«Казки Гофмана» (англ. The Tales of Hoffmann) — британський музично-фентезійний фільм 1951 року, поставлений режисерами Майклом Павеллом і Емериком Прессібургером за мотивами опери Жака Оффенбаха, створеної на основі творів Е. Т. А. Гофманна. У фільмі знімалися зірки балету Мойра Ширер, [en], Леонід М'ясін і [en], знаменитий тенор [en], а також балетмейстер Фредерік Ештон, який і створив усю хореографію. Більша частина знімальної групи, включаючи режисерів і акторів, брали участь раніше у створенні фільму «Червоні черевички» (1948). Фільм повністю знятий англійською мовою, хоча оригінальна опера була французькою.
Казки Гофмана | |
---|---|
англ. The Tales of Hoffmann | |
Жанр | музичне фентезі |
Режисери | |
Продюсери | |
Сценаристи |
|
На основі | опери Жака Оффенбаха, лібрето: Жуль Барб'є |
У головних ролях | Мойра Ширер |
Оператор | Крістофер Челліс |
Композитор | Жак Оффенбах |
Музика | Жака Оффенбаха |
Художник | Гейн Гекрот |
Кінокомпанія |
|
Дистриб'ютор | British Lion Film Corporation |
Тривалість | 127 хв.; скор. версія — 115 хв. |
Мова | англійська |
Країна | Велика Британія |
Рік | 1951 |
Касові збори | ₤105 тис. (в UK) $1,25 млн (в США) |
IMDb | ID 0044103 |
Рейтинг | IMDb: |
Сюжет
Нюрнберг. Поет Гофман і радник Ліндорф закохані в одну жінку — балерину Стеллу. У антракті її виступу, в таверні, переповненій студентами, Гофман згадує про трьох жінок, яких він колись кохав, — трьох інкарнаціях Стелли.
- Олімпія
У Парижі Гофман закохується в механічну ляльку Олімпію, створену винахідником Спаланцані та оптиком Коппеліусом. Коппеліус продає Гофману чарівні окуляри, в яких неживі предмети здаються живими, і в яких Гофман бачить Олімпію живою й привабливою. Коппеліус вимагає платну за очі ляльки, і Спаланцані дає йому чек на банк, що луснув. На балу, влаштованому Спаланцані, Гофман освідчується Олімпії в коханні, але випадково виводить з ладу її механізм. Вона ламає окуляри поета і намагається втекти, але на неї нападає розлючений Коппеліус. Він, разом зі Спаланцані, що спробував врятувати Олімпію, розриває ляльку на шматки.
- Джульєтта
Гостюючи у Венеції, Гофман зустрічає куртизанку Джульєтту, яку протегує демонічний чаклун доктор Дапертутто. Він наказує Джульєтті викрасти для нього відображення Гофмана, так, як вона викрала тінь свого коханця Пітера Шлемыля. Джульєтта переконує Гофмана що вона — його кохання, поки Дапертутто краде у нього відображення у великому дзеркалі. Побачивши поета і Джульєтту разом, Шлемыль викликає Гофмана на дуель, де поет успішно вбиває його за допомогою Дапертутто, і забирає у нього ключ від будуару куртизанки. Але коли Гофман повертається, він бачить що Джульєтта попливла в гондолі, в обіймах демона.
- Антонія
Після довгих пошуків, Гофман знаходить свою полюблену Антонію, що відчужено живе зі своїм батьком Креспелем і глухим слугою Францем на грецькому острові. Антонія — донька відомої співачки, яка отримала від матері дивну хворобу, що вбиває її під час співу. До Креспеля приходить інфернальний доктор Міракль, що стверджує, що якщо Антонія спробує співати, то помре. Гофман, що підслухав їхню розмову, передає його Антонії, і разом вони присягаються назавжди відмовитися від музики і кар'єри. Коли Антонія залишається сама, з'являється Міракль і за допомогою магії викликає дух матері Антонії. Антонія починає співати разом з ним, поки не падає мертвою на очах у Гофмана і Креспеля.
•••
У таверну Лютера приходить Стелла, щоб зустріти Гофмана, але знаходить його остаточно захмелілим і тому йде разом з Ліндорфом. Лиха доля, що переслідувала поета в його казках, збулася і в реальному житті.
У ролях
Співає | ||||
---|---|---|---|---|
• Мойра Ширер | … | Стела / Олімпія | … | Дороті Бонд |
• | … | Гофман | ||
• | … | Ліндорф / Коппеліус / доктор Дапертутто / Доктор Диво | … | Брюс Даргавел |
• | … | Ніклаус | … | Моніка Сіклер |
• | … | Джульєтта | … | Маргерита Гранді |
• Леонід М'ясін | … | Шлеміль / Франц / Спаланцані | … | Грем Кліффорд |
• | … | Антонія | ||
• Фредерік Ештон | … | Кошеніль / Крихітка Цахес | … | Мюррей Діккі |
Знімальна група
- Автори сценарію — Денніс Еранделл, Майкл Павелл, Емерик Прессбургер, за оперою Жака Оффенбаха (лібрето Жюля Барб'є)
- Режисери-постановники — Майкл Павелл, Емерик Прессбургер
- Продюсери — Майкл Павелл, Емерик Прессбургер
- Асистент продюсера — Джордж Р. Басбі
- Оператор — Крістофер Челліс
- Музика — Жак Оффенбах
- Монтаж — Реджинальд Міллз
- Художник-постановник — Гейн Гекрот
- Художник по костюмах — Гейн Гекрот, Айві Бейкер
- Артдиректор — Артур Лосон
- Хореограф — Фредерік Ештон
- Звукорежисери — Джон Кокс, Тед Дрейк
Значення
За оцінкою французького історика кіно Жака Лурселля фільм є не просто оперою, знятою на плівку. Це «хронологічно друга в історії кінематографу після „Червоних черевичків“ (The Red Shoes) спроба створити тотальне видовище, тільки цього разу — без слів, на основі таких базових елементів, як музика, спів, хореографія, колір, структурована розповідь і постійні й дивовижні перетворення простору».
Нагороди та номінації
Список нагород та номінацій | |||||
---|---|---|---|---|---|
Кінопремія | Рік | Категорія | Номінант(и) | Результат | |
Берлінський міжнародний кінофестиваль | 1951 | Срібний ведмідь за найкращу музику | Казки Гофмана | Перемога | |
Каннський міжнародний кінофестиваль | 1951 | Гран-прі фестивалю | Казки Гофмана | Номінація | |
Спеціальна нагорода | Перемога | ||||
Премія «Оскар» | Найкраща робота художника-декоратора/артдиректора | Гейн Гекрот | Номінація | ||
Найкращий дизайн костюмів | Гейн Гекрот | Номінація |
Примітки
- Vincent Porter, 'The Robert Clark Account' (2000), Historical Journal of Film, Radio and Television, Vol. 20, No 4, 2000, p.495.
- 'Top Box-Office Hits of 1952', Variety, 7 січня 1953.
- Жак Лурселль, 2009.
- Нагороди та номінації фільму Казки Гофмана на сайті IMDb (англ.)
Джерела
- Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 1542—1544. — 3000 прим. — .(рос.)
- Monk Gibbon. The Tales of Hoffmann, a Study of the Film. Saturn Press, London, 1951.
Посилання
- Казки Гофмана на сайті IMDb (англ.) (станом на 14.08.2017)
- Казки Гофмана [ 22 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті British Film Institute
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi filmi z takoyu zh abo shozhoyu nazvoyu Kazki Gofmana znachennya Kazki Gofmana angl The Tales of Hoffmann britanskij muzichno fentezijnij film 1951 roku postavlenij rezhiserami Majklom Pavellom i Emerikom Pressiburgerom za motivami operi Zhaka Offenbaha stvorenoyi na osnovi tvoriv E T A Gofmanna U filmi znimalisya zirki baletu Mojra Shirer en Leonid M yasin i en znamenitij tenor en a takozh baletmejster Frederik Eshton yakij i stvoriv usyu horeografiyu Bilsha chastina znimalnoyi grupi vklyuchayuchi rezhiseriv i aktoriv brali uchast ranishe u stvorenni filmu Chervoni cherevichki 1948 Film povnistyu znyatij anglijskoyu movoyu hocha originalna opera bula francuzkoyu Kazki Gofmanaangl The Tales of HoffmannZhanr muzichne fenteziRezhiseri Majkl PavellEmerik PressburgerProdyuseri Majkl PavellEmerik PressburgerScenaristi Dennis ErandellMajkl PavellEmerik PressburgerNa osnovi operi Zhaka Offenbaha libreto Zhul Barb yeU golovnih rolyah Mojra ShirerOperator Kristofer ChellisKompozitor Zhak OffenbahMuzika Zhaka OffenbahaHudozhnik Gejn GekrotKinokompaniya The ArchersDistrib yutor British Lion Film CorporationTrivalist 127 hv skor versiya 115 hv Mova anglijskaKrayina Velika BritaniyaRik 1951Kasovi zbori 105 tis v UK 1 25 mln v SShA IMDb ID 0044103Rejting IMDb SyuzhetNyurnberg Poet Gofman i radnik Lindorf zakohani v odnu zhinku balerinu Stellu U antrakti yiyi vistupu v taverni perepovnenij studentami Gofman zgaduye pro troh zhinok yakih vin kolis kohav troh inkarnaciyah Stelli Olimpiya U Parizhi Gofman zakohuyetsya v mehanichnu lyalku Olimpiyu stvorenu vinahidnikom Spalancani ta optikom Koppeliusom Koppelius prodaye Gofmanu charivni okulyari v yakih nezhivi predmeti zdayutsya zhivimi i v yakih Gofman bachit Olimpiyu zhivoyu j privablivoyu Koppelius vimagaye platnu za ochi lyalki i Spalancani daye jomu chek na bank sho lusnuv Na balu vlashtovanomu Spalancani Gofman osvidchuyetsya Olimpiyi v kohanni ale vipadkovo vivodit z ladu yiyi mehanizm Vona lamaye okulyari poeta i namagayetsya vtekti ale na neyi napadaye rozlyuchenij Koppelius Vin razom zi Spalancani sho sprobuvav vryatuvati Olimpiyu rozrivaye lyalku na shmatki Dzhulyetta Gostyuyuchi u Veneciyi Gofman zustrichaye kurtizanku Dzhulyettu yaku proteguye demonichnij chaklun doktor Dapertutto Vin nakazuye Dzhulyetti vikrasti dlya nogo vidobrazhennya Gofmana tak yak vona vikrala tin svogo kohancya Pitera Shlemylya Dzhulyetta perekonuye Gofmana sho vona jogo kohannya poki Dapertutto krade u nogo vidobrazhennya u velikomu dzerkali Pobachivshi poeta i Dzhulyettu razom Shlemyl viklikaye Gofmana na duel de poet uspishno vbivaye jogo za dopomogoyu Dapertutto i zabiraye u nogo klyuch vid buduaru kurtizanki Ale koli Gofman povertayetsya vin bachit sho Dzhulyetta poplivla v gondoli v obijmah demona Antoniya Pislya dovgih poshukiv Gofman znahodit svoyu polyublenu Antoniyu sho vidchuzheno zhive zi svoyim batkom Krespelem i gluhim slugoyu Francem na greckomu ostrovi Antoniya donka vidomoyi spivachki yaka otrimala vid materi divnu hvorobu sho vbivaye yiyi pid chas spivu Do Krespelya prihodit infernalnij doktor Mirakl sho stverdzhuye sho yaksho Antoniya sprobuye spivati to pomre Gofman sho pidsluhav yihnyu rozmovu peredaye jogo Antoniyi i razom voni prisyagayutsya nazavzhdi vidmovitisya vid muziki i kar yeri Koli Antoniya zalishayetsya sama z yavlyayetsya Mirakl i za dopomogoyu magiyi viklikaye duh materi Antoniyi Antoniya pochinaye spivati razom z nim poki ne padaye mertvoyu na ochah u Gofmana i Krespelya U tavernu Lyutera prihodit Stella shob zustriti Gofmana ale znahodit jogo ostatochno zahmelilim i tomu jde razom z Lindorfom Liha dolya sho peresliduvala poeta v jogo kazkah zbulasya i v realnomu zhitti U rolyahSpivaye Mojra Shirer Stela Olimpiya Doroti Bond Gofman Lindorf Koppelius doktor Dapertutto Doktor Divo Bryus Dargavel Niklaus Monika Sikler Dzhulyetta Margerita Grandi Leonid M yasin Shlemil Franc Spalancani Grem Klifford Antoniya Frederik Eshton Koshenil Krihitka Cahes Myurrej DikkiZnimalna grupaAvtori scenariyu Dennis Erandell Majkl Pavell Emerik Pressburger za operoyu Zhaka Offenbaha libreto Zhyulya Barb ye Rezhiseri postanovniki Majkl Pavell Emerik Pressburger Prodyuseri Majkl Pavell Emerik Pressburger Asistent prodyusera Dzhordzh R Basbi Operator Kristofer Chellis Muzika Zhak Offenbah Montazh Redzhinald Millz Hudozhnik postanovnik Gejn Gekrot Hudozhnik po kostyumah Gejn Gekrot Ajvi Bejker Artdirektor Artur Loson Horeograf Frederik Eshton Zvukorezhiseri Dzhon Koks Ted DrejkZnachennyaZa ocinkoyu francuzkogo istorika kino Zhaka Lursellya film ye ne prosto operoyu znyatoyu na plivku Ce hronologichno druga v istoriyi kinematografu pislya Chervonih cherevichkiv The Red Shoes sproba stvoriti totalne vidovishe tilki cogo razu bez sliv na osnovi takih bazovih elementiv yak muzika spiv horeografiya kolir strukturovana rozpovid i postijni j divovizhni peretvorennya prostoru Nagorodi ta nominaciyiSpisok nagorod ta nominacij Kinopremiya Rik Kategoriya Nominant i Rezultat Berlinskij mizhnarodnij kinofestival 1951 Sribnij vedmid za najkrashu muziku Kazki Gofmana Peremoga Kannskij mizhnarodnij kinofestival 1951 Gran pri festivalyu Kazki Gofmana Nominaciya Specialna nagoroda Peremoga Premiya Oskar Najkrasha robota hudozhnika dekoratora artdirektora Gejn Gekrot Nominaciya Najkrashij dizajn kostyumiv Gejn Gekrot NominaciyaPrimitkiVincent Porter The Robert Clark Account 2000 Historical Journal of Film Radio and Television Vol 20 No 4 2000 p 495 Top Box Office Hits of 1952 Variety 7 sichnya 1953 Zhak Lursell 2009 Nagorodi ta nominaciyi filmu Kazki Gofmana na sajti IMDb angl DzherelaLursell Zhak Avtorskaya enciklopediya filmov SPb Rosebud Publishing 2009 T 2 S 1542 1544 3000 prim ISBN 978 5 904175 02 3 ros Monk Gibbon The Tales of Hoffmann a Study of the Film Saturn Press London 1951 PosilannyaKazki Gofmana na sajti IMDb angl stanom na 14 08 2017 Kazki Gofmana 22 veresnya 2015 u Wayback Machine na sajti British Film Institute