishomu v geografichnomu vidnoshenni sektori Chornogirskogo i Gorganskogo masiviv Osnovna chastina jogo teritoriyi ohoplyuye verhiv yi richki Prutu i yiyi pritok reshta v basejni Chornogo Cheremoshu V geostrukturnomu plani jogo teritoriya vhodit do skladu Chornogirskoyi ta Skibovoyi zon Karpatskoyi skladchastoyi oblasti de na poverhnyu vihodyat tovstosharovi piskoviki chorni argiliti glinisto piskovij flish ta inshi geologichni vidkladi Vona reprezentuye rajoni serednogirskih Skibovih Gorgan z harakternimi kam yanistimi rozsipami Yasinsko Verhovinskoyi mizhgirnoyi kotlovini z m yakimi obrisami i ploskimi vershinami gir ta Chornogirskogo masivu z visokimi hrebtami sho tyagnutsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid z harakternimi osoblivostyami relyefu nayavnistyu slidiv davnogo zledeninnya velikih za rozmirami davnolodovikovih moren i kariv zapovnenih krishtalevo chistoyu vodoyu Vershini gir okrugli abo kupolopodibni shili v nizhnih chastinah pologi a u verhnih kruti U mezhah parku vidilyayutsya buri girsko lisovi girsko pidzolisti girsko luchni i dernovi tipi gruntiv Landshaftne riznomanittya predstavlene nizkogirskimi fleshovimi krutoshilimi hrebtami z burimi girsko lisovimi ta dernovo burozemnimi shebenyuvatimi gruntami serednogirskimi i visokimi davnolodovikovimi fleshovimi krutoshilimi hrebtami z poloninami na yakih perevazhayut buri girsko lisovi shebenyuvati ta girsko torf yano burozemni grunti girski galechnikovi gravijno pishani ta suglinisti zaplavi Goverla Najvazhlivishimi ob yektami ohoroni parku ye prirodni lisovi subalpijski ta alpijski biogeocenozi Chornogori reliktovi oseredki sosni zvichajnoyi ta kedrovoyi yaki zbereglisya na kam yanistih rozsipah Chornogirskogo i Gorganskogo masiviv visokogirni landshafti z lodovikovimi karami valami i ozerami lodovikovogo pohodzhennya cinni botanichni geologo morfologichni pam yatki Najcinnishi dilyanki parku ohoronyalis i do ogoloshennya jogo Derzhavnim prirodnim nacionalnim parkom Prote na znachnij ploshi mali misce usilyaki formi antropogennogo vplivu vnaslidok chogo stalisya suttyevi transformaciyi v prirodnij strukturi roslinnogo pokrivu Na pologih shilah virubuvalos abo vipalyuvalos krivolissya girskoyi sosni ta zelenoyi vilhi sho prizvelo do znizhennya na 100 200 i bilshe metriv mezhi smerekovih lisiv na shilah gir Goverla Breskul Pozhizhevska Znishennya zahisnih lisonasadzhen u visokogir yi stalo prichinoyu chastishogo shodzhennya snigovih lavin rozvitku erozijnih ta zsuvnih procesiv Pislya vstanovlennya na cih teritoriyah zapovidnogo rezhimu prirodne vidnovlennya verhnoyi mezhi smerekovih lisiv stalosya dosit shvidko U visokogirnih landshaftah parku i jogo zahisnij zoni zbereglasya najbilsha kilkist endemichnih ta reliktovih vidiv karpatskoyi flori vklyuchennya cih landshaftiv v zapovidnu zonu zabezpechuye nadijne zberezhennya ta vidnovlennya cinnogo genofondu Karpatskij nacionalnij prirodnij park buv stvorenij z metoyu zberezhennya tipovih dlya Chornogori ta Gorgan girskih i dolinno richkovih prirodnih kompleksiv cinnih istorichnih arhitekturnih ta etnografichnih pam yatok dlya provedennya naukovih doslidzhen u galuzi ohoroni dovkillya zberezhennya ridkisnih dlya Centralnoyevropejskoyi geobotanichnoyi provinciyi prirodnih ekosistem yaki mayut osoblive znachennya dlya zberezhennya ta vidnovlennya genofondu ridkisnih i znikayuchih roslin tvarin ohoroni girskih landshaftiv yak viznachnoyi pam yatki danogo regionu zabezpechennya na bazi ekosistem virishennya aktualnih dlya Karpat naukovo prirodoznavchih ta prirodoohoronnih zavdan stvorennya umov dlya vidpochinku j ozdorovlennya naselennya propagandi prirodoohoronnih znan i ekologichnogo vihovannya Na teritoriyi parku organizovani chotiri funkcionalni zoni zapovidna zahisno rekreacijna rekreacijna rekreacijno gospodarcha Za funkcionalnim zonuvannyam teritoriyi zapovidna zona stanovit 11401 4 ga zona regulovanoyi rekreaciyi 25953 1 ga zona stacionarnoyi rekreaciyi 106 6 ga gospodarska zona 13033 9 ga Do zapovidnoyi zoni vhodyat najcinnishi pralisovi subalpijski ta alpijski dilyanki na yakih masovo zrostayut endemichni ta reliktovi vidi roslin roztashovani verhiv ya pritok Prutu i Chornogo Cheremoshu a takozh inshi unikalni dilyanki yaki vidigrayut virishalnu rol u stabilizaciyi gidrologichnoyi obstanovki regionu KlimatKolishnya astronomichna i meteorologichna observatoriya na vershini gori Pip Ivan Klimat harakterizuyetsya yak perehidnij vid pomirno teplogo zahidnoyevropejskogo do kontinentalnogo shidnoyevropejskogo Serednorichna temperatura povitrya stanovit 6 C iz znizhennyam u visokogir yi richna kilkist opadiv zbilshuyetsya z visotoyu vid 800 do 1400 mm snigu vipadaye do 50 sm a v okremi roki do 2 m Vodni resursiGolovnoyu vodnoyu arteriyeyu teritoriyi parku ye richka Prut Vona bere pochatok bilya pidnizhzhya Goverli j protikaye teritoriyeyu parku 50 km Chislenni pritoki Pruta taki yak Prutec Chemigivskij Prutec Yablunevskij Zhenec Zhonka z pravimi doplivami Chepeliv ta Bagrovec Chornogorchik Pigi Kam yanka utvoryuyut bagato porogiv ta vodospadiv Divochi Slozi Zheneckij Guk Kaplivec Probij Narineckij Bagroveckij Osoblivoyu krasoyu vidznachayutsya ozera lodovikovogo pohodzhennya Marichejka 1 ga pri pidnizhzhi gori Shurin Gropa ta Nesamovite 0 5 ga pid goroyu Turkul Zagalom ozera subalpijskogo poyasu zabolochuyutsya vnaslidok narostannya sfagnovih plaviv vid yihnih krayiv do seredini sho stanovit neabiyakij interes dlya vchenih BiotaBilya sela Dzembroni pivdenna chastina parku Flora U Karpatskomu nacionalnomu parku ohoronyayutsya vsi tipi fitocenotichnih kompleksiv lisovogo krim poyasu dubovih lisiv subalpijskogo ta alpijskogo poyasiv sho ye harakternimi dlya girskih sistem Centralnoyi Yevropi Bilsha chastina teritoriyi vkrita bukovimi smerekovimi yalicevimi sirovilhovimi ta mishanimi lisami zridka traplyayutsya klejkovilhovi berezovi i sosnovi lisi Najposhirenishimi ye bukovo yalicevo smerekovi ta chisti smerekovi lisi v yakih chasto rostut yavir yasen v yaz girskij Vishe verhnoyi mezhi lisu sformuvalosya tipove krivolissya iz sosni girskoyi vilhi zelenoyi ta yalivcyu sibirskogo v kompleksi z lukami chagarnichkovimi ugrupovannyami mozayikoyu mohiv ta lishajnikiv Na teritoriyi parku zrostaye 1260 vidiv vishih sporovih i sudinnih roslin z yakih 155 vidiv mohopodibni Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 80 vidiv roslin rododendron shidnokarpatskij arnika girska rodiola rozheva son bilij linneya pivnichna baranec zvichajnij sosna kedrova yevropejska zhuravlina dribnoploda znachna kilkist vidiv zozulincevih sho traplyayutsya na pislyalisovih lukah i verhovih bolotah ta inshi Tri vidi roslin zaneseno do Yevropejskogo chervonogo spisku borshivnik karpatskij ta U parku zareyestrovano zrostannya 29 endemichnih vidiv roslin sered yakih 12 zagalnokarpatskih grushanka karpatska molochaj karpatskij tosho ta 13 pivdennokarpatskih fialka vidhilena tosho endemiv Najbilshe endemikiv i reliktiv traplyayetsya na Chornogori Na teritoriyi parku zberigayutsya takozh najbilshi za plosheyu v Ukrayinskih Karpatah reliktovi ugrupovannya sosni zvichajnoyi berezi povisloyi ta chastkovo sosni kedrovoyi yedine misce zrostannya yakoyi roztashovane na Chornogori v urochishi Kedruvate Zagalom do Zelenoyi knigi Ukrayini zaneseno 32 roslinni ugrupovannya 3 lisovi 4 chagarnikovi 12 luchnih ta 9 bolotnih Fauna Riznomanittya landshaftiv teritoriyi nacionalnogo parku zumovlyuye i riznomanittya tvarinnogo svitu Jogo osoblivistyu ye velika chastka komahoyidnih rukokrilih i grizuniv desho menshe tut hizhakiv ta parnokopitnih Iz dribnih ssavciv poshireni midici mala zvichajna ta alpijska mala ta velika ryasonizhki hatnya i zhovtogorla mishi i snigova polivki z grizuniv vivirka lisova z chorno korichnevim azh do chornogo zabarvlennyam hutra tri vidi vovchkiv vovchok sirij sonya lisova ta vovchok lishinovij z parnokopitnih olen blagorodnij sarna yevropejska svinya dika Zridka traplyayutsya vedmid burij ris kit lisovij Riznomanitnoyu ye ornitofauna parku V jogo temnohvojnih lisah navit ye predstavniki tajgovih ptahiv snigur i gorihivka U holodnih girskih potokah voditsya strumkova forel Iz zemnovodnih v peredgir yah i gorah traplyayutsya grebinchastij alpijskij i karpatskij tritoni gostromorda i trav yana zhabi iz plazuniv veretilnicya vuzh zvichajnij midyanka gadyuka zvichajna prudka i zhivorodna yashirki Zagalom faunistichne riznomanittya hordovih parku predstavlyayut 56 vidiv ssavciv 114 ptahiv 11 rib 10 zemnovodnih 7 plazuniv Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 44 vidi fauni zokrema karpatskij ta alpijskij tritoni salamandra plyamista midyanka chornij leleka berkut polovij lun sapsan gluhar dyatel tripalij borsuk vidra ris ta in a do Yevropejskogo chervonogo pereliku 11 vidiv vovk burij vedmid vuhan burij vovchok lishinovij derkach slimak vinogradnij ta inshi Viznachni prirodni ob yektiOzero NesamoviteDoslidnicka robotaU zv yazku z tim sho ranishe na znachnij teritoriyi velos tradicijne lisove gospodarstvo teper vrahovuyuchi socialni funkciyi lisiv u parku zdijsnyuyutsya zahodi z optimizaciyi yihnogo gromadsko korisnogo znachennya Znachnu robotu z vivchennya roslinnogo svitu parku proveli robitniki Pidlisnivskogo parkovogo lisnictva spivrobitniki Institutu eklogiyi Karpat NAN Ukrayini yakij maye svij stacionar na polonini Pozhizhevskij Ukrayinskogo derzhavnogo lisotehnichnogo universitetu RekreaciyaOsoblivij dar prirodi nacionalnogo prirodnogo parku ce dzherela z mineralnoyu vodoyu dvoh tipiv hloridno gidrokarbonatno natriyevoyu ta slabkomineralizovanoyu gidrokarbonatno natriyevoyu z pidvishenim vmistom organichnih rechovin Z cimi ob yektami tisno pov yazani rekreacijno likuvalna ta rekreacijno turistska diyalnist nacionalnogo parku Zavdyaki garnim klimatichnim umovam biogeografichnij originalnosti etnografichnim pam yatkam teritoriya parku tradicijno vikoristovuvalas dlya rekreacijnih i turistichnih cilej she z pochatku XX stolittya Za ostanni desyatirichchya na turbazah v budinkah vidpochinku dityachih taborah i sanatoriyah shoroku vidpochivaye blizko miljona cholovik U parku stvoreno 48 turistichnih marshrutiv diye merezha stacionarnih rekreacijnih punktiv vlashtovano ekologichni ta naukovo piznavalni marshruti dobre rozvinena infrastruktura silskogo zelenogo turizmu diye nizka zakladiv stacionarnoyi rekreaciyi sanatoriyi likuvalno ozdorovchi kompleksi ozdorovchi tabori ta inshe Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karpatskij nacionalnij prirodnij parkResursi InternetuKarpatskij nacionalnij prirodnij park Oficijnij sajt 31 lipnya 2014 u Wayback Machine Portal Ukrayinski Karpati 7 travnya 2021 u Wayback Machine flora ta fauna Bukovini 5 travnya 2021 u Wayback Machine Vseukrayinskij turistichnij zhurnal Karpati 5 serpnya 2009 u Wayback Machine Karpatskij nacionalnij prirodnij park 26 listopada 2020 u Wayback Machine LiteraturaKravchinskij R L Hilchevskij V K Korchemlyuk M V Stefurak O M Monitoring prirodnih vodnih dzherel Karpatskogo nacionalnogo prirodnogo parku monografiya za red V K Hilchevskogo I F Foliant 2019 124 s Primitki