Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ка́м'янка (рум. Camenca, молд. кир. Каменка) — місто на лівому березі річки Дністер, розташоване при впадінні річки Кам'янка у Дністер за 35 км від залізничної станції Попелюхи. Знаходиться на території під контролем самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки. Адміністративний центр Кам'янського району. Один з осередків українського життя у Придністров'ї. У 2002 році Кам'янка отримала статус міста.
| Кам'янка рум. Camenca | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 48°01′ пн. ш. 28°42′ сх. д. / 48.017° пн. ш. 28.700° сх. д.Координати: 48°01′ пн. ш. 28°42′ сх. д. / 48.017° пн. ш. 28.700° сх. д. | |||||
| Країна | Молдова (Придністров'я) | ||||
| Адмінодиниця | Придністров'я Кам'янський район | ||||
| Столиця для | Кам'янський район (district of Transnistria) | ||||
| Засновано | 1459 | ||||
| Перша згадка | 1608[3][4] | ||||
| Статус міста | 2002 | ||||
| Населення | 8.871 (2014) | ||||
| День міста | 28 серпня | ||||
| Телефонний код | (373) 216 | ||||
| GeoNames | 618453 | ||||
| OSM | ↑2607033 ·R (Придністров'я, Кам'янський район) | ||||
| Поштові індекси | MD-6600 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | |||||
| Вебсайт | kamenka-gov.org | ||||
| Мапа | |||||
  Кам'янка Кам'янка (Молдова) | |||||
| | |||||
| | |||||
 Кам'янка у Вікісховищі | |||||
Річ Посполита 1608—1672
Російська імперія 1793—1917
/
Самопроголошена Придністровська Молдавська Республіка 1991Історія
В IX—XVII ст. ці землі входили до складу Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої. Перша згадка про населений пункт датується 1608-м роком. За часів Богдана Хмельницького тут знаходилось козаче поселення Кам'янка Дністрова у складі Брацлавського полку.
За часів Російської імперії Кам'янка належала до Подільської губернії.
На початку ХІХ ст. Камянка належала російському генералу, князю Петру Вітгенштейну, одному з героїв війни 1812 року. Село було куплене його дружиною за 105 тис.крб. золотом. У 1819 році Вітгенштейн збудував над Дністром розкішний палац, влаштувавши навколо нього парк.
Саме тут генерал замешкав після своєї відставки у 1829 році.
Вітгенштейн перетворив Кам'янку на містечко, сприяв переселенню сюди німців-колоністів та розвитку виноградарства. Він завіз у маєток 200 тисяч кущів винограду кращих європейських сортів, заснував винзавод, оснащений найсучаснішим обладнанням. Крім того, Петро Вітгенштейн заснував у Кам'янці курорт, на якому лікували вином та кумисом.
Ймовірно саме тут деякий час жив його син Микола зі своєю дружиною, Кароліною Вітгенштейн.
У 1890 році онук полководця Федір звів у Кам'янці курзал і готель. Дружиною Федора Вітгенштейна була рідна тітка Владіміра Набокова.У книзі мемуарів «Інші береги» письменник згадував літні дні, проведені в каменськой садибі з кузенами і кузинами.
У період радянської окупації — в складі Молдавської АРСР, що була складовою частиною УРСР. 20 жовтня 1938 р. Президія Верховної Ради Української РСР своїм указом надала селу Кам'янка статус селища міського типу. Від 1940-го року в складі Радянської Молдови. З липня 1941 року по 1944 район був включений до складу губернаторства Трансністрії.
Після завершення Другої світової стверджувалося, що 1948 року колгоспи і радгоспи лівого берега Дністра перевершили довоєнний рівень за всіма показниками. У 1958 році збудовано Кам'янський консервний завод. 10 січня 1969 року Указом Президіуму Верховної Ради Молдавської РСР утворено Кам'янський район.
Зараз Кам'янка знаходиться на території, яку контролює невизнане утворення Придністровська Молдавська Республіка. Владою цього самопроголошеного утворення з 2002 року вона була оголошена містом. Це найпівнічніший населений пункт зі статусом містом на території під контролем ПМР. Також вона є центром Кам'янського району.
Економіка
Основа економіки — сільське господарство та туризм.
В Кам'янці знаходиться відомий курортний комплекс — .
Населення
Чисельність населення міста станом на 1 січня 2014 року складала 8 871 особу, у 2010 році — 9 404 особи.
Національний склад населення міста (за переписом 2004 року):
Освіта
У місті є 3 загальноосвітні школи та одна початкова школа. Є сільськогосподарський технікум, який готує спеціалістів в галузі виноградарства, землевпорядкування, будівництва, плодоводства та лісового господарства.
Культура
У місті працює історико-краєзнавчий музей.
З 2005 року щорічно у період з 14 жовтня по 31 жовтня, на творчій базі в санаторії проводиться міжнародний симпозіум .
Транспорт
З населеними пунктами Придністров'я та правобережної Молдови Кам'янка з'єднана автобусним сполученням. Автобусне сполучення також є з містами України. Через місто пролягають маршрути автобусів, що слідують з Тирасполя до Росії та інших країн Європи.
Раніше поблизу міста знаходилась залізнична станція, яка була зв'язана вузькоколійною залізничною лінією з Рудницею (це була гілка гайворонської вузькоколійки). Тепер більшість мешканців міста користуються станціями у Рудниці та Вапнярці.
В місті розташований також вже закритий .
У 1972 році через Дністер побудовано міст, який нині розділяє правобережну Молдову з невизнаним Придністров'ям. Зі сторони Кам'янки знаходиться пункт пропуску, по іншу сторону моста знаходиться митний пункт контролю Республіки Молдова (село Сенетеука Флорештського району).
Відомі люди
В місті народились:
Галерея
-
![image]()
Меморіал учасникам Великої Вітчизняної війни -
![image]()
Закладний камінь пам'ятника П.Х. Вітгенштейну -
![image]()
Автостанція -
![image]()
Ринок -
![image]()
У центрі міста -
![image]()
Будинок культури -
![image]()
Дністер у Кам'янці -
![image]()
Річка Кам'янка -
![image]()
Церква -
![image]()
Стадіон «Октомбріє» -
![image]()
Пам'ятник на місці масового розстрілу євреїв поблизу автостанції -
![image]()
Каплиця -
![image]()
Вулиця у місті
.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кам'янка (Молдова) |
- Информационно-новостной ресурс ПМР [ 5 липня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Історія міста на сайті села Хрустова
- Погода в Кам'янці [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- Госстатслужба ПМР [ 9 липня 2014 у Wayback Machine.]/Социально-экономическое развитие ПМР за 2013 год (окончательные данные)(рос.) [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Історичне Поділля у пізньому Середньовіччі [ 13 травня 2020 у Wayback Machine.] (вебкарта на сайті Гарвардського університету)
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 123. — 508 с. —
- Ляскоронский В. Г. Гильомъ Левассеръ-де-Бопланъ и его историко-географическіе труды относительно Южной Россіи. 1. Описаніе Украины II. Карты Украины — Киев: 1901. — С. 18.
- . БУКОВИНА (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
- Балицкая М. Е. Жемчужина Приднестровья: История Каменки и окружающих её сёл в документах, воспоминаниях и легендах. Книга 1-я. /Под ред. проф. Н. В. Бабилунги. — Тирасполь, 2008. — 248 с
- Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 28 травня 2020.
- Кароліна Вітгенштейн :: Монастирищина туристична. montyrizm2.webnode.com.ua. Процитовано 28 травня 2020.
- Госстатслужба ПМР [ 9 липня 2014 у Wayback Machine.]: Социально-экономическое развитие ПМР за 2013 год (окончательные данные) [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 2 травня 2015.
- История Каменки. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 3 травня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka m yanka rum Camenca mold kir Kamenka misto na livomu berezi richki Dnister roztashovane pri vpadinni richki Kam yanka u Dnister za 35 km vid zaliznichnoyi stanciyi Popelyuhi Znahoditsya na teritoriyi pid kontrolem samoprogoloshenoyi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki Administrativnij centr Kam yanskogo rajonu Odin z oseredkiv ukrayinskogo zhittya u Pridnistrov yi U 2002 roci Kam yanka otrimala status mista Kam yanka rum Camencagerb prapor Laskavo prosimo nad kam yanskim stadionom Laskavo prosimo nad kam yanskim stadionom Osnovni dani48 01 pn sh 28 42 sh d 48 017 pn sh 28 700 sh d 48 017 28 700 Koordinati 48 01 pn sh 28 42 sh d 48 017 pn sh 28 700 sh d 48 017 28 700Krayina Moldova Pridnistrov ya Adminodinicya Pridnistrov ya Kam yanskij rajonStolicya dlya Kam yanskij rajon district of Transnistria Zasnovano 1459Persha zgadka 1608 3 4 Status mista 2002Naselennya 8 871 2014 Den mista 28 serpnyaTelefonnij kod 373 216GeoNames 618453OSM 2607033 R Pridnistrov ya Kam yanskij rajon Poshtovi indeksi MD 6600Miska vladaMer mistaVebsajt kamenka gov orgMapaKam yankaKam yanka Moldova Kam yanka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kam yanka Istorichna prinalezhnist Rich Pospolita 1608 1672 Osmanska imperiya 1672 1699 Rich Pospolita 1699 1793 Rosijska imperiya 1793 1917 Rosijska respublika 1917 Ukrayinska Narodna Respublika 1917 1920 Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika 1920 1924 Moldavska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika 1924 1940 Moldavska Radyanska Socialistichna Respublika 1940 1941 Transnistriya 1941 1944 Moldavska Radyanska Socialistichna Respublika 1944 1991 Samoprogoloshena Pridnistrovska Moldavska Respublika 1991IstoriyaV IX XVII st ci zemli vhodili do skladu Kiyivskoyi Rusi Galicko Volinskogo knyazivstva Velikogo knyazivstva Litovskogo Rechi Pospolitoyi Persha zgadka pro naselenij punkt datuyetsya 1608 m rokom Za chasiv Bogdana Hmelnickogo tut znahodilos kozache poselennya Kam yanka Dnistrova u skladi Braclavskogo polku Richka Dnister u rajoni Kam yanki Za chasiv Rosijskoyi imperiyi Kam yanka nalezhala do Podilskoyi guberniyi Na pochatku HIH st Kamyanka nalezhala rosijskomu generalu knyazyu Petru Vitgenshtejnu odnomu z geroyiv vijni 1812 roku Selo bulo kuplene jogo druzhinoyu za 105 tis krb zolotom U 1819 roci Vitgenshtejn zbuduvav nad Dnistrom rozkishnij palac vlashtuvavshi navkolo nogo park Same tut general zameshkav pislya svoyeyi vidstavki u 1829 roci Vitgenshtejn peretvoriv Kam yanku na mistechko spriyav pereselennyu syudi nimciv kolonistiv ta rozvitku vinogradarstva Vin zaviz u mayetok 200 tisyach kushiv vinogradu krashih yevropejskih sortiv zasnuvav vinzavod osnashenij najsuchasnishim obladnannyam Krim togo Petro Vitgenshtejn zasnuvav u Kam yanci kurort na yakomu likuvali vinom ta kumisom Jmovirno same tut deyakij chas zhiv jogo sin Mikola zi svoyeyu druzhinoyu Karolinoyu Vitgenshtejn U 1890 roci onuk polkovodcya Fedir zviv u Kam yanci kurzal i gotel Druzhinoyu Fedora Vitgenshtejna bula ridna titka Vladimira Nabokova U knizi memuariv Inshi beregi pismennik zgaduvav litni dni provedeni v kamenskoj sadibi z kuzenami i kuzinami U period radyanskoyi okupaciyi v skladi Moldavskoyi ARSR sho bula skladovoyu chastinoyu URSR 20 zhovtnya 1938 r Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR svoyim ukazom nadala selu Kam yanka status selisha miskogo tipu Vid 1940 go roku v skladi Radyanskoyi Moldovi Z lipnya 1941 roku po 1944 rajon buv vklyuchenij do skladu gubernatorstva Transnistriyi Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi stverdzhuvalosya sho 1948 roku kolgospi i radgospi livogo berega Dnistra perevershili dovoyennij riven za vsima pokaznikami U 1958 roci zbudovano Kam yanskij konservnij zavod 10 sichnya 1969 roku Ukazom Prezidiumu Verhovnoyi Radi Moldavskoyi RSR utvoreno Kam yanskij rajon Zaraz Kam yanka znahoditsya na teritoriyi yaku kontrolyuye neviznane utvorennya Pridnistrovska Moldavska Respublika Vladoyu cogo samoprogoloshenogo utvorennya z 2002 roku vona bula ogoloshena mistom Ce najpivnichnishij naselenij punkt zi statusom mistom na teritoriyi pid kontrolem PMR Takozh vona ye centrom Kam yanskogo rajonu EkonomikaOsnova ekonomiki silske gospodarstvo ta turizm V Kam yanci znahoditsya vidomij kurortnij kompleks NaselennyaChiselnist naselennya mista stanom na 1 sichnya 2014 roku skladala 8 871 osobu u 2010 roci 9 404 osobi Nacionalnij sklad naselennya mista za perepisom 2004 roku moldovani 5288 chol 51 23 ukrayinci 3476 chol 33 67 rosiyani 1305 chol 12 64 bilorusi 61 chol 0 59 bolgari 35 chol 0 34 gagauzi 32 chol 0 31 nimci 23 chol 0 22 yevreyi 8 chol 0 08 inshi 95 chol 0 92 Vsogo 10323 chol 100 00 OsvitaU misti ye 3 zagalnoosvitni shkoli ta odna pochatkova shkola Ye silskogospodarskij tehnikum yakij gotuye specialistiv v galuzi vinogradarstva zemlevporyadkuvannya budivnictva plodovodstva ta lisovogo gospodarstva KulturaU misti pracyuye istoriko krayeznavchij muzej Z 2005 roku shorichno u period z 14 zhovtnya po 31 zhovtnya na tvorchij bazi v sanatoriyi provoditsya mizhnarodnij simpozium TransportZ naselenimi punktami Pridnistrov ya ta pravoberezhnoyi Moldovi Kam yanka z yednana avtobusnim spoluchennyam Avtobusne spoluchennya takozh ye z mistami Ukrayini Cherez misto prolyagayut marshruti avtobusiv sho sliduyut z Tiraspolya do Rosiyi ta inshih krayin Yevropi Ranishe poblizu mista znahodilas zaliznichna stanciya yaka bula zv yazana vuzkokolijnoyu zaliznichnoyu liniyeyu z Rudniceyu ce bula gilka gajvoronskoyi vuzkokolijki Teper bilshist meshkanciv mista koristuyutsya stanciyami u Rudnici ta Vapnyarci V misti roztashovanij takozh vzhe zakritij U 1972 roci cherez Dnister pobudovano mist yakij nini rozdilyaye pravoberezhnu Moldovu z neviznanim Pridnistrov yam Zi storoni Kam yanki znahoditsya punkt propusku po inshu storonu mosta znahoditsya mitnij punkt kontrolyu Respubliki Moldova selo Seneteuka Floreshtskogo rajonu Vidomi lyudiV misti narodilis Koval Ivan Nesterovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Geroj Socialistichnoyi Praci GalereyaMemorial uchasnikam Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Zakladnij kamin pam yatnika P H Vitgenshtejnu Avtostanciya Rinok U centri mista Budinok kulturi Dnister u Kam yanci Richka Kam yanka Cerkva Stadion Oktombriye Pam yatnik na misci masovogo rozstrilu yevreyiv poblizu avtostanciyi Kaplicya Vulicya u misti PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kam yanka Moldova Informacionno novostnoj resurs PMR 5 lipnya 2009 u Wayback Machine ros Istoriya mista na sajti sela Hrustova Pogoda v Kam yanci 4 bereznya 2016 u Wayback Machine PrimitkiGosstatsluzhba PMR 9 lipnya 2014 u Wayback Machine Socialno ekonomicheskoe razvitie PMR za 2013 god okonchatelnye dannye ros 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine Istorichne Podillya u piznomu Serednovichchi 13 travnya 2020 u Wayback Machine vebkarta na sajti Garvardskogo universitetu Nicu V Localitățile Moldovei in documente și cărți vechi indreptar bibliografic Volumul 1 A L Chișinău Universitas 1991 S 123 508 s ISBN 5 362 00841 2 d Track Q21197d Track Q113254021d Track Q113253800d Track Q113253896d Track Q113253739 Lyaskoronskij V G Gilom Levasser de Boplan i ego istoriko geograficheskie trudy otnositelno Yuzhnoj Rossii 1 Opisanie Ukrainy II Karty Ukrainy Kiev 1901 S 18 d Track Q4272781d Track Q1899 BUKOVINA ukr Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 15 grudnya 2015 Balickaya M E Zhemchuzhina Pridnestrovya Istoriya Kamenki i okruzhayushih eyo syol v dokumentah vospominaniyah i legendah Kniga 1 ya Pod red prof N V Babilungi Tiraspol 2008 248 s Welle www dw com Deutsche DW COM ru RU Arhiv originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 28 travnya 2020 Karolina Vitgenshtejn Monastirishina turistichna montyrizm2 webnode com ua Procitovano 28 travnya 2020 Gosstatsluzhba PMR 9 lipnya 2014 u Wayback Machine Socialno ekonomicheskoe razvitie PMR za 2013 god okonchatelnye dannye 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 2 travnya 2015 Istoriya Kamenki Arhiv originalu za 15 kvitnya 2013 Procitovano 3 travnya 2015