У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калюжний Калюжний Олексій Васильович 1896 за ін даними 1899 Чернігів 0

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калюжний.

Калюжний Олексій Васильович (* (1896, за ін. даними — 1899, Чернігів — 04.03.1938, похований у селищі Нова Ухтарка, Комі АРСР, нині Республіка Комі, РФ) — український кінооператор.

Калюжний Олексій Васильович

Народився	1899 Чернігів, Російська імперія
Помер	4 березня 1938(1938-03-04) Ухтинсько-Печорський ВТТ, Комі АРСР, РРФСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія СРСР
Діяльність	кінооператор
Alma mater	^d
Заклад	Одеська кіностудія
IMDb	nm0435916

Жертва сталінського терору.

Біографія

Народився 1896 р. в Чернігові. Інженер за освітою, фотограф за спеціальністю. Викладав на кінофакультеті Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (1923—1924), одночасно працював оператором кінохроніки Київського обласного відділу ВУФКУ.

З 1925 р. — оператор Одеської кінофабрики.

В 1930—1931 рр. працював у Москві.

Був заарештований окупаційними органами НКВД СРСР 25.12.1937 р. Засуджений 02.01.1938 до розстрілу трійкою при УНКВС Архангельської обл. Звинувачення за ст. 58-10 КК РРФСР.

Фільмографія

Зняв фільми:

(1926)
(1926),
«Беня Крик» (1927),
(1928),
,
«Злива» (1929, у співавт.),
«Право на жінку» (1930, у співавт.),
«Кармелюк» (1931).

Примітки

"Книга пам'яті жертв комуністичного терору": Калюжний Олексій Васильович (vse-adresa.org/book-of-memory) [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Енциклопедія Українознавства. Т. З. Львів, 1994. — С.926.

Посилання

Фільмографія на kino-teatr.ru [ 30 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[1] "Книга пам'яті жертв комуністичного терору": Калюжний Олексій Васильович (vse-adresa.org/book-of-memory) [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)