Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Канонічна територія (грец. канон — правило) — територіальні межі однієї із православних помісних церков чи католицької церкви на яких ця церква має владу вирішувати всі свої питання безперешкодно та законно.
Історія терміну
У працях російських богословів XIX–XX ст. термін «канонічна територія» або взагалі не використовується, або згадується у зовсім інших контекстах. Цього терміну немає в Святому Письмі, а також у Апостольських правилах та у постановах Вселенських соборів. Словосполучення «Канонічна територія» введене в ужиток богословами Російської православної церкви у 1990 роки.
Тлумачення терміну
Російська православна церква визначає це поняття так: «Канонічною територією церкви називається та, в межах якої традиційно здійснюється суверенітет церковної влади щодо віруючих, які входять до складу даної церкви і проживають на цій території». Тобто термін «канонічна територія» закріплює певну територію за певною православною помісною церквою, де всяка релігійна діяльність інших церков (як православних, так і в контексті екуменічного діалогу, інославних) сприймається як недружній прозелітизм, його обґрунтовують словами апостола Павла (Рим. 15:20) і апостольськими канонами, які забороняють єпископу керувати (висвячувати і приймати відлученого) поза межами своєї єпархії. Словосполучення «Канонічна територія» формально відсутнє в традиційних канонічних текстах. Однак, по суті це поняття там звичайно ж є. Адже церковні правила встановлюють канонічні кордони помісних Церков, регламентують повноваження єпископів, які діють лише в рамках цих кордонів, забороняють єпископам інших єпархій порушувати ці межі.
Межі церков описуються, соборними постановами. Так межі Константинопольського патріархату окреслені в 28 правилі Халкедонського собору яке давало в юрисдикцію Константинополя три візантійських дієцезії: Азійську, Фракійску і Понтійську. Канонічні кордони РПЦ обумовлені рішеннями соборів за участю Східних патріархів в Константинополі 1590 і 1593 років, де Московський Першосвятитель названий Патріархом «всея Русі і всіх північних країн». У своєму Томосі від 13 листопада 1924 року Вселенський Патріарх Константинополя Григорій VII написав:
«Відділення від Нашого Престолу Київської Митрополії й залежних від неї Православних Митрополій Литви та Польщі, а рівно ж прилучення їх до Святої Московської церкви наступило не за приписами канонічних правил, а також не дотримано всього того, що було установленно відносно повної церковної автономії Київського митрополита, який носив титул Єкзарха Вселенського Престолу».
Кожна помісна православна церква має свою канонічну територію, цілісність якої в принципі визнається іншими церквами. На цій канонічній території інші церкви не мають права засновувати свої парафії. Так наприклад, канонічна територія Константинопольського патріархату включає Туреччину, Північну Грецію і деякі острови Середземного моря; Александрійської церкви — всю Африку; Антіохійської — Сирію і Ліван; Єрусалимської — Святу землю. Канонічна територія Російської православної церкви включає православних віруючих Росії, України, Білорусі, Молдови, Казахстану, Узбекистану, Туркменістану, Киргизстану, Таджикистану, Естонії, Латвії та Литви. Канонічна територія Грузинської, Сербської, Румунської, Болгарської, Кіпрської, Албанської, Польської і Чехословацької церков простягається на православних віруючих відповідних країн. Канонічна територія Елладської церкви включає православних християн Греції, за винятком Північної Греції і ряду островів, які входять в юрисдикцію Константинопольського патріархату. Що ж стосується претензій Константинопольського патріархату на юрисдикцію поза межами своєї канонічної території, в так званій «діаспорі», то це питання на міжправославному рівні не врегульовано. Не врегульовано також і статус Православної церкви в Америці, чия юрисдикція поширюється на США і Канаду. Межі церков в багатьох випадках збігаються з кордонами держав, а зміна державних кордонів майже завжди веде до розділення церков. Так наприклад, після розпаду СРСР Московський патріархат не зберіг свою територіальну цілісність, тому на його канонічній території (зокрема в Україні) і виник Київський патріархат. Після поділу Чехословаччини на дві самостійні держави Чехословацька православна церква була перейменована в Православну церкву Чеських Земель і Словаччини, проте не розділилася на дві помісні церкви, але зберегла єдність. Сербська православна церква також зберегла єдність після розпаду Югославії.
У стародавній церкві не існувало великих утворень: патріархатів, митрополій, єпархій. Влада єпископа не виходила далі околиць міста, де знаходилася його кафедра. Тому питання канонічних кордонів не було актуальним. Однак, коли з часом стали формуватися більші структури, виникла необхідність канонічно регламентувати кордону між ними. Уявлення про те, що кожна помісна церква охоплює певну територію, сформувалися в остаточному вигляді в візантійську епоху. Саме в той час з'являються єпархії, митрополії, патріархати — церковні структури, межі яких багато в чому відповідали адміністративним поділом Візантійської імперії.
Дискусійні моменти
Використання у означенні «канонічна територія» слова «традиційно», виникає питання про те, як вимірювати традицію — в роках чи у сторіччях? Чи відраховувати традицію з XV ст. — з часу утворення Московської церкви? Чи з моменту завоювання Росією тієї чи іншої території? Присутність у формулюванні «суверенітет церковної влади» тако ж викликає запитання, оскільки Київська Митрополія колись була Церквою-Матір'ю Московської церкви, потім стала її «дочкою». Так кому належить «суверенітет церковної влади»?.
Спочатку (в апостольські часи) проблеми розділу Канонічних територій не стояло, так як християнська церква повсюдно була гнана, ще не мала великих матеріальних багатств, загального авторитету і політичного впливу. При цьому вся земля, за останньою заповіді Ісуса Христа, повинна була бути в короткі терміни просвічена християнами проповіддю Євангелія. Тоді християнам ділити ще було нічого, і вони з радістю приймали в свої будинки і апостолів, і мандрівних проповідників, і переслідуваних священиків (мучеників).
З моменту легалізації християнства в 313 році і становленні її як головною державною (а потім, єдиною) релігією в Римській імперії, ставлення християнських ієрархів до своєї території різко змінилося. Ще задовго до Великого Розколу християнської церкви (1054) стали виникати питання розділу, збереження і розширення канонічних територій (сфер впливу, юрисдикцій, протекторату, суверенітету і т. ін.) окремих Помісних церков. Нерідко було, коли, з одного боку, візантійські, а з іншого, латинські проповідники, монахи, священики і єпископи, змагаючись один з одним, вели активну релігійну діяльність на одній і тій же території. На спірній території закріплювалися зазвичай ті, пріоритет яким віддавала державна влада.
Після 1054 року предстоятелі західного і східного християнства стали звинувачувати один одного не тільки в розколі, але і в єресі, а себе оголосили головами єдиної істинної церкви, яка не має земних кордонів. Римські папи в Середньовіччя досягли нечуваної земної могутності. Константинопольські ж архієпископи, незважаючи на тяжке становище Візантії що загрузла в інтригах і ворожої Османської імперії, проголосили себе Вселенськими патріархами.
Після 141 року невизнання та ізоляції в православ'ї, Руській церкві з центром в Москві, не без допомоги багатих подарунків, вдалося не тільки отримати самостійність, але і зайняти лідируючу роль у православному світі. Росія тоді була єдиною в світі православною країною, де патріархом Никоном почав будуватися навіть Світовий центр православ'я. Тоді звучали ідеї про те що Москва третій Рим. Росія дбала про поширення православ'я у найвіддаленіших куточках світу. В Першу світову війну, коли на стороні Росії билися всі православні крім болгар, планувалося приєднання до Росії Чорноморські протоки з Константинополем, щоб ще більше підсилити значимість Російської церкви. Однак революція 1917 року і громадянська війна перекреслили ці очікування. Як тільки припинилося щедре фінансування радянської розореної та бідної Росії, Константинопольські патріархи скористалися ситуацією, щоб заявити про свої давні права на весь світ, і стали безапеляційно (деколи руйнівно) втручатися в церковні справи православних Америки, Європи, Китаю, Австралії і навіть всередині Росії.
У сформованій ситуації Александрійському патріархату вдалося відстояти свою юрисдикцію над усією територією Африки. Грузинський патріарх оголосив себе католікосом всіх грузин, не залежно від того, на чиїй території вони проживають. Загальновизнаною канонічною територією Російської православної церкви (РПЦ) є територія колишнього СРСР, хоча РПЦ претендує і на Китай, і на деякі парафії в США.
З 1990-х років РПЦ намагається проводити політику утримання колишніх канонічних територій і домовлятися не лише з іншими помісними православними церквами, але і з іншими конфесіями (з католиками, протестантами і навіть з мусульманами), хоча сама має храми і в Італії, і в ісламських країнах. Деяким [] православним ревнителям такий дипломатичних хід здається прихованим екуменізмом і визнанням церковними представниками власної неповноцінності.
На міжхристиянському рівні принцип канонічної території передбачає певний рівень міжхристиянської солідарності і кооперації між християнами різних конфесій: мова в даному випадку йде перш за все про православну і католицьку церкви, що володіють апостольським спадкоємством ієрархії. Ця солідарність передбачає, що в тих країнах, де православна церква є церквою більшості (наприклад, в Росії, Україні, Молдавії, Греції, Румунії, на Кіпрі і т.д.), католицької церкви при створенні своїх канонічних структур необхідно щонайменше консультуватися з православною церквою даної території, і в своїй місіонерської діяльності обмежуватися лише своєю традиційною паствою, не займаючись прозелітизмом на шкоду православної церкви. Той же принцип повинен діяти в країнах з католицькою більшістю (наприклад, в Італії, Іспанії, Португалії, Австрії та ін.), де православним необхідно уникати прозелітизму і вести місію тільки серед своїх віруючих, консультуючись при цьому з усіх спірних питань з католицькою церквою як церквою більшості. Що ж стосується країн, де ні католики, ні православні не становлять більшості або де взагалі немає пануючої християнської церкви, то там християни різних конфесій можуть паралельно розвивати місіонерську діяльність, не боячись порушити принцип канонічної території. Втім, і в цих країнах католикам і православним необхідно координувати свої зусилля один з одним — щоб уникнути непорозумінь і конфліктів.
На проведеній нараді глав помісних православних церков у березні 2014 року було вирішено провести в Стамбулі в 2016 році Всеправославний собор (Святий і Великий Собор православної церкви), на якому головним питанням поставлена проблема розбіжностей поглядів на канонічну територію православних помісних церков.
У XX столітті поняття канонічної території було похитнуто міграційними процесами, коли громади формувалися не за територіальним, а за етнічним принципом. Наприклад, у США на одній території можуть діяти кілька паралельних етнічних православних церков.
Особливої гостроти проблема канонічної території досягла в суперечках православних з католиками. Католики заперечують поняття канонічної території. Зокрема, архієпископ Тадеуш Кондрусевич каже: У католицькій церкві немає такого поняття — канонічна територія однієї або іншої церкви, і Христос не розділив світ на сфери впливу. Христос говорив: «Ідіть і навчіть всі народи». Я можу погодитися з цим терміном лише в тому сенсі, якщо межа канонічної території проходить по серцю людини.
У 2011 році Єрусалимська православна церква розірвала спілкування з Румунською, у зв'язку з тим, що остання розпочала будівництво храму в Єрихоні. У 2014 році євхаристійне спілкування було відновлено.
Іноді поняття канонічної території ускладнюється поняттям культурної канонічної території або канонічної етнічної території.
Канони
«Апостольські правила» й інші канонічні постанови ранньої церкви вказують на неприпустимість порушення кордонів церковних областей єпископами або кліриками. У 8-му каноні I Вселенського собору сказано, що в одному місті має бути один єпископ.
Також «Правила» наполягають на тому, що єпископ не повинен залишати свою єпархію і самовільно переходити в іншу (Ап. 14); єпископ не може висвячувати поза межами своєї єпархії (Ап. 35); відлучений від церковного спілкування клірик або мирянин не може, перейшовши в інше місто, бути прийнятий в спілкування іншим єпископом (Ап. 12); клірик, який перейшов в іншу єпархію без волі свого єпископа, позбавляється права священнодійства (Ап. 15); заборона або відлучення, накладене на клірика одним єпископом, не може бути знята іншим єпископом (Ап. 16 і 32). Подібні ж постанови приймалися вселенськими і помісними соборами IV–VIII століть і є невід'ємною частиною канонічного права сучасної православної церкви.
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
- Митр. Иларион (Алфеев) Принцип «канонической территории» в православной традиции (2005) [ 11 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- . www.nsad.ru. Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
- . azbyka.ru. Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
- Леся Коваленко. Поняття «канонічна територія» у православному праві
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
- Отець Ярослав Буцьора. Канонічна територія Московської патріярхії. Аналіз сучасної російської православної думки
- Foundation, St. Basil. . www.catholic-church.org. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
- (російською) . Архів оригіналу за 13 січня 2005.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
- Відзначимо, що в грецькому тексті «Апостольських правил» вживається термін paroikia, який в сучасному слововживанні означає «прихід», проте контекст правил показує, що мова йде про церковну область, очолювану єпископом, тобто про ту церковну одиницю, яка згодом отримала назву eparchia.
Посилання
- Русская каноническая территория [ 14 квітня 2018 у Wayback Machine.] на сайте catholic-church.org
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanonichna teritoriya grec kanon pravilo teritorialni mezhi odniyeyi iz pravoslavnih pomisnih cerkov chi katolickoyi cerkvi na yakih cya cerkva maye vladu virishuvati vsi svoyi pitannya bezpereshkodno ta zakonno Kanonichni teritoriyi Pravoslavnih Cerkov 2022 Istoriya terminuU pracyah rosijskih bogosloviv XIX XX st termin kanonichna teritoriya abo vzagali ne vikoristovuyetsya abo zgaduyetsya u zovsim inshih kontekstah Cogo terminu nemaye v Svyatomu Pismi a takozh u Apostolskih pravilah ta u postanovah Vselenskih soboriv Slovospoluchennya Kanonichna teritoriya vvedene v uzhitok bogoslovami Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi u 1990 roki Tlumachennya terminuRosijska pravoslavna cerkva viznachaye ce ponyattya tak Kanonichnoyu teritoriyeyu cerkvi nazivayetsya ta v mezhah yakoyi tradicijno zdijsnyuyetsya suverenitet cerkovnoyi vladi shodo viruyuchih yaki vhodyat do skladu danoyi cerkvi i prozhivayut na cij teritoriyi Tobto termin kanonichna teritoriya zakriplyuye pevnu teritoriyu za pevnoyu pravoslavnoyu pomisnoyu cerkvoyu de vsyaka religijna diyalnist inshih cerkov yak pravoslavnih tak i v konteksti ekumenichnogo dialogu inoslavnih sprijmayetsya yak nedruzhnij prozelitizm jogo obgruntovuyut slovami apostola Pavla Rim 15 20 i apostolskimi kanonami yaki zaboronyayut yepiskopu keruvati visvyachuvati i prijmati vidluchenogo poza mezhami svoyeyi yeparhiyi Slovospoluchennya Kanonichna teritoriya formalno vidsutnye v tradicijnih kanonichnih tekstah Odnak po suti ce ponyattya tam zvichajno zh ye Adzhe cerkovni pravila vstanovlyuyut kanonichni kordoni pomisnih Cerkov reglamentuyut povnovazhennya yepiskopiv yaki diyut lishe v ramkah cih kordoniv zaboronyayut yepiskopam inshih yeparhij porushuvati ci mezhi Mezhi cerkov opisuyutsya sobornimi postanovami Tak mezhi Konstantinopolskogo patriarhatu okresleni v 28 pravili Halkedonskogo soboru yake davalo v yurisdikciyu Konstantinopolya tri vizantijskih diyeceziyi Azijsku Frakijsku i Pontijsku Kanonichni kordoni RPC obumovleni rishennyami soboriv za uchastyu Shidnih patriarhiv v Konstantinopoli 1590 i 1593 rokiv de Moskovskij Pershosvyatitel nazvanij Patriarhom vseya Rusi i vsih pivnichnih krayin U svoyemu Tomosi vid 13 listopada 1924 roku Vselenskij Patriarh Konstantinopolya Grigorij VII napisav Viddilennya vid Nashogo Prestolu Kiyivskoyi Mitropoliyi j zalezhnih vid neyi Pravoslavnih Mitropolij Litvi ta Polshi a rivno zh priluchennya yih do Svyatoyi Moskovskoyi cerkvi nastupilo ne za pripisami kanonichnih pravil a takozh ne dotrimano vsogo togo sho bulo ustanovlenno vidnosno povnoyi cerkovnoyi avtonomiyi Kiyivskogo mitropolita yakij nosiv titul Yekzarha Vselenskogo Prestolu Kozhna pomisna pravoslavna cerkva maye svoyu kanonichnu teritoriyu cilisnist yakoyi v principi viznayetsya inshimi cerkvami Na cij kanonichnij teritoriyi inshi cerkvi ne mayut prava zasnovuvati svoyi parafiyi Tak napriklad kanonichna teritoriya Konstantinopolskogo patriarhatu vklyuchaye Turechchinu Pivnichnu Greciyu i deyaki ostrovi Seredzemnogo morya Aleksandrijskoyi cerkvi vsyu Afriku Antiohijskoyi Siriyu i Livan Yerusalimskoyi Svyatu zemlyu Kanonichna teritoriya Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi vklyuchaye pravoslavnih viruyuchih Rosiyi Ukrayini Bilorusi Moldovi Kazahstanu Uzbekistanu Turkmenistanu Kirgizstanu Tadzhikistanu Estoniyi Latviyi ta Litvi Kanonichna teritoriya Gruzinskoyi Serbskoyi Rumunskoyi Bolgarskoyi Kiprskoyi Albanskoyi Polskoyi i Chehoslovackoyi cerkov prostyagayetsya na pravoslavnih viruyuchih vidpovidnih krayin Kanonichna teritoriya Elladskoyi cerkvi vklyuchaye pravoslavnih hristiyan Greciyi za vinyatkom Pivnichnoyi Greciyi i ryadu ostroviv yaki vhodyat v yurisdikciyu Konstantinopolskogo patriarhatu Sho zh stosuyetsya pretenzij Konstantinopolskogo patriarhatu na yurisdikciyu poza mezhami svoyeyi kanonichnoyi teritoriyi v tak zvanij diaspori to ce pitannya na mizhpravoslavnomu rivni ne vregulovano Ne vregulovano takozh i status Pravoslavnoyi cerkvi v Americi chiya yurisdikciya poshiryuyetsya na SShA i Kanadu Mezhi cerkov v bagatoh vipadkah zbigayutsya z kordonami derzhav a zmina derzhavnih kordoniv majzhe zavzhdi vede do rozdilennya cerkov Tak napriklad pislya rozpadu SRSR Moskovskij patriarhat ne zberig svoyu teritorialnu cilisnist tomu na jogo kanonichnij teritoriyi zokrema v Ukrayini i vinik Kiyivskij patriarhat Pislya podilu Chehoslovachchini na dvi samostijni derzhavi Chehoslovacka pravoslavna cerkva bula perejmenovana v Pravoslavnu cerkvu Cheskih Zemel i Slovachchini prote ne rozdililasya na dvi pomisni cerkvi ale zberegla yednist Serbska pravoslavna cerkva takozh zberegla yednist pislya rozpadu Yugoslaviyi U starodavnij cerkvi ne isnuvalo velikih utvoren patriarhativ mitropolij yeparhij Vlada yepiskopa ne vihodila dali okolic mista de znahodilasya jogo kafedra Tomu pitannya kanonichnih kordoniv ne bulo aktualnim Odnak koli z chasom stali formuvatisya bilshi strukturi vinikla neobhidnist kanonichno reglamentuvati kordonu mizh nimi Uyavlennya pro te sho kozhna pomisna cerkva ohoplyuye pevnu teritoriyu sformuvalisya v ostatochnomu viglyadi v vizantijsku epohu Same v toj chas z yavlyayutsya yeparhiyi mitropoliyi patriarhati cerkovni strukturi mezhi yakih bagato v chomu vidpovidali administrativnim podilom Vizantijskoyi imperiyi Diskusijni momentiVikoristannya u oznachenni kanonichna teritoriya slova tradicijno vinikaye pitannya pro te yak vimiryuvati tradiciyu v rokah chi u storichchyah Chi vidrahovuvati tradiciyu z XV st z chasu utvorennya Moskovskoyi cerkvi Chi z momentu zavoyuvannya Rosiyeyu tiyeyi chi inshoyi teritoriyi Prisutnist u formulyuvanni suverenitet cerkovnoyi vladi tako zh viklikaye zapitannya oskilki Kiyivska Mitropoliya kolis bula Cerkvoyu Matir yu Moskovskoyi cerkvi potim stala yiyi dochkoyu Tak komu nalezhit suverenitet cerkovnoyi vladi Spochatku v apostolski chasi problemi rozdilu Kanonichnih teritorij ne stoyalo tak yak hristiyanska cerkva povsyudno bula gnana she ne mala velikih materialnih bagatstv zagalnogo avtoritetu i politichnogo vplivu Pri comu vsya zemlya za ostannoyu zapovidi Isusa Hrista povinna bula buti v korotki termini prosvichena hristiyanami propoviddyu Yevangeliya Todi hristiyanam diliti she bulo nichogo i voni z radistyu prijmali v svoyi budinki i apostoliv i mandrivnih propovidnikiv i peresliduvanih svyashenikiv muchenikiv Z momentu legalizaciyi hristiyanstva v 313 roci i stanovlenni yiyi yak golovnoyu derzhavnoyu a potim yedinoyu religiyeyu v Rimskij imperiyi stavlennya hristiyanskih iyerarhiv do svoyeyi teritoriyi rizko zminilosya She zadovgo do Velikogo Rozkolu hristiyanskoyi cerkvi 1054 stali vinikati pitannya rozdilu zberezhennya i rozshirennya kanonichnih teritorij sfer vplivu yurisdikcij protektoratu suverenitetu i t in okremih Pomisnih cerkov Neridko bulo koli z odnogo boku vizantijski a z inshogo latinski propovidniki monahi svyasheniki i yepiskopi zmagayuchis odin z odnim veli aktivnu religijnu diyalnist na odnij i tij zhe teritoriyi Na spirnij teritoriyi zakriplyuvalisya zazvichaj ti prioritet yakim viddavala derzhavna vlada Pislya 1054 roku predstoyateli zahidnogo i shidnogo hristiyanstva stali zvinuvachuvati odin odnogo ne tilki v rozkoli ale i v yeresi a sebe ogolosili golovami yedinoyi istinnoyi cerkvi yaka ne maye zemnih kordoniv Rimski papi v Serednovichchya dosyagli nechuvanoyi zemnoyi mogutnosti Konstantinopolski zh arhiyepiskopi nezvazhayuchi na tyazhke stanovishe Vizantiyi sho zagruzla v intrigah i vorozhoyi Osmanskoyi imperiyi progolosili sebe Vselenskimi patriarhami Pislya 141 roku neviznannya ta izolyaciyi v pravoslav yi Ruskij cerkvi z centrom v Moskvi ne bez dopomogi bagatih podarunkiv vdalosya ne tilki otrimati samostijnist ale i zajnyati lidiruyuchu rol u pravoslavnomu sviti Rosiya todi bula yedinoyu v sviti pravoslavnoyu krayinoyu de patriarhom Nikonom pochav buduvatisya navit Svitovij centr pravoslav ya Todi zvuchali ideyi pro te sho Moskva tretij Rim Rosiya dbala pro poshirennya pravoslav ya u najviddalenishih kutochkah svitu V Pershu svitovu vijnu koli na storoni Rosiyi bilisya vsi pravoslavni krim bolgar planuvalosya priyednannya do Rosiyi Chornomorski protoki z Konstantinopolem shob she bilshe pidsiliti znachimist Rosijskoyi cerkvi Odnak revolyuciya 1917 roku i gromadyanska vijna perekreslili ci ochikuvannya Yak tilki pripinilosya shedre finansuvannya radyanskoyi rozorenoyi ta bidnoyi Rosiyi Konstantinopolski patriarhi skoristalisya situaciyeyu shob zayaviti pro svoyi davni prava na ves svit i stali bezapelyacijno dekoli rujnivno vtruchatisya v cerkovni spravi pravoslavnih Ameriki Yevropi Kitayu Avstraliyi i navit vseredini Rosiyi U sformovanij situaciyi Aleksandrijskomu patriarhatu vdalosya vidstoyati svoyu yurisdikciyu nad usiyeyu teritoriyeyu Afriki Gruzinskij patriarh ogolosiv sebe katolikosom vsih gruzin ne zalezhno vid togo na chiyij teritoriyi voni prozhivayut Zagalnoviznanoyu kanonichnoyu teritoriyeyu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi RPC ye teritoriya kolishnogo SRSR hocha RPC pretenduye i na Kitaj i na deyaki parafiyi v SShA Z 1990 h rokiv RPC namagayetsya provoditi politiku utrimannya kolishnih kanonichnih teritorij i domovlyatisya ne lishe z inshimi pomisnimi pravoslavnimi cerkvami ale i z inshimi konfesiyami z katolikami protestantami i navit z musulmanami hocha sama maye hrami i v Italiyi i v islamskih krayinah Deyakim proyasniti pravoslavnim revnitelyam takij diplomatichnih hid zdayetsya prihovanim ekumenizmom i viznannyam cerkovnimi predstavnikami vlasnoyi nepovnocinnosti Na mizhhristiyanskomu rivni princip kanonichnoyi teritoriyi peredbachaye pevnij riven mizhhristiyanskoyi solidarnosti i kooperaciyi mizh hristiyanami riznih konfesij mova v danomu vipadku jde persh za vse pro pravoslavnu i katolicku cerkvi sho volodiyut apostolskim spadkoyemstvom iyerarhiyi Cya solidarnist peredbachaye sho v tih krayinah de pravoslavna cerkva ye cerkvoyu bilshosti napriklad v Rosiyi Ukrayini Moldaviyi Greciyi Rumuniyi na Kipri i t d katolickoyi cerkvi pri stvorenni svoyih kanonichnih struktur neobhidno shonajmenshe konsultuvatisya z pravoslavnoyu cerkvoyu danoyi teritoriyi i v svoyij misionerskoyi diyalnosti obmezhuvatisya lishe svoyeyu tradicijnoyu pastvoyu ne zajmayuchis prozelitizmom na shkodu pravoslavnoyi cerkvi Toj zhe princip povinen diyati v krayinah z katolickoyu bilshistyu napriklad v Italiyi Ispaniyi Portugaliyi Avstriyi ta in de pravoslavnim neobhidno unikati prozelitizmu i vesti misiyu tilki sered svoyih viruyuchih konsultuyuchis pri comu z usih spirnih pitan z katolickoyu cerkvoyu yak cerkvoyu bilshosti Sho zh stosuyetsya krayin de ni katoliki ni pravoslavni ne stanovlyat bilshosti abo de vzagali nemaye panuyuchoyi hristiyanskoyi cerkvi to tam hristiyani riznih konfesij mozhut paralelno rozvivati misionersku diyalnist ne boyachis porushiti princip kanonichnoyi teritoriyi Vtim i v cih krayinah katolikam i pravoslavnim neobhidno koordinuvati svoyi zusillya odin z odnim shob uniknuti neporozumin i konfliktiv Na provedenij naradi glav pomisnih pravoslavnih cerkov u berezni 2014 roku bulo virisheno provesti v Stambuli v 2016 roci Vsepravoslavnij sobor Svyatij i Velikij Sobor pravoslavnoyi cerkvi na yakomu golovnim pitannyam postavlena problema rozbizhnostej poglyadiv na kanonichnu teritoriyu pravoslavnih pomisnih cerkov U XX stolitti ponyattya kanonichnoyi teritoriyi bulo pohitnuto migracijnimi procesami koli gromadi formuvalisya ne za teritorialnim a za etnichnim principom Napriklad u SShA na odnij teritoriyi mozhut diyati kilka paralelnih etnichnih pravoslavnih cerkov Osoblivoyi gostroti problema kanonichnoyi teritoriyi dosyagla v superechkah pravoslavnih z katolikami Katoliki zaperechuyut ponyattya kanonichnoyi teritoriyi Zokrema arhiyepiskop Tadeush Kondrusevich kazhe U katolickij cerkvi nemaye takogo ponyattya kanonichna teritoriya odniyeyi abo inshoyi cerkvi i Hristos ne rozdiliv svit na sferi vplivu Hristos govoriv Idit i navchit vsi narodi Ya mozhu pogoditisya z cim terminom lishe v tomu sensi yaksho mezha kanonichnoyi teritoriyi prohodit po sercyu lyudini U 2011 roci Yerusalimska pravoslavna cerkva rozirvala spilkuvannya z Rumunskoyu u zv yazku z tim sho ostannya rozpochala budivnictvo hramu v Yerihoni U 2014 roci yevharistijne spilkuvannya bulo vidnovleno Inodi ponyattya kanonichnoyi teritoriyi uskladnyuyetsya ponyattyam kulturnoyi kanonichnoyi teritoriyi abo kanonichnoyi etnichnoyi teritoriyi Kanoni Apostolski pravila j inshi kanonichni postanovi rannoyi cerkvi vkazuyut na nepripustimist porushennya kordoniv cerkovnih oblastej yepiskopami abo klirikami U 8 mu kanoni I Vselenskogo soboru skazano sho v odnomu misti maye buti odin yepiskop Takozh Pravila napolyagayut na tomu sho yepiskop ne povinen zalishati svoyu yeparhiyu i samovilno perehoditi v inshu Ap 14 yepiskop ne mozhe visvyachuvati poza mezhami svoyeyi yeparhiyi Ap 35 vidluchenij vid cerkovnogo spilkuvannya klirik abo miryanin ne mozhe perejshovshi v inshe misto buti prijnyatij v spilkuvannya inshim yepiskopom Ap 12 klirik yakij perejshov v inshu yeparhiyu bez voli svogo yepiskopa pozbavlyayetsya prava svyashennodijstva Ap 15 zaborona abo vidluchennya nakladene na klirika odnim yepiskopom ne mozhe buti znyata inshim yepiskopom Ap 16 i 32 Podibni zh postanovi prijmalisya vselenskimi i pomisnimi soborami IV VIII stolit i ye nevid yemnoyu chastinoyu kanonichnogo prava suchasnoyi pravoslavnoyi cerkvi Primitki Arhiv originalu za 27 kvitnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2018 Mitr Ilarion Alfeev Princip kanonicheskoj territorii v pravoslavnoj tradicii 2005 11 zhovtnya 2008 u Wayback Machine www nsad ru Arhiv originalu za 27 kvitnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2018 azbyka ru Arhiv originalu za 27 kvitnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2018 Lesya Kovalenko Ponyattya kanonichna teritoriya u pravoslavnomu pravi Arhiv originalu za 27 veresnya 2018 Procitovano 27 veresnya 2018 Otec Yaroslav Bucora Kanonichna teritoriya Moskovskoyi patriyarhiyi Analiz suchasnoyi rosijskoyi pravoslavnoyi dumki Foundation St Basil www catholic church org Arhiv originalu za 23 kvitnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2018 rosijskoyu Arhiv originalu za 13 sichnya 2005 Arhiv originalu za 28 veresnya 2018 Procitovano 26 kvitnya 2018 Vidznachimo sho v greckomu teksti Apostolskih pravil vzhivayetsya termin paroikia yakij v suchasnomu slovovzhivanni oznachaye prihid prote kontekst pravil pokazuye sho mova jde pro cerkovnu oblast ocholyuvanu yepiskopom tobto pro tu cerkovnu odinicyu yaka zgodom otrimala nazvu eparchia PosilannyaRusskaya kanonicheskaya territoriya 14 kvitnya 2018 u Wayback Machine na sajte catholic church org