Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ка рло Джезуа льдо да Вено за італ Gesualdo da Venosa також Джезуальдо ді Веноза 8 березня 1566 за іншими даними 1560 аб

Карло Джезуальдо да Веноза

Карло Джезуальдо да Веноза

Ка́рло Джезуа́льдо да Вено́за (італ. Gesualdo da Venosa, також Джезуальдо ді Веноза; 8 березня 1566, за іншими даними, 1560 або 1561, Веноза — 8 вересня 1613, Джезуальдо) — італійський композитор. Увійшов у історію музики як автор мадригалів унікального хроматичного стилю.

Джезуальдо да Веноза
image
Народився8 березня 1566[4][2][…]
Веноза, Провінція Потенца, Базиліката, Італія[4][6]
Помер8 вересня 1613(1613-09-08)[1][2][…] (47 років)
Джезуальдо, Провінція Авелліно, Кампанія, Італія[4][7][6]
Похованняd[4]
Країнаimage Неаполітанське королівство
Діяльністькомпозитор, лютніст
Вчителіd і d
Знання мовіталійська[9]
Роки активностіз 1585
НапрямокВідродження
Титулграф[d]
Рідd
Батькоd[10][6][5]
Матиd[10][6][5]
РодичіКарло Борромео, d, Пій IV і d
У шлюбі зd[5] і d[5]
Дітиd[5]
Автографimage
IMDbID 0315192
image

Біографія

Князь Венози. Народився і виховувався в аристократичному середовищі (мати Джіроламо Борромео — племінниця папи Пія IV, дядько — кардинал Карло Борромео). Брав уроки композиції у Помпоній Ненни. У 1593-96 роках жив в Феррарі — тогочасному центрі музичної культури.

На формування стилю Джезуальдо вплинув феррарської придворний композитор Луццаско Луццаскі, якому композитор присвятив свою 4-у книгу мадригалів (1594). У Феррарі Луццаскі демонстрував Джезуальдо сконструйований Вічентіно музичний інструмент аркічембало, пристосований для акомпанементу співу в хроматичному і енармонічному (інструмент не зберігся). У 1594 році одружився з Леонорою д'Есте, кузиною великого покровителя мистецтв, Феррарського герцога Альфонсо II д'Есте. З 1596 року жив у замку в Джезуальдо, де створив домашню капелу для виконання власної музики. Останні роки життя провів на самоті, за свідченнями деяких очевидців, внаслідок розладу психіки, посиленого смертю сина в 1600 році.

Творчість

Опублікував 6 збірок («книг») 5-голосних мадригалів. Одна книга його 6-голосних мадригалів, опублікована посмертно (Неаполь, 1626), втрачена. 1-а і 2-а книги п'ятиголосних мадригалів видані в 1594 році під псевдонімом Джузеппе Пілони, 3-я — в 1595 році, 4-я — в 1596 році (всі — у Феррарі), 5-а і 6-а — в 1611 році (поголосний запис музики, без ; Джезуальдо). У 1613 році всі 6 книг 5-голосних мадригалів були видані в Генуї у вигляді партитури з тактовими рисами. Ця редакція мадригалів (виконана С. Молінаро) на сьогодні найвідоміша.

Дві останні (п'ята і шоста) книги мадригалів займають особливе місце в історії академічної музики. Мадригальних вірші написані від першої особи (авторство в оригінальних публікаціях не вказано; можливо, композитор виступив тут і в ролі поета). Тематика пізніх мадригалів, мабуть, обумовлена особистою драмою Джезуальдо, який з ревнощів вбив свою першу дружину, Марію д'Авалос, і її коханця. Велике значення так званих (звукопису) і . Слова «вітер», «вогонь», «біг» виділено дрібними ритмічними тривалостями і , що створює враження стрімкого руху, на противагу словам «біль» і «муки», які розспівуються в повільному темпі, створюючи враження заціпеніння і болючої зосередженості. Слова morte (смерть), duolo (скорбота), tormenti (муки), piangere (плакати), uccidere (вбивати) та інші набувають у світській музиці Джезуальдо символічного значення. Серед відомих пізніх мадригалів: «Beltà, poi che t'assenti» («Красуне, раз ти уходиш»), «Moro, lasso, al mio duolo» («Вмираю, нещасний, від горя»; цей мадригал вважається парадигматичним у стилі Джезуальдо), «Mercé grido piangendo» («Пощади прошу плачучи»), «Tu piangi, o Filli mia» («Ти плачеш, моя Філліда»).

Найяскравіша особливість стилю Джезуальдо — унікальна для того часу насиченість хроматизмами. В основі барвистого зіставлення хроматичних акордів лежить частіше не тонально-функціональна, а лінеарна логіка (за висловом Ігора Стравінського, ця гармонія «скеровується голосоведенням, як виноградна лоза — шпалерою»), тонально-стабільні фрази змінюються фразами, в яких контраст тоніки і периферії виражений слабо.

У творах Джезуальдо, як ніякого іншого італійського композитора, відбився маньєризм пізнього Ренесансу з характерними для нього рисами: перебільшеність почуттів, змішання в межах невеликої п'єси різних композиційних технік, вишукування ритміки, фактури і форми. Форма мадригалів до найдрібніших подробиць обумовлена текстом, утворюючи ясно помітні розділи. Блискавична зміна афектів супроводжується різкою зміною складу всередині однієї п'єси — імітаційно-поліфонічного і гомофонного.

Окрім мадригалів Джезуальдо належать 2 збірки латинських мотетів Перша збірка з мотетами на 5 голосів зберігся цілком. Друга збірка з мотетами на 6 голосів зберігся частково. Всі мотети написані в традиційній строфічної формі, з великим використанням імітаційної поліфонії. Крім того, Джезуальдо належить збірник «Респонсоріі та інші [твори] до офіцію Страсного тижня» (Responsoria et alia ad Officium Hebdomadae Sanctae spectantia, 1611). У духовні твори композитора проникають типові для його мадригалів . Джезуальдо також приписується декілька канцонетт, опублікованих у посмертній збірці (Неаполь, 1616).

При всій новизні музичної мови Джезуальдо залишився байдужим до «модних» тенденцій того часу. Так, в доробку Джезуальдо відсутні опери, арії чи інструментальні танці, а також уник впливу гомофонної музики.

Сприйняття

У Джезуальдо не виявилося послідовників, лише в XX столітті його музика була вперше оцінена по достоїнству. Американський музикознавець [en] побачив у стилі Джезуальдо певну паралель атональності (він назвав гармонію Джезуальдо triadic atonality — «тризвучною атональністю»). Музику Джезуальдо високо цінував Ігор Стравінський, який є автором інструментальної п'єси «Монумент Джезуальдо ді Веноза до 400-річчя» (1960), він же докомпонував втрачені партії до єдиного 7-голосного мотету Джезуальдо Sacrae cantiones (1959). Альфред Шнітке написав оперу «Джезуальдо» (1-я пост. Вена, 1995).

Події життя Джезуальдо (змішані з художньою вигадкою) лягли в основу літературних творів і кінофільмів: новели Анатоль Франса, фільму Вернера Герцога «Смерть на п'ять голосів» (1995), фантазії Бретта Діна «Карло» (1997), книги В. Хеммонда «Спокуса Марії д'Авалос» (The Devil & Maria D'Avalos), оповідання Хуліо Кортасара «Клон».

Видання творів

  • Carlo Gesualdo: Sämtliche Werke, hrsg. v. W. Weismann u. G.E. Watkins. Hamburg, 1957-67 (видання творів у сучасній транскрипції; мадригали видані Вайсманом, духовна музика Уоткинсом);
  • Carlo Gesualdo. Partitvra Delli Sei Libri De' Madrigali a Cinque Voci, fatica Simone Molinaro. Genova: Pavoni, 1613. Facsimile a cura di Elio Durante e Anna Martelotti // Archivium Musicum: Collana di testi rari, vol.68. Firenze, 1987 (факсимільне видання першодруків мадригальних збірок, в ред. С. Молінаро).

Література

  • Dahlhaus C. Zur chromatischen Technik Carlo Gesualdos // Studien zur Iltalienisch-Deutschen Musikgeschichte, Bd.4, hrsg. v. F.Lippmann. Köln, Graz, 1967, SS. 77-97.
  • Newcomb A. Carlo Gesualdo and a musical correspondence of 1594 // Musical Quarterly LIV (1968), pp. 409-36.
  • Pirrotta N. Gesualdo, Ferrara e Venezia // Studi sul teatro veneto fra Rinascimento ed età barocca, a cura di M.T. Muraro. Firenze, 1971, p. 305 ss.
  • Dahlhaus C. Gesualdos manieristische Dissonanztechnik // Convivium musicorum. Festschrift W. Boetticher <…>, hrsg. v. H. Hüschen u. D.-R. Moser. Berlin, 1974, SS. 34-43.
  • Mazzolini M. Tasso e Gesualdo, ovvero del suono dei pensieri // Studi Tassiani 38 (1990), pp.7-40.
  • Watkins G. Gesualdo: The man and his music. 2nd edition. Oxford, 1991.
  • Zarella M. Il principe madrigalista, Carlo Gesualdo: l'albero genealogico e la sua città, Avellino (Italia), 1996.
  • Vaccaro A. Carlo Gesualdo, principe di Venosa: l'uomo e i tempi. Ed. seconda riv. e aggiornata. Venosa: Edizioni Osanna, 1998.
  • Практические рекомендации к определению лада в старинной музыке // Старинная музыка. Практика. Аранжировка. Реконструкция. М.: МГК, 1999, с. 11-46; Гармония: проблемы науки и методики. Вып. 1. Ростов н/Д.: РГК, 2002, с. 39-84. (Содержит полный гармонический анализ одного мадригала Джезуальдо)
  • Schönecker H. Das ästhetische Dilemma der italienischen Komponisten in den 1590er Jahren: die Chromatik in den späten Madrigalen von Luca Marenzio und Carlo Gesualdo. Frankfurt a.M., 2000 (Karlsruher Beiträge zur Musikwissenschaft. Bd.3).
  • Niedermüller P. Contrapunto und effetto. Studien zu Madrigalen Carlo Gesualdos.- Göttingen, 2001.
  • Morrier D. Carlo Gesualdo. Paris: Fayard, 2002.
  • Cogliano A. Carlo Gesualdo, il principe, l'amante, la strega. Napoli: Edizioni scientifiche italiane, 2004.
  • Cogliano A. Carlo Gesualdo, omicida fra storia e mito. Napoli: Edizioni scientifiche italiane, 2006.
  • Crayton J. Un ritratto psicologico: Echi di una personalità inquieta // Il Madrigale 3 (2006), p.5 ss.
  • Григорьева М. // Старинная музыка, № 1, 2009.
  • Watkins G. The Gesualdo hex: music, myth, and memory. New York: W. W. Norton, 2010.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  3. Discogs — 2000.
    d:Track:Q504063
  4. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  5. Lanfranchi A. Dizionario Biografico degli Italiani — 2000. — Vol. 53.
    d:Track:Q1128537
  6. OPAC SBN
    d:Track:Q105086090
  7. Deutsche Nationalbibliothek Record #118694456 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  8. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  9. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  10. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  11. Стравинский И. Ф. Диалоги. Перевод с англ. В. А. Линник. — Ленинград: Музыка, 1971, с. 212.
  12. Не вистачає партій секстуса і баса. Один мотет другої збірки написаний на 7 голосів.
  13. Див. в книзі: Lowinsky E. Tonality and atonality in sixteenth-century music. Berkeley, 1961.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ka rlo Dzhezua ldo da Veno za ital Gesualdo da Venosa takozh Dzhezualdo di Venoza 8 bereznya 1566 za inshimi danimi 1560 abo 1561 Venoza 8 veresnya 1613 Dzhezualdo italijskij kompozitor Uvijshov u istoriyu muziki yak avtor madrigaliv unikalnogo hromatichnogo stilyu Dzhezualdo da VenozaNarodivsya8 bereznya 1566 4 2 Venoza Provinciya Potenca Bazilikata Italiya 4 6 Pomer8 veresnya 1613 1613 09 08 1 2 47 rokiv Dzhezualdo Provinciya Avellino Kampaniya Italiya 4 7 6 Pohovannyad 4 Krayina Neapolitanske korolivstvoDiyalnistkompozitor lyutnistVchitelid i dZnannya movitalijska 9 Roki aktivnostiz 1585NapryamokVidrodzhennyaTitulgraf d RiddBatkod 10 6 5 Matid 10 6 5 RodichiKarlo Borromeo d Pij IV i dU shlyubi zd 5 i d 5 Ditid 5 AvtografIMDbID 0315192 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaKnyaz Venozi Narodivsya i vihovuvavsya v aristokratichnomu seredovishi mati Dzhirolamo Borromeo pleminnicya papi Piya IV dyadko kardinal Karlo Borromeo Brav uroki kompoziciyi u Pomponij Nenni U 1593 96 rokah zhiv v Ferrari togochasnomu centri muzichnoyi kulturi Na formuvannya stilyu Dzhezualdo vplinuv ferrarskoyi pridvornij kompozitor Luccasko Luccaski yakomu kompozitor prisvyativ svoyu 4 u knigu madrigaliv 1594 U Ferrari Luccaski demonstruvav Dzhezualdo skonstrujovanij Vichentino muzichnij instrument arkichembalo pristosovanij dlya akompanementu spivu v hromatichnomu i enarmonichnomu instrument ne zberigsya U 1594 roci odruzhivsya z Leonoroyu d Este kuzinoyu velikogo pokrovitelya mistectv Ferrarskogo gercoga Alfonso II d Este Z 1596 roku zhiv u zamku v Dzhezualdo de stvoriv domashnyu kapelu dlya vikonannya vlasnoyi muziki Ostanni roki zhittya proviv na samoti za svidchennyami deyakih ochevidciv vnaslidok rozladu psihiki posilenogo smertyu sina v 1600 roci TvorchistOpublikuvav 6 zbirok knig 5 golosnih madrigaliv Odna kniga jogo 6 golosnih madrigaliv opublikovana posmertno Neapol 1626 vtrachena 1 a i 2 a knigi p yatigolosnih madrigaliv vidani v 1594 roci pid psevdonimom Dzhuzeppe Piloni 3 ya v 1595 roci 4 ya v 1596 roci vsi u Ferrari 5 a i 6 a v 1611 roci pogolosnij zapis muziki bez Dzhezualdo U 1613 roci vsi 6 knig 5 golosnih madrigaliv buli vidani v Genuyi u viglyadi partituri z taktovimi risami Cya redakciya madrigaliv vikonana S Molinaro na sogodni najvidomisha Dvi ostanni p yata i shosta knigi madrigaliv zajmayut osoblive misce v istoriyi akademichnoyi muziki Madrigalnih virshi napisani vid pershoyi osobi avtorstvo v originalnih publikaciyah ne vkazano mozhlivo kompozitor vistupiv tut i v roli poeta Tematika piznih madrigaliv mabut obumovlena osobistoyu dramoyu Dzhezualdo yakij z revnoshiv vbiv svoyu pershu druzhinu Mariyu d Avalos i yiyi kohancya Velike znachennya tak zvanih zvukopisu i Slova viter vogon big vidileno dribnimi ritmichnimi trivalostyami i sho stvoryuye vrazhennya strimkogo ruhu na protivagu slovam bil i muki yaki rozspivuyutsya v povilnomu tempi stvoryuyuchi vrazhennya zacipeninnya i bolyuchoyi zoseredzhenosti Slova morte smert duolo skorbota tormenti muki piangere plakati uccidere vbivati ta inshi nabuvayut u svitskij muzici Dzhezualdo simvolichnogo znachennya Sered vidomih piznih madrigaliv Belta poi che t assenti Krasune raz ti uhodish Moro lasso al mio duolo Vmirayu neshasnij vid gorya cej madrigal vvazhayetsya paradigmatichnim u stili Dzhezualdo Merce grido piangendo Poshadi proshu plachuchi Tu piangi o Filli mia Ti plachesh moya Fillida Najyaskravisha osoblivist stilyu Dzhezualdo unikalna dlya togo chasu nasichenist hromatizmami V osnovi barvistogo zistavlennya hromatichnih akordiv lezhit chastishe ne tonalno funkcionalna a linearna logika za vislovom Igora Stravinskogo cya garmoniya skerovuyetsya golosovedennyam yak vinogradna loza shpaleroyu tonalno stabilni frazi zminyuyutsya frazami v yakih kontrast toniki i periferiyi virazhenij slabo U tvorah Dzhezualdo yak niyakogo inshogo italijskogo kompozitora vidbivsya manyerizm piznogo Renesansu z harakternimi dlya nogo risami perebilshenist pochuttiv zmishannya v mezhah nevelikoyi p yesi riznih kompozicijnih tehnik vishukuvannya ritmiki fakturi i formi Forma madrigaliv do najdribnishih podrobic obumovlena tekstom utvoryuyuchi yasno pomitni rozdili Bliskavichna zmina afektiv suprovodzhuyetsya rizkoyu zminoyu skladu vseredini odniyeyi p yesi imitacijno polifonichnogo i gomofonnogo Okrim madrigaliv Dzhezualdo nalezhat 2 zbirki latinskih motetiv Persha zbirka z motetami na 5 golosiv zberigsya cilkom Druga zbirka z motetami na 6 golosiv zberigsya chastkovo Vsi moteti napisani v tradicijnij strofichnoyi formi z velikim vikoristannyam imitacijnoyi polifoniyi Krim togo Dzhezualdo nalezhit zbirnik Responsorii ta inshi tvori do oficiyu Strasnogo tizhnya Responsoria et alia ad Officium Hebdomadae Sanctae spectantia 1611 U duhovni tvori kompozitora pronikayut tipovi dlya jogo madrigaliv Dzhezualdo takozh pripisuyetsya dekilka kanconett opublikovanih u posmertnij zbirci Neapol 1616 Pri vsij novizni muzichnoyi movi Dzhezualdo zalishivsya bajduzhim do modnih tendencij togo chasu Tak v dorobku Dzhezualdo vidsutni operi ariyi chi instrumentalni tanci a takozh unik vplivu gomofonnoyi muziki SprijnyattyaU Dzhezualdo ne viyavilosya poslidovnikiv lishe v XX stolitti jogo muzika bula vpershe ocinena po dostoyinstvu Amerikanskij muzikoznavec en pobachiv u stili Dzhezualdo pevnu paralel atonalnosti vin nazvav garmoniyu Dzhezualdo triadic atonality trizvuchnoyu atonalnistyu Muziku Dzhezualdo visoko cinuvav Igor Stravinskij yakij ye avtorom instrumentalnoyi p yesi Monument Dzhezualdo di Venoza do 400 richchya 1960 vin zhe dokomponuvav vtracheni partiyi do yedinogo 7 golosnogo motetu Dzhezualdo Sacrae cantiones 1959 Alfred Shnitke napisav operu Dzhezualdo 1 ya post Vena 1995 Podiyi zhittya Dzhezualdo zmishani z hudozhnoyu vigadkoyu lyagli v osnovu literaturnih tvoriv i kinofilmiv noveli Anatol Fransa filmu Vernera Gercoga Smert na p yat golosiv 1995 fantaziyi Bretta Dina Karlo 1997 knigi V Hemmonda Spokusa Mariyi d Avalos The Devil amp Maria D Avalos opovidannya Hulio Kortasara Klon Vidannya tvorivCarlo Gesualdo Samtliche Werke hrsg v W Weismann u G E Watkins Hamburg 1957 67 vidannya tvoriv u suchasnij transkripciyi madrigali vidani Vajsmanom duhovna muzika Uotkinsom Carlo Gesualdo Partitvra Delli Sei Libri De Madrigali a Cinque Voci fatica Simone Molinaro Genova Pavoni 1613 Facsimile a cura di Elio Durante e Anna Martelotti Archivium Musicum Collana di testi rari vol 68 Firenze 1987 faksimilne vidannya pershodrukiv madrigalnih zbirok v red S Molinaro LiteraturaDahlhaus C Zur chromatischen Technik Carlo Gesualdos Studien zur Iltalienisch Deutschen Musikgeschichte Bd 4 hrsg v F Lippmann Koln Graz 1967 SS 77 97 Newcomb A Carlo Gesualdo and a musical correspondence of 1594 Musical Quarterly LIV 1968 pp 409 36 Pirrotta N Gesualdo Ferrara e Venezia Studi sul teatro veneto fra Rinascimento ed eta barocca a cura di M T Muraro Firenze 1971 p 305 ss Dahlhaus C Gesualdos manieristische Dissonanztechnik Convivium musicorum Festschrift W Boetticher lt gt hrsg v H Huschen u D R Moser Berlin 1974 SS 34 43 Mazzolini M Tasso e Gesualdo ovvero del suono dei pensieri Studi Tassiani 38 1990 pp 7 40 Watkins G Gesualdo The man and his music 2nd edition Oxford 1991 Zarella M Il principe madrigalista Carlo Gesualdo l albero genealogico e la sua citta Avellino Italia 1996 Vaccaro A Carlo Gesualdo principe di Venosa l uomo e i tempi Ed seconda riv e aggiornata Venosa Edizioni Osanna 1998 Prakticheskie rekomendacii k opredeleniyu lada v starinnoj muzyke Starinnaya muzyka Praktika Aranzhirovka Rekonstrukciya M MGK 1999 s 11 46 Garmoniya problemy nauki i metodiki Vyp 1 Rostov n D RGK 2002 s 39 84 Soderzhit polnyj garmonicheskij analiz odnogo madrigala Dzhezualdo Schonecker H Das asthetische Dilemma der italienischen Komponisten in den 1590er Jahren die Chromatik in den spaten Madrigalen von Luca Marenzio und Carlo Gesualdo Frankfurt a M 2000 Karlsruher Beitrage zur Musikwissenschaft Bd 3 Niedermuller P Contrapunto und effetto Studien zu Madrigalen Carlo Gesualdos Gottingen 2001 Morrier D Carlo Gesualdo Paris Fayard 2002 Cogliano A Carlo Gesualdo il principe l amante la strega Napoli Edizioni scientifiche italiane 2004 Cogliano A Carlo Gesualdo omicida fra storia e mito Napoli Edizioni scientifiche italiane 2006 Crayton J Un ritratto psicologico Echi di una personalita inquieta Il Madrigale 3 2006 p 5 ss Grigoreva M Starinnaya muzyka 1 2009 Watkins G The Gesualdo hex music myth and memory New York W W Norton 2010 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Discogs 2000 d Track Q504063 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Lanfranchi A Dizionario Biografico degli Italiani 2000 Vol 53 d Track Q1128537 OPAC SBN d Track Q105086090 Deutsche Nationalbibliothek Record 118694456 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Stravinskij I F Dialogi Perevod s angl V A Linnik Leningrad Muzyka 1971 s 212 Ne vistachaye partij sekstusa i basa Odin motet drugoyi zbirki napisanij na 7 golosiv Div v knizi Lowinsky E Tonality and atonality in sixteenth century music Berkeley 1961 PosilannyaOficijnij sajt mista Dzhezualdo z deyakoyu informaciyeyu pro kompozitora 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine Lyubitelskij sajt pro Dzhezualdo 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine Vilni noti avtorstva Dzhezualdo da Venoza na sajti International Music Score Library Project IMSLP Biografiya 30 listopada 2021 u Wayback Machine Informacijnij portal medieval org 4 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ