Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карлгайнц Штокгаузен нім Karlheinz Stockhausen 22 серпня 1928 5 грудня 2007 німецький композитор диригент музичний теоре

Карлхайнц Штокгаузен

Карлхайнц Штокгаузен

Карлгайнц Штокгаузен (нім. Karlheinz Stockhausen) (*22 серпня 1928 — †5 грудня 2007) — німецький композитор, диригент, музичний теоретик, один з лідерів музичного авангардизму.

Карлгайнц Штокгаузен
нім. Karlheinz Stockhausen
image
Основна інформація
Дата народження22 серпня 1928(1928-08-22)[1][2][…]
Місце народженняd, d, Керпен, Райн-Ерфт, Кельн, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький Райх[4]
Дата смерті5 грудня 2007(2007-12-05)[5][1][…] (79 років)
Місце смертіКюртен, Райніш-Бергішер, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[6][7]
Причина смертісерцева недостатність
Похованняd
Роки активностіз 1951
ГромадянствоНімеччина[8][9]
Професіїкомпозитор, музикознавець, музичний педагог, теоретик музики, викладач університету, музикант
ОсвітаБоннський університет і Кельнська вища школа музики (1951)[10]
Відомі учніd, d, Хольгер Чукай, d і d
Інструментифортепіано і скрипка
Жанриопера, електронна музика, експериментальна музика, серіалізм, Алеаторика, класична музика XX століття, камерна музика[11] і Конкретна музика[11]
Членствоd, Американська академія мистецтв і наук і Американська академія мистецтв та літератури
ЗакладКельнська вища школа музики
ЛейблиDeutsche Grammophon
Нагороди
Батькоd
Матиd
Діти (6)d, d, d, d, d і d
karlheinzstockhausen.org
image Файли у Вікісховищі

Життєпис

Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2013)

Народився в Медраті біля Кельна 22 серпня 1928 року. 1947 року вступив до кельнської Вищої музичної школи, пізніше вчився в Парижі у Олів'є Мессіана і працював у студії конкретної музики (фр. musique concre'te) П'єра Шеффера. Електронні твори Штокгаузена (1953—1954) з'явилися першим нотованими і виданими творами електронної музики.

В 1960-ті роки Штокгаузен став одним з лідерів серіальної музики і одним із перших європейських творців алеаторичної музики.

З 1963 року керував студією електронної музики Західно-німецького радіо. Виступав як диригент, піаніст і звукорежисер з виконанням власних творів. Випустив ряд праць із проблем музичного часу, психології сприйняття.

У багатьох творах композитора 1960-х років передбачається жива інтерпретація (live performance) електронних звучань. Так, в «Мікрофонії-1» двоє виконавців різноманітними способами видобувають звук на там-тамі, двоє — знімають звук мікрофонами на близькій відстані від поверхні там-тама, та ще двоє керують обробкою отриманого звуку. Серед інших творів 1960-х років, що належать до різних жанрів і стилів, — «Телемузика» (що містить цитати з японської традиційної музики) і «Гімни» в електронному й конкретному звучанні.

у 70-ті роки композитор повертається до точно фіксованих композицій, але вже побудованих за іншими принципами, зрозумілішими для слухача, ніж конструктивізм ранніх творів. Цей розвиток призвів до того, що, починаючи з 1977 року, Штокгаузен відмовився від компонування окремих творів, а працював уже лише над великими «циклами творів» із приблизно визначеною попередньою структурою.

Творчість і світогляд

Образна і світоглядна сфера мислення Штокгаузена перебуває в тісному зв'язку з його творчістю, яка заснована на серіальних методах композиції та інтуїції. В своїй музиці Штокгаузен послідовно втілює власне сприйняття Всесвіту, у якому, на думку композитора, все пов'язано між собою та все має свій музичний вимір.

Карлгайнц Штокгаузен — апологет т. зв. нової або новітньої музики, «лідер світового авангарду» за висловом Юрія Холопова. Ставлення Штокгаузена до музики має ряд ознак, кардинально відмінних від концепції музики, яка була притаманна епосі романтизму, хоч і не позбавлене зв'язків з традицією.

Космологічна концепція музики

Для Штокгаузена музика — це віддзеркалення, насамперед, будови Всесвіту, а не людських переживань та емоцій. І. В. Чернова зазначає: «Головна ж антитеза Штокгаузена європейській класичній концепції полягає в усуненні суб'єкт-об'єктної опозиції як світоглядної основи. Музика тепер сприймається <…> як об'єктивне явище природи, частинкою якого є й сама людина, що відкриває музику особистим духовним зусиллям». Деякі дослідники вбачають в ставленні Штокгаузена до музики певні паралелі із античним (піфагорійським) та середньовічним трактуванням музики. Для Штокгаузена музика — це вібрації, якими пронизаний увесь Всесвіт, від найдрібніших елементарних частинок до планет, зірок та людської душі:

image «Кожен об'єкт у світі, аж до найменшого атома, створює хвилі, які можуть бути перенесені в сферу акустики». image

Іншою метафорою, до якої часто вдається композитор, є «розширення свідомості». Штокгаузен розглядає життя як постійний прогрес, однією зі складових якого є еволюція людської свідомості і сприймання світу, зокрема музики: рух від матеріалістичного мислення до мислення духовними категоріями.

Ще одним важливим символом у творчості Штокгаузена є спіраль, яка символізує постійну еволюцію Всесвіту, людської свідомості й духу, а також ілюструє синтез перпендикулярних сил в єдине ціле. Окрім того Штокгаузен використовує в своїй творчості послідовності Фібоначчі, прояви яких також можна знайти в живій природі.

Отож, як зазначає Альседо Конен, для Штокгаузена «сенс компонування музики — відтворити Всесвіт та дати людям нагоду розширити їхню свідомість».

Наприклад, співвідношення між «вібраціями Всесвіту» Штокгаузен переносить у музику шляхом застосування послідовності пропорцій; ідею континууму — шляхом побудови «хроматичних шкал» між різними якостями музичних явищ.

Серіалізм як спосіб мислення

Космічна, неантропоцентрична концепція музики тісно пов'язана у Штокгаузена із серіалістичним підходом до композиції. Серіалізм важливий для Штокгаузена не лише як техніка композиції, а й як спосіб втілення в музиці своєї світоглядної концепції, завдяки чому ця техніка, починаючи від твору Mantra, поступово еволюціонувала у метод композиції формулами (Formelkomposition).

Серіалізм як творчий метод передбачає використання певної рівномірно розподіленої шкали для висоти звуку, ритму, градацій тембру та інших параметрів музичної композиції, на яку проектується початкова серія, або ряд значень, які зберігаються протягом усього твору. Ці значення можуть бути як фіксованими величинами, так і пропорціями величин між собою. Кожен з елементів серії чи ряду повинен бути використаний не більше й не менше разів, ніж решта елементів цієї ж серії.

Таким чином досягається цілковите рівноправ'я усіх елементів музичної тканини, що позбавляє твір «суб'єктивності», тяжіння до якогось тонального центру чи чергування напруги з розв'язкою, що є основним для музики попередніх епох. Таке «антисуб'єктивне» трактування музичного твору є тісно пов'язаним зі світоглядом Штокгаузена, згідно з яким музика є віддзеркаленням будови Всесвіту, а не бажань людини.

В пізніших творах Штокгаузен використовує техніку композиції, яку він називає композицією формулами. Формула, як і серія, задає єдине «зерно», своєрідну ДНК музичної композиції. Але, на відміну від серії, формула є не просто набором однорідних значень, а вже завершеною мелодично-ритмовою структурою, в той час як серія могла розвиватись незалежно в сфері ритму, висоти звуку й форми твору. Формула — це короткий музичний фрагмент, із якого «проростає» ціла композиція. Таким чином формула у Штокгаузена є продовженням ідеї серії. При тому деякі формули у творах Штокгаузена є одночасно серіями — мелодична лінія зберігає закони серіалізму.

Час як основний елемент музики

У статті «The Concept of Unity in Electronic Music» (в німецькомовному оригіналі «Die Einheit der musikalischen Zeit») Штокгаузен наголошує на тому факті, що висота звуку, яку сприймає людина, є часовим показником, бо вона залежить від частоти коливань (чим більша частота коливань, тим «вищим» сприймається звук). На основі цього спостереження Штокгаузен вибудовує музично-теоретичну концепцію, згідно з якою основним елементом музичної композиції є час; а також пропонує єдину шкалу, яка об'єднує ритмічні, звуковисотні, темброві смуги частот, і навіть форму твору.

Єдина шкала музичного часу, яку пропонує Штокгаузен, охоплює проміжки часу довжиною від 1/13000 секунди (відповідає коливанню із частотою 13 кГц) до, приблизно, 15 хвилин і далі. Ця шкала ділиться на три основні часові сфери:

  1. сфера частот (включає тембр): 1/13000 с — 1/16 с
    • сфера гармонії/мелодії: 1/6000 с — 1/16 с
  2. сфера ритму: 1/8 с — 8 с
  3. сфера форми: 8 с — від 15 до 60 хв

Кожна із часових «сфер» охоплює приблизно 7 октав, якщо за октаву взяти різницю у частоті, яка відповідає пропорції 1:2.

Це дає можливість послідовного використання серіального принципу організації музичного матеріалу. Втім, конкретний метод втілення серіальних принципів композиції може кардинально відрізнятись між різними творами Штокгаузена, адже майже до кожного свого твору він ставиться як до нового творчого експерименту, і, отже, шукає нових способів втілення власних ідей в музиці.

Основні твори

  • Kreuzspiel («Перехресна гра») для гобоя, бас-кларнета, фортепіано, і трьох ударників (1951)
  • Punkte для оркестру (1952)
  • Klavierstücke I—IV (1952—1953), Klavierstücke V—X (1954—1955), Klavierstück XI (1956) («Фортепіанні п'єси»)
    • Окрім них Штокгаузен написав ще 8 Klavierstücke (до номера XIX включно), але деякі з них використовують синтезатор чи електронні звучання разом чи замість фортепіано
  • Kontra-Punkte для флейти, кларнета, бас-кларнета, фагота, труби, литавр, фортепіано, арфи, скрипки, віолончелі (1953)
  • Електронні «Етюди» Studie I та Studie II (1953, 1954)
  • Gesang der Jünglinge («Спів юнаків»), електронна композиція (5- або 4-канальна) (1955—1956)
  • Gruppen («Групи») для трьох оркестрів (1955—1957)
  • Zeitmasse («Міри часу») для п'яти дерев'яних духових (1956)
  • Kontakte («Контакти») в двох версіях (1958—1960):
    • електронна композиція на магнітофонній плівці (4-канальній)
    • для фортепіано, ударних інструментів та електронної музики на плівці
  • Zyklus («Цикл») для одного виконавця на ударних інструментах (1959)
  • Carré для чотирьох оркестрів і чотирьох хорів (1959—1960)
  • Momente («Моменти») для сопрано, чотирьох хорових груп, чотирьох труб, чотирьох тромбонів, двох електроорганів і трьох ударників (1962—1964)
  • Mikrophonie I («Мікрофонія I») для там-тама та шести виконавців: двоє грають на там-тамі, двоє знімають звук мікрофонами, та ще двоє керують фільтрами (1964)
  • Miktur для п'яти оркестрових груп, синусоїдних генераторів і чотирьох кільцевих модуляторів (1964)
  • Mikrophonie II («Мікрофонія II») для дванадцяти вокалістів, органа Гаммонда і чотирьох кільцевих модуляторів (1965)
  • Telemusik («Телемузика»), електронна композиція (1966)
  • («Гімни»), 4-канальна електронна композиція (1966—1967)
  • Prozession («Процесія») для там-тама, смичкового альта, електроніума (або синтезатора), фортепіано, мікрофонів, фільтрів, потенціометрів (1967)
  • Stimmung для двох сопрано, мецо-сопрано, тенора, баритона, баса і шести мікрофонів (1968)
  • Aus den sieben Tagen («З семи днів»), п'ятнадцять текстів інтуїтивної музики (1968)
  • Für kommende Zeiten («З прийдешніх часів»), сімнадцять текстів інтуїтивної музики (1968—1970)
  • Spiral для солістів та короткохвильового приймача (1969)
  • Mantra для двох фортепіано, вуд-блоків, кроталей і двох кільцевих модуляторів (1969—1970)
  • Trans для оркестру і магнітофонної плівки (1971)
  • Inori («Поклоніння») для одного або двох мімів-солістів і оркестру (1973—1974)
  • Tierkreis («Знаки Зодіаку»), дванадцять мелодій для мелодійного і (або) гармонійного інструмента (1975)
  • Sirius для сопрано, баса, труби, бас-кларнета и електронної музики (1975—1977)
  • LICHT. Die sieben tage der woche («СВІТЛО. Сім днів тижня»), цикл із семи опер (гепталогія) (1977—2003)
    • «Четвер» (Donnerstag aus LICHT, 1978—1981)
    • «Субота» (Samstag aus LICHT, 1981—1983)
    • «Понеділок» (Montag aus LICHT, 1984—1988)
    • «Вівторок» (Dienstag aus LICHT, 1977, 1987—1991)
    • «П'ятниця» (Freitag aus LICHT, 1991—1994)
    • «Середа» (Mittwoch aus LICHT, 1993—1998)
    • «Неділя» (Sonntag aus LICHT, 1998—2003)
  • Klang («Звук. 24 години дня»), цикл композицій (2004—2007)
    • Година друга. «Дружба» (Freude) — для двох арф (2005)
    • Година третя. «Натуральні звучання» (Naturliche Dauern) для фортепіано (2005—2006)
    • Година четверта. «Небесні Ворота» (Himmels Tur) для ударника і маленької дівчинки (2005)
    • Година тринадцята. «Космічні пульси» (Cosmic pulses), електронна композиція (2006—2007)

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Karlheinz Stockhausen
    d:Track:Q17299517
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. http://www.haus-moedrath.de/de/haus_ueber_uns.html
  5. http://www.guardian.co.uk/germany/article/0,,2224071,00.html
  6. Deutsche Nationalbibliothek Record #118618350 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  7. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  8. http://www.bbc.co.uk/music/artists/fd09d776-ddfd-4558-afe7-814420d704ed
  9. http://www.nytimes.com/2011/03/06/arts/music/06alarm.html
  10. Komponisten-Porträts: Bilder und Daten — 1 — Reclam-Verlag, 2003. — 400 с. —
    d:Track:Q115179161d:Track:Q558781
  11. AllMusic — 1991.
    d:Track:Q31181
  12. Pasiecznik M. Rytuał superformuły. Karlheinz Stockhausen: Licht. Die Sieben Tage der Woche / Monika Pasiecznik. — Warszawa : Wydawnictwo Krytyki Politycznej, 2011. — .
  13. Юрий Холопов. Новые парадигмы музыкальной эстетики ХХ века. — 2003.
  14. Coenen 1994, с. 206)
  15. Чернова I. В. Історія зарубіжної музики: композитори Італії Франції, Великої Британії та Німеччини другої половини XX століття. — Львів, 2010.
  16. Ірина Крицька. Особливості творчого мислення К.Штокгаузена: серіальність, музичний час, метод медіації [Текст] : автореф. дис... канд. мистецтвознавства: 17.00.03. — Київ : Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського, 2008.
  17. цит. за Coenen 1994, с. 206
  18. Coenen 1994, с. 206
  19. Coenen 1994, с. 208
  20. Coenen 1994
  21. Karlheinz Stockhausen. The Concept of Unity in Elecronic Music // Perspectives of New Music 1. — 1962. — № 1 (осінь).

Джерела та додаткова література

  • Герман Дижечко. Язык, который славит бога // «Сдвиг» (Москва). — 1990. — С. 30-31.(рос.)
  • В. Елбаев. Хроматическая чешуя // «Сдвиг» (Москва). — 1990. — С. 32-33.(рос.)
  • Савенко, С. Карлхайнц Штокхаузен [ 12 березня 2008 у Wayback Machine.] // XX век. Зарубежная музыка. Очерки, документы. Вып. 1. — М.: Музыка, 1995. (рос.)
  • (рос.)
  • Парціальні метричні структури (хроматична темперована темпова шкала Карлгайнца Штокгаузена: аспекти проблематики та інтерпретації). Стаття композитора Олексія Войтенка
  • Сергей Невский. Карлгайнц Штокхаузен: "Современная музыка – это я". — . (рос.)
  • Піщалов Р. Рецензія на кн.: Cornelius Cardew, Stockhausen Serves Imperialism (UbuClassics, 2004) // «Аутсайдер» (Київ). — № 6 (2006). — Стор. 91-93.
  • Штокхаузен К. Электронная и инструментальная музыка / К. Штокхаузен // ХХ век. Зарубежная музыка. — М.: Музыка, 1995. Вып. 1. — С.13-14
  • Alcedo Coenen. Stockhausen's Paradigm: A Survey of His Theories // Perspectives of New Music 32. — 1994. — Вип. 2. — С. 200—225.
  • Barry Witherden, "Karlheinz Stockhausen", in Rob Young (ed.), The Wire Primers: A Guide to Modern Music, London: Verso, 2009, pp. 181-189.(англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Karlheinz Stockhausen
  • Офіційний сайт композитора [ 1 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
  • Асоціація Штокгаузена [ 10 лютого 2021 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про музиканта або музикантку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karlgajnc Shtokgauzen nim Karlheinz Stockhausen 22 serpnya 1928 5 grudnya 2007 nimeckij kompozitor dirigent muzichnij teoretik odin z lideriv muzichnogo avangardizmu Karlgajnc Shtokgauzennim Karlheinz StockhausenOsnovna informaciyaData narodzhennya22 serpnya 1928 1928 08 22 1 2 Misce narodzhennyad d Kerpen Rajn Erft Keln Rejnska provinciya Vilna derzhava Prussiya Vejmarska respublika Nimeckij Rajh 4 Data smerti5 grudnya 2007 2007 12 05 5 1 79 rokiv Misce smertiKyurten Rajnish Bergisher Keln Pivnichnij Rejn Vestfaliya Nimechchina 6 7 Prichina smertiserceva nedostatnistPohovannyadRoki aktivnostiz 1951GromadyanstvoNimechchina 8 9 Profesiyikompozitor muzikoznavec muzichnij pedagog teoretik muziki vikladach universitetu muzikantOsvitaBonnskij universitet i Kelnska visha shkola muziki 1951 10 Vidomi uchnid d Holger Chukaj d i dInstrumentifortepiano i skripkaZhanriopera elektronna muzika eksperimentalna muzika serializm Aleatorika klasichna muzika XX stolittya kamerna muzika 11 i Konkretna muzika 11 Chlenstvod Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Amerikanska akademiya mistectv ta literaturiZakladKelnska visha shkola muzikiLejbliDeutsche GrammophonNagorodid 1995 premiya Ernsta Simensa 1986 BatkodMatidDiti 6 d d d d d i dkarlheinzstockhausen org Fajli u VikishovishiZhittyepisCej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2013 Narodivsya v Medrati bilya Kelna 22 serpnya 1928 roku 1947 roku vstupiv do kelnskoyi Vishoyi muzichnoyi shkoli piznishe vchivsya v Parizhi u Oliv ye Messiana i pracyuvav u studiyi konkretnoyi muziki fr musique concre te P yera Sheffera Elektronni tvori Shtokgauzena 1953 1954 z yavilisya pershim notovanimi i vidanimi tvorami elektronnoyi muziki V 1960 ti roki Shtokgauzen stav odnim z lideriv serialnoyi muziki i odnim iz pershih yevropejskih tvorciv aleatorichnoyi muziki Z 1963 roku keruvav studiyeyu elektronnoyi muziki Zahidno nimeckogo radio Vistupav yak dirigent pianist i zvukorezhiser z vikonannyam vlasnih tvoriv Vipustiv ryad prac iz problem muzichnogo chasu psihologiyi sprijnyattya U bagatoh tvorah kompozitora 1960 h rokiv peredbachayetsya zhiva interpretaciya live performance elektronnih zvuchan Tak v Mikrofoniyi 1 dvoye vikonavciv riznomanitnimi sposobami vidobuvayut zvuk na tam tami dvoye znimayut zvuk mikrofonami na blizkij vidstani vid poverhni tam tama ta she dvoye keruyut obrobkoyu otrimanogo zvuku Sered inshih tvoriv 1960 h rokiv sho nalezhat do riznih zhanriv i stiliv Telemuzika sho mistit citati z yaponskoyi tradicijnoyi muziki i Gimni v elektronnomu j konkretnomu zvuchanni u 70 ti roki kompozitor povertayetsya do tochno fiksovanih kompozicij ale vzhe pobudovanih za inshimi principami zrozumilishimi dlya sluhacha nizh konstruktivizm rannih tvoriv Cej rozvitok prizviv do togo sho pochinayuchi z 1977 roku Shtokgauzen vidmovivsya vid komponuvannya okremih tvoriv a pracyuvav uzhe lishe nad velikimi ciklami tvoriv iz priblizno viznachenoyu poperednoyu strukturoyu Tvorchist i svitoglyadObrazna i svitoglyadna sfera mislennya Shtokgauzena perebuvaye v tisnomu zv yazku z jogo tvorchistyu yaka zasnovana na serialnih metodah kompoziciyi ta intuyiciyi V svoyij muzici Shtokgauzen poslidovno vtilyuye vlasne sprijnyattya Vsesvitu u yakomu na dumku kompozitora vse pov yazano mizh soboyu ta vse maye svij muzichnij vimir Karlgajnc Shtokgauzen apologet t zv novoyi abo novitnoyi muziki lider svitovogo avangardu za vislovom Yuriya Holopova Stavlennya Shtokgauzena do muziki maye ryad oznak kardinalno vidminnih vid koncepciyi muziki yaka bula pritamanna eposi romantizmu hoch i ne pozbavlene zv yazkiv z tradiciyeyu Kosmologichna koncepciya muziki Dlya Shtokgauzena muzika ce viddzerkalennya nasampered budovi Vsesvitu a ne lyudskih perezhivan ta emocij I V Chernova zaznachaye Golovna zh antiteza Shtokgauzena yevropejskij klasichnij koncepciyi polyagaye v usunenni sub yekt ob yektnoyi opoziciyi yak svitoglyadnoyi osnovi Muzika teper sprijmayetsya lt gt yak ob yektivne yavishe prirodi chastinkoyu yakogo ye j sama lyudina sho vidkrivaye muziku osobistim duhovnim zusillyam Deyaki doslidniki vbachayut v stavlenni Shtokgauzena do muziki pevni paraleli iz antichnim pifagorijskim ta serednovichnim traktuvannyam muziki Dlya Shtokgauzena muzika ce vibraciyi yakimi pronizanij uves Vsesvit vid najdribnishih elementarnih chastinok do planet zirok ta lyudskoyi dushi Kozhen ob yekt u sviti azh do najmenshogo atoma stvoryuye hvili yaki mozhut buti pereneseni v sferu akustiki Inshoyu metaforoyu do yakoyi chasto vdayetsya kompozitor ye rozshirennya svidomosti Shtokgauzen rozglyadaye zhittya yak postijnij progres odniyeyu zi skladovih yakogo ye evolyuciya lyudskoyi svidomosti i sprijmannya svitu zokrema muziki ruh vid materialistichnogo mislennya do mislennya duhovnimi kategoriyami She odnim vazhlivim simvolom u tvorchosti Shtokgauzena ye spiral yaka simvolizuye postijnu evolyuciyu Vsesvitu lyudskoyi svidomosti j duhu a takozh ilyustruye sintez perpendikulyarnih sil v yedine cile Okrim togo Shtokgauzen vikoristovuye v svoyij tvorchosti poslidovnosti Fibonachchi proyavi yakih takozh mozhna znajti v zhivij prirodi Otozh yak zaznachaye Alsedo Konen dlya Shtokgauzena sens komponuvannya muziki vidtvoriti Vsesvit ta dati lyudyam nagodu rozshiriti yihnyu svidomist Napriklad spivvidnoshennya mizh vibraciyami Vsesvitu Shtokgauzen perenosit u muziku shlyahom zastosuvannya poslidovnosti proporcij ideyu kontinuumu shlyahom pobudovi hromatichnih shkal mizh riznimi yakostyami muzichnih yavish Serializm yak sposib mislennya Kosmichna neantropocentrichna koncepciya muziki tisno pov yazana u Shtokgauzena iz serialistichnim pidhodom do kompoziciyi Serializm vazhlivij dlya Shtokgauzena ne lishe yak tehnika kompoziciyi a j yak sposib vtilennya v muzici svoyeyi svitoglyadnoyi koncepciyi zavdyaki chomu cya tehnika pochinayuchi vid tvoru Mantra postupovo evolyucionuvala u metod kompoziciyi formulami Formelkomposition Serializm yak tvorchij metod peredbachaye vikoristannya pevnoyi rivnomirno rozpodilenoyi shkali dlya visoti zvuku ritmu gradacij tembru ta inshih parametriv muzichnoyi kompoziciyi na yaku proektuyetsya pochatkova seriya abo ryad znachen yaki zberigayutsya protyagom usogo tvoru Ci znachennya mozhut buti yak fiksovanimi velichinami tak i proporciyami velichin mizh soboyu Kozhen z elementiv seriyi chi ryadu povinen buti vikoristanij ne bilshe j ne menshe raziv nizh reshta elementiv ciyeyi zh seriyi Takim chinom dosyagayetsya cilkovite rivnoprav ya usih elementiv muzichnoyi tkanini sho pozbavlyaye tvir sub yektivnosti tyazhinnya do yakogos tonalnogo centru chi cherguvannya naprugi z rozv yazkoyu sho ye osnovnim dlya muziki poperednih epoh Take antisub yektivne traktuvannya muzichnogo tvoru ye tisno pov yazanim zi svitoglyadom Shtokgauzena zgidno z yakim muzika ye viddzerkalennyam budovi Vsesvitu a ne bazhan lyudini V piznishih tvorah Shtokgauzen vikoristovuye tehniku kompoziciyi yaku vin nazivaye kompoziciyeyu formulami Formula yak i seriya zadaye yedine zerno svoyeridnu DNK muzichnoyi kompoziciyi Ale na vidminu vid seriyi formula ye ne prosto naborom odnoridnih znachen a vzhe zavershenoyu melodichno ritmovoyu strukturoyu v toj chas yak seriya mogla rozvivatis nezalezhno v sferi ritmu visoti zvuku j formi tvoru Formula ce korotkij muzichnij fragment iz yakogo prorostaye cila kompoziciya Takim chinom formula u Shtokgauzena ye prodovzhennyam ideyi seriyi Pri tomu deyaki formuli u tvorah Shtokgauzena ye odnochasno seriyami melodichna liniya zberigaye zakoni serializmu Chas yak osnovnij element muziki U statti The Concept of Unity in Electronic Music v nimeckomovnomu originali Die Einheit der musikalischen Zeit Shtokgauzen nagoloshuye na tomu fakti sho visota zvuku yaku sprijmaye lyudina ye chasovim pokaznikom bo vona zalezhit vid chastoti kolivan chim bilsha chastota kolivan tim vishim sprijmayetsya zvuk Na osnovi cogo sposterezhennya Shtokgauzen vibudovuye muzichno teoretichnu koncepciyu zgidno z yakoyu osnovnim elementom muzichnoyi kompoziciyi ye chas a takozh proponuye yedinu shkalu yaka ob yednuye ritmichni zvukovisotni tembrovi smugi chastot i navit formu tvoru Yedina shkala muzichnogo chasu yaku proponuye Shtokgauzen ohoplyuye promizhki chasu dovzhinoyu vid 1 13000 sekundi vidpovidaye kolivannyu iz chastotoyu 13 kGc do priblizno 15 hvilin i dali Cya shkala dilitsya na tri osnovni chasovi sferi sfera chastot vklyuchaye tembr 1 13000 s 1 16 s sfera garmoniyi melodiyi 1 6000 s 1 16 s sfera ritmu 1 8 s 8 s sfera formi 8 s vid 15 do 60 hv Kozhna iz chasovih sfer ohoplyuye priblizno 7 oktav yaksho za oktavu vzyati riznicyu u chastoti yaka vidpovidaye proporciyi 1 2 Ce daye mozhlivist poslidovnogo vikoristannya serialnogo principu organizaciyi muzichnogo materialu Vtim konkretnij metod vtilennya serialnih principiv kompoziciyi mozhe kardinalno vidriznyatis mizh riznimi tvorami Shtokgauzena adzhe majzhe do kozhnogo svogo tvoru vin stavitsya yak do novogo tvorchogo eksperimentu i otzhe shukaye novih sposobiv vtilennya vlasnih idej v muzici Osnovni tvoriKreuzspiel Perehresna gra dlya goboya bas klarneta fortepiano i troh udarnikiv 1951 Punkte dlya orkestru 1952 Klavierstucke I IV 1952 1953 Klavierstucke V X 1954 1955 Klavierstuck XI 1956 Fortepianni p yesi Okrim nih Shtokgauzen napisav she 8 Klavierstucke do nomera XIX vklyuchno ale deyaki z nih vikoristovuyut sintezator chi elektronni zvuchannya razom chi zamist fortepiano Kontra Punkte dlya flejti klarneta bas klarneta fagota trubi litavr fortepiano arfi skripki violoncheli 1953 Elektronni Etyudi Studie I ta Studie II 1953 1954 Gesang der Junglinge Spiv yunakiv elektronna kompoziciya 5 abo 4 kanalna 1955 1956 Gruppen Grupi dlya troh orkestriv 1955 1957 Zeitmasse Miri chasu dlya p yati derev yanih duhovih 1956 Kontakte Kontakti v dvoh versiyah 1958 1960 elektronna kompoziciya na magnitofonnij plivci 4 kanalnij dlya fortepiano udarnih instrumentiv ta elektronnoyi muziki na plivci Zyklus Cikl dlya odnogo vikonavcya na udarnih instrumentah 1959 Carre dlya chotiroh orkestriv i chotiroh horiv 1959 1960 Momente Momenti dlya soprano chotiroh horovih grup chotiroh trub chotiroh tromboniv dvoh elektroorganiv i troh udarnikiv 1962 1964 Mikrophonie I Mikrofoniya I dlya tam tama ta shesti vikonavciv dvoye grayut na tam tami dvoye znimayut zvuk mikrofonami ta she dvoye keruyut filtrami 1964 Miktur dlya p yati orkestrovih grup sinusoyidnih generatoriv i chotiroh kilcevih modulyatoriv 1964 Mikrophonie II Mikrofoniya II dlya dvanadcyati vokalistiv organa Gammonda i chotiroh kilcevih modulyatoriv 1965 Telemusik Telemuzika elektronna kompoziciya 1966 Gimni 4 kanalna elektronna kompoziciya 1966 1967 Prozession Procesiya dlya tam tama smichkovogo alta elektroniuma abo sintezatora fortepiano mikrofoniv filtriv potenciometriv 1967 Stimmung dlya dvoh soprano meco soprano tenora baritona basa i shesti mikrofoniv 1968 Aus den sieben Tagen Z semi dniv p yatnadcyat tekstiv intuyitivnoyi muziki 1968 Fur kommende Zeiten Z prijdeshnih chasiv simnadcyat tekstiv intuyitivnoyi muziki 1968 1970 Spiral dlya solistiv ta korotkohvilovogo prijmacha 1969 Mantra dlya dvoh fortepiano vud blokiv krotalej i dvoh kilcevih modulyatoriv 1969 1970 Trans dlya orkestru i magnitofonnoyi plivki 1971 Inori Pokloninnya dlya odnogo abo dvoh mimiv solistiv i orkestru 1973 1974 Tierkreis Znaki Zodiaku dvanadcyat melodij dlya melodijnogo i abo garmonijnogo instrumenta 1975 Sirius dlya soprano basa trubi bas klarneta i elektronnoyi muziki 1975 1977 LICHT Die sieben tage der woche SVITLO Sim dniv tizhnya cikl iz semi oper geptalogiya 1977 2003 Chetver Donnerstag aus LICHT 1978 1981 Subota Samstag aus LICHT 1981 1983 Ponedilok Montag aus LICHT 1984 1988 Vivtorok Dienstag aus LICHT 1977 1987 1991 P yatnicya Freitag aus LICHT 1991 1994 Sereda Mittwoch aus LICHT 1993 1998 Nedilya Sonntag aus LICHT 1998 2003 Klang Zvuk 24 godini dnya cikl kompozicij 2004 2007 Godina druga Druzhba Freude dlya dvoh arf 2005 Godina tretya Naturalni zvuchannya Naturliche Dauern dlya fortepiano 2005 2006 Godina chetverta Nebesni Vorota Himmels Tur dlya udarnika i malenkoyi divchinki 2005 Godina trinadcyata Kosmichni pulsi Cosmic pulses elektronna kompoziciya 2006 2007 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Karlheinz Stockhausen d Track Q17299517 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 http www haus moedrath de de haus ueber uns html http www guardian co uk germany article 0 2224071 00 html Deutsche Nationalbibliothek Record 118618350 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 http www bbc co uk music artists fd09d776 ddfd 4558 afe7 814420d704ed http www nytimes com 2011 03 06 arts music 06alarm html Komponisten Portrats Bilder und Daten 1 Reclam Verlag 2003 400 s ISBN 978 3 15 018268 0 d Track Q115179161d Track Q558781 AllMusic 1991 d Track Q31181 Pasiecznik M Rytual superformuly Karlheinz Stockhausen Licht Die Sieben Tage der Woche Monika Pasiecznik Warszawa Wydawnictwo Krytyki Politycznej 2011 ISBN 978 83 62467 39 6 Yurij Holopov Novye paradigmy muzykalnoj estetiki HH veka 2003 Coenen 1994 s 206 Chernova I V Istoriya zarubizhnoyi muziki kompozitori Italiyi Franciyi Velikoyi Britaniyi ta Nimechchini drugoyi polovini XX stolittya Lviv 2010 Irina Kricka Osoblivosti tvorchogo mislennya K Shtokgauzena serialnist muzichnij chas metod mediaciyi Tekst avtoref dis kand mistectvoznavstva 17 00 03 Kiyiv Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini im P I Chajkovskogo 2008 cit za Coenen 1994 s 206 Coenen 1994 s 206 Coenen 1994 s 208 Coenen 1994 Karlheinz Stockhausen The Concept of Unity in Elecronic Music Perspectives of New Music 1 1962 1 osin Dzherela ta dodatkova literaturaGerman Dizhechko Yazyk kotoryj slavit boga Sdvig Moskva 1990 S 30 31 ros V Elbaev Hromaticheskaya cheshuya Sdvig Moskva 1990 S 32 33 ros Savenko S Karlhajnc Shtokhauzen 12 bereznya 2008 u Wayback Machine XX vek Zarubezhnaya muzyka Ocherki dokumenty Vyp 1 M Muzyka 1995 ros ros Parcialni metrichni strukturi hromatichna temperovana tempova shkala Karlgajnca Shtokgauzena aspekti problematiki ta interpretaciyi Stattya kompozitora Oleksiya Vojtenka Sergej Nevskij Karlgajnc Shtokhauzen Sovremennaya muzyka eto ya ros Pishalov R Recenziya na kn Cornelius Cardew Stockhausen Serves Imperialism UbuClassics 2004 Autsajder Kiyiv 6 2006 Stor 91 93 Shtokhauzen K Elektronnaya i instrumentalnaya muzyka K Shtokhauzen HH vek Zarubezhnaya muzyka M Muzyka 1995 Vyp 1 S 13 14 Alcedo Coenen Stockhausen s Paradigm A Survey of His Theories Perspectives of New Music 32 1994 Vip 2 S 200 225 Barry Witherden Karlheinz Stockhausen in Rob Young ed The Wire Primers A Guide to Modern Music London Verso 2009 pp 181 189 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karlheinz Stockhausen Oficijnij sajt kompozitora 1 zhovtnya 2005 u Wayback Machine Asociaciya Shtokgauzena 10 lyutogo 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro muzikanta abo muzikantku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ