Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Караківська гілка — перша ширококолійна під'їзна колія в промзону міста Мирноград до капітальних шахт. Названа на честь дублюючого найменування села Новоеконмічне — Каракове, на землях якого знаходився Новоекономічний рудник Донецько-Грушівського товариства, до якого і споруджувалася дана під'їзна колія.
Історична довідка
Необхідність будівництва залізниці загального користування від станції Гришине (тепер Покровськ) до родовища вугілля в північній частині міста Мирноград було вперше визнано у 1911 році одразу обома відомствами, які не залежали одне від одного. Ініціаторами відповідних клопотань на різних рівнях державної бюрократичної машини були: начальник Катерининської залізниці К. М. Ваніфант'єв, Рада З'їзду гірничопромисловців півдня Росії, власник Григоріївського рудника генерал-майор В. С. Токайшвілі. Тоді було запропоноване будівництво тупикової під'їзної колії до останнього рудника в Липовій балці протяжністю 15 верст через землі селян Новоекономічного. Цей проект відомий як «Григоріївська під'їзна лінія», — за старим найменуванням села Разіне (Григоріївка) і, власне, рудника.
В 1912 році правління акціонерного товариства Північно-Донецької залізниці розробило проект системи залізниць у загальному напрямі Краматорська — Гришине — Рутченкове. Один із варіантів траси проектованої залізниці на ділянці від Краматорської до Гришиного передбачав проходження магістралі через Казенноторське (нині — Шахове Добропільського району) із перетинанням мостом річки Казенний Торець північніше села Новоекономічне. Окрім Краматорської, передбачалося обладнання виходу із Новоекономічного на станцію Дружківка. Тобто, Григоріївська під'їзна лінія мала поєднатися із Південними залізницями, а також головною лінією Північно-Донецької залізниці через Краматорську, шляхом добудування п'яти черг лінії.
Втім, у 1911—1912 роках на землі селян Новоекономічного прийшли представники Донецько-Грушівського товариства кам'яновугільних і антрацитових копалень, які заклали тут капітальний Новоекономічний рудник. У 1913 році товариству Північно-Донецької залізниці було надано… і майже одразу — анульовано концесію на будівництво нових залізниць у Гришинському вугленосному районі. То ж, проект магістральної залізниці через землі селян Новоекономічного в таких умовах не міг бути реалізований.
Для нових господарів надр на території громади села Новоекономічне питання обладнання адекватних під'їзних шляхів до капітального рудника було вкрай важливим, оскільки гужова доставка на станцію Гришине обходилася дорого, і не могла забезпечити вихід шахт на проектну продуктивність, а будівництво шосейних доріг у Гришинському вугленосному районі до 1917 року не планувалося. Питання «продовження виробництва» на Новоекономічному руднику вирішувалося поетапно. На першому етапі, в 1912—1913 роках, проходили процедури відчуження землі під вузькоколійку із кінною тягою («дековілевську колію», — за прізвищем інженера П. Декавіля, який запропонував систему легких польових вузькоколійок із шириною колії 500 мм), і власне будівництво вузькоколійки. На цьому проміжному варіанті зв'язку рудника зі станцією Гришине зупинилися по двом причинам: простота процедури відчуження землі під вузькоколійку, а також необхідність швидкого обладнання під'їзних шляхів, оскільки перші шахти рудника вже почали давати вугілля.
В 1914 році рудникова вузькоколійка Новоекономічного рудника була перешита на широку колію (1520 мм). У документах Донецько-Грушівського акціонерного товариства цей проект носить назву «Караківська гілка». Проект унаслідував дублюючу назву села Новоекономічне (Каракове), яке дало назву руднику означеного товариства, а після революції 1917—1921 років — місту в північній частині сучасного Мирнограда. Така ж сама назва була у кінцевої станції під'їзної колії — Каракове, яку передбачали як тарифний роздільний пункт. Під час будівництва відбувалися процедури примусового відчуження землі під залізницю, всього було відчужено до 60 десятин землі. Остання будувалася (тобто, перешивалася) за полегшеними технічними умовами: максимальний ухил — 10 ‰, мінімальний радіус закруглення — 200 сажнів. Загальна протяжність гілки — близько 8 верст, із них 7,3 верст — перегін. Загальна довжина станційних колій — 3,9 верст. Будівельна вартість залізниці обчислювалася в 194 тис. крб., тобто 24,25 тис. крб. на версту. Для порівняння: залізниця Гришине — Добропілля (29 верст), яку зводили в 1914—1916 роках, мала орієнтовну будівельну вартість 1,06 млн крб., або 36,5 тис. крб. на версту.
Як і очікували проектувальники Караківської гілки, остання окупила себе вже в перший рік експлуатації. Якщо на 1913 рік на Новоекономічному руднику, який було обладнано вузькоколійкою на станцію Гришине, було встановлено видобувну здатність 10 млн пудів вугілля за рік, то на 1917 рік — вже 20 млн пудів. Видобуток на руднику в 1913 році склав 3,8 млн пудів, в 1914 році — 5,1 млн пудів, в 1915 році — 10,7 млн пудів, в першій половині 1916 року — 6,4 млн пудів. Слід звернути увагу, що факт перешивки вузькоколійки Новоекономічного рудника на під'їзну колію стандартної ширини сприяв збільшенню в 1915 році продуктивності рудника вдвічі. Наявність під'їзної колії Новоекономічного рудника сприяла досягненню високих показників вантажної роботи станції Гришине в перші роки після завершення активної фази бойових дій в Донбасі в рамках революції 1917—1921 років. Так, в 1923-24 господарчий рік відправлення вугілля по станції Гришине склало майже 159 тис. т, що в 1,9 раз вище, аніж у 1913 році.
Існував Караківською гілкою і пасажирський рух. Упровадження пасажирського сполучення Красноармійське (Покровськ) — Новоекономічний рудник у 1947 році було пов'язано із низкою нещасних випадків на залізничному транспорті, в тому числі — із летальними випадками. Справа в тому, що до середини ХХ століття не було обладнане шосе від Красноармійського до Новоекономічного, і як наслідок — між двома населеними пунктами було відсутнє рейсове автобусне або регулярне автомобільне сполучення. В осіннє та весняне бездоріжжя ґрунтовки ставали взагалі непроїжджими, і рух ними майже припинявся. На той момент у Новоекономічному проживало 25 тис. мешканців, і багато з них працювали в Красноармійському. То ж люди їздили на вантажних платформах, у вагонах із вугіллям, — звідти і травми. Виконком Красноармійської райради доручив транспортному цеху вантажно-транспортного управління тресту «Красноармійськвугілля» організувати прийом додаткових паровозів і пасажирських вагонів від Південно-Донецької залізниці, а після закінчення прийому — відкрити пасажирське сполучення по шахтної гілці Красноармійське — Новоекономічне.
Мешканці Мирнограда згадують цей потяг таким чином. До 1961 року у складі приміського потягу ходив паровоз із двома вагонами. Вагони були довоєнного зразка з маленькими майже квадратними віконцями і з жорсткими дерев'яними сидіннями. У 1961 році промислова залізниця на Новоекономічний рудник перейшла на баланс Донецької залізниці, і склад потягу було скорочено до 1 вагону. Ходив потяг по даному маршруту до 1965 року, тобто до початку регулярного руху автобусів. Зупинка в Новоекономічному, згідно із даними краєзнавця С. П. Луковенко, була навпроти їдальні № 12. Маршрут пролягав через зупинний пункт Шаманський (це перед сучасним м'ясокомбінатом). За однією версією, зупинка названа так за прізвищем колійного обхідника. За другою — назва пов'язана із «польським хутором», який раніше розташовувався в цьому районі. І врешті-решт, третя версія — за прізвищем власника двох невеличких шахт в цих місцях. Старожили відзначають, що в останні роки охочих їздити цим поїздом було завжди мало. На привокзальній площі була зупинка вантажних таксі, пристосованих під перевезення пасажирів. Машини ЗІС-157, ЗІЛ-164, ГАЗ-63 були криті брезентом, в кузові стояли дерев'яні лавки. У заднього борту сидів «зазивала» і голосно кричав: «Кому на Рудник?» — тобто, в місто Новоекономічне.
Після передачі під'їзних колій міста Димитров (сучасний Мирноград) на баланс ППЗТ «Димитроввпнтпжтранс» (нині — ТОВ «Вуглепромтранс»), частина Караківської гілки від вхідних стрілок станції Покровськ до району Шаманського «блочку» закрилася. Вантажне сполучення північної частини Мирнограда із Покровськом здійснюється через відомчу станцію Нова (ППЗТ "ТОВ «Вуглепромтранс»), що в північній частині Покровська. Від Нової прокладені під'їзні колії до шахт «Центральна» і «Капітальна» (колишня ім. О.Стаханова), а також інших промислових об'єктів.
Примітки
- О подъездных путях общего пользования / Доклад Совета Съезда по железнодорожному вопросу // Труды XXXVI Съезда горнопромышленников юга России (20-го ноября – 4-го декабря 1911 года). – Т. I. Х. 1912.
- Лутугин Л.И. (1914). Записка о железнодорожных путях для обслуживания Гришинского угленосного района Донецкого бассейна // VII. Доклад Совета Съезда по железнодорожным вопросам / Труды XXXVIII Съезда горнопромышленников юга России. - Т. I. Х.
- Проект Караковской железнодорожной ветви общего пользования от ст. Гришино Екатерининской железной дороги к каменноугольным копям Донецко-Грушевского акционерного общества. СПб. 1913.
- Приложение III к докладу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1913 год / По заключению комиссии: каменноугольной, под председательством Н.С.Авдакова, и антрацитовой – А.Е.Ландсберга. – Х., 1912 // Труды XXXVII Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1913.
- Отчёт начальника Горного управления Южной России за 1913 год. Екатеринослав. 1914.
- Отчёт начальника горного управления Южной России за 1914 год. Екатеринослав. 1915.
- Отчёт начальника горного управления Южной России за 1915 год. Екатеринослав. 1916.
- К докладу по вопросу о современном положении каменноугольной промышленности. Сведения о добывающей способности и предполагаемой производительности каменноугольных и антрацитовых копей Донецкого бассейна на 1917 год // Труды XLI Съезда горнопромышленников юга России. – Т. I. Х. 1917.
- Протокол заседания исполкома Красноармейского районного совета № 7 от 01.03. 1947 // Государственный архив Донецкой области, фонд № Р-1475, опись № 2, дело № 27.
- Промышленная Россия: 1923-1924 г.: Справочная книга // Издание газеты «Экономическая жизнь». – В. 3-х частях / II часть. М.-Л. 1924.
- Місто Димитров: Форум газеты ПОИСК. Архів оригіналу за 16 січня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Karakivska gilka persha shirokokolijna pid yizna koliya v promzonu mista Mirnograd do kapitalnih shaht Nazvana na chest dublyuyuchogo najmenuvannya sela Novoekonmichne Karakove na zemlyah yakogo znahodivsya Novoekonomichnij rudnik Donecko Grushivskogo tovaristva do yakogo i sporudzhuvalasya dana pid yizna koliya Karakivska gilka na plani Novoekonomichnogo rudnika Donecko Grushivskogo tovaristva 1914 rik Istorichna dovidka Neobhidnist budivnictva zaliznici zagalnogo koristuvannya vid stanciyi Grishine teper Pokrovsk do rodovisha vugillya v pivnichnij chastini mista Mirnograd bulo vpershe viznano u 1911 roci odrazu oboma vidomstvami yaki ne zalezhali odne vid odnogo Iniciatorami vidpovidnih klopotan na riznih rivnyah derzhavnoyi byurokratichnoyi mashini buli nachalnik Katerininskoyi zaliznici K M Vanifant yev Rada Z yizdu girnichopromislovciv pivdnya Rosiyi vlasnik Grigoriyivskogo rudnika general major V S Tokajshvili Todi bulo zaproponovane budivnictvo tupikovoyi pid yiznoyi koliyi do ostannogo rudnika v Lipovij balci protyazhnistyu 15 verst cherez zemli selyan Novoekonomichnogo Cej proekt vidomij yak Grigoriyivska pid yizna liniya za starim najmenuvannyam sela Razine Grigoriyivka i vlasne rudnika 1 V 1912 roci pravlinnya akcionernogo tovaristva Pivnichno Doneckoyi zaliznici rozrobilo proekt sistemi zaliznic u zagalnomu napryami Kramatorska Grishine Rutchenkove Odin iz variantiv trasi proektovanoyi zaliznici na dilyanci vid Kramatorskoyi do Grishinogo peredbachav prohodzhennya magistrali cherez Kazennotorske nini Shahove Dobropilskogo rajonu iz peretinannyam mostom richki Kazennij Torec pivnichnishe sela Novoekonomichne Okrim Kramatorskoyi peredbachalosya obladnannya vihodu iz Novoekonomichnogo na stanciyu Druzhkivka Tobto Grigoriyivska pid yizna liniya mala poyednatisya iz Pivdennimi zaliznicyami a takozh golovnoyu liniyeyu Pivnichno Doneckoyi zaliznici cherez Kramatorsku shlyahom dobuduvannya p yati cherg liniyi 2 Vtim u 1911 1912 rokah na zemli selyan Novoekonomichnogo prijshli predstavniki Donecko Grushivskogo tovaristva kam yanovugilnih i antracitovih kopalen yaki zaklali tut kapitalnij Novoekonomichnij rudnik U 1913 roci tovaristvu Pivnichno Doneckoyi zaliznici bulo nadano i majzhe odrazu anulovano koncesiyu na budivnictvo novih zaliznic u Grishinskomu vuglenosnomu rajoni To zh proekt magistralnoyi zaliznici cherez zemli selyan Novoekonomichnogo v takih umovah ne mig buti realizovanij 2 3 Dlya novih gospodariv nadr na teritoriyi gromadi sela Novoekonomichne pitannya obladnannya adekvatnih pid yiznih shlyahiv do kapitalnogo rudnika bulo vkraj vazhlivim oskilki guzhova dostavka na stanciyu Grishine obhodilasya dorogo i ne mogla zabezpechiti vihid shaht na proektnu produktivnist a budivnictvo shosejnih dorig u Grishinskomu vuglenosnomu rajoni do 1917 roku ne planuvalosya Pitannya prodovzhennya virobnictva na Novoekonomichnomu rudniku virishuvalosya poetapno Na pershomu etapi v 1912 1913 rokah prohodili proceduri vidchuzhennya zemli pid vuzkokolijku iz kinnoyu tyagoyu dekovilevsku koliyu za prizvishem inzhenera P Dekavilya yakij zaproponuvav sistemu legkih polovih vuzkokolijok iz shirinoyu koliyi 500 mm i vlasne budivnictvo vuzkokolijki Na comu promizhnomu varianti zv yazku rudnika zi stanciyeyu Grishine zupinilisya po dvom prichinam prostota proceduri vidchuzhennya zemli pid vuzkokolijku a takozh neobhidnist shvidkogo obladnannya pid yiznih shlyahiv oskilki pershi shahti rudnika vzhe pochali davati vugillya 3 V 1914 roci rudnikova vuzkokolijka Novoekonomichnogo rudnika bula pereshita na shiroku koliyu 1520 mm U dokumentah Donecko Grushivskogo akcionernogo tovaristva cej proekt nosit nazvu Karakivska gilka Proekt unasliduvav dublyuyuchu nazvu sela Novoekonomichne Karakove yake dalo nazvu rudniku oznachenogo tovaristva a pislya revolyuciyi 1917 1921 rokiv mistu v pivnichnij chastini suchasnogo Mirnograda Taka zh sama nazva bula u kincevoyi stanciyi pid yiznoyi koliyi Karakove yaku peredbachali yak tarifnij rozdilnij punkt Pid chas budivnictva vidbuvalisya proceduri primusovogo vidchuzhennya zemli pid zaliznicyu vsogo bulo vidchuzheno do 60 desyatin zemli Ostannya buduvalasya tobto pereshivalasya za polegshenimi tehnichnimi umovami maksimalnij uhil 10 minimalnij radius zakruglennya 200 sazhniv Zagalna protyazhnist gilki blizko 8 verst iz nih 7 3 verst peregin Zagalna dovzhina stancijnih kolij 3 9 verst Budivelna vartist zaliznici obchislyuvalasya v 194 tis krb tobto 24 25 tis krb na verstu Dlya porivnyannya zaliznicya Grishine Dobropillya 29 verst yaku zvodili v 1914 1916 rokah mala oriyentovnu budivelnu vartist 1 06 mln krb abo 36 5 tis krb na verstu 3 Yak i ochikuvali proektuvalniki Karakivskoyi gilki ostannya okupila sebe vzhe v pershij rik ekspluataciyi Yaksho na 1913 rik na Novoekonomichnomu rudniku yakij bulo obladnano vuzkokolijkoyu na stanciyu Grishine bulo vstanovleno vidobuvnu zdatnist 10 mln pudiv vugillya za rik to na 1917 rik vzhe 20 mln pudiv Vidobutok na rudniku v 1913 roci sklav 3 8 mln pudiv v 1914 roci 5 1 mln pudiv v 1915 roci 10 7 mln pudiv v pershij polovini 1916 roku 6 4 mln pudiv Slid zvernuti uvagu sho fakt pereshivki vuzkokolijki Novoekonomichnogo rudnika na pid yiznu koliyu standartnoyi shirini spriyav zbilshennyu v 1915 roci produktivnosti rudnika vdvichi Nayavnist pid yiznoyi koliyi Novoekonomichnogo rudnika spriyala dosyagnennyu visokih pokaznikiv vantazhnoyi roboti stanciyi Grishine v pershi roki pislya zavershennya aktivnoyi fazi bojovih dij v Donbasi v ramkah revolyuciyi 1917 1921 rokiv Tak v 1923 24 gospodarchij rik vidpravlennya vugillya po stanciyi Grishine sklalo majzhe 159 tis t sho v 1 9 raz vishe anizh u 1913 roci 4 5 6 7 8 Isnuvav Karakivskoyu gilkoyu i pasazhirskij ruh Uprovadzhennya pasazhirskogo spoluchennya Krasnoarmijske Pokrovsk Novoekonomichnij rudnik u 1947 roci bulo pov yazano iz nizkoyu neshasnih vipadkiv na zaliznichnomu transporti v tomu chisli iz letalnimi vipadkami Sprava v tomu sho do seredini HH stolittya ne bulo obladnane shose vid Krasnoarmijskogo do Novoekonomichnogo i yak naslidok mizh dvoma naselenimi punktami bulo vidsutnye rejsove avtobusne abo regulyarne avtomobilne spoluchennya V osinnye ta vesnyane bezdorizhzhya gruntovki stavali vzagali neproyizhdzhimi i ruh nimi majzhe pripinyavsya Na toj moment u Novoekonomichnomu prozhivalo 25 tis meshkanciv i bagato z nih pracyuvali v Krasnoarmijskomu To zh lyudi yizdili na vantazhnih platformah u vagonah iz vugillyam zvidti i travmi Vikonkom Krasnoarmijskoyi rajradi doruchiv transportnomu cehu vantazhno transportnogo upravlinnya trestu Krasnoarmijskvugillya organizuvati prijom dodatkovih parovoziv i pasazhirskih vagoniv vid Pivdenno Doneckoyi zaliznici a pislya zakinchennya prijomu vidkriti pasazhirske spoluchennya po shahtnoyi gilci Krasnoarmijske Novoekonomichne 9 Meshkanci Mirnograda zgaduyut cej potyag takim chinom Do 1961 roku u skladi primiskogo potyagu hodiv parovoz iz dvoma vagonami Vagoni buli dovoyennogo zrazka z malenkimi majzhe kvadratnimi vikoncyami i z zhorstkimi derev yanimi sidinnyami U 1961 roci promislova zaliznicya na Novoekonomichnij rudnik perejshla na balans Doneckoyi zaliznici i sklad potyagu bulo skorocheno do 1 vagonu Hodiv potyag po danomu marshrutu do 1965 roku tobto do pochatku regulyarnogo ruhu avtobusiv Zupinka v Novoekonomichnomu zgidno iz danimi krayeznavcya S P Lukovenko bula navproti yidalni 12 Marshrut prolyagav cherez zupinnij punkt Shamanskij ce pered suchasnim m yasokombinatom Za odniyeyu versiyeyu zupinka nazvana tak za prizvishem kolijnogo obhidnika Za drugoyu nazva pov yazana iz polskim hutorom yakij ranishe roztashovuvavsya v comu rajoni I vreshti resht tretya versiya za prizvishem vlasnika dvoh nevelichkih shaht v cih miscyah Starozhili vidznachayut sho v ostanni roki ohochih yizditi cim poyizdom bulo zavzhdi malo Na privokzalnij ploshi bula zupinka vantazhnih taksi pristosovanih pid perevezennya pasazhiriv Mashini ZIS 157 ZIL 164 GAZ 63 buli kriti brezentom v kuzovi stoyali derev yani lavki U zadnogo bortu sidiv zazivala i golosno krichav Komu na Rudnik tobto v misto Novoekonomichne 10 11 Pislya peredachi pid yiznih kolij mista Dimitrov suchasnij Mirnograd na balans PPZT Dimitrovvpntpzhtrans nini TOV Vuglepromtrans chastina Karakivskoyi gilki vid vhidnih strilok stanciyi Pokrovsk do rajonu Shamanskogo blochku zakrilasya Vantazhne spoluchennya pivnichnoyi chastini Mirnograda iz Pokrovskom zdijsnyuyetsya cherez vidomchu stanciyu Nova PPZT TOV Vuglepromtrans sho v pivnichnij chastini Pokrovska Vid Novoyi prokladeni pid yizni koliyi do shaht Centralna i Kapitalna kolishnya im O Stahanova a takozh inshih promislovih ob yektiv Primitkired O podezdnyh putyah obshego polzovaniya Doklad Soveta Sezda po zheleznodorozhnomu voprosu Trudy XXXVI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii 20 go noyabrya 4 go dekabrya 1911 goda T I H 1912 a b Lutugin L I 1914 Zapiska o zheleznodorozhnyh putyah dlya obsluzhivaniya Grishinskogo uglenosnogo rajona Doneckogo bassejna VII Doklad Soveta Sezda po zheleznodorozhnym voprosam Trudy XXXVIII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H a b v Proekt Karakovskoj zheleznodorozhnoj vetvi obshego polzovaniya ot st Grishino Ekaterininskoj zheleznoj dorogi k kamennougolnym kopyam Donecko Grushevskogo akcionernogo obshestva SPb 1913 Prilozhenie III k dokladu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1913 god Po zaklyucheniyu komissii kamennougolnoj pod predsedatelstvom N S Avdakova i antracitovoj A E Landsberga H 1912 Trudy XXXVII Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1913 Otchyot nachalnika Gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1913 god Ekaterinoslav 1914 Otchyot nachalnika gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1914 god Ekaterinoslav 1915 Otchyot nachalnika gornogo upravleniya Yuzhnoj Rossii za 1915 god Ekaterinoslav 1916 K dokladu po voprosu o sovremennom polozhenii kamennougolnoj promyshlennosti Svedeniya o dobyvayushej sposobnosti i predpolagaemoj proizvoditelnosti kamennougolnyh i antracitovyh kopej Doneckogo bassejna na 1917 god Trudy XLI Sezda gornopromyshlennikov yuga Rossii T I H 1917 Protokol zasedaniya ispolkoma Krasnoarmejskogo rajonnogo soveta 7 ot 01 03 1947 Gosudarstvennyj arhiv Doneckoj oblasti fond R 1475 opis 2 delo 27 Promyshlennaya Rossiya 1923 1924 g Spravochnaya kniga Izdanie gazety Ekonomicheskaya zhizn V 3 h chastyah II chast M L 1924 Misto Dimitrov Forum gazety POISK Arhiv originalu za 16 sichnya 2018 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Karakivska zaliznicya