Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кам'яна сокира — знаряддя, що змінило в верхньому (пізньому) палеоліті більш древнє рубило (палеолітичне універсальне знаряддя, яке не має руків'я). Матеріалом служив кремінь, обсидіан і багато інших підхожих порід.
| Кам'яна сокира | |
 Кам'яна сокира у Вікісховищі |
Найдавніші сокири виготовлялися методом оббивки і не мали отворів. Дуже рідко, але подекуди вже і в палеоліті підшліфовують леза. Але в основному навіть і надалі у мезоліті виготовляли сокири, т. з. (фр. tranchet — «шевський різак») тільки оббивкою.
Способи закріплення
Сокира прив'язувалася в розвилці або ущелині руків'я ременями сирої або шкіри, ; або вставлялася в спеціально видовбане гніздо в ложе руків'я, яке могло бути наскрізним вухом або глухим. Використовувалася смола. Іноді клинок сокири заздалегідь вставляли в гілку або стовбур дерева, що росте. Часто сокиру спочатку закріплювали в спеціальній оправі або муфті (англ. antler sleeve нім. Horntülle) з кістки або завилькуватого дерева (кап). Дуже надійним було закріплення в муфті з рога оленя. Сама ж муфта далі вставлялася в отвір дерев'яного руків'я або навпаки надівалася на неї, маючи відповідний отвір. Бувало роговим і все топорище.
Шліфовані сокири
У неоліті вже повсюдно стали застосовувати шліфування. У першу чергу — для робочого леза т. з. «клиноподібних сокир» (англ. stone celt, фр. hache polie), які в англійській термінології називаються «кельтами». Важливо, що подточка не сколом, а шліфуванням значно подовжує життя знаряддю. У цей час стали використовувати і нові породи каменю (нефрит, діорит, серпентиніт і багато інших), у яких не отримати гострого леза тільки оббивкою, але обов'язково було потрібна подальше шліфування і навіть полірування. Ці сокири використовували і як клини для розколювання деревини уздовж волокон. Якщо лезо сокири закріплено в руків'ї поперечно, то це вже тесло (англ. adze; фр. herminette; нім. Dechsel, Querbeil). Але оскільки руків'я дуже рідко зберігалися до нашого часу, то в археології зазвичай заведено називати теслом сокиру з несиметричним в профіль лезом. Взагалі пропорції та розміри клиноподібних сокир були найрізноманітнішими. В поперечному перерізі вони теж різнилися. Він міг бути плоским, плоскоовальним, округлим. Виділяють мініатюрні стамески, і вузькі, але досить товсті долота. Вони могли використовуватися не тільки для роботи по дереву, але і як при виробці шкіри або глиняних посудин. Деякі з доліт мають жолобчасту форму леза. До рідкісних видів знарядь відносяться крумейселі — скребучі інструменти з сильно загнутим лезом.
Можливо, що іноді клиноподібні сокири використовували і як мотики або заступи.
Іноді сокири мали поперечний жолобок (англ. grooved axe), який полегшує закріплення на руків'ї за допомогою гнучких прутів або сирої шкіри. Такі сокири були поширені в Північній Америці. А на Далекому Сході і в Південній Америці сокири могли прив'язуватися до руків'я за допомогою виступів зверху і знизу обушкової частини. Або ж обв'язка здійснювалася за допомогою круглого отвору на площині знаряддя, розташованого ближче до задньої частини.
Клиноподібні сокири, тесла і дрібніші подібні знаряддя виготовлялися не тільки з каменю. Використовували також кістку і мушлі. Причому їх застосовували не тільки там, де не завжди був присутній відповідний камінь, як, наприклад, в Полінезії.
Свердління сокири
В неоліті стали з'являтися і сокири з отвором, але основна їх маса виготовлена вже в енеоліті і бронзовому столітті, коли з'явилася більшість і масивних грубих сокир, і самі чудові екземпляри. Ці останні часто мають специфічні обриси, за які вони й отримали назву «човноподібні сокири» (англ. boat-axe, нім. Booataxt). Близькі до них також «заступні сокири». Їх витончені форми часто нагадують форми бронзових сокир. Існують також сокири з поліциркулярними лезами (лезо округле знизу) і набагато більш рідкісні — з широкими округлими лезами, спрямованими вперед. Іноді свердлені сокири прикрашені орнаментом, в якому вгадуються ливарні шви бронзових сокир або мотузкова прив'язка до топорища. На місці обуха іноді присутнє друге лезо або зображення тварини. Але частіше його оформлять у вигляді молота (молотка). Такі називають «сокирами-молотами» (-молотками; англ. axe-hammer, нім. Hammeraxt). Часто вони веслообухові. Ці ретельно зроблені сокири, мабуть, були бойовими та церемоніальними. Подібні сокири з важкооброблюваних красивих порід каменю сягнули сьогодення в складі скарбів (Скарб L з Трої).
До бойових відносять і сокири менш витончених форм: маточні, хрестоподібні, ромбічні, обушкові, клиноподібні, трикутні, булавоподібні, молоткоподібні. Такі, як булавоподібні, більшу нагадують булави. А молоткоподібні взагалі не мають леза. Численні знахідки бойових сокир і дали привід назвати ряд археологічних культур «культурами бойових сокир».
Природно, свердлені сокири використовували й для різних робіт. Не тільки для рубки, але і як молотки і клини для розщеплення дерева. Припускають, що для надійного закріплення досить тонкої круглого руків'я свердлені сокири могли заздалегідь надівати на гілки ростучих дерев.
Що стосується простих клиноподібних шліфованих знарядь, то їх продовжували використовувати й в Бронзовій добі. Більш того, кам'яні сокири та тесла подекуди дожили й до теперішнього часу.
Див. також
Примітки
- Моисеев Н. Б., Семенов М. И., 2009.
Література
- Богаевский Б. Л. История техники // Труды Института истории науки и техники АН СССР. — Сер. IV. — Вып. 1. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1936. — Т. I. — Ч. I : Техника первобытно-коммунистического общества. — С. 202—205, 243—271. — 635 c.
- Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. — М.: Прогресс, 1990. — 367 c. — С. 211. — Фото 21. — .
- Брюсов А. Я., Зимина М. П. Каменные сверлёные боевые топоры на территории Европейской части СССР // Свод археологических источников. — М.: Наука, 1966. — Вып. В4—4. — 99 с.
- Малинова Р., Малина Я. Прыжок в прошлое: Эксперимент раскрывает тайны древних эпох / Пер. с чеш. — М.: Мысль, 1988. — С. 140—143. — .
Посилання
- (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yana sokira znaryaddya sho zminilo v verhnomu piznomu paleoliti bilsh drevnye rubilo paleolitichne universalne znaryaddya yake ne maye rukiv ya Materialom sluzhiv kremin obsidian i bagato inshih pidhozhih porid Kam yana sokira Kam yana sokira u VikishovishiSokiri v tomu chisli i shlifovani Daniya Klinopodibna sokira z Angliya neolit 4 2 tis r do n e Ceremonialnij monolitnij i klinopodibni sokiri Sokira zi Shveciyi Bronzova doba Najdavnishi sokiri vigotovlyalisya metodom obbivki i ne mali otvoriv Duzhe ridko ale podekudi vzhe i v paleoliti pidshlifovuyut leza Ale v osnovnomu navit i nadali u mezoliti vigotovlyali sokiri t z fr tranchet shevskij rizak tilki obbivkoyu Sposobi zakriplennyaSokira priv yazuvalasya v rozvilci abo ushelini rukiv ya remenyami siroyi abo shkiri abo vstavlyalasya v specialno vidovbane gnizdo v lozhe rukiv ya yake moglo buti naskriznim vuhom abo gluhim Vikoristovuvalasya smola Inodi klinok sokiri zazdalegid vstavlyali v gilku abo stovbur dereva sho roste Chasto sokiru spochatku zakriplyuvali v specialnij opravi abo mufti angl antler sleeve nim Horntulle z kistki abo zavilkuvatogo dereva kap Duzhe nadijnim bulo zakriplennya v mufti z roga olenya Sama zh mufta dali vstavlyalasya v otvir derev yanogo rukiv ya abo navpaki nadivalasya na neyi mayuchi vidpovidnij otvir Buvalo rogovim i vse toporishe Shlifovani sokiriU neoliti vzhe povsyudno stali zastosovuvati shlifuvannya U pershu chergu dlya robochogo leza t z klinopodibnih sokir angl stone celt fr hache polie yaki v anglijskij terminologiyi nazivayutsya keltami Vazhlivo sho podtochka ne skolom a shlifuvannyam znachno podovzhuye zhittya znaryaddyu U cej chas stali vikoristovuvati i novi porodi kamenyu nefrit diorit serpentinit i bagato inshih u yakih ne otrimati gostrogo leza tilki obbivkoyu ale obov yazkovo bulo potribna podalshe shlifuvannya i navit poliruvannya Ci sokiri vikoristovuvali i yak klini dlya rozkolyuvannya derevini uzdovzh volokon Yaksho lezo sokiri zakripleno v rukiv yi poperechno to ce vzhe teslo angl adze fr herminette nim Dechsel Querbeil Ale oskilki rukiv ya duzhe ridko zberigalisya do nashogo chasu to v arheologiyi zazvichaj zavedeno nazivati teslom sokiru z nesimetrichnim v profil lezom Vzagali proporciyi ta rozmiri klinopodibnih sokir buli najriznomanitnishimi V poperechnomu pererizi voni tezh riznilisya Vin mig buti ploskim ploskoovalnim okruglim Vidilyayut miniatyurni stameski i vuzki ale dosit tovsti dolota Voni mogli vikoristovuvatisya ne tilki dlya roboti po derevu ale i yak pri virobci shkiri abo glinyanih posudin Deyaki z dolit mayut zholobchastu formu leza Do ridkisnih vidiv znaryad vidnosyatsya krumejseli skrebuchi instrumenti z silno zagnutim lezom Mozhlivo sho inodi klinopodibni sokiri vikoristovuvali i yak motiki abo zastupi Inodi sokiri mali poperechnij zholobok angl grooved axe yakij polegshuye zakriplennya na rukiv yi za dopomogoyu gnuchkih prutiv abo siroyi shkiri Taki sokiri buli poshireni v Pivnichnij Americi A na Dalekomu Shodi i v Pivdennij Americi sokiri mogli priv yazuvatisya do rukiv ya za dopomogoyu vistupiv zverhu i znizu obushkovoyi chastini Abo zh obv yazka zdijsnyuvalasya za dopomogoyu kruglogo otvoru na ploshini znaryaddya roztashovanogo blizhche do zadnoyi chastini Klinopodibni sokiri tesla i dribnishi podibni znaryaddya vigotovlyalisya ne tilki z kamenyu Vikoristovuvali takozh kistku i mushli Prichomu yih zastosovuvali ne tilki tam de ne zavzhdi buv prisutnij vidpovidnij kamin yak napriklad v Polineziyi Sverdlinnya sokiriV neoliti stali z yavlyatisya i sokiri z otvorom ale osnovna yih masa vigotovlena vzhe v eneoliti i bronzovomu stolitti koli z yavilasya bilshist i masivnih grubih sokir i sami chudovi ekzemplyari Ci ostanni chasto mayut specifichni obrisi za yaki voni j otrimali nazvu chovnopodibni sokiri angl boat axe nim Booataxt Blizki do nih takozh zastupni sokiri Yih vitoncheni formi chasto nagaduyut formi bronzovih sokir Isnuyut takozh sokiri z policirkulyarnimi lezami lezo okrugle znizu i nabagato bilsh ridkisni z shirokimi okruglimi lezami spryamovanimi vpered Inodi sverdleni sokiri prikrasheni ornamentom v yakomu vgaduyutsya livarni shvi bronzovih sokir abo motuzkova priv yazka do toporisha Na misci obuha inodi prisutnye druge lezo abo zobrazhennya tvarini Ale chastishe jogo oformlyat u viglyadi molota molotka Taki nazivayut sokirami molotami molotkami angl axe hammer nim Hammeraxt Chasto voni vesloobuhovi Ci retelno zrobleni sokiri mabut buli bojovimi ta ceremonialnimi Podibni sokiri z vazhkoobroblyuvanih krasivih porid kamenyu syagnuli sogodennya v skladi skarbiv Skarb L z Troyi Do bojovih vidnosyat i sokiri mensh vitonchenih form matochni hrestopodibni rombichni obushkovi klinopodibni trikutni bulavopodibni molotkopodibni Taki yak bulavopodibni bilshu nagaduyut bulavi A molotkopodibni vzagali ne mayut leza Chislenni znahidki bojovih sokir i dali privid nazvati ryad arheologichnih kultur kulturami bojovih sokir Prirodno sverdleni sokiri vikoristovuvali j dlya riznih robit Ne tilki dlya rubki ale i yak molotki i klini dlya rozsheplennya dereva Pripuskayut sho dlya nadijnogo zakriplennya dosit tonkoyi kruglogo rukiv ya sverdleni sokiri mogli zazdalegid nadivati na gilki rostuchih derev Sho stosuyetsya prostih klinopodibnih shlifovanih znaryad to yih prodovzhuvali vikoristovuvati j v Bronzovij dobi Bilsh togo kam yani sokiri ta tesla podekudi dozhili j do teperishnogo chasu Div takozhKam yani znaryaddya Kelt zbroya Makrolit Rubilo TesloPrimitkiMoiseev N B Semenov M I 2009 LiteraturaBogaevskij B L Istoriya tehniki Trudy Instituta istorii nauki i tehniki AN SSSR Ser IV Vyp 1 M L Izd vo AN SSSR 1936 T I Ch I Tehnika pervobytno kommunisticheskogo obshestva S 202 205 243 271 635 c Brej U Tramp D Arheologicheskij slovar M Progress 1990 367 c S 211 Foto 21 ISBN 5 01 0021 05 6 Bryusov A Ya Zimina M P Kamennye sverlyonye boevye topory na territorii Evropejskoj chasti SSSR Svod arheologicheskih istochnikov M Nauka 1966 Vyp V4 4 99 s Malinova R Malina Ya Pryzhok v proshloe Eksperiment raskryvaet tajny drevnih epoh Per s chesh M Mysl 1988 S 140 143 ISBN 5 244 00188 4 Posilannya angl angl Bojova sokira z Daniyi Sokiri z zhadeyitu nefritu i lazuritu Troya II klad L 2600 2300 r do n e