Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Калікса Лавалле

Калікса Лавалле
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (червень 2020)

Калікса (Каллікст) Лавалле (фр. Calixa Lavallée 1842—1891) — канадський і американський композитор, піаніст і диригент, автор музики канадського гімну.

Калікса Лавалле
image
Основна інформація
Дата народження 28 грудня 1842(1842-12-28)[1][2][…]
Місце народження d, d, Монтережі, Квебек, Канада
Дата смерті 21 січня 1891(1891-01-21)[1][2][…] (48 років)
Місце смерті Бостон, США[4]
Поховання d[3]
Громадянство Канада
Національність Франко-канадці
Професії композитор, піаніст, диригент, музикознавець, автор пісень
Інструменти фортепіано
Жанри опера
image Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лавалле.

Біографія

Калікса (справжнє ім'я — Каллікст) Лавалле народився в грудні 1842 року в маленькому церковному приході Бос, поблизу Монреаля, який через кілька років був включений у місто . Його батько, коваль Огюстен Лавалле, виготовляв музичні інструменти, налаштовував органи й очолював місцевий оркестр. Від батька Калікса навчився основ гри на фортепіано, органі, корнеті та скрипці.

Близько 1850 року сім'я Лавалле оселилася в Сент-Іасенті (Квебек), де Огюстен отримав місце настроювача при місцевому органісті. У 1852 році Калікса почав відвідувати семінарію в Сент-Іасенті. З 1855 року його взяв під свою опіку багатий м'ясник із Монреаля Леон Дером. Калікса жив у нього вдома і брав уроки гри на фортепіано у вчителів, що недавно приїхали з Франції – Поля Летондаля і Шарля Сабатьє. Навчання допомогло розкрити його музичні таланти.

У 1857 році Каллікст Лавалле вирушив до Нового Орлеану, де виграв конкурс на право супроводжувати іспанського скрипаля Оліверу в його турне Латинською Америкою як акомпаніатор. У 1861 році в Провіденсі (Род-Айленд) Лавалле вербують в армію північних штатів як музиканта і незабаром він стає першим корнетом військового оркестру Четвертого Род-Айлендського полку. Через рік в ході битви при Ентітемі він, мабуть, отримує поранення в ногу і звільняється від подальшої служби в жовтні 1862 року.

1864 року Лавалле повертається в Канаду. Він виступає на концертах зі скрипалем , вихідцем з Бельгії, але не затримується на батьківщині та знову відправляється в Сполучені Штати, спочатку в Новий Орлеан, звідти в Сан-Дієго і в Нову Англію. У 1867 році в Массачусетсі він одружився з Джозефіною Джентлі, яка згодом народила йому чотирьох синів. У Бостоні він затримується надовго, даючи фортепіанні концерти, а в 1870 році отримує місце директора оперного театру Grand Opera House. Він написав для театру комічну оперу «Лулу», але її прем'єра не відбулася, тому що в 1872 році власник театру, біржовий гравець Джеймс Фіск, був убитий.

Завдяки фінансовій підтримці Леона Дерома навесні 1873 року Лавалле вирушає в Європу. Там він бере уроки гри на фортепіано в Антуана-Франсуа Мармонтеля та уроки композиторської майстерності у й . Він продовжує писати музику: є інформація, що його фортепіанний мі-мінорний етюд «Метелик» (фр. Le papillon) виконувався в Паризькій консерваторії, а оркестрова сюїта виконувалася в липні 1874 оркестром з 80 осіб під керівництвом відомого в той час диригента Адольфа Матона. Мармонтель високо цінував свого учня і присвятив йому етюд № 17 у своїй збірці, що вийшла в 1865 році.

1875 року Лавалле знову опиняється в Монреалі. З Жеєном-Прюмом і його дружиною, сопрано Розітою дель Векьо, вони влаштовують вечори камерної музики, але, оскільки цього було мало, щоб прогодуватися, Лавалле став давати уроки й знайшов місце хормейстера в соборі Сен-Жак. У 1877 році його хор брав участь в театральній постановці «Жанна д'Арк», в якій виконувалася музика Гуно, а Розіта дель Векьо грала головну роль. Постановка мала успіх, витримавши 18 вистав. Настільки ж успішною була наступна постановка, комічна опера «Біла дама» Буальдьє. Монреальський музичний критик Гійом Кутюр назвав Лавалле у своїй статті в газеті La Minerve в грудні 1875 року «нашим першим справжнім композитором» і «нашою національною гордістю». У другій половині десятиліття Лавалле двічі обирали головою Музичної академії Квебека. В цей час він висунув ідею створення в Монреалі консерваторії, але провінційний уряд не виявив до неї інтересу.

Після Монреаля Лавалле переїхав у Квебек, де зайняв пост органіста церкви Сент-Патрік. В цей час уряд Квебека доручає йому написати кантату до прибуття нового генерал-губернатора Канади Джона Кемпбелла і його дружини. Робота була виконана вчасно, кантата виконана хором зі 150 осіб в супроводі симфонічного оркестру під керуванням Лавалле, але уряд Квебека відмовилося сплатити його роботу і витрати на постановку, які він взяв на себе. Щоб розплатитися з боргами, Лавалле змушений працювати одночасно органістом, диригентом і вчителем музики. Проте він знаходить час для участі в комітеті з написання музики для конгресу франкомовних канадців, призначеного на червень 1880 року. Йому доручили написати музику патріотичної пісні на слова . Результатом їхньої спільної творчости стала пісня, яка з часом завоювала популярність не тільки у франкофонів, а й в англомовної більшості населення Канади (перше виконання англійської версії відбулося в 1901 році). Популярність пісні, відомої як «О, Канадо!», продовжувала зростати, поки в 1980 році вона не стала офіційним славнем Канади.

Усупереч творчому успіху, фінансове становище Лавалле як і раніше було поганим, його здоров'я теж похитнулося (в цей час у нього діагностують туберкульозний ларингіт) і він знову переїхав до Сполучених Штатів, де давав уроки музики та служив хормейстером у бостонському соборі Святого Хреста. На початку 80-х років він супроводжує як акомпаніатор угорську співачку , а в 1881 році в Новому Орлеані виповнюється його комічна опера «Вдова». У Бостоні Лавалле вступає в Національну асоціацію вчителів музики й у 1884 році організовує в Клівленді перший в історії концерт, що складається повністю з творів американських композиторів. У 1887 році 700 членів асоціації обирають Лавалле її головою. Він представляє асоціацію на першому міжконтинентальному конгресі музикантів в Лондоні в 1888 році. Трохи раніше він виступає з заявами на підтримку приєднання Канади до США.

До 1890 року здоров'я Лавалле сильно погіршилось. Він ще встиг організувати з'їзд Національної асоціації вчителів музики в Детройті, але постійні проблеми з горлом змусили його припинити роботу, а в січні 1891 року він помер. Він був похований в Бостоні, але в 1933 році його останки були урочисто перенесені в Монреаль. На честь Лавалле названі вулиці в багатьох містах Квебеку, культурний центр і середня школа в Монреалі. Біографія Лавалле, написана Еженом Лапьєром, вперше була опублікована в 1936 році й була перевидана в 1950 і 1956 роках. Премія Калікса Лавалле, заснований 1959 року, щорічно вручається найкращим музикантам Квебека.

Творчість

Крім пісні «О, Канадо!», твори Лавалле в основному були забуті протягом перших сорока років після його смерті. Водночас етюд «Метелик» був не менше двох разів записаний на грамплатівки. Велика частина його творів була втрачена.

Серед збережених робіт Лавалле комічні опери «Вдова» (англ. Widow, 1881) і «Індійське питання нарешті вирішено» (англ. The Indian question settled at last), відома також під скороченою назвою TIQ, 1883), а також оферторії Tu es Petrus (1883) і три увертюри 1888 року, «Король діамантів» (The King of diamonds), «Весільна троянда» (The bridal rose) і «Золоте руно» (The golden fleece). Збереглося також кілька розрахованих на віртуозну техніку фортепіанних п'єс і вокальних творів, балади й кантати в стилі Гуно та Оффенбаха. Ймовірно, постійні переїзди та пошук заробітку не давали Лавалле зосередитися на роботі над масштабними творами, змушуючи його писати невеликі дрібнички.

Творчість Лавалле популяризується в Канаді починаючи з 30-х років двадцятого століття. Його «Вдова» була знову поставлена на сцені в 1976 році, кілька його творів лягли в основу балету Pointes sur glace канадського композитора , вперше поставленого в 1967 році.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  3. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #173867898 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. L'Encyclopédie canadienne, The Canadian Encyclopedia
    d:Track:Q130334
  6. Lavallée, Calixa [ 23 травня 2011 у Wayback Machine.] (The Canadian Encyclopedia)

Посилання

  • Calixa Lavallée [ 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (Dictionary of Canadian Biography)
  • Lavallée, Calixa [ 23 травня 2011 у Wayback Machine.] (The Canadian Encyclopedia)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2020 Kaliksa Kallikst Lavalle fr Calixa Lavallee 1842 1891 kanadskij i amerikanskij kompozitor pianist i dirigent avtor muziki kanadskogo gimnu Kaliksa LavalleOsnovna informaciyaData narodzhennya 28 grudnya 1842 1842 12 28 1 2 Misce narodzhennya d d Monterezhi Kvebek KanadaData smerti 21 sichnya 1891 1891 01 21 1 2 48 rokiv Misce smerti Boston SShA 4 Pohovannya d 3 Gromadyanstvo KanadaNacionalnist Franko kanadciProfesiyi kompozitor pianist dirigent muzikoznavec avtor pisenInstrumenti fortepianoZhanri opera Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lavalle BiografiyaKaliksa spravzhnye im ya Kallikst Lavalle narodivsya v grudni 1842 roku v malenkomu cerkovnomu prihodi Bos poblizu Monrealya yakij cherez kilka rokiv buv vklyuchenij u misto Jogo batko koval Ogyusten Lavalle vigotovlyav muzichni instrumenti nalashtovuvav organi j ocholyuvav miscevij orkestr Vid batka Kaliksa navchivsya osnov gri na fortepiano organi korneti ta skripci Blizko 1850 roku sim ya Lavalle oselilasya v Sent Iasenti Kvebek de Ogyusten otrimav misce nastroyuvacha pri miscevomu organisti U 1852 roci Kaliksa pochav vidviduvati seminariyu v Sent Iasenti Z 1855 roku jogo vzyav pid svoyu opiku bagatij m yasnik iz Monrealya Leon Derom Kaliksa zhiv u nogo vdoma i brav uroki gri na fortepiano u vchiteliv sho nedavno priyihali z Franciyi Polya Letondalya i Sharlya Sabatye Navchannya dopomoglo rozkriti jogo muzichni talanti U 1857 roci Kallikst Lavalle virushiv do Novogo Orleanu de vigrav konkurs na pravo suprovodzhuvati ispanskogo skripalya Oliveru v jogo turne Latinskoyu Amerikoyu yak akompaniator U 1861 roci v Providensi Rod Ajlend Lavalle verbuyut v armiyu pivnichnih shtativ yak muzikanta i nezabarom vin staye pershim kornetom vijskovogo orkestru Chetvertogo Rod Ajlendskogo polku Cherez rik v hodi bitvi pri Entitemi vin mabut otrimuye poranennya v nogu i zvilnyayetsya vid podalshoyi sluzhbi v zhovtni 1862 roku 1864 roku Lavalle povertayetsya v Kanadu Vin vistupaye na koncertah zi skripalem vihidcem z Belgiyi ale ne zatrimuyetsya na batkivshini ta znovu vidpravlyayetsya v Spolucheni Shtati spochatku v Novij Orlean zvidti v San Diyego i v Novu Angliyu U 1867 roci v Massachusetsi vin odruzhivsya z Dzhozefinoyu Dzhentli yaka zgodom narodila jomu chotiroh siniv U Bostoni vin zatrimuyetsya nadovgo dayuchi fortepianni koncerti a v 1870 roci otrimuye misce direktora opernogo teatru Grand Opera House Vin napisav dlya teatru komichnu operu Lulu ale yiyi prem yera ne vidbulasya tomu sho v 1872 roci vlasnik teatru birzhovij gravec Dzhejms Fisk buv ubitij Zavdyaki finansovij pidtrimci Leona Deroma navesni 1873 roku Lavalle virushaye v Yevropu Tam vin bere uroki gri na fortepiano v Antuana Fransua Marmontelya ta uroki kompozitorskoyi majsternosti u j Vin prodovzhuye pisati muziku ye informaciya sho jogo fortepiannij mi minornij etyud Metelik fr Le papillon vikonuvavsya v Parizkij konservatoriyi a orkestrova syuyita vikonuvalasya v lipni 1874 orkestrom z 80 osib pid kerivnictvom vidomogo v toj chas dirigenta Adolfa Matona Marmontel visoko cinuvav svogo uchnya i prisvyativ jomu etyud 17 u svoyij zbirci sho vijshla v 1865 roci 1875 roku Lavalle znovu opinyayetsya v Monreali Z Zheyenom Pryumom i jogo druzhinoyu soprano Rozitoyu del Veko voni vlashtovuyut vechori kamernoyi muziki ale oskilki cogo bulo malo shob progoduvatisya Lavalle stav davati uroki j znajshov misce hormejstera v sobori Sen Zhak U 1877 roci jogo hor brav uchast v teatralnij postanovci Zhanna d Ark v yakij vikonuvalasya muzika Guno a Rozita del Veko grala golovnu rol Postanovka mala uspih vitrimavshi 18 vistav Nastilki zh uspishnoyu bula nastupna postanovka komichna opera Bila dama Bualdye Monrealskij muzichnij kritik Gijom Kutyur nazvav Lavalle u svoyij statti v gazeti La Minerve v grudni 1875 roku nashim pershim spravzhnim kompozitorom i nashoyu nacionalnoyu gordistyu U drugij polovini desyatilittya Lavalle dvichi obirali golovoyu Muzichnoyi akademiyi Kvebeka V cej chas vin visunuv ideyu stvorennya v Monreali konservatoriyi ale provincijnij uryad ne viyaviv do neyi interesu Pislya Monrealya Lavalle pereyihav u Kvebek de zajnyav post organista cerkvi Sent Patrik V cej chas uryad Kvebeka doruchaye jomu napisati kantatu do pributtya novogo general gubernatora Kanadi Dzhona Kempbella i jogo druzhini Robota bula vikonana vchasno kantata vikonana horom zi 150 osib v suprovodi simfonichnogo orkestru pid keruvannyam Lavalle ale uryad Kvebeka vidmovilosya splatiti jogo robotu i vitrati na postanovku yaki vin vzyav na sebe Shob rozplatitisya z borgami Lavalle zmushenij pracyuvati odnochasno organistom dirigentom i vchitelem muziki Prote vin znahodit chas dlya uchasti v komiteti z napisannya muziki dlya kongresu frankomovnih kanadciv priznachenogo na cherven 1880 roku Jomu doruchili napisati muziku patriotichnoyi pisni na slova Rezultatom yihnoyi spilnoyi tvorchosti stala pisnya yaka z chasom zavoyuvala populyarnist ne tilki u frankofoniv a j v anglomovnoyi bilshosti naselennya Kanadi pershe vikonannya anglijskoyi versiyi vidbulosya v 1901 roci Populyarnist pisni vidomoyi yak O Kanado prodovzhuvala zrostati poki v 1980 roci vona ne stala oficijnim slavnem Kanadi Usuperech tvorchomu uspihu finansove stanovishe Lavalle yak i ranishe bulo poganim jogo zdorov ya tezh pohitnulosya v cej chas u nogo diagnostuyut tuberkuloznij laringit i vin znovu pereyihav do Spoluchenih Shtativ de davav uroki muziki ta sluzhiv hormejsterom u bostonskomu sobori Svyatogo Hresta Na pochatku 80 h rokiv vin suprovodzhuye yak akompaniator ugorsku spivachku a v 1881 roci v Novomu Orleani vipovnyuyetsya jogo komichna opera Vdova U Bostoni Lavalle vstupaye v Nacionalnu asociaciyu vchiteliv muziki j u 1884 roci organizovuye v Klivlendi pershij v istoriyi koncert sho skladayetsya povnistyu z tvoriv amerikanskih kompozitoriv U 1887 roci 700 chleniv asociaciyi obirayut Lavalle yiyi golovoyu Vin predstavlyaye asociaciyu na pershomu mizhkontinentalnomu kongresi muzikantiv v Londoni v 1888 roci Trohi ranishe vin vistupaye z zayavami na pidtrimku priyednannya Kanadi do SShA Do 1890 roku zdorov ya Lavalle silno pogirshilos Vin she vstig organizuvati z yizd Nacionalnoyi asociaciyi vchiteliv muziki v Detrojti ale postijni problemi z gorlom zmusili jogo pripiniti robotu a v sichni 1891 roku vin pomer Vin buv pohovanij v Bostoni ale v 1933 roci jogo ostanki buli urochisto pereneseni v Monreal Na chest Lavalle nazvani vulici v bagatoh mistah Kvebeku kulturnij centr i serednya shkola v Monreali Biografiya Lavalle napisana Ezhenom Lapyerom vpershe bula opublikovana v 1936 roci j bula perevidana v 1950 i 1956 rokah Premiya Kaliksa Lavalle zasnovanij 1959 roku shorichno vruchayetsya najkrashim muzikantam Kvebeka TvorchistKrim pisni O Kanado tvori Lavalle v osnovnomu buli zabuti protyagom pershih soroka rokiv pislya jogo smerti Vodnochas etyud Metelik buv ne menshe dvoh raziv zapisanij na gramplativki Velika chastina jogo tvoriv bula vtrachena Sered zberezhenih robit Lavalle komichni operi Vdova angl Widow 1881 i Indijske pitannya nareshti virisheno angl The Indian question settled at last vidoma takozh pid skorochenoyu nazvoyu TIQ 1883 a takozh ofertoriyi Tu es Petrus 1883 i tri uvertyuri 1888 roku Korol diamantiv The King of diamonds Vesilna troyanda The bridal rose i Zolote runo The golden fleece Zbereglosya takozh kilka rozrahovanih na virtuoznu tehniku fortepiannih p yes i vokalnih tvoriv baladi j kantati v stili Guno ta Offenbaha Jmovirno postijni pereyizdi ta poshuk zarobitku ne davali Lavalle zosereditisya na roboti nad masshtabnimi tvorami zmushuyuchi jogo pisati neveliki dribnichki Tvorchist Lavalle populyarizuyetsya v Kanadi pochinayuchi z 30 h rokiv dvadcyatogo stolittya Jogo Vdova bula znovu postavlena na sceni v 1976 roci kilka jogo tvoriv lyagli v osnovu baletu Pointes sur glace kanadskogo kompozitora vpershe postavlenogo v 1967 roci PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Deutsche Nationalbibliothek Record 173867898 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 L Encyclopedie canadienne The Canadian Encyclopedia d Track Q130334 Lavallee Calixa 23 travnya 2011 u Wayback Machine The Canadian Encyclopedia PosilannyaCalixa Lavallee 18 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Dictionary of Canadian Biography Lavallee Calixa 23 travnya 2011 u Wayback Machine The Canadian Encyclopedia

Дата публікації:
Топ